180
Азіатські біржі стануть доступними для українських емітентів через два-три роки
— Фондовий ринок
Ще декілька років, і українським бізнесменам доведеться вчитися читати по-китайськи. Делегація Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку на чолі зі своїм головою Дмитром Тевельова зараз перебуває в Китаї, де вивчає регуляторний досвід КНР і обговорює активізацію співпраці країн на фондовому ринку. На даний момент комісії фондових ринків двох країн вже домовилися про початок побудови двосторонніх кореспондентських відносин між депозитарними системами України та Китаю.
Крім цього, відомства вирішили актуалізувати меморандум, підписаний ними у 1997 р., в частині обміну інформацією та захисту прав інвесторів. Український регулятор також планує провести зустріч з представниками Гонконгської фондової біржі. Під час зустрічі будуть обговорені технічні питання доступу українських емітентів на біржу і уточнені вимоги до проспектів емісії для допуску цінних паперів до обігу.
Таким чином, одним з підсумків візиту має стати створення умов для виходу українських компаній з IPO у Гонконгу, де наші емітенти поки не розміщувалися.
Учасники фондового ринку позитивно оцінюють можливості від майбутньої активізації українсько-китайського співробітництва на фондових ринках. Але в найближчому майбутньому розміщень наших паперів не тільки в Гонконгу, але і в цілому в Азії вони не очікують. "Дуже рідко доводилося спостерігати інтерес азіатських інвесторів до нашого ринку.
Свою роль відіграють і велика відстань, і культурні відмінності, і незрозумілий для азіатів бізнес-клімат, і побоювання низької ліквідності паперів", - говорить гендиректор Concorde Capital Ігор Мазепа. Він відзначає, що та ж Росія зробила перший крок на Гонконзьку біржу лише у січні цього року, коли було успішно проведено IPO компанії "Русал". Але російським компаніям це зробити дещо простіше: вони набагато більші від українських, а інвестиційний клімат в Росії більш зрозумілий азіатам. "IPO українських компаній в Гонконгу не було. Ми припускаємо, що там буде нелегко зібрати попит, оскільки інвестори орієнтуються на Китай і не знають України, український бізнес", - підтверджує Олексій Єргієв, консультант інвестиційно-банківського відділу ІК "Трійка Діалог Україна".
Експерти вважають, що азіатські майданчики - це перспектива 2-3 років для українських емітентів. "Китайські майданчики, на наш погляд, є хорошою альтернативою в середньо- і довгостроковій перспективі, але для окремих секторів економіки і конкретних компаній", - вважає Володимир Клименко, директор інвестиційно-банківського департаменту інвестиційної групи "Сократ". На сьогоднішній день, додає він, азіатським інвесторам насамперед цікава сфера енергетики та сировинних ресурсів.
До того ж, якщо брати Гонконзьку біржу, то розміститися там зможуть тільки найбільші компанії, бо її вимоги такі ж високі, як на Лондонській біржі, в тому числі - і за обсягом розміщення. "Розміститися там зможуть наші найбільші емітенти або держкомпанії з капіталізацією не менше ніж півмільярди доларів", - відзначає керівник аналітичного підрозділу групи компаній "Інвестиційний Капітал Україна" Олександр Вальчишен.
Він додає, що Гонконг - це хороша альтернатива для наших емітентів, тому що ті ж російські компанії неодноразово залучали ресурс на азіатських майданчиках в той час, коли європейські біржі переживали певну кризу. А додатковим плюсом для українських компаній в очах східних інвесторів будуть минулі розміщення на азіатських майданчиках євробондів таких компаній, як Укрексімбанк, "Нафтогаз" і "Стирол".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
