2219
Держава - не банкір
— Казна та Політика
До другої річниці фінансової кризи Україна підійшла з "валізою без ручки": у трьох врятованих банків, куплених державою, справи йдуть не дуже добре. Уряду необхідно оперативно прийняти рішення: чи тягнути далі банківський тягар на бюджетному горбу, чи позбутися проблемних активів. Однак ні зрозумілої позиції, ні розуміння, що ж потрібно робити сьогодні з рекапіталізованими банками, влада не має. Тим часом зволікання з вирішенням цього питання лише збільшує його ціну.
Пенсіонерка з Івано-Франківська Ольга Котова після семи років роботи в Неаполі тримала зароблене на чужині на депозитах. Намагаючись зменшити ризики, вона розклала свої гроші невеликими сумами в кілька банків, в числі яких опинилися "Родовід" і "Надра". Перші півроку кризи вона згадує неохоче: "Уявіть, що у вас були гроші - як для мене, немалі, а потім їх не стало, і навіть спитати нема з кого".
Потім відбулися відомі події: уряд визначив три проблемні фінустанови, влив у їхні капітали від 2,8 млрд. до 3,6 млрд. грн. і став власником цих банків - "Родоводу", "Києва" і Укргазбанку. Нові фінансові вливання бюджетних грошей дозволили рекапіталізованим банкам більш-менш розплатитися за депозитами населення та навіть залучити нові вклади: люди не відразу, але повірили державі. А от Ольга Котова, ледь зумівши частинами повернути депозит з "Родовіду", перевклала його в банк, що належить іноземній фінансовій групі.
Другий депозит, що залишився в "Надра банку", поки недосяжний: жорсткі умови банку щодо розстрочки виплати цього вкладу на кілька років жінка вважала дуже невигідними, і тепер вона чекає, що ж врешті-решт вирішать робити з цими фінустановами.
Дорогий спокій
Рекапіталізація банків в 2009-му була правильним рішенням, вважають експерти фінансової сфери, які обговорювали це питання за організованим Лігою фінансового розвитку круглим столом.
Входження держави в капітал трьох банків було виправдано - це зупинило паніку серед населення і запобігло подальшому відпливу вкладів, вважає старший фінансовий спеціаліст представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Анжела Пригожина. Тим більше що процес рекапіталізації почали вже після того, як два інші кроки - мораторій на дострокове зняття коштів з депозитів і масштабне довгострокове рефінансування банків (яке експерт назвала "прихованою рекапіталізацією") - виявилися неефективними.
"Ліквідація і банкрутство банків, навіть з виплатою депозитів через Фонд гарантування вкладів, не дало б позитивного ефекту і не припинило б відтік грошей з банківської системи", - упевнений екс-міністр фінансів, при якому і вирішувалося питання проблемних банків, Ігор Уманський.
Але вже при реалізації цієї ідеї всі учасники виявилися заручниками процесу: за словами Уманського, у НБУ, Мінфіну, самих банків було своє бачення, і знайти спільну мову їм не вдавалося практично ніколи. Крім того, як відзначають фінансисти, в рекапіталізованих банків не було і немає чіткого бізнес-плану, стратегії відновлення платоспроможності та досягнення позитивних результатів.
"Держава ніколи не була ефективним власником і менеджером", - ця фраза, яка неодноразово звучала на круглому столі, визначає і нинішній стан згаданих банків. У них вже вкладено 17 млрд. грн бюджетних грошей - це і стало ціною, яку українські платники податків заплатили за стабілізацію в банківському секторі. І, за різними оцінками, цим трьом банкам потрібно ще приблизно стільки ж, щоб повністю відновити їх платоспроможність.
Варіантів небагато
Судячи з того, що круглий стіл, пославшись на зайнятість, не змогли відвідати представники НБУ і уряду, у них немає програми подальших дій. Через кілька днів це фактично підтвердив і керівник групи радників віце-прем'єр міністра України з економічних питань Тимур Багіров (раніше очолював департамент Мінфіну з питань участі держави в капіталізації банків): "Рішення буде в площині більш професійної роботи з проблемними активами цих банків і, можливо, їх реструктуризації. На даний момент я не можу сказати, яке точне рішення буде прийнято, тривають дискусії, але я думаю, що до кінця року буде внесена ясність в це питання", - сказав він.
І додав, що приватизувати дані банки до кінця 2010-го нереально, повернути кошти, які держава в них вклала, враховуючи їхній стан, поки що теж неможливо. Надалі ж припустімо варіант їх реструктуризації з наступним переходом до приватизації.
На тлі загальної збитковості банківської системи України (за дев'ять місяців поточного року банки задекларували 9,999 млрд. грн збитків) погано виглядає "Родовід" - на ньому 4,2 млрд. грн. Тут роль зіграли пасиви ліквідованого Укрпромбанку, які перекинули на баланс "Родоводу". У той же час сьогодні для вкладників останнього діють обмеження щодо зняття готівки (в банкоматах - 100 грн на день і до 1000 грн при розрахунках карткою в торгових мережах). Також у банку до 15 грудня працює тимчасова адміністрація, і клієнти очікують, що ситуація до цієї дати повинна хоч якось прояснитися.
"Сьогодні потрібно чітко визначатися, коли і яким чином уряд буде з цих банків виходити. Як бізнес, як активи вони державі не потрібні", - вважає Ігор Уманський. При цьому він не впевнений, що влада зараз може зважитися на продаж цих фінустанов, адже сьогодні продати ці банки за ті гроші, які в них були вкладені, неможливо.
