2181
Випадкова людина у Держфінпослуг
— Казна та Політика
Український фінансовий ринок стрясає ось вже кілька місяців. Причина у діях нового голови Держфінпослуг Василя Волги
Він звинуватив більшість суб'єктів ринку країни у роботі поза законодавчим полем, ввів тимчасову адміністрацію у кількох кредитних спілках та страхових компаніях, чим паралізував їх роботу, а після ініціював підвищення вартості бланків полісів ОСАЦВ в 10 разів. У підсумку ці дії призвели до протистояння гравців ринку і регулятора. Зараз сторони завмерли в очікуванні. Василь Волга - в очікуванні капітуляції суб'єктів ринку, вони - відставки голови Держфінпослуг.
"Я ненавиджу Україну!"
Кар'єрний зліт Василя Волги, призначеного 24 березня 2010 року "старшим" з фінансових послуг країни, не просто здивував, він дещо шокував учасників та експертів ринку. "Ми могли припустити, що це крісло займе хто завгодно, - заявила генеральний директор асоціації "Страховий бізнес" Людмила Білошицька, - тільки не пан Волга, якого ми зовсім не знаємо".
Колишній підводник, політик, а тепер держчиновник, схоже, теж не уявляв, з чим йому доведеться зіткнутися на цій посаді.
Хіба міг молодий офіцер-підводник Північного флоту СРСР передбачити, що двадцять років потому він стане одним з топ-чиновників фінансової сфери Україні? Правда, кар'єра підводника Василя Волги тривала недовго. Молодий офіцер залишив службу на атомному підводному човні і влаштувався командиром квартирно-експлуатаційної частини. Але можливості завгоспа Волгу не задовольняли, і на межі розпаду СРСР він зайнявся бізнесом. Для чого створив кабельний кооператив. І зайнявся... розповсюдженням порнографії. Про що докладно описав у своїй книзі "Важко ангелом бути у пеклі".
Свою кар'єру в політиці Василь Волга почав під патронатом екс-прем'єра Євгена Марчука, в команді якого працював на президентських виборах 1999 року. Після провалу Марчука на виборах Волга дистанціювався від нього, запустивши проект вельми цікавої організації "Громадський контроль", яка позиціонувала себе як головного борця з корупцією в країні і навіть свого роду добровільною народною дружиною при СБУ. Про реальну боротьбу "контролерів" з корупцією країна дізналася небагато, а от скандалів - в основному локального, бізнесового характеру - достатньо. Недоброзичливці не раз звинувачували організацію Волги в замовному характері її "викриттів", у створенні механізму примусового "вибивання" грошей з бізнесу і держпідприємств.
Пізніше, в 2001 році на базі громадської організації "Громадський контроль" Волга створив однойменну партію. Не добившись особливого успіху, він з усім "контролем" вступив до СПУ. Що досить дивно - бо особливого тяжіння до лівих ідей у Василя Волги не спостерігалося, та й програмні принципи у "ГК" з СПУ зовсім не збігалися. Скажімо, в 2004 році Василь Волга стверджував, що не може підтримати Олександра Мороза на президентських виборах, оскільки лідер соціалістів виступає проти продажу землі, а сам Волга - однозначно за.
Але вже в 2006 році Василь Волга потрапив до Верховної ради за списком Олександра Мороза, а через рік намагався спровокувати в СПУ бунт і відсторонити Сан Санича від керівництва партією. Зазнавши поразки у боротьбі, Волга створив чергову партію - Союз лівих сил, орієнтований "на відстоювання прав росіян".
Політичний портрет Василя Волги чітко доповнює його фраза, сказана в 2008 році під час прямого ефіру "5 каналу": "Я неневіжу Україну!". Звичайно, після він вибачався і казав, що не те мав на увазі. Але ...
Реалії вітчизняної політики надали лідеру "лівих" ще один, можливо, останній шанс на реванш Підтримавши своєю партією на виборах президента Петра Симоненка, саме завдяки його зусиллям у 2010 році Волга потрапив в команду нової влади, після чого йому було довірено серйозний фронт робіт.
