1264
"Зелена" енергетика як символ нового економічного циклу
— Енергетика
Маркетологи американської компанії Abound Solar Manufacturing вигадали хід, котрий як най краще символізує прихід нової економічної епохи. Високотехнологічне виробництво тонкоплівкових сонячних батарей в Індіані, на яке уряд США виділив 400 мільйонів доларів, розміститься не десь, а в колишньому виробничому цеху компанії Crysler - символі епохи великих автомобілів, ненаситних пожирачів нафтопродуктів.
Символи економічних епох
Кожен світовой економічний цикл має свої символи. Повоєнне зростання багато економістів часто називають "епохою великої нафти". Не випадково автомобільна індустрія - один із символів того часу. У 50-70-х роках 20-го століття столицею світового успіху вважали американське місто Детройт, де розташували свої штабквартири тодішні лідери світової автоіндустрії - General Motors, Ford і Chrysler. У 50-ті тут були зосереджені найбільші автозаводи, 4 із 5 машин у світі виготовлялись саме тут. Місто процвітало - працювали розкішні готелі, театри, галереї.
Після нафтових криз 70-х, світ вперше задумався про вуглецеву залежність. Вже тоді найбільші нафтові гіганти почали потихеньку вкладати гроші в "зелені" енергетичні технології. Тоді ж став зароджуватись новий економічний цикл, в основі якого лежали електронні та інформаційні технології, генна інженерія й нові фінансові механізми. Але не складні фінансові інструменти, на кшталт деривативів, стали символами наступної епохи, а комп'ютери та інтернет.
У 90-х символи успіху зосередились у Нью-Йорку на Уолт-Стріт, а Детройт став занепадати, населення до початку нового століття скоротилось у два рази, цілі хмарочоси і ділові райони виявилися покинутими. Запустіння Детройта - найяскравіший приклад зміни епох. У 2008 році, згідно з рейтингом журналу Forbes, Детройт визнаний найбільш неблагополучним містом у США - тут найвищий рівень злочинності, найбільші екологічні проблеми і друге місце в країні за кількістю безробітних. Журнал Time присвятив занепаду Детройта спеціальний випуск. Символічним похоронним акордом для давно минулої епохи стала у 2009 році офіційна процедура банкрутства компанії General Motors, яка впродовж 77 років залишалася найбільшою світовою автомобільною корпорацією.
Символ нової епохи
Глобальна економічна криза ознаменувала початок нового економічного циклу. Його основою більшість вчених називають нано-і біотехнології, а також альтернативну енергетику. Очевидно - остання вже стала символом нової епохи.
Як завжди, все нове народжується в муках. 2009 визнано одним із найгірших в історії світової економіки. Обсяг венчурних інвестицій опустився на найнижчий рівень за останні 10 років. Говорячи простою мовою - вкладень у нові технології було як ніколи мало. Компанії в усьому світі намагаються просто вижити.
Але ось енергетика із поновлюваних джерел практично не звернула уваги на кризу. За останні кілька років вона зробила стрімкий ривок: щорічно приплив грошей у цю галузь збільшувався на 30-50%. За деякими оцінками, підприємства "зеленої" енергетики вже в 2007 році за доходами переплюнули фармацевтів. Якщо у 2004 році в галузь прийшло близько 40 мільярдів доларів, в 2009 - більше 150 мільярдів, то вкладення в "чисту" енергетику 2010 оцінюються вже на рівні 200 мільярдів доларів.
У 2009 році вперше приріст потужностей, які спираються поновлювані джерела енергії, перевищив введення в дію потужностей традиційних.
Складний шлях
Перші стимули для "зеленої" енергетики ввели уряди Німеччини, Данії та Іспанії ще на початку 1990-х. Після цього до них приєдналися інші. У 1990 році всього дві країни пропонували пільгові тарифи на електроенергію, вироблену за допомогою вітряних генераторів (вони були вище ринкової оптової ціни, що дозволяло інвесторам отримувати прибуток). У 2000 році "зелені тарифи" вже працювали у 14 країнах, а в 2005 році - вже в 37, причому, не тільки в державах Заходу, але і в Китаї, Індії, Бразилії, Індонезії, Кореї. Сьогодні в тій чи іншій формі цей механізм працює в 50 державах і 30 регіонах.
