5932
Подайте, бабусю, на олігархів!
— Казна та Політика
Влада запустила годинниковий механізм до початку дії нового Податкового кодексу. Проурядові парламентарії, натхненні закликами Банкової, готові підтримати документ вже цього тижня. Голова Верховної Ради Володимир Литвин пообіцяв працювати навіть вночі - якщо виникне така необхідність. Нардепи мали отримати на руки проект кодексу тільки сьогодні, але Кабмін, відповідно до регіональних традицій вищого керівництва, спрацював стаханівськими темпами: на сайті Ради законопроект з'явився на чотири дні раніше.
За співавторства МВФ
Перспективи проходження урядового варіанту кодексу через Верховну Раду - якнайсприятливіші. Більшість, як стверджують експерти, натисне кнопки, як треба. Ну, якщо опозиція до цього не заблокує трибуну. Коаліціантів нині більше цікавить не сам факт голосування за кодекс, а намагання зберегти при цьому обличчя - хоча би перед нашими західними кредиторами. Спікер підтвердив факт надходження майже 4,5 тисячi поправок до законопроекту і пообіцяв розглянути їх. Причому додав: під час розгляду поправок з'являються нові. Йому зауважили: якщо на вивчення кожного із зауважень відвести хоча б три-чотири хвилини, то процес затягнеться на 84 дні. Математичні дії Литвин дипломатично парирував: "Для нас важливим є зміст документа, а не дата його ухвалення". Утiм керiвник профiльного комiтету Валерiй Хомутинник просить Верховну Раду продовжити робочий день парламентарiїв, аби ухвалити кодекс уже у вiвторок.
Утiм урядовці замовчують про роль непублічного, але дуже вагомого гравця "податкового" процесу - Міжнародний валютний фонд, який готується надати нам черговий транш кредиту. Без цих грошей Кабмін Азарова не зможе закрити бюджетну "дірку" нинішнього і, ймовірно, наступного року, а також втримати курс гривні. "Кредитна голка" вимагає поступливості, і уряд "регіоналів" навчився бути слухняним.
Прем'єр про свої безхмарні стосунки з МВФ наголошує за кожної нагоди. І, на думку аналітиків, він недалекий від істини. Узгодження Податкового кодексу з думкою керівництва фонду залишається головною перепоною до отримання траншу. Як вважає фінансовий аналітик Ерік Найман, саме під тиском МВФ уряд скасував різке скорочення податку на прибуток, яке фігурувало у першому варіанті кодексу. "Адже це елемент контролю фінансово-бюджетної системи, - каже Найман. І додає: - Зазвичай фонд контролює такі процеси м'ягше, але нині такий контроль є головним пунктом щодо України та інших країн, включно з Грецією". Саме дебатами навколо цього податку експерт пояснює затримку з винесенням на друге читання проекту кодексу. Адже раніше планували дату 4 листопада.
Опозиція: "Колеги, не поспішайте!"
Пріоритети Кабміну - чіткі й зрозумілі: йому негайно потрібні чіткі правила гри, бажано вигідні для великого бізнесу. Окрім цього, бюджет наступного, 2011 року, вони пообіцяли підготувати на базі вже нового Податкового кодексу. А тому про жодні два з половиною місяці скрупульозного вивчення зауважень не йтиметься. Прем'єр Микола Азаров минулої середи популярно пояснив свою позицію: ми, мовляв, йшли назустріч, але вже досить - хто не встиг, ми не винні!
Утiм опозиція вважає, що кодекс, навпаки, ухвалюють надто оперативно. І ця квапливість може коштувати країні надто дорого. "Через два-три місяці влада сама скасує цей кодекс. Мене цікавлять тільки дві речі: якими будуть фінансові й економічні втрати для держави та хто нестиме відповідальність", - сказав міністр економіки опозиційного уряду Олександр Бондар. На його думку, змінювати правила гри за місяць до Нового року - а саме з 1 січня, за задумом авторів документа, почнуть діяти більшість норм - це безглуздя. Адже за цей час просто фізично неможливо підготувати нормативні документи. А так званий часовий люфт, який пропишуть для певних норм кодексу, породить тільки безлад в економіці. "Уряд з маніакальною впевненістю робить те, що робити не можна", - підсумував нардеп.
