2550
У 2011 р. банки обіцяють повернутися до активного кредитування
— Кредит&Депозит
Новим куратором банківської системи де-факто став Сергій Арбузов, 1 вересня 2010 призначений першим заступником голови правління Національного банку. Якщо в 2009 р. українські банкіри страждали від недостатньої ліквідності, то в 2010 р. їхньою основною проблемою стала надліквідність: населення активно повертало кошти на депозитні рахунки, але на кредити ці грошові потоки, всупереч обіцянкам самих фінансистів, так і не перетворилися. У результаті в поточному році банкам довелося вирішувати три основні проблеми: як охолодити "депозитний запал" населення, в які інструменти перенаправити кошти громадян, щоб не втратити їх, і як запустити кредитування при все ще великих портфелях проблемної заборгованості.
Банкам гроші не потрібні
"Ми очікували активного повернення коштів громадян у банківську систему. Адже довіра до неї істотно зросла, а небезпека зберігати гроші вдома, як і раніше, велика", - стверджує Дмитро Зінков, голова правління "ОТП Банку". Але навряд чи хтось із банкірів передбачав, що даний процес буде таким активним - до кінця року обсяги депозитів фактично повернулися на докризовий рівень і становили, за підсумками 11 місяців 72 млрд. грн., що на 22% більше, ніж на початку поточного року, і на 5% вище, ніж у вересні 2008 р. "Примітно, що 3/4 від цієї суми - гроші населення", - підкреслює Анастасія Туюкова, аналітик ІК Dragon Capital.
Втім, як би впевнено сьогодні банкіри заявляли про те, що передбачали такий результат, стрімке зростання депозитного портфеля в середині року стало для деяких з них несподіванкою, причому не надто приємною. Про це свідчить терміновий перегляд депозитних ставок, які з червня по вересень у найбільших банків впали на 3-5%. "Швидше за все, ставки знизяться ще на 1,5-2,5%. Банки вже не потребують грошей населення так, як раніше, крім того, вклади фізосіб стають занадто дорогими для банків: гроші на зовнішніх ринках сьогодні стали більш дешевою та надійною альтернативою внутрішньому інвестору", - пояснював тоді ситуацію представник одного з банків першої десятки. І справді, з вересня по грудень депозитні ставки падали на 0,5-1% щомісяця, досягши в середньому по системі 10-11% річних по вкладах у гривні, 6-7% у доларі і 5-6% - у євро.
У той же час перед банкірами постала дилема - як охолодити запал нових вкладників, в той же час не втративши їхні гроші. Рішенням стало активне відродження низкою банків своїх КУА та продаж через банківські відділення інвестсертифікатів. Правда, за визнанням самих банкірів, інструмент все ще не набув широкої популярності - незважаючи на запевнення в безризиковості депозитно-облігаційних фондів, населення дуже обережно купує інвестиційні сертифікати, очевидно пам'ятаючи величезні збитки за цими інвестінструментами в 2008 р. Проте в наступному році багато фінансистів роблять ставки саме на небанківські сервіси в рамках їхніх груп - ПІФи, а також НПФ (недержавні пенсійні фонди).
Втім, остаточно збивати бажання українців зберігати гроші на депозитних рахунках банкіри також не мають наміру, тому наступного року не планують продовжувати знижувати ставки. "У панчохах і матрацах у населення зберігаються ще десятки мільярдів доларів, відповідно ми очікуємо наступного року динаміки приросту депозитної бази не нижче, ніж цього року, а то й вище", - прогнозує Дмитро Зінков.
Підтверджує слова колеги і керівник департаменту стратегічного розвитку і маркетингу роздрібного бізнесу банку ПУМБ Валерій Пацуй. "Ми очікуємо, що наступного року ставки по депозитах у гривні опускатися вже не будуть", - говорить він, додаючи, що в 2011 р. країна побачить не цінову, а функціональну конкуренцію між банками. "Ставки будуть приблизно на одному рівні, а тому підвищиться важливість функціональних особливостей вкладів, спеціальних умов щодо поповнення та розірвання договорів та інших додаткових характеристик депозитних продуктів", - вважає представник ПУМБ.
До речі, деякі експерти вважають, що наступного року депозитні ставки не лише зафіксуються на існуючому рівні, але і можуть зрости. Адже банкірам вже не доведеться вирішувати проблему надліквідності - гроші, що зайшли в систему, фінансисти обіцяють пустити на масштабне кредитування корпоративного сегмента і вибіркове - фізосіб.
