872
"Ъ": Євросоюз чіпляється до слів
— Казна та Політика
Європейський союз готовий дозволити українським компаніям використовувати захищені географічні назви продуктів харчування протягом 5-10 років після створення зони вільної торгівлі. Цей варіант влаштовує більшість учасників ринку, за винятком виробників коньяку, які хочуть збільшити адаптаційний період до 30 років.
Погодившись на компроміс, Україна може домогтись кращих умов торгівлі.
Євросоюз запропонував Україні перехідний період 5-10 років для відмови від використання захищених у ЄС географічних назв продуктів харчування. Про це за підсумками чергового раунду переговорів про створення зони вільної торгівлі, що завершився минулого тижня, розповів журналістам у Брюсселі заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Валерій П'ятницький.
Чиновник зазначив, що така пропозиція на нинішньому етапі неприйнятна для України, оскільки не передбачає компенсації виробникам витрат на ребрендинг або перепрофілювання виробництва. "Це називається 'Ми вам дозволяємо 5-10 років нести витрати, а потім забороняємо виробляти та експортувати'", - сказав П'ятницький. Питання захисту географічних назв, за його словами, залишається одним із найскладніших на переговорах. Київ добиватиметься від ЄС відповіді на питання, яким чином ці зобов'язання трансформуються у розширення доступу на ринок ЄС для українських виробників.
Географічними назвами продуктів харчування називають використовувані на товарах позначення, що мають певне географічне походження і вказуючі на особливості товарів, обумовлені місцем походження. ЄС створив цю систему у 1992 році. Юридично захищене географічне найменування (PGI) і позначення походження (PDO).
В рамках переговорів про вступ до СОТ Україна з 2008 року домоглась дозволу на використання географічних назв товарів виключно при їх виробництві і продажі на внутрішньому ринку і ринку країн, що не входять до СОТ.
За словами заступника директора департаменту із питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Мін'юсту Тараса Качки, Євросоюз наполягає на забороні використання близько 15 географічних найменувань продуктів харчування. "Це декілька сортів сиру - фета, рокфор, коньяк, кілька вин - шампанське, токай, херес", - уточнив він.
До наступного раунду переговорів, запланованого на першу половину лютого 2011 року, Україна повинна вирішити, чи влаштовує її пропозиція ЄС про відмову від географічних назв продуктів в обмін на введення перехідного періоду. "Ми повинні провести консультації із виробниками і визначитися, чи підходить нам принцип перехідного терміну - наприклад, в разі його збільшення - або потрібно шукати інший компроміс", - зазначив Тарас Качка. За його словами, альтернативою перехідному періоду може стати право українських компаній використовувати географічні назви виключно на внутрішньому ринку. "З врахуванням жорсткої позиції ЄС із недопущення використання захищених назв перший варіант кращий. Тим більше, що він дозволяє нам добиватися компенсації. Наприклад, може бути збільшена квота на безмитний імпорт продуктів."
Більшість українських виробників влаштовує введення перехідного періоду. "Сири рокфор і камамбер у нас виробляються недавно, і обсяги виробництва невеликі. Тому перехідний період є прийнятним варіантом. Інша справа, якщо подібні вимоги висуватимуться і до інших сортів, таких як едем і гауда. Ми вже подали запит до Мінекономіки, але доки не отримали відповіді", - розповів директор компанії "Мілкіленд" В'ячеслав Реков. "Десятирічний період виглядає достатнім терміном для переходу", - згоден з ним генеральний директор компанії "Массандра" Микола Бойко.
Артемівський завод шампанських вин ще в 2003 році відмовився від використання бренду "шампанське" на користь "ігристого вина". На підприємстві запевняють, що це не призвело до проблем з продажами. "Сам перехід зайняв два роки і при нормальній маркетинговій політиці був непомітним для споживачів", - зазначає заступник гендиректора компанії Вікторія Мальована.
За словами віце-президента Української торговельно-промислової конфедерації В'ячеслава Сокерчака, від заборони використання захищених назв постраждають лише виробники коньяку. "Обсяг виробництва вин непорівнянний із коньяком. Тим більше що у нас традиційно бренді називають суміш плодових і виноградних спиртів, і до нього зовсім інше ставлення, ніж до коньяку", - зазначає він. Тому якщо введення десятирічного перехідного терміну влаштує виробників вина, то виробники коньяків наполягають на додаткових пільгах. "Наприклад, це може бути збільшення до 30 років перехідного періоду для витриманих коньяків, а також для продажів в Україні і країнах СНД", - говорить Сокерчак.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