Погоджується з ним ще один тіньовий міністр, Андрій Сенченко. На думку опозиційного "керівника Мінфіну", Кабмін цьогоріч мав ухвалити тільки розділ з адміністрування податків - у вигляді окремого закону, який потім інтегрували б у Податковий кодекс. І поряд з ним встановити законом верхню межу податкового навантаження на підприємства та оподаткування праці. На думку Сенченка, тільки після виконання цих умов Податковий кодекс можна було б ухвалити у першому півріччі 2011 року - аби він вступив у дію з січня 2012 року.
Ще один опозиційний нардеп, Юрій Ключковський, додає: "Деякі депутати, які розуміють, що таке податки, бачать грабіжницький характер цього кодексу. І "приміряючи" його на себе, не можуть підтримати цей документ".
Голосування під ковдрою
Думки експертів на тему, якою мірою нинішній варіант кодексу є компромісним і чим документ, поданий на друге читання, відрізняється від того, що ухвалений у першому, не співпадають. "Певною мірою компроміс досягнуто, - каже "УМ" заступник директора Інституту світової економіки Валерій Новицький. - Уряд, мабуть, старався, але в документі зовсім немає цільових програм розвитку економіки. Цей момент варто доопрацювати".
"Для бізнесу, звичайно, краще передбачуваність. А уряд зацікавлений у збільшенні дохідної частини бюджету", - додав старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін. На його думку, справжнього компромісу між владою та підприємцями досягнуто не було - і сьогоднішні масштабні пікетування - ще одне тому підтвердження. "Навіть норми, які сторони попередньо вже узгодили, урядовці потім змінювали в односторонньому порядку", - каже Газізуллін і додає, що нинішній варіант кодексу є вкрай непублічним документом. "Сьогодні його мало хто бачив", - додає експерт.
Ювеліри, бухгалтери і ріелтори - це "великий бізнес"
А ті, хто за кілька днів зумів ознайомитися з документом, уже позбулися ілюзій щодо його прогресивності. За словами нардепа Євгена Царькова, права податкової не змінилися - і тепер податківцям стане значно легше присікуватися до продавця. Наприклад, каса не сходиться з чеками чи талони не підклеєні до облікової книги. Штрафи будуть меншими, але їх число зросте. "Якщо торговець заплатить один-два штрафи на місяць, він буде змушений згорнути свій бізнес і піти у найм до великого капіталу", - каже нардеп.
Якщо пройде ініціатива заміни транспортного збору збільшенням акцизу, то пальне подорожчає на 40-60 копійок за літр. І водії платитимуть у 5-10 разів більше. І не тільки вони. Оскільки у вартості товарів 25% становить ціна бензину, почнеться вал подорожчання. Відтак зросте інфляція.
"Небагато поступок вдалося "витиснути" з влади. "Платниками спрощеного податку є фізичні особи - підприємці, які відповідають таким критеріям: кількість осіб, що знаходяться з ними в трудових відносинах, одночасно не перевищує чотири особи (включаючи членів сімей таких фізичних осіб); обсяг доходу не перевищує 600 тис. грн. за умови наявності зареєстрованих, опломбованих і переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій, - розповів Вiталій Хомутинник. - Або 300 тис. грн. без застосування таких реєстраторів". Причому касові апарати бізнесменам обіцяє придбати держава.