За оцінками McKinsey, у 2005 році близько 15 мільярдів бюджетних грошей було витрачено на підтримку проектів, пов'язаних із "чистими" технологіями. У 2010 р. вже більше 100 держав використовують різноманітні державні стимули.
Спектр способів підтримки різноманітний: від звичайної компенсації простим громадянам частини вартості котла на біопаливі або сонячної панелі до відшкодування компаніям половини вартості будівництва нової сонячної електростанції; від обов'язкового додавання біопалива в автомобільний бензин до програм із переведення на альтернативні енергоресурси всіх держустанов. Все це успішно поєднується із прямими інвестиціями в наукові розробки.
У США, як і в багатьох інших країнах, інвесторам в "зелену" енергетику надаються податкові пільги. Купуючи електростанції на паливних або сонячних елементах, платники податків можуть повернути собі 30% сплачених податків, а при купівлі міні-турбін - 10%. У Великобританії енергомережі повинні гарантувати, що певна частка енергії , котра ними постачається, вироблена за допомогою альтернативних технологій, або ж придбати екологічні сертифікати на спеціально створеному ринку. А Південна Корея дає 50%-і пільги на імпортні мита на обладнання для "зелених" енергосистем, компенсує інвестору до 60% вартості будівництва сонячних станцій, а також надає низькопроцентні кредити для компаній, що збираються робити або "зелену" енергію, або обладнання для її вироблення.
Крім субсидій держави встановлюють чіткі цільові показники. Наприклад, в планах Євросоюзу - до 2020 року добитися того, щоб 20% його енергобалансу забезпечувалось за рахунок поновлюваних джерел. У 2010 році вже 85 країн мали свої офіційні цілі. У середньому вони полягають у досягненні частки поновлюваних джерел у 5-25% у загальному енергобалансі до 2020 року.
Спочатку "зеленої" енергетикою займалися тільки компанії, які для цього спеціально і створювалися. Але за останні п'ять років ситуація радикально змінилася. Сьогодні багато відомих виробників виходять на цей ринок. Компанії, які були серед світових лідерів і в попередніх економічних циклах, також увійшли до числа лідерів альтернативної енергетики. Наприклад, General Electric або Siemens.
Ще одне символічна подія: наприкінці 2008-го Папа Римський дав вказівку підлеглим встановити сонячні панелі на даху будівлі прямо біля підніжжя Собору Святого Петра у Ватикані. Також дуже символічними в кінці 2009 року стали заяви про входження в цей ринок двох символів попереднього економічного буму інтернет-компанії Google й найвідомішого фінансового спекулянта Джорджа Сороса. Google заявила про плани інвестувати близько 1 мільярда у будівництві величезного вітропарку в Атлантичному океані потужністю 6 гігават. Сорос, який назвав "зелену" енергетику "новим світовим економічним мотором" ще в 2008, задекларував намір вкласти в галузь таку ж суму протягом декількох років.
Урядові та приватні інвестиції призвели до розвитку технологій. За останнє десятиліття собівартість, наприклад, сонячної кіловат-години знизилася практично на порядок. Вже сьогодні сонячна енергетика швидко наближається до межі конкурентоздатності у кількох "теплих" регіонах світу.
Президент США Барак Обама нещодавно визнав, що його країна стала яскравим прикладом втрачених можливостей тільки тому, що не вловила потреб ринку. "Наші конкуренти по усьому світові докладають нечуваних зусиль у розробці нових енергетичних технологій. Ці країни розуміють, що той, хто буде лідером в екологічно чистій енергетиці, швидше за все, буде лідирувати у глобальній економіці. 15 років тому на Сполучені Штати припадало 40% виробництва сонячних батарей . До 2008 року ця частка впала до 5% ", - заявив американський президент у липні. І прийняв рішення про виділення більше 2 мільярдів доларів тільки на розвиток сонячної енергетики. З цих грошей якраз і отримала держпідтримку компанія Abound Solar Manufacturing, з якої починався цей матеріал.
