612
До кінця тижня у ВР буде зареєстрований законопроект про захист прав кредиторів і позичальників
— Кредит&Депозит
За інформацією, наданою секретарем комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності Юрієм Полунєєвим, законопроект містить пункти, які умовно можна розділити на дві категорії. До першої категорії належать норми, що захищають права кредиторів, причому в основному в частині відносин з фізособами-підприємцями. Нагадаємо, що фіктивні банкрутства на основі закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - досить часте явище. До другої категорії належать норми законопроекту, що захищають права позичальників.
Відповідно до законопроекту, у випадку, якщо фізособа-підприємець стає банкрутом, він зобов'язаний розплатитися за споживчим кредитом теж. За словами Полунєєва, раніше банкам, які видали споживчі кредити, практично неможливо було отримати компенсацію в разі банкрутства фізосіб-підприємців.
"Відповідно до чинного законодавства, після визнання підприємця банкрутом, всі вимоги до нього як до суб'єкта підприємницької діяльності припиняються", - інформує юрист ЮФ "Лавринович і партнери" Антон Луковкін. За логікою зміни в законодавстві сприятимуть тому, що всі банки (у тому числі які видали споживчі позики) завдяки статусу "конкурсного кредитора" (пропонується законопроектом) зможуть претендувати на майно боржників, тоді як раніше їм потрібно було доводити в суді, що вони мають право на отримання частки від майна.
Інформація про банкрутів буде публікуватися на сайті Вищого господарського суду, мабуть, для того, щоб всі банки не забули пред'явити свої претензії до боржника.
Ще одне важливе нововведення - визнання підпису нотаріуса в якості підстави для стягнення майна (у тому числі відчуження застави). Раніше ця норма діяла, але потім була заборонена.
У законопроекті описується процедура продажу прав вимоги по боргах: банкам дозволили при продажу проблемної заборгованості передавати інформацію про боржників третім особам. Раніше така норма не передбачалася в чинному законодавстві, на основі чого багато позичальників оскаржували в судах правомірність продажу боргів колекторам.
Уточнюється ще один дуже спірний момент - процедура виселення боржників із заставного житла: після прийняття законопроекту банки зможуть безперешкодно за постановою суду виселяти проблемних позичальників з квартир, навіть якщо там прописані діти (правда, за умови надання виселеним іншого житла).
До речі, законопроект надає право батькам неповнолітньої дитини без дозволу органу опіки заставляти житло, на яке претендує неповнолітній. Правда, це дозволяється робити тільки для поліпшення житлових умов.
Антиколектори незадоволені законопроектом. "Хто буде контролювати, чи не зловживають цим правом (залученням кредиту на покращення житлових умов) батьки? Немає жодного держоргану, який зміг би вирішити це питання", - міркує генеральний директор Консультаційного центру з питань банкрутства Анатолій Родвінський.
"Відповідальність за забезпечення неповнолітніх необхідними для нормального життя умовами повністю лежить на батьках. Як вони це забезпечать, їх право і відповідальність", - не згоден директор департаменту правового захисту Ерсте Банку Олександр Ярецький.
У частині захисту прав позичальників істотних змін не передбачається. Пропонується скасувати споживчі кредити в іноземній валюті (втім, кредити в інвалюті фізособам і так не видаються). Також позичальникам дозволять достроково повертати кредити без будь-яких штрафних санкцій. Збільшується перелік умов, про які зобов'язаний банк повідомити позичальника перед укладанням договору (дострокове погашення, сукупна вартість кредиту і т.д.). Всі додаткові умови, не передбачені кредитним договором під час його підписання, вважаються недійсними (у тому числі додаткові комісії, штрафи тощо).
Планується накласти заборону на зміну відсоткової ставки за кредитом внаслідок змін облікової ставки НБУ .
На думку банкірів, деякі з запропонованих нововведень дійсно допомагають банкам вирішувати проблеми з боржниками. "Але до даної проблеми потрібно підійти більш системно, бо законопроект однією рукою закриє деякі лазівки для несумлінних позичальників, а інший, наприклад, зобов'яже банки проводити невигідні їм реструктуризації, заганяючи їх тим самим у ще більших збитків (законопроектом пропонується примусова реструктуризація позик)", - коментує член правління, директор юридичного департаменту" Піреус Банку "в Україні Максим Грінченко.
За його словами, на сьогодні найбільш проблемний момент - порядок звернення стягнення на підставі договору про задоволення вимог іпотекотримача або відповідного застереження в договорі іпотеки. "Ця норма, незважаючи на те, що вже давно існує в законі про іпотеку, почала застосовуватися на практиці лише завдяки деяким антикризовим законам. Однак більшість суб'єктів (БТІ, нотаріуси та ін..) досі застосовують її лише до договорів, укладених після прийняття антикризових законів. Це не відповідає положенням закону про іпотеку і позбавлене всякого сенсу, бо видані відтоді кредити ще не встигли стати проблемними", - резюмує Грінченка.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