"Жоден чиновник не підпишеться під таким рішенням, тому що прекрасно розуміє, що завтра він буде давати свідчення в прокуратурі", - зазначив Уманський.
Проти подальшої підтримки державою рекапіталізованої трійки висловлюються й банкіри. "Важливо, щоб уряд і Нацбанк розуміли, що час змінився. І не збільшення капіталу має бути, а реструктуризація або виведення їх з ринку як токсичних. Потрібно приймати інші рішення, але в жодному разі не робити інвестиції, тому що це інвестиції в нікуди. Чим швидше будуть прийняті необхідні рішення, тим меншими будуть втрати для бюджету", - вважає голова правління банку "Форум" Ярослав Колесник.
Найвагомішим аргументом в цьому випадку може стати позиція Світового банку і Міжнародного валютного фонду: їхні фахівці практично одноголосно висловилися проти подальших уливань у банки з боку держави.
"Я думаю, що перша мета стабілізації банківської системи була досягнута. Тепер питання для уряду, яким найефективнішим шляхом мінімізувати ці витрати для платників податків. Але єдиного рецепту немає: приватизувати більші банки, закривати якісь з них або проводити операцію злиття між ними. Ми обговорювали з урядом можливість залучення радників, і вони запропонують найкращий шлях вирішення цих проблем", - сказав постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр.
За його словами, важливо знайти рішення і мінімізувати витрати для платників податків.
До речі, місія МВФ попередньо погодила документи з приводу другого траншу кредиту Stand-by. Але як це позначиться на банку "Надра", поки незрозуміло - в НБУ планували вирішити питання його рекапіталізації "в ув'язці з рішенням МВФ". Завершився і аудит, проведений компанією Ernst&Young, - він показав, що банку для виконання нормативів адекватності капіталу необхідно 8,3 млрд. грн. А тут, схоже, Україні поставили конкретну умову. Судячи з усього, ідея про спільну докапіталізацію банку "Надра" державою і бізнесменом Дмитром Фірташем (планувалося, що кошти будуть внесені порівну - по 5 млрд. грн) знову відкладається. Тож пенсіонерці Ользі Котовій залишається чекати і сподіватися, що до ліквідації банку справа не дійде.
17 млрд. грн не повернути
Координатор діяльності Світового банку у фінансовому та приватному секторі України, Білорусі та Молдови Маріус Вісмантас:
Наївно сподіватися, що вдасться повернути всі 17 млрд. грн, які були вкладені в рекапіталізовані банки - це ціна, заплачена за вирішення кризи. Тепер потрібно зупинити зростання ціни порятунку проблемних банків для суспільства. Це проблема не вкладників - вони отримають свої гроші. Це проблема платників податків, які будуть втрачати гроші через вливання нового капіталу в проблемні банки ("Київ", "Родовід", Укргазбанк і "Надра") з бюджету.
Сьогодні ми не бачимо жодної підстави для входження уряду в будь-який інший банк. Це стосується і "Надра", і до будь-яких інших банків, включаючи рекапіталізовані. Ми вважаємо, головне на сьогодні для уряду - встановити стратегію виходу з банків.
Найпроблемніші кредити - будівництво
Екс-голова правління Укргазбанку Олександр Морозов:
Практично у всіх трьох банках мова йшла про один і той же рід активів - будівельні майданчики під бізнес-центри, житло, які на початку 2008-го оцінювалися як "золоті", а вже до середини того ж року взагалі нічого не коштували. Потрібно було почекати і коректно ці активи заморозити, наприклад, вивести в санаційний банк. Але його так і не створили. Не секрет, що всі складні активи банку перебувають у віданні його міноритарних акціонерів. Через те, що останні не домовилися з нинішнім Мінфіном щодо цих будівництв, там нічого не відбувається, інвестори цими майданчиками не цікавляться.
Крім того, банк не кредитує. До чого це веде? Хороші кредити гасяться, і якщо банк не видає нові хороші кредити, а в банку є тимчасова адміністрація, портфель весь час стискається до поганого. Тому якщо банк не буде працювати, то ці 80% проблемних кредитів незабаром переростуть в 100%.
Перенесли проблему в майбутнє
Екс-голова Держфінпослуг Віктор Суслов:
Я негативно ставлюся до рекапіталізації і вважаю її помилкою. Були альтернативи - якби проблемні банки ліквідували і виплатили депозити через Фонд гарантування вкладів, сьогодні б цих проблем не було. Але півтора роки тому рішення приймалися зовсім не з економічних міркувань. Треба пам'ятати політичну ситуацію - очікування президентської кампанії і природне бажання уряду відсунути в майбутнє рішення найскладніших питань. Прийняті рішення були якраз способом перенесення рішень у майбутнє. Завдання розчищення банківської системи від поганих активів так і не було вирішене, але ж її треба було санувати, оздоровлювати.
Зараз, враховуючи обмеженість бюджетних ресурсів, рекапіталізовані банки необхідно продавати, причому - через аукціони. Якщо з'явиться такий інвестор, який візьме на себе зобов'язання, ми побачимо, що рекапіталізовані банки чогось варті в цих ринкових умовах. Якщо він не з'явиться, значить, треба запускати процедуру ліквідації з відшкодуванням вкладів фізичних осіб у встановленому законодавством порядку.
Юрій Сколоздра
За матеріалами: Профиль
Поділитися новиною
