2626
Від Януковича із привітом
— Казна та Політика
В епопеї із прийняттям Податкового кодексу настав "президентський" етап. Ходіння у мітингуючий народ не пройшло для глави держави марно. Віктор Янукович все-таки ветував "кодекс спотикання". Але всі наслідки цього кроку поки передбачити складно.
Ветувати не можна підписувати
Відтоді, як біля "керма" влаштувалось нове керівництво країни, нинішній уряд не раз приймав рішення, які, як мінімум, частина народу не сприймала. До певної межі сильні світу цього обмежувалися поясненнями у стилі "треба, значить, треба": потрібно отримати транш від МВФ, потрібно налагодити відносини із Росією, потрібно створити стабільну систему управління державою ... Таким черговим "треба" спочатку виглядав і Податковий кодекс, який довго формулювався у надрах Кабміну. Головною причиною для якнайшвидшого прийняття основного закону для фіскальної життя залишався бюджет на наступний рік, розраховувати який хотілося б вже за новими правилами. Але написати-прийняти-ввести в дію кодекс легко і невимушено можновладцям все-таки не вдалося. "Оподатковані" виявилися проти.
Спочатку протести підприємців зі скепсисом оцінювали представники не тільки політикуму, але й експертного середовища. Так, мітинги не завадили народним обранцям порівняно оперативно прийняти кодекс у другому читанні, відкидаючи одну сотню поправок за іншою, потім - відразу внести корективи до вже прийнятого закону, відредагувати величезний текст і відправити його на підпис президенту. Але вулична активність, тим часом, наростала, кількість мітингувальників зростала, а ультиматуми лунали невпинно. І хоча спочатку ситуацію, що склалася, влада намагались ігнорувати наскільки це можливо (так, протестанти були "оптом" записані, якщо не в контрабандисти, то точно в ухильники), реальність змусила їх піти на діалог. Базова вимога нових мешканців Майдану формулювалося одним словом - "вето". І президент використав саме його.
Обговорення того, чи стане Віктор Янукович підписувати Податковий кодекс чи відправить його назад до парламенту, швидко перетворилося на тему номер один. Аргументи на підтримку кожної із цих точок зору звучали переконливо. З позицій прихильників перегляду ПК - в цілому або в "деталях" - ймовірне вето виглядало торжеством справедливості. Крім того, подібне рішення могло би поліпшити особистий імідж глави держави в очах, як з'ясувалося, активної частини населення України, а на ролі винуватців того, що відбувається підійшли б і "кодексописателі" рангом нижче за главу держави. Але при цьому варто було б ураховувати, що після того, як до протестуючих підприємців почали активно приєднуватись опозиційні політики, ветування могло б здатися не тільки повагою до народної думки, але і небажаною поступкою парламентським меншовикам. Зате невідкладне підписання кодексу дозволило б і подібних тривог уникнути, і до формування бюджету приступити. Але тоді варто було б ураховувати, що ігнорування вимог не найбільш пасивної частини суспільства в політичній перспективі виглядає не надто приємно. І навіть якщо допустити, що революційним прогнозами керівництво країни не вірить, повної байдужості до формування свого світлого образу (нехай навіть не для "своїх", а перед Заходом) воно все-таки поки не демонструє. Пізніше увагу до народної думки проілюструвало і президентське звернення . "За час підготовки і обговорення кодексу я неодноразово підкреслював, що він стосується таких чутливих тем, як права і свободи людей, їх захищеність від свавілля чиновників. Кожен громадянин має відчувати, що в кодексі враховані як потреби держави, так і його власні інтереси. А значить, кожне рішення повинно бути чітко вивірене, добре прораховане і зрозуміле суспільству, яким би складним воно не було ", - живописав поки ще гіпотетичний документ глава держави. Базова версія кодексу його підтримки так і не отримала.
Термінові (напів) заходи
Інтрига "підпише - не підпише" вирішилась 30 листопада, коли президент скликав термінову нараду у бориспільському аеропорту перед відльотом до Астани. Очікування оптимістів, на перший погляд, були задоволені. "Сьогодні я ветував Податковий кодекс", - заочно порадував гарант мітингувальників. Правда, що буде після вето, поки сказати складно. Глава держави обмежився досить обтічними формулюваннями: "Кодекс потрібно доопрацювати у деяких розділах, і у яких саме, я хотів би сьогодні почути від вас (учасників наради, -" Подробности ")" - зазначивши між справою, що систему податкових органів теж варто оновити. Але при цьому все-таки уточнив - черговим судним днем для кодексу повинен стати четвер, 2 грудня.
Президентську люб'язність її адресати сприйняли насторожено. Розходитися до остаточного прийняття кодексу протестанти поки не мають наміру. Більше того, і вони, і їх "група підтримки" у парламенті стоять на тому, що в нинішній своїй формі ПК непридатний для реалізації на практиці. Власне, можна припустити, що саме з'ясування того, яким має бути президентське вето, і виявиться черговим проблемним моментом.
