484
Газопроводи множаться
— Енергетика
У Валерія Язєва вже, напевно, є карта, на якій ескізно намальовані перспективні газопроводи. Вчора віце-спікер Держдуми РФ, голова Російського газового товариства (РГТ) Валерій Язєв виступив із гучною заявою про те, що три нові магістралі для постачань газу до ЄС ("Південний потік", "Північний потік" і "Набукко"), - недостатньо для задоволення зростаючого попиту на блакитне паливо в регіоні. Тому, за словами російського чиновника, ЄС має бути зацікавлений у будівництві як мінімум 15 нових газопроводів. За його словами, до 2030 р. Росія вийде на рівень видобутку газу в 1 трлн. куб. м. З цієї кількості близько 170 млрд. куб. м постачатиметься на експорт. А перспективна потреба ЄС в російському газі складає 110 млрд. куб. м на рік, що відповідає загальній потужності газопроводів "Північний потік" і "Південний потік" в обхід України.
Однак українська ГТС ще має шанси залишитися одним з головних маршрутів для транзиту російського газу на європейські ринки. Як повідомив Валерій Язєв, за проектом "Південний потік" ще немає "остаточного інвестиційного рішення". Тому "Газпром", як і раніше, зацікавлений у використанні української ГТС для постачань свого палива до країн ЄС, які забезпечують йому максимальний прибуток. Але, як зазначив глава РГТ, головне, що є 50 млрд. куб. м газу для заповнення "Південного потоку". А будівництво магістралі - "справа сама по собі достатньо швидка". Втім, опитані експерти вважають, що Україна ще має шанси зберегти свої позиції в транзиті російського газу, якщо досягне підтримки європейських партнерів при переговорах із "Газпромом".
За прогнозами російської монополії, до 2030 р. потреба в газі в ЄС складе 600 млрд. куб. м, для транспортування яких не вистачає трубопровідних потужностей. "Протягом п'яти років прогнозується зростання об'ємів вжитку газу в країнах Центральної і Західної Європи. І навіть із врахуванням введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік" в обхід України попит на українські транзитні потужності повинен зростати", - вважає експерт Богдан Соколовський.
Українська сторона, на думку експертів, може зацікавити "Газпром" в розвитку співпраці із транзиту газу, запропонувавши на вигідних умовах можливість оренди підземних сховищ газу, розташованих на західному кордоні, потужності яких сприяють стабільним постачанням газу європейським партнерам російської монополії. "Окрім отримання коштів від оренди сховищ, "Нафтогаз" зможе зняти з себе зобов'язання із закачування газу до ПСГ для забезпечення транзиту російського газу, залишивши лише обсяг, необхідний для проходження опалювального сезону, а це близько 14-16 млрд. куб. м газу, тобто, по суті, друга половина об'єму сховищ", - пояснив Валентин Землянський, екс-співробітник НАК.
Михайло Корчемкін, гендиректор консалтингової компанії East European Gas Analysis, звернув увагу також на іншу обставину, яка знижує ефективність нових трубопровідних проектів "Газпрому". "Російські проектні інститути, включаючи відповідні підрозділи "Газпрому", дають реалістичні оцінки витрат на будівництво газопроводів, порівняні із вартістю західних проектів. Після передачі цих оцінок керівництву газового монополіста витрати підвищуються як мінімум втричі", - зазначив експерт.
За його словами, феномен завищення витрат добре ілюструють оцінки двох порівнянних газопровідних проектів - "Алтай" і "Грязовець - Виборг", виконані майже одночасно. Навесні 2006 р. "Газпром" опублікував першу інформацію про "Алтай". На сайті компанії повідомлялося, що протяжність магістралі складе 2,8 тис. км. і вартість - $4,5-5,0 млрд., включаючи витрати на компресорні станції (КС).
"У тому ж 2006 р. "Газпром" виділив 19,84 млрд. руб. на введення 144 км. лінійної частини "Північного потоку" на ділянці Грязовець - Виборг без врахування витрат на КС. Будівництво другої гілки почалося лише в 2010 р. "Виходить, що із врахуванням витрат на КС 1 км. газопроводу Грязовець - Виборг коштує в чотири рази більше, ніж 1 км. газопроводу "Алтай". Нагадаю, що в 2009 р. витрати на 1 км. газопроводу OPAL у Німеччині склали $3,0 млн., включаючи витрати на КС", - констатує Михайло Корчемкін. "Схоже, що отримавши від проектних організацій оцінки витрат на будівництво газопроводів, керівництво "Газпрому" додає маржу посередників і підрядчиків, яка збільшує вартість проекту в три-чотири рази", - підсумував він.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