Була б схема, а людина знайдеться
Одним з перших кроків Василя Волги на посаді голови Держфінпослуг стала заява про те, що більшість суб'єктів страхового ринку працюють "поза законодавчим полем". Самі страховики розцінили ці слова як частину піар-кампанії, розпочатої перед місцевими виборами - з одного боку, і як тиск на учасників ринку - з іншого. Також глава Держфінпослуг погрожував, що ті компанії, які не зможуть усунути порушення, будуть позбавлені ліцензій. За інформацією газети "Дело" неформальна доплата за отримання однієї ліцензії для кредитної спілки склала $ 2-8 тис., для страхової компанії - від $ 3 тис.
Учасники ринку відреагували і дали зрозуміти, що подібні дії глави Держфінпослуг загрожують Україні серйозними наслідками. "Це внутрішні проблеми комісії (Держфінпослуг), які не повинні вирішуватися за рахунок ринку. Претензії виникли до найбільших мережевих компаній. Більшість з них - з іноземним капіталом. Той факт, що їхні компанії нелегітимно працювали на території України, причому не з їхньої вини, а з вини чиновників Держфінпослуг, безсумнівно, шокує інвесторів Вони подадуть позови на державу ", - переконана президент Ліги страхових організацій України Наталя Гудима.
У свою чергу екс-голова Держфінпослуг Віктор Суслов заявив, що всі установи небанківського фінансового ринку з діючими ліцензіями працюють абсолютно законно. "Те, що половина ринку працює нелегітимно, - це неправда. Всі видані ліцензії, термін яких не закінчився, є легітимними", - зазначив він. На думку Віктора Суслова, заяву Волги свідчить про незнання нормативної бази. "Галас з реєстром - не більш ніж частина піар-кампанії. Волга просто намагається зміцнити свої позиції, які зараз досить хисткі. Крім того, спроба наново переглянути раніше прийняті рішення комісії про видачу ліцензій та внесення фінустанов до держреєстру може свідчити про спробу чиновників необґрунтовано посилити тиск на бізнес з цілком зрозумілою метою ", - переконаний Віктор Суслов.
Священна корова
Наступним кроком Василя Волги стало створення підприємства "Інформаційно-технічний центр" (розпорядження № 390 від 29 квітня).
Сфера діяльності ІТЦ вражає своєю різноманітністю. Компанія має намір заробляти і навчанням, і наданням юридичних послуг, та аналізом фінансового стану компаній, і виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності і навіть (!) торгівлею продукцією і товарами народного споживання.
"У статуті закладено стандартний набір послуг, а насправді ми поки точно не знаємо, над чим підприємство буде працювати. Можливо, над уніфікацією звітності. Може бути, над створенням Бюро збиткових клієнтів страхових компаній, про що нас дуже просять страховики ", - пояснює голова Держфінпослуг Василь Волга.
Учасники ринку впевнені: підприємство створене для того, щоб заробити на компаніях з підконтрольних Держфінпослуг ринків. "Будь-який посередник між регулятором і ринком - це додатковий податок на учасників ринку", - стверджує керівник однієї з громадських організацій на ринку небанківських фінансових послуг. Так, замість підтримки і розвитку, страховий ринок отримав додаткове фінансове навантаження.
Побоювання підтвердилися. Перше на чому почав заробляти ІТЦ - бланки полісів ОСАЦВ. До останнього часу страховики купували такі поліси через Моторно-транспортне бюро України у шести поліграфічних підприємств, що мають право на друк і реалізацію документів суворої звітності. За рахунок конкуренції між підприємствами вдавалося утримувати вартість бланків на одному рівні. Після отримання монопольного права на виробництво бланків ОСАЦВ, ІТЦ підвищив ціни на стікери "автоцивілки" в 9,5 разів: з 1,2 грн до 11,34 грн.
