2868
Бермудський трикутник тепловтрат
— Енергетика
Проблеми вітчизняного комунального господарства воістину вічні і відрізняються лише тим, що в геометричній прогресії накопичуються від сезону до сезону. Втім, нинішньої зими це "накопичення" може стати для галузі фатальним. Експерти стверджують, що комунальники не витримають катастрофічних обсягів фінансових навантажень і вже з листопада спробують розділити цей тягар з громадянами України.
"Тепло" на обидва ваші будинки
В кінці серпня-2010 міністр ЖКГ України Юрій Хиврич назвав стан ввіреної йому галузі критичним. Чиновник відзначив, що в комунальному господарстві зберігається тенденція збільшення збитковості, яка на кінець літа склала 968,4 млн. грн. (На 14,5% більше, ніж у минулому році), тому є всі передумови стверджувати, що аномально холодну за прогнозами синоптиків зиму підприємства галузі проведуть на межі банкрутства.
На перший погляд, поки нічого не передвіщає лиха. Ще у вересні чиновники різних рангів бадьоро рапортували спочатку про повну "бойову готовність" комунальних систем до запуску, а потім про успішний старт опалювального періоду. Станом на 15 жовтня, в профільному відомстві запевнили про стовідсоткове "теплове покриття" всіх регіонів країни, за винятком декількох населених пунктів Криму.
"У нинішньому році тепло пустили фактично на 10 днів раніше, ніж це зазвичай практикується, - коментує президент Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів ЖКГ (ВАПІ ЖКГ) Сергій Бульбас. - Зважаючи на значне похолодання, ще 5 жовтня Кабмін доручив невідкладно розпочати опалювальний сезон житлового фонду. Прецеденту подібного звернення уряду до місцевих рад та підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) ніколи раніше не було. Втім, комунальники підлаштувалися під обставини.
Інша справа, що фінансово-економічні показники галузі можуть шокувати навіть недосвідченого обивателя: так, на сьогоднішній день підприємства ТКЕ "вступають в зиму" з 5 млрд. грн. боргу. Ця сума варіюється в офіційних повідомленнях різних відомств від 4,6-5 млрд. грн. (Інформація МінЖКГ) до 5,3-5,4 млрд. грн. (Офіційне джерело - ДК "Газ Україна"). З них близько 1,8 млрд. грн. - Це борг, який накопичився за опалювальний період 2009-2010 років, близько 1,1 млрд. грн. - Це пені і штрафи, які утворилися у зв'язку із заборгованістю за поточне споживання газу".
Не може не лякати й те, що, за інформацією ВАПІ ЖКГ, близько 99% підприємств України дали тепло без укладених договорів та виділення лімітів газу. Звідки тепловикам брати гроші на необхідну "стовідсоткову оплату" - невідомо. У ВАПІ ЖКГ підрахували, що навіть у разі повного розрахунку населення, а також державних і місцевих бюджетних установ за свої комунальні борги грошей на погашення всієї кредиторської заборгованості підприємствам ТКЕ не вистачить.
"В Україні різниця між дебіторською та кредиторською заборгованістю за спожиті енергоносії становить близько 3,5 млрд. грн., - підраховує віце-президент з правових питань ВАПІ ЖХГ Олександр Чернявський. - Цей розрив свідчить про те, що послуга була продана постачальнику за одну ціну, а перепродана за ціну на порядок дешевше. Щоб покрити цю різницю і розрахуватися з ДК "Газ України", отримати якісь ліміти і мати можливість почати опалювальний сезон у визначений урядом час, більшість підприємств ТКЕ змушені були брати банківські кредити під заставу комунального майна".
Тариф "збитковий"
Корінь "опалювального" зла, на думку експертів, полягає в економічно необґрунтованих тарифах. Як відомо, ціна на всі комунальні послуги для населення, починаючи з тепла і закінчуючи проїздом у громадському транспорті, далека від реального ринкового рівня. Практично скрізь є перехресне субсидування, яке згубно впливає на економіку підприємств, орієнтованих на соціальні галузі. Тому підвищення вартості газу було неминуче. І так само неминучим буде подальше подорожчання житлової "комуналки".
Втім, на даний момент ціна теплої квартири для її мешканців ще не зросла. Як стверджує Сергій Бульбас, серпневе подорожчання газу для ТКЕ не позначилося в платіжках кінцевому споживачу. "Тарифи на послуги теплозабезпечення залишилися на колишньому рівні, - повідомляє він. - Згідно з інформацією МінЖКГ, на сьогоднішній день в нашій країні досі існують підприємства, що працюють на тарифі, введеному в 2007 році, у восьми областях є підприємства, що працюють на тарифі 2008 року, в 14 областях - на тарифі 2009 року, і лише кілька підприємств, яким встановили тариф у 2010 році. Більше того, є всі передумови вважати, що ціна на тепло та гаряче водопостачання не буде змінюватися до кінця поточного року. Безумовно, населенню України в цьому плані буде величезний плюс. А підприємства ТКЕ ще глибше загрузнуть у борговому болоті".
