1542
Балансування
— Казна та Політика
Так, корпорація Arcelor Mittal, влітку цього року зупинила три доменні печі на двох заводах у Франції та одному в Польщі, минулого тижня припинила виплавку сталі на одній із двох печей свого румунського підприємства, а протягом грудня будуть зупинені агрегати на комбінатах у Франції та Німеччині. Крім того, компанія планує тимчасово закрити сім ліній із виробництва прокату, щоб привести обсяг пропозиції сталевої продукції у відповідність зі зменшеним попитом.
За попередніми даними, приклад Arcelor Mittal може перейняти американська компанія US Steel. Влітку цього року вона зупинила одну доменну піч на своєму заводі у Сербії, а найближчим часом може зупинити і другу, перенісши всю виплавку сталі на свій словацький комбінат. За оцінками експертів, в даний час на європейських інтегрованих меткомбінатах простоюють потужності сукупної продуктивністю 20-25 млн. тонн на рік, але до початку наступного року цей показник може досягти 30 млн. тонн на рік.
Бразильська компанія Usiminas остаточно відмовилася від розробленого ще в 2008 році проекту будівництва меткомбінату потужністю 5 млн. тонн на рік, розрахованого на випуск слябів. Як вважає керівництво підприємства, зведення даного об'єкту повністю втратило сенс, оскільки споживання сталевої продукції у США і Європі, куди передбачалося відправляти продукцію підприємства, знизилася і не скоро повернеться на докризовий рівень, а будь-які потреби в напівфабрикатах покриє компанія Vale, яка нещодавно запустила спільний з Thyssen Krupp комбінат і готується до будівництва ще трьох сукупною потужністю 12,5 млн. тонн на рік.
Замість будівництва нового комбінату Usiminas інвестує кошти у втановлення нових прокатних станів, що дозволить компанії перейти на випуск переважно готової продукції замість напівфабрикатів; у підвищення ефективності діючих виробництв, а також у поліпшення забезпеченості сировиною. Компанія має намір вкласти близько 320 млн. доларів на розширення продуктивності свого залізорудного комбінату від нинішніх 7 до 12 млн. тонн на рік до середини 2012 року.
Проблеми виникли також у корейської компанії Posco, яка нещодавно підписала меморандум про наміри з індійською компанією SAIL про спільне будівництво металургійного підприємства потужністю 1,5 млн. тонн на рік з перспективою збільшення до 3 млн. тонн. Основні протиріччя виникли внаслідок небажання Posco передавати індійському партнерові свої запатентовані технології для використання на інших заводах SAIL.
Втім, Posco в будь-якому разі не збирається відмовлятися від виходу на індійський ринок сталі. Компанія продовжує пробивати бюрократичні бар'єри в штаті Орісса, де вона ще в 2005 році запланувала будівництво великого меткомбінату. Крім того, Posco нещодавно оприлюднила проект створення в Індії підприємства з випуску 1,8 млн. тонн холоднокатаних рулонів на рік, яке забезпечувало б своєю продукцією автомобілебудівні заводи країни та лінії з виготовлення побутової техніки. Одночасно Posco анонсувала ще один проект у цій галузі - будівництво лінії із цинкування на 450 тис. тонн на рік в китайській південній провінції Гуаньдун.
Зміна знака
Спад на світовому ринку сталі поступово змінюється зростанню. Хоча попит в більшості регіонів залишається низьким, споживачі і дистриб'ютори в Європі, США і країнах Східної Азії відновили закупівлі сталевої продукції, укладаючи контракти із постачанням на початку майбутнього року. Це дозволило металургійним компаніям дещо підняти ціни, компенсуючи збільшення витрат на металобрухт і залізну руду.
У секторі плоского прокату найбільше зростання відбулось у США. На початку листопада місцеві металургійні компанії, оголосивши про підвищення цін за грудневими контрактами на 30-40 доларів за коротку тонну (33-44 долара за метричну тонну), таки переконали споживачів у тому, що продукція більше дешевшати не буде. За словами американських аналітиків, далеко не всі дистриб'ютори відновили купівельну активність, проте навіть незначного збільшення попиту вистачило на те, щоб спотові ціни підскочили від менше 580 доларів за метричну тонну EXW в кінці жовтня до 600-625 доларів за тонну EXW.
Щоправда, на ринку довгомірного прокату цей успіх американським металургам повторити не вдалося. Згідно з останніми даними, національна будівельна галузь до цих пір знаходиться на спаді, так що, незважаючи на подорожчання брухту і спроби виробників підняти відпускні ціни, спотові котирування на арматури залишаються в межах 660-680 доларів за метричну тонну EXW.
