880
Особливості та уроки виборчої кампанії
— Казна та Політика
Ось і відбулися перші вибори після того, як вся влада, включно з правоохоронною та судовою системою, сконцентрувалися в руках однієї політичної сили з доволі своєрідним бекграундом. Цю силу пов’язують і з- практичним досвідом управління промисловими велетами, і з кримінальними авторитетами, котрі зараз представляють її в парламенті та виконавчих органах влади.
Остаточні висновки підбивати ще рано. Підрахунок голосів триватиме щонайменше до 4 листопада, що й не дивно. Місцеві вибори - найскладніші з точки зору підрахунку голосів. На певних дільницях потрібно підрахувати результати по 6-7, подекуди - 8 бюлетенях, якщо, наприклад, проводиться місцевий референдум.
Водночас загальні висновки вже робити.
Нью-хау від “Регіонів”
Як і очікувалося, вибори, хоч і виявилися менш скандальними, ніж ми це бачили у 2004 році, були доволі брудними з точки зору зловживання адмінресурсом владною політичною силою. Проявлялося це в різних формах.
Починалося з намагання всюди поставити партійні списки та кандидатів від Партії регіонів під першим номером у бюлетенях. А потім всі - масований тиск по всій країні на кандидатів, які могли становити конкуренцію представникам від ПР. Їх примушували зніматись з перегонів шляхом тиску на їхній бізнес, залякування, арештів, винесення за надуманими приводами попереджень, які були підставою для зняття з виборів.
Новинкою цих виборів можна вважати створення штучних перепон для участі у виборах політичних сил. Ті чи інші партії в результаті відвертого знущання над правом узагалі не включили до виборчих бюлетенів у декількох областях та районах. Не обійшлось і без знайомих з 2004 року так званих "каруселей", вкидання бюлетенів, створення передумов для визнання недійсним результатів голосування на тих дільницях, де могли перемогти опозиційні кандидати, банального фальшування протоколів. У більшості випадків це робилось, як і у 2004 році під непрямим, але доволі очевидним захистом представників міліції.
Зрозуміло, що порівнювати місцеві вибори та парламентські, чи тим більше президентські, неможливо. Місцеві вибори - це фактично десятки тисяч виборів одночасно. Президент і уряд, звісно, були зацікавлені у вигідних для себе результатах голосування, але ті у будь-якому разі не становлять загрози їхньому владному статусу. Тому потреби в застосуванні тотального адмінресурсу та фальшуванні результатів виборів у них не було.
До того ж реальні можливості місцевих громад в Україні настільки обмежені й настільки залежать від доброї волі центральної влади, що будь-які переможці змушені, принижуючись, іти до кабінетів на Печерських пагорбах та випрошувати бюджетне фінансування для реалізації місцевих програм.
Майдан може вибухнути раніше, ніж здається політикам
Особливістю цих виборів можна вважати, очевидно, найнижчу явку виборців за всі часи незалежності та найбільший відсоток тих, хто не підтримав жодну партію та жодного кандидата. Очевидно, що і перше, і друге є результатом значного розчарування громадян щодо всіх партій та політиків. Якщо низька явка цілком влаштовувала владу, бо, з одного боку, не йдуть на вибори якраз ті, хто перестає вірити всім, а особливо можновладцям, з другого - це забезпечує додаткові можливості для фальшування результатів. Але надзвичайно високий відсоток тих, хто прийшов, вистояв, як правило, величезні черги й потім проголосував "проти всіх", може в майбутньому становити суттєву загрозу для влади. Таке активне негативне волевиявлення свідчить про можливість участі значної частини таких виборців у активних формах протесту. І за певних умов новий Майдан може вибухнути значно раніше, ніж це здається багатьом політичним аналітикам.
Холодний душ для багатьох
Що ж до результатів виборів, то вони виявилися в більшості випадків очікуваними. Партія регіонів загалом за рахунок активного адмінресурсу змогла забезпечити контроль над більшою частиною регіональних органів самоврядування. Доволі показовим є її успішна участь у виборах в центральних областях України, які вважаються ключем до перемоги на загальнонаціональних виборах. Водночас упала підтримка цієї політичної сили у важливих для неї Харківській та Одеській областях. І хоча остаточних результатів виборів міських голів у Харкові та Одесі ще немає, але очевидно, що, в першу чергу, проблема для ПР виникла в результаті висунення не дуже вдалих кандидатів. Більш того, навіть забезпечивши в законний та незаконний спосіб необхідний результат виборів у цих містах, ПР зіштовхуватиметься із загрозою подальшої втрати електоральної підтримки, бо очікувати позитивних для виборців результатів діяльності Кернеса та Костусева навряд чи доводиться.
Несподіваною також стала поразка представника ПР на виборах у Запоріжжі. Але й у цьому разі ідеться радше не про якийсь електоральний прорив БЮТ у цій, а про невдалу кандидатуру, яку висувала ПР.
Доволі негативними можна вважати результати виборів для партії "Сильна Україна". Ця політична сила поступилася в цілому по Україні не тільки ПР та БЮТ, що можна було передбачити, а й "Фронту змін", комуністам та ВО "Свобода". Очевидно, що значна частина виборців, яка голосувала за Тігіпка на президентських виборах як за альтернативу Януковичу й Тимошенко, не підтримала його походу в уряд "регіоналів" і доволі критично оцінила його діяльність на посту віце-прем’єра, особливо щодо підготовки проекту Податкового кодексу.
Показовим у зв’язку з цим можна вважати успіх "Фронту змін". Здається, що значна частина голосів виборців Тігіпка перетекла саме до "Фронту змін". Це особливо відчутно за результатами в Одеській, Харківський, Дніпропетровський областях.
Не був несподіваним успішний результат виборів для ВО "Свобода". У Західній Україні "Свобода" стає фактично головною політичною силою. Її електорат насамперед ті, хто розчарувався в старих партіях та політиках національно-демократичного табору. Інша справа, що професійні знання у сфері економіки, права та управління представників цієї політичної сили ще на доволі низькому рівні. Важко сказати, як довго ця політична сила зможе експлуатувати протестні настрої виборців, не пропонуючи обґрунтованої альтернативи та не вміючи вести практичну повсякденну роботу в органах місцевої влади, але розчарування для її сьогоднішніх прихильників неминуче.
Відносно несподіваною можна вважати значну підтримку комуністів. Але, враховуючи низьку явку виборців, це, мабуть, закономірно. Позитивний результат для них забезпечили люди похилого віку, які завжди є найбільш активними під час голосування. У разі проведення парламентських виборів та більшої мобілізації електорату комуністам розраховувати на такі ж результати навряд чи доводиться.
Прогнозованим можна вважати фактично повний провал на цих виборах представників старих національно-демократичних сил. Схоже, виборці в основній масі вже дуже втомилися від старих облич, які мелькають у політиці по десять, п`ятнадцять і навіть двадцять років. Головною проблемою для них залишається роздрібненість та брак харизматичного лідера, який би зміг об’єднати їх та вселити впевненість у можливостях перемоги на наступних парламентських виборах. Якщо протягом найближчих місяців представники партій національно-демократичного спрямування не зможуть об’єднатися й забезпечити рішучий відхід від активної політичної діяльності старих вождів та презентацію суспільству нових облич, то можна впевнено прогнозувати відхід у політичне небуття як старих вождів, так і самих цих партій.
Борис Кушнірук
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