З президентом ВАПІ ЖКГ згоден віце-президент асоціації з економічних питань Віктор Виговський: "Зараз теплокомуненерго потрапили в свого роду фінансові ножиці: з мовчазної згоди місцевої влади при зрослій вартості газу почали опалювальний сезон на рівні старих тарифів. З урахуванням ситуації, що склалася, галузь повертається в 2000-і роки, коли були сформовані такі колосальні збитки, що підприємства досі не можуть відновити ні фінансову, ні технічну працездатність. При збільшенні вартості газу збитковість комунального господарства зросте з нинішніх 14-15% до 35-40%. Зрештою ця сума може бути непосильною: відбудеться повне "вимивання" капіталу з ігноруванням проблем ефективної діяльності ЖКГ".
Реальних джерел погашення заборгованості, яка формується за вже спожиті енергоресурси, на сьогодні немає. У МінЖКГ стверджують, що в наступному році в бюджеті буде закладено близько 6,4 млрд. грн. для покриття "дебетно-кредитної" різниці. Але це відбудеться лише в наступному році, а розраховуватися з Росією ДК "Газ України" повинен буде "тут і зараз"...
"Очевидно, достроковий пуск тепла пов'язаний не лише зі значним зниженням температури, але і з наближенням виборів до місцевих рад, - аналізує Сергій Бульбас. - Політики будуть тиснути на комунальників, щоб забезпечити тепло хоча б до 31 жовтня. А ось вже в листопаді є ризик того, що "Газ України" за недоплату обмежить постачання газу для ТКЕ. Відповідно, ТКЕ не дадуть споживачеві якісної послуги, через що почнеться масове зростання неплатежів. І проблема в даному випадку буде схожа на снігову грудку, яка доросте до тих обсягів, коли буде необхідно шукати нечувані кредити для погашення заборгованостей гігантських вже на урядовому рівні. Є лише один вихід із цього бермудського трикутника: підвищити тарифи до рівня економічно обґрунтованих".
Як мінімум
У той же час у даному питанні є ще один аспект, який комунальники вважають за краще не зачіпати, але важливість його важко переоцінити: невідповідність між якістю наданих послуг і ціною на них завжди призводить до чергової кризи неплатежів. Простіше кажучи, мало хто буде акуратно оплачувати "літню" воду за ціною гарячої, особливо, якщо ця ціна зросте на 30-40%.
"Підвищення тарифів, безумовно, не стане панацеєю для ЖКГ, - погоджується Віктор Виговський. - Щоб створити паритет між ціною і якістю послуги, необхідно скоротити енергоспоживання галузі як мінімум на 20%. Так, тепловтрати в мережах зараз нормуються на рівні 11 %, хоча де-факто вони в два рази вищі. У будинках через панельні стіни виходить від 42 до 60% теплової енергії. Така ж ситуація і у водопостачанні: як мінімум 40-60% (у нормативно затвердженому порядку 32%) - це ті ресурси, які не доходять до споживача, а об'єктивно губляться в землі. Ось резерв, який повинен у перспективі дати можливість населенню не оплачувати більше, ніж споживаєш. Але в цьому випадку потрібна участь держави - як бюджетними коштами, так і створенням сприятливого клімату для інвестицій в модернізацію галузі".
Щоправда, одним лише бюджетним участю нашому житлово-комунальному горю не допоможеш. Згідно з результатами дослідження Міжнародної фінансової корпорації (IFC), близько двох третин багатоквартирних будинків в Україні - "хрущовки" і "брєжнєвки", побудовані в період з 1956-го по 1991 рік. Вартість їх комплексної модернізації - близько $ 15 млрд., при цьому "ціна питання" для одного будинку коливається від 1,5 до 2,7 млн. грн. в залежності від поверховості, стану та обсягів ремонтних робіт. На сьогодні до фонду капітального ремонту будинку щомісячно відраховується по 0,25 грн. за кв. м. житлоплощі. Якщо врахувати, що середньостатистичний обсяг такої площі становить близько 6,7 тис. кв. м. на одну будівлю, то за рік фонд акумулює не більше 20 тис. грн. Щоб зробити елементарну заміну покрівлі, "збирати" таким чином співвласникам будинку або ЖЕКу доведеться, як мінімум, три-чотири роки. Але ж за цей час цілком можуть потекти труби...