Повільно і безрадісно
Обіцяне на 2010 р. повернення кредитування фізосіб стало реальністю лише на кінець року: перші обережні спроби вийти на ринок автокредитування банки зробили в травні-червні, а у вересні-листопаді відразу декілька фінустанов заявили про повернення на ринок іпотеки. Правда, роздрібний портфель кредитів за підсумками 11 місяців все одно зменшився на 11%, до 209 млрд. грн. Трохи краще виглядає ситуація з корпоративним кредитуванням: до кінця листопада банкам вдалося збільшити корпоративний портфель на 1,37% - до 518 млрд. грн. І хоча цього року зростання не змогло компенсувати амортизацію кредитного портфеля юросіб, у наступному банкіри розраховують як мінімум на вирівнювання темпів приросту та амортизації.
Очікування банкірів підтверджують в інвесткомпаніях. Так, в ІГ "Сократ" зростання портфеля кредитів юросіб прогнозують на рівні 8,5%, амортизацію - до 9%. Чого не скажеш про кредитування фізосіб - за прогнозами фінансистів, наступного року воно буде розгортатися "повільно і безрадісно" і не зможе компенсувати скорочення існуючого портфеля.
"Наступного року банки вже будуть готові давати іпотеку, але клієнти навряд чи будуть готові брати ці кредити. Тому такий вид кредитування буде розвиватися все ще дуже повільно. Більш динамічно приростуть портфелі авто- і споживчих кредитів", - прогнозує Дмитро Зінков. Втім, ставку в наступному році в "ОТП Банку" роблять все одно не на роздріб, а на корпоративний сегмент. "Для себе ми пріоритетним сектором вибрали компанії midcaps (middle capitalization)", - говорить Зінков.
Що стосується кредитних ставок для корпоративних клієнтів, то банкіри дуже обережно дають прогнози щодо їх динаміки. Озвучені кореспонденту "і" формулювання звучали переважно як "нижче існуючих", "на прийнятному для бізнесу рівні", "середньоринкові" і т.д. У той же час offrecord в кількох великих банках з іноземним капіталом зізнаються, що останнім часом відчувають серйозні сумніви на предмет покращення умов для корпоративних клієнтів, оскільки материнські банки, у зв'язку з проблемами в Європі, виступають проти суттєвої лібералізації умов корпоративного кредитування своїх українських дочок . У підсумку банкіри побоюються, що найбільш привабливі корпоративні клієнти стануть здобиччю російських банків, які зараз багато експертів звинувачують у "політичному підході до кредитування", тобто видачу позик на часто невиправдано лояльних умовах заради отримання активів стратегічних підприємств.
Диференціюйся або помри
Ще однією тенденцією наступного року, окрім цілком прогнозованих спроб наростити активи, буде розвиток банківськими групами супутніх, небанківських фінансових сервісів, що працюють в Україні. Мова йде про працюючі при банках КУА, недержавні пенсійні фонди, лізингові компанії тощо.
Розрахунок на прибутку від супутніх фінансових бізнесів експерти вважають цілком виправданим. Кредитні портфелі в наступному році будуть приростати ще дуже повільно, та й резерви, які банкірам доведеться формувати у зв'язку з усе ще досить високим відсотком проблемної заборгованості, навряд чи дозволяють їм вийти на стійкий прибуток (хоча фінансисти одноголосно заявляють, що збиткових банків у першій двадцятці в наступному році вже не залишиться). Супутні ж продукти і сервіси, за різними оцінками, можуть наступного року зайняти від 11% до 23% в структурі доходів банківських установ.
Причому наступний рік має стати останнім роком, коли для банкірів буде ще актуальна тема проблемної заборгованості. Підвищилася конкуренція на ринку колекторських і факторингових компаній, яка, у свою чергу, призвела до збільшення розцінок на портфелі, буде стимулювати банки активніше продавати свою "проблемку". І не тільки незабезпечену заставами (від беззаставних портфелів банкіри фактично повністю позбулися вже зараз), але і заставні портфелі, повернення по яких деколи сягало 50%, у зв'язку з чим банки трималися за них до останнього, не погоджуючись продавати з дисконтом 85-90% . Однак на ринку вже почали з'являтися пропозиції щодо викупу заставних портфелів за 65-75% від номіналу, на які банкіри повністю згодні. Зрештою, як заявив ризик-менеджер одного з великих європейських банків, "банк це швидка машина. Пора нарешті скидати ці баласти і займатися нормальною роботою".
Леся Виговська
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