А от у Європі більше подорожчав якраз довгомірний прокат. Виробництво цієї продукції в регіоні зменшилось відповідно до потреб ринку ще влітку, тому до теперішнього часу надлишку пропозиції вже не відчувається. Деяке збільшення попиту, що виникло завдяки поповненню складських запасів дистрибуторських компаній, дозволило металургам підвищити ціни на арматуру до 450-480 євро за тонну EXW, майже до рівня гарячекатаних рулонів.
Сприятливий вплив на європейський ринок плоского прокату зробило зниження курсу євро відносно долара. Внаслідок цього доларовий імпорт подорожчав для європейських споживачів, які відповідно стали приділяти більше уваги продукції місцевих виробників. Внутрішні котирування на гарячий прокат в ЄС варіюють від 450-480 євро за тонну EXW на півдні до більше 500 євро за тонну EXW у Німеччині та країнах Східної Європи. Правда, повідомляється про пропозицію китайської продукції за 440-450 євро (595-610 доларів) за тонну CFR, але з тривалим терміном доставки, що не влаштовує споживачів. Українські гарячекатані рулони постачаються до країн Східної Європи по 610-630 доларів за тонну DAF.
У Східній Азії ціни практично не змінилися в порівнянні з початком листопада, але зате реально збільшився попит. Корейські компанії виявляють інтерес до китайських гарячекатаних рулонів по 610-620 доларів за тонну CFR і товстолистової сталі по 620-630 доларів за тонну CFR. Продукція інших виробників вважається все ще дорогуватою, тому деякі компанії оголосили про невелике зниження котирувань. Зате прогнози на грудень цілком сприятливі: в регіоні очікують підвищення попиту і цін.
Трохи випав із загального потоку минулого тижня близькосхідний ринок. У мусульманських країнах святкували Курбан-Байрам, тому ділова активність практично дорівнювала нулю. Тим не менш, постачальники заготовок із СНД підняли ціни на свою продукцію до 560-570 доларів за тонну FOB і вважають, що це підвищення буде прийнято після того як покупці повернуться на ринок.
Занадто багато руди
Ціни на спотовому ринку залізної руди після невеликого стрибка на початку листопада стабілізувалися. Вартість 63,5%-го індійського концентрату встановилася минулого тижня на рівні 164-166 доларів за тонну CIF Китай. Втім, на думку аналітиків, довго ціни на цій позначці не затримаються. Котирування на сталеву продукцію в Китаї знижуються, а разом з ними, як очікується, подешевшає і руда.
Взагалі, на думку більшості фахівців, світовий ринок залізної руди знаходиться поблизу верхньої точки свого підйому, після проходження якої ціни підуть вниз. За прогнозом швейцарського інвестиційного банку UBS, середня вартість австралійського концентрату в 2011 році зменшиться приблизно на чверть порівняно з нинішнім рівнем до близько 120 доларів за тонну FOB, а до 2015 року зменшиться ще вдвічі, до близько 60 доларів за тонну FOB.
Головною причиною цього падіння експерти називають заплановане на найближчі кілька років різке збільшення постачань ЗРС на світовий ринок. Тільки три найбільших експортера сировини - бразильська компанія Vale, австралійські Rio Tinto і BHP Billiton - збираються збільшити сукупне виробництво залізної руди від 660 млн. тонн в 2011 році до майже 1,1 млрд. тонн у 2015-у.
Великі проекти в галузі планують й інші компанії. Так, австралійська компанія Fortescue Metals Group анонсувала минулого тижня інвестиційну програму обсягом 8,4 млрд. доларів, спрямовану на розширення видобутку руди від нинішніх 55 млн. тонн на рік до 155 млн. тонн до 2020 року. Бразильські незалежні компанії MMX і Usiminas до 2015 року повинні довести обсяг видобутку залізної руди з родовища Serra Azul від нинішніх 8,7 млн. тонн на рік до 46 млн. тонн. Швейцарська Xstrata, відома в основному як виробник кольорових металів, має намір вийти на ринок залізної руди після придбання компанії Sphere Minerals, якій належать права на розробку великого родовища у Мавританії. Як заявляють представники Xstrata, компанія складає інвестиційну програму обсягом 6 млрд. доларів, реалізація якої дозволить довести обсяг поставок руди з цього родовища до 50 млн. тонн на рік.
Віталій Шимкович
За матеріалами: Укррудпром
Поділитися новиною