Своє рішення передати все до рук своєї дочірньої структури в Держкомфінпослуг пояснили необхідністю запровадження більш захищеної форми бланків і посиленням контролю над обігом полісів. У результаті макет бланка залишили колишнім, навіть не виправивши недоліки.
Страховики підрахували: якщо ринок щорічно продає в середньому 10-12 млн. полісів "автоцивілки", то при нових цінах на бланки і стікери компаніям доведеться витратити 110-130 млн. грн. на рік. Що приблизно можна порівняти із загальним доходом страховиків від цього виду страхування.
При цьому компанії вже заплатили ІТЦ 45 млн. грн за бланки полісів нового зразка. Куди пішли ці гроші взагалі невідомо.
Наступною "жертвою" голови Держфінпослуг стали ломбарди. Василь Волга зажадав від них реєструвати кредитні договори на бланках суворої звітності. Друкувати і продавати ломбардам такі бланки буде знову ж таки ІТЦ. За словами Василя Волги, вартість одного бланка суворої звітності для ломбарду складе від 4 до 10 грн. В Асоціації ломбардів підрахували: надходження ІТЦ від продажу українським ломбардам бланків на рік можуть досягти 270 млн. грн. Так, за минулий рік ломбарди видали 6,76 млн. кредитів. Якщо врахувати, що для кожного кредитної угоди потрібно чотири бланка (два - для кредитних договорів, два - для застави), виходить, що в 2009 році ломбарди використовували близько 27 млн. бланків. Таким чином, після введення бланків суворої звітності дочірнє підприємство Держфінпослуг зможе щороку заробляти від 110 до 270 млн. грн. Ці ж розрахунки говорять, що тепер одному ломбарду доведеться викласти за бланки від 800 тис. до 2 млн. грн., В залежності від того, яку ціну за бланк встановить регулятор. В асоціації вказують, що це просто нереально.
Наступний напрямок, на якому планує заробляти ІТЦ-примусова платна освіта для співробітників фінансових установ. Очолювати "Навчально-методичний центр" буде колишня соратниця Волги по Соцпартії Людмила Лукіна. "Мін'юст вже затвердив наші нові вимоги до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, в тому числі і вимоги до їх утворення. Тож невдовзі роботи у нашого навчального центру додасться. А поки що його фахівці активно займаються розробкою нормативної бази", - повідомив Василь Волга.
Середня за величиною страхова компанія платить за навчання своїх фахівців від 150 до 200 тис. грн. на рік. Виходить, що "навчальна ємність" тільки одного страхового ринку щорічно перевищує 80 млн. грн. А з розширенням переліку осіб, які, згідно з новими вимогами Держкомфінпослуг, повинні будуть теж проходити навчання, ця сума може збільшитися в рази.
При цьому абсолютно незрозуміло, виходячи з якої методології ІТЦ буде проводити подібне навчання, звідки візьметься стільки викладачів, щоб навчити весь ринок в одній структурі, в які терміни це в принципі можливо, враховуючи, що співробітники центру лише розробляють якісь нормативні документи, і так далі. Що ж це, якщо не ширма для банального відбирання грошей у ринку під прикриттям держави?
Стає зрозуміло, наскільки велика цінність ІТЦ для Василя Волги. Велика настільки, що навіть позиція прем'єр-міністра України Миколи Азарова йому ні до чого. Нагадаємо, що на одному із засідань Кабінету міністрів, глава уряду доручив міністру Кабінету міністрів Анатолію Толстоухову приділити особливу увагу перевірці створених при органах влади різних підприємств, що надають послуги, за які відповідає держава. При цьому Микола Азаров заявив, що багато з таких підприємств будуть ліквідовані.
