649
Судді стали предметом чвар
— Казна та Політика
Учора Сергій Ківалов зробив декілька кроків, намагаючись протистояти інформаційній атаці, що обрушилася на нього - з приводу його власності і бізнес-імперії, з приводу його корупційних зв'язків і дій, а також з приводу поганої роботи комітету Ради з правосуддя.
Однак дії Ківалова демонструють, що він ще не вибрав одну з можливих для себе стратегій поведінки і коливається між декількома варіантами, в тому числі - жорстко-принциповим і компромісним.
Є всі підстави припускати, що перша стратегія навряд чи спрацює - занадто багато впливових людей сьогодні не поділяють думки Сергія Ківалова в питанні призначення суддів. Тому цілком припустимо, що проходження даної стратегії може мати неприємні наслідки для політичної кар'єри Ківалова. Цілком ймовірно, що набагато успішнішим може бути прагнення до досягнення компромісу. Але ситуація ускладнилася і загострилася настільки, що, швидше за все, потенційний компроміс повинен влаштовувати не самого Сергія Ківалова, а тих людей, які скоординовано йому протистоять.
Аналіз вчорашніх висловлювань і дій Ківалова дає підстави говорити про наступне. З одного боку, він дав жорстку публічну відповідь своїм опонентам і навіть прозоро натякнув на фігуру, яка стоїть за усіма негативними для нього інформаційними повідомленнями. "Образно кажучи, цим самим депутатським значком (регіонала Ігоря Плохого) в мене запустив інший молодий політик, який в ПР не перебував, але вже вважає себе великим майстром інтриги, здатним непомітно для керівництва та членів партії домогтися її розколу", - підкреслив Сергій Ківалов.
На думку співрозмовників, під це визначення найбільше підходить заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов. В інших меседжах Ківалова, ймовірно, потрібно було вловлювати його категоричне небажання здавати свої позиції в судовій системі. І при цьому в тональності заяв Сергія Ківалова відчувався виразний натяк на те, що йому є на кого спертися в партійних верхах регіоналів.
З іншого боку, вчора у другій половині дня від Ківалова надійшов сигнал, що він готовий піти на певні поступки. Зокрема, в парламенті був зареєстрований законопроект №7410 (автори - Сергій Ківалов і його багаторічний соратник, регіонал Вадим Колесніченко). Його суть, грубо кажучи, зводиться до наступного: кандидатам у судді, які входять до кадрового резерву в Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС), не потрібно отримувати додаткову суддівську освіту, без якої нині ніхто не може бути призначений суддею.
"ЭИ" вже писали про те, що реальне підґрунтя всього, що відбувається нині в судово-юридичних верхах - 2-2,5 тис. суддівських вакансій, при заповненні яких слово Сергія Ківалова матиме більш ніж значимий характер.
Але проблема в тому, що його опоненти хочуть більшого - не тільки поступок щодо кадрового резерву, а ще й щодо випускників Одеської та Харківської юридичних академій, які вже отримали спеціальну суддівську освіту. Є певна ймовірність того, що кулуарна ситуація у високих судово-юридичних колах складається так: швидше, опоненти Сергія Ківалова зможуть зажадати більше, ніж він сам - запропонувати менше.
Таким чином, враховуючи великий політичний досвід Ківалова, немає сумнівів, що він зможе знайти вихід з цієї неймовірно складної і заплутаної ситуації. Цілком можливо, що Сергій Ківалов нагадає опонентам, що спеціальну освіту для майбутніх суддів і підвищення рівня їх компетентності - це прагнення до демократичних європейських стандартів. При цьому не лише ці, але і багато інших положень закону про судоустрій та статус суддів вимагають серйозного доопрацювання і вдосконалення. І навряд чи хтось із впливових юристів ПР не розуміє, що нинішня конфігурація судової системи ще далека від оптимальної формули, в тому числі - в питаннях суддівської освіти.
Швидше за все, Сергій Ківалов зробить публічну заяву, що його позицію хибно витлумачили, - він всього лише прагне негайно почати підвищувати якість суддівських кадрів. І що попереду ще багато роботи з вирішення проблем, пов'язаних зі своєрідним перехідним періодом у підготовці суддівських кадрів. І як наслідок будуть вноситися і обговорюватися пропозиції щодо альтернативних виходів з положення. Ще один можливий меседж - його опоненти, опираючись якнайшвидшому впровадженню спеціальної суддівської освіти, можуть тим самим посилити не надто райдужну ситуацію в українських судах.
І в цьому зв'язку Сергій Ківалов має політичну альтернативу - відмовитися від законопроекту №7410 і погодитися на інший, в якому мова буде йти не лише про кадровий резерв, але й про згаданих випускників юридичних вузів. Найбільш логічним і демократичним бачиться залучення до кадрових рішень щодо суддів максимальної кількості зацікавлених органів та осіб - у вигляді якоїсь тимчасової комісії для врегулювання проблем перехідного періоду.
Якщо, звісно, опоненти Ківалова ще готові задовольнитися цими поступками. Навіть сторонньому спостерігачу помітно - ситуація настільки гаряча, що на утримання бажаних позицій в судовій системі навряд чи варто сподіватися.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
