892
Поблажливість у кредит
— Казна та Політика
Експерти Фонду не знайшли причин відмовляти Києву в отриманні другого траншу. Із врахуванням того, що вітчизняна влада так і не відмовилися від "соціальної" риторики, рішення виглядає дивно.
"Конструктивна" розмова
Плановий перегляд програми кредиту stand by від Міжнародного валютного фонду в українському випадку часто перетворюється на захоплюючий захід із важко прогнозованим результатом. Традиції подібного співробітництва затвердились ще за часів прем'єрства Юлії Тимошенко. Представники Фонду приїжджали в нашу країну, голосно хвалили за досягнення, тихше - нарікали на невиконання пунктів програми, після чого приймали рішення про надання чергової "порції" запозичених коштів. Для попереднього уряду слідування такому ритуалу в кінцевому підсумку вилилось у неприємний результат: надання нового траншу відкладалося до перемоги на виборах Віктора Януковича і формування нового Кабміну, а потім свіжоспечена влада домовилась зі "спонсором" про іншу кредитну лінію.
Із урахуванням того, що домовляючись про позики, нове керівництво країни взяло на себе низку неприємних з рейтингової точки зору зобов'язань, стежити за тим, як вони будуть втілюватися в життя, стало особливо цікаво. Як і можна було очікувати, у переддень місцевих виборів реформаційного буму а-ля МВФ так і не сталося. До "звітного періоду" офіційний Київ прийшов із неприйнятим Податковим кодексом, з наміром і далі підвищувати соцстандарти, переконаністю в тому, що від підвищення пенсійного віку для жінок потрібно відмовитися на користь неназваних компенсаторів, а заодно - з так і не поновленою дією закону, що дозволяє стягувати пеню за прострочення комунальних платежів. При цьому уникати першого етапу підвищення ціни на газ уряд не став, хоча вічні опоненти цього процесу - профспілки - взялися переконувати кредиторів у тому, що заплановане на весну подорожчання не таке вже й необхідне.
До моменту приїзду місії в Україні Кабмін в особі віце-прем'єра Сергія Тігіпка більш іншого побоювався розмов на тему не лише пенсійної реформи і долі НК, але й дефіциту бюджетів (країни в цілому і "Нафтогазу" зокрема), а також труднощів із відшкодуванням ПДВ.
Подальше обговорення обома сторонами неодноразово називалося "конструктивними дискусіями", і протягом усього часу перебування експертів в Україну уряд час від часу звітував: компроміс знайдений, "маяки" узгоджені. У результаті уряду таки вдалось відшукати ключ до серця представників МВФ або, що більш імовірно, вагомі аргументи на підтримку своєї позиції. Принципової домовленості досягнуто, у Фонді чекають від України узгодженого листа про наміри, а потім - можна розраховувати і на свіжі надходження.
"Очікується, що після виконання українською стороною попередніх заходів, рада директорів до кінця року розгляне питання про завершення перегляду програми", - підбадьорив Київ глава місії фонду Танос Арванітіс. У доступному для огляду "кінці року" (а оптимісти розраховують вже на кінець листопада - початок грудня) Україна зможе отримати другий транш у розмірі близько 1,6 мільярда доларів, з яких мільярд планується направити на підтримку бюджету. Головний кошторис країни цього дійсно потребує.
У межах можливого
Судячи з усього, місія Міжнародного валютного фонду була лояльно налаштована щодо Києва. "Усі кількісні показники, які є критеріями ефективності за станом на кінець вересня, були виконані, також забезпечене неухильне просування у запровадженні структурних реформ", - переконаний Танос Арванітіс. При цьому абсолютно благополучним положення України назвати вкрай важко. Чи не дивно, що віце-прем'єр "із реформ" побоювався бесід "бюджетного" характеру. За даними Міністерства фінансів "недостача" державного бюджету за січень-вересень 2010 року становить більше 52 мільярдів гривень, а за прогнозами, із урахуванням всіх "пасток" (включаючи випуск різноцільових облігацій внутрішньої державної позики) реальний дефіцит може перевищити кордон у сто мільярдів. Також далекі від виходу на нуль і Пенсійний фонд, який як і раніше критично залежний від бюджету, і "Нафтогаз", чий дефіцит за вересневими оцінками уряду може скласти більше 7 мільярдів гривень, зате на наступний рік, сподіваються в Кабміні, держкорпорація отримає прибуток - за рахунок підвищення тарифів. З боргами із відшкодування ПДВ прем'єр із товаришами поки теж не розібрався. Правда, тут цифри різняться: на думку Миколи Азарова, "мова вже йде про 2 мільярди -1,5 мільярда - ось такий параметр, такий порядок цифр", а от Мінфін пізніше рапортував про заборгованість у дев'ять мільярдів ... Тим не менш, макроекономічні показники залишаються у межах норми, і обидві сторони кредитних відносин продовжують сподіватися на краще.