За підсумками 2009 року в усі види нового палива 35 мільярдів доларів вже інвестував Китай, близько 19 мільярдів доларів - США (загальний план Обами - довести цю цифру до 90 мільярдів у найближчу п'ятирічку), близько 12 мільярдів доларів - Великобританія, до 30 мільярдів доларів вклала в галузь Корея. Індія планує витратити у найближче десятиліття до 50 мільярдів доларів на одні тільки сонячні проекти. Навіть Росія, що володіє величезними запасами нафти і газу, чверть бюджету найбільшої інноваційної корпорації РОСНАНО, спрямовує на розвиток "зеленої" енергетики.
Шанси України
Питання про те, розвивати або не розвивати альтернативну енергетику в Україну, вже не стоїть. У нас достатній потенціал. За різними оцінками, наші можливості, наприклад, "видобутку" електроенергії з вітру потенційно становлять 5,8 ТВт-год. У той час, як, наприклад, в Румунії, яка цього року стала новачком рейтингу інвестиційної привабливості відновлюваної енергетики (Ernst & Young) - він становить 23 ТВт-год, а в Південній Кореї - взагалі 186,5 ТВт-год. Але фокус у тому, що складність інвестування в країну залежить більшою мірою від бачення інвесторами зацікавленості самої держави у своїй енергетичній безпеці і загального інвестиційного клімату. Наприклад, середній потенціал сонячної радіації в Україну навіть трохи вищій, ніж на території лідера світової сонячної енергетики Німеччини, яка тільки за 2009 і першу половину 2010 року створила майже 8 гігават нових сонячних потужностей і вже має більше 500 тисяч геліоустановок для виробництва електроенергії і тепла. За великим рахунком, тут все майже як при продажі зброї: коли на питання, чи користується цією зброєю ваша армія, ви відповідаєте негативно, контракту вам не побачити.
В Україні єдиним механізмом держпідтримки "чистої" енергетики поки залишається «зелений» тариф. Відповідний закон був прийнятий навесні 2009 року. Він встановлює окремі тарифи для кожного виду "чистої" енергії (мала гідроенергетика, сонце, вітер і біогаз). Закон зобов'язує мережі підключати альтернативну генерацію, і стимулює вітчизняне виробництво обладнання для галузі. Для виробників агрегатів і матеріалів скромні пільги також передбачені знову прийнятим Податковим Кодексом. Заощаджені на податку на прибуток кошти Кодекс зобов'язує вітчизняного виробника вкладати у розширення виробництва. Подивимося, як будуть втілені в життя ці норми, адже, і прогресивний (за багатьма оцінками) закон про "зелений тариф", почав хоч якось працювати тільки через рік після прийняття.
Про субсидії або пільгові кредити для населення або ЖКГ у нас поки що навіть не заїкаються, хоча в багатьох країнах ці програми стали основою широкого розвитку альтернативної енергетики.
За оцінками експертів, саме відсутність фінансових стимулів, гальмує сьогодні приєднання до "зеленого" руху звичайних громадян. Для більшості жителів України це поки що надто дороге задоволення. "Якщо говорити про тотальне захоплення українців альтернативною енергетикою, то потрібно подумати про субсидії та кредитування домоволодінь, що бажають розмістити на даху сонячну електростанцію. Також проблема № 1 - спростити і технологічно забезпечити можливість продажу електроенергії, виробленої приватним власником, в енергомережу. Сьогодні, якщо хтось захоче це зробити, то не зможе. Тому що обленерго не знають, як це робити, і не хочуть цим займатися ", - говорить голова Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива Віталій Давій.
Серед основних проблем нашої країни на шляху запровадження "зеленої" енергетики експерти називають: несприятливий загальний інвестклімат; недосконалість законодавчої та регуляторної бази; недостатню обізнаність компаній про вигоди "зелених" проектів; дефіцит довгострокових джерел фінансування і високі стартові інвестиції; дефіцит кваліфікованих фахівців .
Але, не зважаючи на всі ці проблеми, більшість експертів прогнозує, що галузь "чистої" енергетики в нашій країні вже найближчим часом може зрости досить швидкими темпами. А це означає, що шанси отримати свою частку від нової хвилі світового економічного зростання в України все ще є. Головне, щоб наша країна, зрештою, стала схожа не на покинуті цехи або квартали вмираючого Детройта, а на будівлю колишнього заводу Crysler, яку якісно переобладнали під нове високотехнологічне виробництво.
Олександр Покровський
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
