984
Навіщо об'єднуються українські банки
— Казна та Політика
В Україні почався процес укрупнення банків: восени 2010-го відразу кілька вітчизняних фінустанов заявили про можливе об'єднання, повідомляють "Контракти"
Про об'єднання Першого Українського Міжнародного Банку (ПУМБ) та Донгорбанку стало відомо ще на початку осені. Але тоді каменем спотикання стали власники єврооблігацій ПУМБу. Їх згоду на злиття банк отримав тільки в листопаді. Після об'єднання (планується, що банки будуть працювати під брендом ПУМБ) фінустанова повинна увійти до десятки найбільших. У принципі, завдання реальне. Сьогодні ПУМБ займає 13-е місце у рейтингу НБУ (активи - 18740 млн грн), Донгорбанк - 23-е (9860000000), сукупні активи - 28,6 млрд грн. Зараз на 10-му місці в рейтингу Нацбанку з активами в 26,2 млрд грн знаходиться ОТП Банк.
Інше можливе об'єднання - Укрсоцбанку і банку "Унікредит", що належать UniCedit Group. Логіка материнської структури проста: об'єднання дозволить істотно зменшити витрати компанії. До того ж підібрати команду висококласних фахівців в одній фінустанові значно простіше, ніж у двох. Крім того, банкам не доведеться конкурувати між собою. До речі, раніше свої активи в Україні об'єднали шведські групи SEB (СЕБ Банк і Факторіал-Банк) і Swedbank (Сведбанк і Сведбанк Інвест), а також російський банк ВТБ (ВТБ Банк і Внешторгбанк). Можливе і приєднання кептивних банків, що обслуговують українських олігархів, до повноцінних фінструктур того ж власника.
Втім, об'єднуватися будуть не лише фінустанови, що належать одним власникам. Навесні цього року Укрінбанк, наприклад, заявляв про можливості поглинання АвтоКрАЗбанку. Крім того, іноземні банки, яким в кризу довелося істотно скоротити свої філіальні мережі, можуть шляхом злиття з невеликими банками (в першу чергу з розгалуженою мережею в різних областях країни) проводити експансію в регіони.
За даними Нацбанку на 1 жовтня 2010-го, в Україні працюють 176 фінустанов, велика частина з яких (118) відносяться до дрібних - четверта група за класифікацією НБУ, ще 21 банк вважається середнім (третя група). Проте вже через кілька років їх кількість може скоротитися вдвічі. По суті, ідея укрупнення банків для українського ринку не нова. Принаймні, черговий виток злиття і поглинань прогнозувався ще в 2008 році. Причина - у кризовий період вирішити проблему дефіциту коштів невеликим банкам було практично неможливо. Великі системні фінустанови тоді активно кредитувалися в регулятора, проте в кінці 2008 року НБУ почав надавати довгострокове рефінансування (на один рік) тільки тим банкам, статутний капітал яких перевищував 500 млн грн.
Ще складніше "малюкам" було отримати кошти не міжбанку: великі фінустанови просто відмовлялися кредитувати банки, що не мають досить великого власного капіталу. Більше того, міжнародні фінансові корпорації підтримували ті банки, які готові були кредитувати реальний сектор. А таке під силу тільки системним банкам. До речі, як з'ясувалося, проблемних банків серед невеликих і середніх було найбільше. До того ж НБУ, схоже, навіть і не намагався рятувати їх: велика частина "малят", в яких була введена тимчасова адміністрація, зараз знаходяться в стадії ліквідації.
За укрупнення банків НБУ бореться вже давно: він регулярно підвищує вимоги до капіталу фінустанов. Наприклад, у 1992 році капітал банку повинен був бути лише $ 3 тис. У 2006-му НБУ зажадав від місцевих (кооперативних) банків збільшити статутний капітал мінімум до EUR1, 4 млн, від регіональних (що працюють на території однієї області) - до EUR4, 5 млн , від міжрегіональних - до EUR7 млн. Влітку 2008 року Нацбанк зобов'язав всі без винятку банки сформувати капітал на суму не менше EUR10 млн. А всього за два роки (влітку 2010-го) вимагав у банків наростити капітал до 120 млн грн до початку 2012 р. ( постанова НБУ № 273). У принципі, учасники ринку з такими вимогами погодилися.
Скандал розгорівся зовсім нещодавно, восени, коли з'явилися заяви про можливу жорсткість вимог до мінімального рівня капіталу фінустанов до 500 млн грн. "Це означає, що з майже 180 банків в Україні має залишитися 42", - обурювався президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. На його думку, реалізація таких ініціатив утруднить вихід банківської системи з кризи. Адже банкіри опиняться перед вибором: смерть або об'єднання з іншими банками.
Втім, для споживача посилення вимог до капіталізації - не така вже й погана ідея. "Збільшення капіталу - це, в першу чергу, збільшення надійності банку і можливість нарощувати обсяги кредитування", - пояснює президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Адже згідно з українським законодавством, обсяг виданих банками кредитів (у тому числі і в "одні руки") безпосередньо залежить від розміру КК фінустанови. Тим не менш, переваги великих банків і так очевидні: це і розгалуженість філіальної мережі, і збалансованість кредитного портфеля, і доступ до іноземних ресурсів, і широкий спектр послуг для клієнтів. Однак, як показала практика, в України великий банк - не завжди означає надійний. Укрпромбанк, наприклад, довелося ліквідувати, а доля Надра Банку досі під питанням
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