При всій продемонстрованій поблажливості зовсім вже пускати українську ситуацію на самоплив кредитори, схоже, не мають наміру. Представники МВФ, хоч і дивляться на багато "витівок" української влади крізь пальці, не втомлюються ненав'язливо нагадувати Києву про те, якої поведінки вони від нас чекають: незалежний Національний банк України, гнучкий валютний курс ... Та й витрачати гроші на рекапіталізвцію банків МВФ рекомендує з обережно. "Тепер питання для уряду - який найбільш ефективний шлях мінімізувати ці витрати для платників податків. Але немає єдиного рецепту: зливати (рекапіталізовані за участю держави банки), приватизувати більші банки, закривати якісь з них або проводити операцію злиття між ними. Те, що ми обговорювали з урядом - будуть найняті радники, і вони дадуть оцінку, який кращий шлях вирішення цих проблем ", - пояснив постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр.
Стабільність банківської системи - предмет особливого інтересу Міжнародного валютного фонду. Але не менш уважно "джерело благ" стежить і за платоспроможністю країни в цілому. Так, Україна вже встигла нагадати про необхідність акуратно роздавати держгарантії з тим, щоб борг країни не ввійшов у захмарні далі. А ось до мрій уряду рятувати бюджет за рахунок податків у МВФ ставляться з деяким скепсисом. Окрім іншого, представники Фонду рекомендували переглянути Кабміну ставлення до податку на прибуток: по-перше, не знижувати його так різко, по-друге, уточнити право на звільнення від нього в рамках передбачуваних "податкових канікул".
Із урахуванням того, що Податковий кодекс вже розглядають у другому читанні, то наскільки уважно українська сторона прислухається до думки кредитора, стане зрозуміло в найближчі дні. До того ж, варто зазначити, що до того моменту, як черговий лист про наміри буде оприлюднено, предметно говорити про суть досягнутого між Україною і МВФ компромісу складно. Незважаючи на те, що обидві сторони показували, що залишилися задоволені співпрацею, ділитися подробицями, на чому це співробітництво будується, вони не поспішали. Так, наприклад, відомо, що не менш "конструктивним", ніж розмови з урядом, було названо спілкування учасників місії із представниками профспілкових об'єднань. У результаті співрозмовники "докладно обговорили необхідність прийняття заходів для забезпечення довгострокової стійкості пенсійної системи", але що стоїть за цим формулюванням - поки невідомо.
Значна частина реформ, лобійованих МВФ в Україну, відносяться до числа хоч і неприємних, але давно назрілих. І все ж українська влада традиційно не поспішає зважуватись на радикальні заходи. Спочатку виправданням зволікання могло служити передвиборче зростання турботи про благо населення. Але невідомо, як надовго може знизитися вплив цього чинника. З одного боку, в Кабміні запевняють: до непопулярних рішень там вже готові. З іншого - подальший розвиток теми підвищення соціальних виплат, яку так захопилися представники правлячої партії (а от спікер, навпаки, вважає, що спочатку треба розібратися з виконанням нинішніх зобов'язань, а вже потім брати на себе нові), не дає забути про те, що доля наступних парламентських виборів ще не вирішена. У будь-якому випадку, досвід попереднього Кабміну підказує, що поблажливість кредитора може мати свої межі. Та й уточнення з приводу того, що за рішення про виділення наступного траншу рада директорів Фонду візьметься "після виконання українською стороною попередніх заходів", теж заслуговує на увагу.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
