750
Перемога Лукашенка загрожує нафтовому транзиту
— Енергетика
Четверта перемога поспіль на президентських виборах вчергове дозволила Олександру Лукашенку поставити крапку у заграванні з Євросоюзом. Більшість його конкурентів у боротьбі за посаду були побиті і затримані спецслужбами. Організація із безпеки та співпраці в Європі відмовилась визнати вибори президента у Білорусі.
Як і під час попередніх кампаній впродовж останніх 16 років опозиція і спостерігачі не були допущені до підрахунку бюлетенів, а достроково проголосували під тиском влади більше 20% виборців. Організований після голосування мітинг опозиційних сил у центрі Мінська завершився побиттям протестуючих, серед яких були кандидати у президенти і журналісти, і масовими арештами. Європейський союз цього разу відреагував миттєво.
"Ця атака на беззахисного кандидата в президенти обурлива і ганебна", - заявив президент Європарламенту Єжи Бузек після того, як стало відомо про биття кандидата в президенти Володимира Некляєва. "Я вимагаю від президента Лукашенка, аби він негайно припинив це насильство і покарав тих, хто був до цього причетний", - додав він. Втім, президент Олександр Лукашенко раніше дав зрозуміти незалежним спостерігачам, що Білорусь не має наміру добиватися міжнародного визнання президентських виборів. "Ми не збираємося ні до якого міжнародного визнання повзти на колінах", - заявив він.
Влітку різко зіпсувались відносини Олександра Лукашенка із керівництвом найближчого союзника - Росією. Офіційний Мінськ відмовився визнати незалежність Абхазії і Південної Осетії, як чекали в Кремлі. Однією з причин напруженості у відносинах Москви і Мінська стали російські мита на сировину для нафтохімічного заводу в Полоцьку, а також введення експортних мит на левову частку російської нафти, що поставляється до Білорусі. Політичну підтримку Лукашенко намагався отримати у Євросоюзі. Для цього була створена видимість лібералізації режиму його особистої влади.
А щоб забезпечити сировиною два білоруських НПЗ, Лукашенко домовився із президентом Венесуели Уго Чавесом про постачання нафти із цієї країни через Україну. Для Києва це стало хорошим шансом покращити справи у нафтотранспортній галузі, яка занепадає через скорочення російського транзиту. З травня по листопад нафту перевозили з Одеси до білоруського Мозиря по залізниці. Сторони домовилися про здешевлення транзиту за рахунок запуску нафтопроводу Одеса - Броди в північному напрямі вперше з 2004 р., коли ця магістраль запрацювала. А 24 листопада поточного року відбулося дослідне прокачування нафти із Одеси до Мозиря (Гомелська обл.).
Але під час грудневого саміту ОБСЄ в Астані (Казахстан) президент Білорусі Олександр Лукашенко повідомив, що помирився зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим. В Україні заговорили про небезпеку несподіваного припинення білоруського транзиту. Депутат Верховної Ради ("БЮТ-Батьківщина") Олександр Гудима, який раніше поєднував депутатство із посадою радника Юлії Тимошенко з енергетичних питань при її перебуванні прем'єр-міністром, вважає реальною загрозу постачанням нафти через українську територію.
"Заява ОБСЄ та інших міжнародних організацій про непрозорість і недемократичність виборів в Білорусі підштовхнуть пана Лукашенка в обійми Медведєва і Путина", - сказав Гудима. За його словами, політичний діалог Мінська із Кремлем внесе свої корективи і в економічні відносини двох країн. "Проект транспортування венесуельської нафти за нафтопроводу Одеса - Броди не триватиме довго. Ця співпраця була штучною і вона припиниться. Ця нафта дуже дорога і Лукашенко використовував її виключно для того, щоб утримати Білорусь на плаву. Але так довго тривати не може", - додав депутат.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