Натомість стати "спрощенцем" не можуть люди, які працюють у сфері розваг, виробляють або продають підакцизний товар (за винятком пива), торгують паливно-мастильними матеріалами, займаються видобутком корисних копалин, дорогоцінного каміння, операціями з нерухомістю, ведуть фінансову діяльність. Не можуть претендувати на пільги в оподаткуванні посередники у гуртовій торгівлі, власники телеканалів, наземні і повітряні перевізники (окрім таксі та нерегулярних маршрутів), правники, приватні поштарі, програмісти, бухгалтери, комерційні консультанти, рекламісти, геодезисти, власники кадрових агенцій, інтернет-магазинів та торговельних автоматів.
Влада в особі комітету з питань податкової і митної політики запропонувала ще й такий бонус для малого бізнесу, як скасування будь-яких санкцій щодо користувачів касових апаратів. Обговорюється пропозиція збільшити з чотирьох до шести кількість найманих працівників, що працюють у сфері громадського харчування. "Щоправда, це рішення комітету, і воно не означає, що таке ж формулювання залишиться в остаточній редакції тексту", - чесно зізнався Хомутинник.
Пряма мова
"Хіба Азаров створив нові підприємства?!"
Реформування податкового законодавства, за яке взялася нинішня влада, відстало від "графіка" на багато років, але нинішній момент є для цього невдалим. Так вважає екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель. "Я - автор єдиного податку. У 1999 році придумала і провела указ, за яким жила вся країна 11 років. Тоді завдання було одне: як захистити людей, яких держава викинула із заводів. І коли сьогодні Прем'єр Азаров каже, що ринки себе пережили, я хочу сказати: "Вибачте, ви що - підприємства створили?". Тобто потрібно створити робочі місця, - зазначила вона. - Згадайте той час, коли два-три роки зарплати не платили бюджетникам - ось вони всі й пішли на ринок: лікарі, вчителі. Їх треба було захистити. Тому що я як професійний аудитор можу сказати, що тоді податкове законодавство - податок із прибутку і ПДВ - було таке, що у аудиторів волосся дибки ставало. А звичайну людину з вищою освітою будь-який податківець роздягнув би до нитки.
При цьому, зазначила Кужель, коли вони всі платили середній податок на прибуток 5 гривень, був уведений єдиний податок, який починався з 20 гривень. "Тобто платили в чотири рази більше. Вони погодилися, щоб тільки їх не роздягали. Вони вижили завдяки цьому", - наголосила експерт. "І коли сьогодні говорять, що не наповнюють бюджет... Панове, ви дайте відповідь на запитання: коли ви заїжджаєте в будь-яке місто - це хто змінив усі перші поверхи і побудував ресторанчики, їдальні. Це хто? Олігархи? Все це зробив малий і середній бізнес, - зазначила Кужель. - Так, вони, можливо, щось не дали до бюджету, що ви не устигли вкрасти. Але вони усі ось в цей час щось створили. І вони ці гроші в офшори не вивели. Вони цими грошима будівельну галузь підтримували. Вони цими грошима продуктову галузь підтримували. Тобто їхні гроші не були в офшорах - вони були тут. Вони себе витягли, не пішли на біржу праці".
"Дійсно, треба було єдиний податок через п'ять років починати трансформувати потроху. Всі боялися доторкнутися. А тепер додумалися: в період кризи, коли немає грошей... Зменшилася маса грошей, ціни ростуть, купівельна спроможність знижується, йде бідність. У цей період докорінно ламати ситуацію, - відзначила екс-голова Держкомпідприємництва і змалювала ситуацію, проти якої протестують підприємці. - Ось уявіть собі: бабуся, яка отримує пенсію 724 гривні, стоїть реалізатором на ринку, отримує 500 гривень. І вона повинна віддати 345 гривень до Пенсійного фонду щомісяця. Ви вважаєте, це можливо? Тобто, їй не додають до пенсії жодної копійки. Це не нормально. Я краще буду боятися, я буду міліціонерові по 50 гривень давати, але тільки я не буду нікуди платити, тому що я ж хочу вижити".
Найбільше, на думку Кужель, від такої несправедливості постраждає сама держава.
Юрій Патиківський
За матеріалами: FundMarket
Поділитися новиною
