1668
Не наздоганяємо
— Казна та Політика
"Друзі, поступово звикайте до нормальної країни", - порадив підприємцям, які протестують проти прийняття нового Податкового кодексу, голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський. Чиновник мав на увазі, що в державі всі повинні платити податки. Може, підприємці і не проти вийти з тіні, якби країна була справді нормальною. Ось тільки легше вести бізнес не стає.
У рейтингу умов для розвитку підприємництва Doing Business 2011 Україна знову в кінці списку - 145-е місце з 183-х можливих. По сусідству Сирія і Гамбія.
З червня 2009-го по червень 2010 року, коли проводилося дослідження, автори рейтингу виявили в Україні лише три реформи. Влада полегшила старт бізнесу, знизивши мінімальний розмір статутного капіталу, спростила процес отримання дозволів на будівництво та поліпшила електронну систему сплати ПДВ. За фактом нічого значного, що і позначилося на позиції України в рейтингу.
Найболючіша тема, як і колись, - сплата податків (181-е місце в рейтингу). Тягнуть вниз кількість обов'язкових платежів (а їх в Україні 135), податкове навантаження у 55,5% і час, який необхідно витратити на адміністрування платежів, - в цілому 657 годин на рік. Як новий Податковий кодекс змінить ці цифри - ще не відомо. Не краще йдуть справи і в сфері будівництва. Псує картину і процедура підключення до електромереж. Якщо в Німеччині або, наприклад, Ісландії вона займає 40 днів, то у нас - 309!
Поки Україна залишається серед аутсайдерів рейтингу - її рік за роком обганяють пострадянські країни. Тепер найбільшого прогресу в поліпшенні ділового клімату досяг Казахстан. У десятці кращих реформаторів у попередні роки вже побували Білорусь, Киргизія та Молдова. А Грузія після п'яти років амбітних реформ, які скасували одним махом санстанцію і пожежну інспекцію за принципом "немає чиновника - немає проблем", опинилася на 12-му місці серед всіх країн світу.
Для порівняння: в Україні єдине вікно для реєстрації підприємств працює з 2005 року. Це був справді важливий крок, спростив життя майбутнім бізнесменам. Тим не менш, відкриття бізнесу в нашій країні все одно займає майже місяць, тоді як у Грузії - всього три дні.
При цьому функції грузинського єдиного вікна розширилися до реєстрації інвестпроектів, проведення приватизаційних процедур тощо. У 2008 році місцеві підприємці витрачали всього 2% робочого часу на виконання всіляких регуляторних вимог. У той час як в Україні на отримання дозвільних документів на будівництво знадобиться 347 днів, в Грузії - 98. У 2009 році дослідження показало, що спрощення дозвільної системи дозволило грузинським компаніям щорічно економити 3,25% прибутку.
Моделі реформ грузинська влада запозичили у Гонконгу і Сінгапуру, які традиційно посідають перші місця в рейтингу легкості ведення бізнесу.
З осені 2010 року Віктор Янукович і його команда активно взялися за поліпшення ділового клімату в Україні. У жовтні, наприклад, уряд скасував більше двадцяти видів ліцензій. Незважаючи на це, Мінтранс продовжує лобіювати зміни в частині перевезення вантажів. Закон передбачає ліцензування транспортування лише небезпечних вантажів, а чиновники міністерства хочуть ліцензувати будь-які вантажні перевезення. Кабмін ліквідував, звісно, не найпоширеніші ліцензії (наприклад, на пошук та видобуток корисних копалин з родовищ загальнодержавного значення або на виробництво дорогоцінних металів і каміння), тому для більшості бізнесменів нововведення залишаться непомітні. Але процес зрушився з мертвої точки.
У 2010 році почав діяти і декларативний принцип отримання дозволів: підприємець повідомляє в держоргани про наявність у нього необхідної матеріально-технічної бази і може починати працювати. Подавати папери, що доводять це, йому вже не доведеться. Понад 60% дозволів тепер можна отримати за декларативним принципом, просто заповнивши спеціальну форму. Ще одне давно обговорюване нововведення цього року запровадження принципу "мовчазної згоди". Бізнесмен, який подав заявку на дозвіл і не отримав відповіді, може вважати, що дозвіл видано.
Документ, внесений на розгляд до парламенту за минулого президента і провалений депутатами, - законопроект про ринковий нагляд і контроль продукції. Парламент знову спробує його прийняти. Документом вводиться європейський принцип ринкового нагляду: перевірки продукції насамперед будуть здійснюватися у її розповсюджувачів. Виробників же будуть інспектувати лише в разі виявлення на ринку небезпечної продукції.
Документів за останній час в поспіху було прийнято справді чимало, але все ще не для всіх розроблені механізми їх реалізації. Це стосується, наприклад, закону про скорочення контролюючих органів. За ідеєю, з 80 контролюючих інстанцій має залишитися половина. Але документ фактично не діє, оскільки необхідно внести зміни до 50 нормативних актів.
Кілька тижнів тому був скорочений список товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації. "Обов'язкова сертифікація - це рудимент, який дозволяє тиснути на бізнес, збирати гроші. Звичайно, цей список необхідно не просто скорочувати, а повністю скасовувати, що, до речі, передбачено нашими зобов'язаннями перед СОТ", - говорить заступник керівника проекту Групи Світового банку МФК "Інвестиційний клімат в Україні" Сергій Осаволюк. Але різких рухів чиновники робити не поспішають.
Спроба скасувати обов'язкову реєстрацію декларації відповідності товарів технічним регламентам теж поки безуспішна. Якщо підприємець декларує, що його товар безпечний і відповідає нормативним документам, цього достатньо, щоб продукцію почали продавати. Так відбувається у світовій практиці, але не в Україні, де необхідно пройти додаткові реєстраційні процедури в Держстандарті.
"Для суспільства сенсу в цій нормі немає. Державна казна теж не виграє, оскільки плата за реєстрацію надходить виключно на підприємства Держстандарту", - пояснює Сергій Осаволюк. Законопроект, що передбачає скасування цієї норми, перебуває в парламенті з червня 2010 року. Держстандарт активно перешкоджає його прийняттю.
Як оцінять зусилля нової команди світові експерти, дізнаємося вже в дослідженні Doing Business 2012. У будь-якому разі реформи, проведені урядом, складно назвати радикальними. Грузинський сценарій в Україні не пройде. Тут за кожним, зовсім, здавалося б, невпливовим відомством стоїть могутній лобіст і чиїсь інтереси. Саме з цієї причини у нас пішли шляхом обмеження функцій держорганів.
"Але будь-яке відомство буде триматися за свої повноваження зубами, оббивати пороги депутатів та Адміністрації президента. Спроби обмежити їх призводять до ще більшого розростання функцій цих органів. Відомства потрібно ліквідувати, оскільки відібрати у них повноваження практично нереально", - заявив урядовець, який побажав зберегти інкогніто.
Олена Струк
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
