729
В орбіті "великої гри"
— Казна та Політика
В Україні розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду без будь-якої прив’язки до цієї події й навіть згадки про неї, в Києві відбувся круглий стіл "Ризики розвитку світової економіки: чого чекати Україні?". Та все ж таки, між ними не складно провести паралель. Цілком очевидно, що й місія, й українські експерти, присутні в офісі Міжнародного фонду Блейзера, заклопотані майбутнім нашої країни та її роллю в світовій спільноті. З тією лише різницею, що МВФ має свої відомі рецепти для оздоровлення України, а експерти напрацьовували їх під час академічно коректної, але принципової дискусії.
Тон їй задав виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко, заявивши, що міжнародна фінансова криза закінчилася... запуском валютних воєн, які супроводитимуть наше життя в найближчі декілька років. Україна, на думку Устенка, випробовуватиме на собі колосальний вплив цього явища, хоча його центр тяжіння ще досить далекий від нашої країни. На думку експерта, при цьому всі країни світу, зокрема й Україна, потрапляють в орбіту великої гри найбільшої економіки світу - США - і навіть стають заручниками результатів цієї гри. Тому постійна волотильність (мінливість курсу національної валюти й темпів зростання ВВП), як вважає директор фонду, "стане нормою життя" для більшості країн. Причому для України це може мати негативні наслідки.
Великою небезпекою для нашої країни, як і для країн Європи, є також погана демографічна ситуація (старіння суспільства). При цьому США, що надійно утримують, за Устенком, звання першої економіки світу, постійно відчувають дихання другого сучасного гіганта - Китаю, темпи розвитку якого - 10% ВВП на рік - відкривають можливість наздогнати Америку. Виходячи з цього, Устенко робить висновок: Україні слід орієнтуватися на Азію. Країни на шляху розвитку, й не лише Індія та Китай, показуватимуть зростання на 6-8%, тож саме туди нам, упевнений Устенко, слід націлювати свої експортні потоки (Європа сьогодні споживає всього 8% нашого товарного експорту). З цього погляду, підготовлювана угода про вільну торгівлю з ЄС, що надає Україні колосальні переваги, все ж таки, на думку експерта, має для Європи навіть більше значення, ніж для України.
У зв’язку з цим, експерт називає досить розумними й доцільними переміщення української влади на азіатському напрямку, що, на його думку, "не виключає й нашого вектора на Європу". Устенко вважає, що протягом 3-5 років Україна буде змушена балансувати між такими центрами тяжіння, як Європа, Росія, Азія. І це для експерта є ще одним аргументом на користь того, що нашій країні нарешті треба реалізовувати програму економічних реформ. Інакше, говорить він, ми піддаватимемо себе набагато більшим ризикам, ніж може здатися на перший погляд.
Президент "Реформаторського клубу" Іскандер Хісамов вважає, що аналіз, зроблений Устенком, міг би бути набагато жорсткішим, оскільки в США криза набагато глибша, й ситуація з центрами сили мінятиметься в світі набагато швидше. Спираючись на думку міжнародних аналітиків, Хісамов стверджує, що до 2040 року ВВП Китаю буде втричі більшим, ніж у США.
Що в цих умовах слід зробити Україні. Експерт вважає, що, в першу чергу, нам треба прибрати підстави, через які "інвестор боїться України, мов вогню". Й уточнює: "Інвестор боїться українського оподаткування, у нас досі немає Податкового кодексу, й митниці, яка на першому місці в світі за лютістю й корумпованістю, боїться трудових відносин з нашими людьми, бо сучасного Трудового кодексу теж немає, й тут не можна будувати стосунки згідно з законом. А ще тіньова економіка..." І, явно не погоджуючись з Устенком, Хасімов порівнює Україну із зіпсованим автомобілем, який не може їхати ні до Європи, ні до Азії доти, доки ми не замінимо його двигун. Експерт упевнений, що всі вітчизняні проблеми упираються не стільки навіть у економіку, скільки в політику.
"За наявної системи управління державою, яку ми ще раз показали світу на виборах до органів місцевої влади, серйозні реформи неможливі, - говорить Хасімов і додає: - В українських реформах зацікавлені лише два суб’єкти - найвище політичне керівництво країни й середній бізнес". Тому експерт не вірить, що в країні вдасться провести реформи, завдяки яким інвестор перестане боятися України. А доти країна залишатиметься об’єктом світової економіки, й на круглих столах можна буде гадати лише про те, хто переможе, Китай чи Америка...
Директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць такого песимізму не поділяє. Він нагадує, що тоді, коли в світі була позитивна динаміка, й українська економіка нормально працювала, "незважаючи на недоліки, які були в країні". Геєць вважає, що український бізнес цілком адекватно реагує на все, що відбувається в світі. Економіка, на його думку, аполітична. Академік наводить приклад: ми весь час орієнтувалися на Захід, але в цей час імпорт до країни, зокрема й високі технології, йшли зі Сходу.
Він не згоден і з припущенням, що криза в світі вже закінчилася. За його словами, кризові елементи залишаються, але мають дещо інші характеристики й ознаки - сьогодні одні, а завтра говоритимемо про інші. Геєць вважає, що сьогодні в світі бушує, "перш за все, криза зростання". І ті валютні війни, які сьогодні відбуваються, - на його думку, це "боротьба за зростання". Ось тільки воно саме по собі є загрозливим і для економік світу, й для людства в цілому, оскільки, в основному, є зростанням споживчим, що знищує екологію та природні ресурси Землі.
"Якщо ця хвиля триватиме, - вважає Геєць, - це призведе до ще глибших протиріч. Тому слід шукати способу вийти з такої ситуації". Головну загрозу для України Геєць бачить у щорічній втраті конкурентоспроможності й упевнений, що надолужити згаяне можна лише в тому випадку, якщо розвивати нові технології й, у першу чергу, в освіті, охороні здоров’я, комунікаціях. При цьому, він закликає керівництво країни бути обережним і не допускати, щоб розвинені країни перекладали свої борги на нас і не заманили таким чином Україну "в боргову пастку".
А місія МВФ, як то кажуть, тут як тут.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