У поясненні свого кроку, як уже зазначалось, глава держави не був занадто багатослівним. Що і дозволило протиборчим таборам тлумачити вето із врахуванням власних потреб. Так, парламентська фракція БЮТ-Батьківщина стоїть на тому, що кодекс потрібно скасовувати повністю і переписувати наново. "Вето має бути на весь Податковий кодекс, тобто накладено у цілому на Податковий кодекс. Ще півроку рік цей документ повинен дороблятися, і він повинен бути зроблений професійно для того, щоб не було обурення представників малого та середнього бізнесу", - вважає нардеп Андрій Кожем'якін. Тоді як у Партії регіонів переконані, що "табуйованими" виявилися окремі частини документа, які в четвер просто потрібно переписати. "За останньою інформацією, яка у нас є, дано доручення Кабінету міністрів та експертній групі доопрацювати поправки до Податкового кодексу. І вони повинні бути готові до четверга. Якщо ці поправки будуть проголосовані, то документ потім в цілому буде переголосовано 226 голосами, і тут не потрібно 300 голосів для подолання вето ... ", - переконував Олександр Єфремов.
Незважаючи на те, що підприємці у своїх зверненнях найчастіше вимагають повного вето, а не поправок, версія із частковим редагуванням на сьогодні виглядає більш правдоподібною. Важко повірити в те, що влада відмовиться від багатомісячних напрацювань і захоче затримати бюджетний процес. Отже, з великою часткою ймовірності мова піде все-таки про напівзаходи - про вибіркове редагування найскандальніших розділів, щоб прибрати звідти найрезонансніші норми, і, можливо, про відстрочення набуття чинності найбільш проблемних норм. У будь-якому випадку, свою роль (якщо не фактичну, то, у всякому разі, іміджеву) вето вже зіграє.
Ще одним шляхом "задобрювання" протестуючих - на той випадок, якщо "пунктирне" вето їх не влаштує - може виявитися захоплюючий процес пошуку винуватців того, що відбувається, якого вимагають на Майдані. Перелік ворогів народу найчастіше включає в себе три імені - Миколи Азарова, Сергія Тігіпка і Михайла Бродського. Не виключено, що хтось з цих "батьків" кодексу в кінцевому підсумку буде змушений піти у відставку. Імовірність того, що це виявиться прем'єр, фахівці коментують обережно. "Дуже багато чого буде залежати від того, як у самій Партії регіонів, в оточенні Віктора Януковича буде вирішуватись питання пожертвування Азаровим для того, щоб дистанціюватися від його помилок. І потрібно розуміти, що відставка Азарова це буде також перемога якоїсь із груп Партії регіонів, яка зможе зайняти крісло прем'єра ", - попереджає науковий директор Школи політичної аналітики НАУКМА Олексій Гарань. Звільнення голови уряду - рішення непросте, а от інші кандидати "на виліт" можуть розлучитися зі своїми кріслами куди легше. Тим більше що хоча у головні "смертники" чутки швидко кваліфікували голову Держкомпідприємництва, той же Сергій Тігіпко роль "поганого поліцейського" при "доброму поліцейському" - президенті останнім часом грає не без блиску (. То він народне обговорення кодексу "маячнею" назве , то запевнить, що на компроміси зі "спрощенцями" йти не збирається ... У парламенті, між тим, вважають, що звільнення зовсім не обов'язкові. "Що стосується звільнення з посад, я не думаю, що ми повинні створювати прецеденти в нашій державі, коли люди не мають права на помилку ", - вважає Олександр Єфремов. І все ж, варто зазначити, що відставка будь-кого з топ-чиновників могла б компенсувати політичну частину гасел "підприємницького Майдану", серед яких звучали і ультиматуми, які стосуються перевиборів. У такому випадку влада могла б спробувати вийти на ситуацію "і вовки ситі, і вівці цілі": "економічні" протестанти задоволені, "політичних" автоматично визначають поплічниками опозиції, а останню звинувачують у неконструктивності (адже винні покарані) і прагненні загрібати жар чужими руками ...
На перший погляд президентське вето, що спіткало Податковий кодекс, - це перемога небайдужих підприємців та "співчуваючих". Частині народу вдалося довести владі, що до їхньої точки зору варто прислухатися. І хай та ж влада час від часу обмовляється, вважаючи що обурюються "ті, хто чогось не розуміє", яких зі шляху істинного звела опозиція, сам факт ветування вселяє деякий оптимізм. Адже навіть президент заговорив про діалог. "Знаю, що за останні роки в суспільстві посіяно недовіру до влади. Корупція, бюрократизм, політичний егоїзм і порожня демагогія створили величезну прірву між владою і суспільством. Подолати цю прірву ми можемо тільки разом, підтримуючи постійний діалог, повертаючи довіру і надію в наше суспільство ", - розраховує на співпрацю Віктор Янукович. Але перемога ця - скоріше, тактична. Причому не тільки для протестантів, але і для влади, яка спробувала максимально пом'якшити завданий їй удар і не залишитися в іміджевому збитку. Багато чого залежить від того, які зміни до ПК будуть прийняті пізніше. А головне - чи будуть вони останніми в тому випадку, якщо знову не влаштують людей.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