У відповідь глава Держфінпослуг Василь Волга дав зрозуміти, що доручення прем'єра його відомства не стосується. "Микола Янович сказав, що позбутися від держпідприємств повинні ті центральні органи влади, які делегували "дочкам"-посередникам свої повноваження, - заявив він "Делу ". - Наприклад, якщо мова йде про видачу довідок цим міністерством або відомством. А наші підприємства функції Комісії не дублюють, а роблять "неофіційні" послуги для ринків ".
Не дивно, що якщо на початку при призначенні нового голови Держкомфінпослуг гравці ринку були налаштовані на конструктивну співпрацю, то зараз вони мають намір добиватися його відставки.
"Дії глави Держфінпослуг дискредитують учасників ринку, підривають довіру до нього і свідчать про неможливість для керівництва Держфінпослуг забезпечити виконання завдань, поставлених перед комісією. Вже не в перший раз замість прийняття системних рішень дії глави Держфінпослуг провокують хаос на ринку", - стверджується у заяві Української федерації страхування.
Тендерна мафія
Схеми, що реалізуються Волгою в Держкомфінпослуг за допомогою ІТЦ, багато в чому копіюють схеми Тендерної палати часів Антона Яценка. В основі схеми - створення дочірнього підприємства, платні послуги якого стають обов'язковими для учасників ринку. Зрозуміло, що від діяльності подібних посередників основну вигоду отримує не держава.
Варто зазначити, що відразу ж після призначення Василя Волги в Держкомфінпослуг, біля нього тут же з'явилися люди народного депутата Яценка, лідера горезвісної "тендерної мафії". Директором інспекційного департаменту Держфінпослуг стала Вікторія Жесан, що займалася в Тендерній палаті держзакупівлями продукції харчової та переробної промисловості і сільського господарства. А радником Волги в Держкомфінпослуг стала Світлана Легойда, директор громадської організації "Центр розвитку антимонопольного права та конкуренції", яка свого часу була засновником Тендерної палати. Оцінюючи діяльність Палати, віце-прем'єр Борис Колесников заявив, що завдяки Тендерній палаті "у всіх українських тендерах у 99% перемагають шахраї".
"Діяла корумпована банда протягом трьох років, яка намагалася протягнути закон про ігровий бізнес, а до цього робила Тендерну палату, - заявив він в ефірі "Шустер Live". На уточнююче питання про те, хто саме представляє цю банду, чиновник прямо вказав на Антона Яценка.
Зв'язка Волги з Яценком настільки сильна, що останній навіть намагався провести через Верховну Раду поправки до Закону "Про здійснення державних закупівель" № 2263-1, в яких, зокрема, передбачалося створення уповноваженого органу - національного агентства з питань держзакупівель саме при Держфінпослуг.
Не виключено, що схемами Держкомфінпослуг в найближчому майбутньому займуться правоохоронні органи. Так, за повідомленням українських ЗМІ, Антон Яценко - саме той народний депутат, зняття депутатської недоторканності з якого має намір домагатися СБУ. У рамках розслідування кримінальної справи про зловживання органів влади, зокрема, про присвоєння бюджетних коштів при проведенні держзакупівель.
Замість післямови
В одному з інтерв'ю ще до свого призначення Василь Волга заявив, що "це абсурд, коли мільйон підприємців контролюють більше півтора мільйона чиновників". І додав, що таку ораву чиновників, що вимагають деколи нереальних хабарів, бізнесмени не в змозі прогодувати.
"Починаючи з 1994 року, після зміни політичного керівництва, держава почала все це (підприємництво - ред.) тиснути - піднімати орендну плату, вигадувати все нові непомірні і нічим не обгрунтовані податки, акцизні збори, ліцензування всього, що тільки можна. .. Працюючи на міжнародному рівні, я з подивом дізнався, що, наприклад, в США перевірка будь-якої бізнес-структури здійснюється один раз на сім років. Але її може і не бути ... Вже десь близько року, як я прийшов до усвідомлення того, що ще трохи, і якщо підприємці самі не об'єднаються для захисту своїх прав, то підприємництва в Україні просто не залишиться ", - Василь Волга.
Володимир Петров
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
