325
"Ъ": ЄЕП почне роботу із 2012 р.
— Енергетика
У Москві пройшло засідання вищого органу Митного союзу і Міждержавної ради Євразійського економічного співтовариства. Глави держав-членів Митного союзу підписали декларацію, в якій говориться, що 9 грудня "завершено створення нормативно-правової бази Єдиного економічного простору (ЄЕП)". Президенти РФ, Білорусії і Казахстану "підтверджують, що 1 січня 2012 ЄЕП почне повноцінно функціонувати".
Під час зустрічі Дмитра Медведєва, Нурсултана Назарбаєва та Олександра Лукашенка було підписано три документи, котрі завершують формування нормативної бази ЄЕП (вся вона складається із 17 угод). Президенти підписали документи про узгоджену макроекономічну політику, про створення умов на фінансових ринках для вільного руху капіталу та про узгодженя принципів валютної політики. Ще 14 угод були підписані раніше на рівні прем'єрів і віце-прем'єрів трьох країн. Більшість цих документів у процесі підготовки до підписання сильно втратили свою гостроту - підписана вчора угода про макроекономічну політику позбулась жорстких обмежень на дефіцити бюджетів учасників ЄЕП і перетворилась, скоріше, на декларацію сторін про наміри.
Джерело в адміністрації президента РФ розповіло, що Дмитро Медведєв та Олександр Лукашенко близько години радилися тет-а-тет - зокрема, на тему мит на нафту. "Під час двосторонньої зустрічі президенти досягли домовленостей, знявши всі спірні питання, які не вдавалося вирішити на експертному рівні", - пояснив співрозмовник. Формальний статус домовленостей щодо мит залишився незрозумілим - відповісти, яким документом вони закріплені, не змогли ні в Білому домі, ні в мінекономіки Росії. У системі документообігу комісії Митного союзу підписані президентами документи ще не з'явилися.
Із заяв глави мінекономіки Росії Ельвіри Набіулліної можна було зрозуміти, що вони закінчилися посиленням позицій Мінська. Раніше прем'єр-міністр РФ Володимир Путін обіцяв обнулити експортне мито на нафту, що поставляється до Білорусі, якщо Мінськ ратифікує всі угоди по ЄЕП до кінця поточного року. Вчора пані Набіулліна підтвердила цю умову.
"Ми будемо до Білорусі нафту постачати безмитно, а із нафтопродуктів мита будуть братися на зовнішньому контурі кордону та перераховуватися до російського бюджету", - сказала вона, уточнивши, що "економічний ефект від скасування мит, за експертними оцінками, складе для Білорусії $ 3912 млн ". З подальших пояснень випливало, що ця цифра перебільшена. До цих пір Росія поставляла Білорусії 22500000 т нафти на рік, що відповідає потужності білоруських нафтопереробних заводів (НПЗ), в тому числі за "угодою Сечіна-Семашко" 6,3 млн т ввозилося безмитно.
Із решти обсягу - 16,2 млн т - Білорусь платила 100% експортного мита на нафту (при цінах на Brent в $ 90 за барель, дорівнює $ 303,8 / т). Середня ціна нафти РФ в 2011 році, за оцінками мінекономіки Росії, складе $ 75 за барель, мито - $ 250 / т. Прямі втрати бюджету Росії від скасування експортного мита на нафту могли б скласти $ 3,9 млрд, якби обсяги поставок нафти до Білорусі в 2011 році не змінилися. Однак на білоруських НПЗ російська нафта переробляється у нафтопродукти, частина яких експортується.
Після обнулення нафтового мита Мінськ зобов'язується платити Росії 100% мит з експортованих нафтопродуктів з її нафти. А мита на нафтопродукти складають сьогодні 55% від мита на нафту і лише в найближчі роки зростуть до 60%. Тобто замість $ 3,9 млрд мит на російську нафту Мінськ платитиме близько $ 2 млрд - і то за умови, що вся нафта, що перероблялася у Білорусії, буде російською.
При збереженні нинішньої ставки мита на нафтопродукти і нинішніх обсягах поставок Росія буде субсидувати білоруські НПЗ на $ 2 млрд на рік.
Проте наступного року поставки російської нафти до Білорусі можуть зменшитись майже вдвічі - незадоволений високими експортними митами Мінськ уже заявляв про намір імпортувати в 2011 році до 10 млн т нафти із Венесуели. Міненерго РФ зменшило прогноз поставок нафти до Білорусі на той самий об'єм. Як пояснила Ельвіра Набіулліна, у 2011 році російські поставки складуть "приблизно 12 млн т" нафти. Це означає, що експортні мита на нафтопродукти, вироблені зі цього обсягу, складуть $ 1,5 млрд. Якщо це відбудеться, то "недобір" нафти Білоруссю може бути направлений на експорт за межі Митного союзу, що принесе РФ близько $ 2,5 млрд експортних мит . Джерело повідомило, що Москва донесла до Мінська інформацію про готовність надати в 2011 році до 22 млн т нафти, якщо Мінськ відмовиться від венесуельської нафти.
"Російська економіка отримає середньостроково набагато більше, ніж вона в короткостроковий період втратить на цих митах", - впевнена глава Мінекономіки. Однак президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав ці домовленості "проривом" в російсько-білоруських відносинах і заявив про готовність негайно ратифікувати всі угоди щодо ЄЕП.
"Ми обіцяли, що якщо будуть вироблені єдині документи, угоди по ЄЕП, то ми їх ратифікуємо. Я ще раз запевняю своїх партнерів, що ми це - я обіцяю! - раніше і Росії, і Казахстану зробимо", - заявив глава Білорусі.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