На думку Сергія Бульбаса, в даній ситуації позитивну роль може зіграти ОСББ - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Нагадаємо, ще на зорі нашої незалежності держава дуже розраховувала вирішити масу проблем у ЖКГ, організувавши мешканців багатоповерхівок в самостійні господарські структури. Вперше ця форма будинкового управління була закріплена в 1992 році в Законі "Про приватизацію державного житлового фонду". Згідно з ним ОСББ (або кондомініум) мало стати тією юридичною структурою, яка взяла б на себе відповідальність за горища, під'їзди, сходові клітини та інші "нічиї" внутрішньо- і прибудинкові території, а також відповідало б за акуратність платежів своїх членів по експлуатаційних і адміністративних рахунках. З 2004 року країна отримала цілком прогресивний Закон "Про ОСББ", проте схилити співвітчизників до "багатоповерхового колгоспу" законодавчі акти так і не змогли.
За всі роки існування вищезгаданого закону в кондомініуми перейшло близько 8% всього житла. Втім, в нинішньому році чиновники відзначили значну активізацію процесу: так, за даними МінЖКГ, станом на 1 серпня в країні зафіксовано 11 тис. 144 таких об'єднання, що становить 14% загальної кількості (трохи більше 78,5 тис.) багатоквартирних будинків. За прогнозами заступника міністра ЖКГ Віталія Шаповаленка, в наступному році цей показник повинен складати близько 14,5 тис., а до 2015 року ОСББ будуть створені в 50% будинків. Наполеонівським планам міністерства повинні посприяти урядові ініціативи: згідно з постановою Кабміну, прийнятою ще в 2007 році, всі кошти, які держбюджет виділяє на ремонт житла, повинні направлятися лише в ті будинки, де є ОСББ. І хоча в кризу фінансування ЖКГ було, м'яко кажучи, мінімальним, то вже з наступного року кожен кондомініум в країні може отримати близько 120-130 тис. грн. Правда, якщо співвіднести цю суму зі згаданими вище розрахунками IFC, на думку спадає лише всім відома цитата: "Малувато буде..."
Гості з теплого майбутнього
Так склалося історично, що основним ініціатором розвитку проектів енергоефективності у водоканалах і тепломережах Україні є аж ніяк не наші уряди і муніципалітети. Усі починання, підкріплені матеріально, приходять до нас із Заходу. Ще в минулому році ЄБРР був готовий виділити 160 млн. євро на кредити терміном до 9 років під 10% річних для реформування транспортної і комунальної інфраструктур у семи містах України. У нинішньому році за українські труби зважилися взятися експерти IFC, які днями анонсували запуск проекту "Енергоефективність у житловому секторі України".
Даний проект розрахований на три роки, протягом яких він буде реалізовуватися у трьох напрямках: законодавча робота, освітній та консультаційний аспект, а також розширення можливостей для фінансування. Головним вектором при цьому є саме розвиток ОСББ як найбільш функціонального гравця в житлово-комунальному секторі країни. "Лише об'єднання власників квартир може стати ефективним і повноправним клієнтом на ринку муніципальних послуг, - стверджує керівник проекту Гжегож Гайда. - Ні для кого не секрет, що точкові ремонтні роботи, утеплення або заміна вікон в масштабах однієї квартири не дадуть відчутного ефекту. У той же час на прикладі європейських країн ми бачимо, що комплексна модернізація житлового будинку може стати реальним джерелом економії для його мешканців. Приміром, в Угорщині під егідою IFC на сьогоднішній день здійснено понад 800 проектів реконструкції багатоквартирних будинків на суму $ 65 млн., що призвело в середньому до економії енергії на 35%".
Експерти IFC не хочуть винаходити велосипед в Україні, а піти за прикладом угорської моделі. Основною проблемою, з якою зіткнулися наші західні сусіди, була, м'яко кажучи, недешева ціна проектів модернізації будинку, а також відсутність доступу до класичного кредитування. З іншого боку, в IFC підрахували, що економія коштів мешканців, отримана в результаті підвищення енергоефективності будівлі, цілком може покрити відсоток по банківському кредиту. Єдине, що потрібно банку, - це конкретний клієнт, який може запропонувати ліквідну заставу.
"Таким клієнтом в Угорщині стали ОСББ, - пояснює заступник керівника проекту Софія Лінн. - А запорукою став розрахунковий рахунок в банку, на який мешканці щомісяця перераховують оплату за житлово-комунальні послуги і платіж за наданим банком кредитом. Для того щоб заохотити банк у видачі кредиту, наша організація надає часткову гарантію ризику портфеля - відповідно, банк має додаткове забезпечення, яке може бути виплачене у разі якогось дефолту. І останній, важливий учасник схеми - муніципалітет. В Угорщині місцеві ради практикують часткове покриття кредиту або субсидування відсоткових ставок".
Управдом - друг людини?
Правда, у всій цій іноземній райдужної картинці є кілька темних плям. По-перше, кредитування ОСББ в Україні на даному етапі працювати не зможе через прогалини у законодавстві. "Банки не розглядають ОСББ як потенційного позичальника з кількох причин, - стверджує радник проекту IFC з правових питань Зоя Гопцій. - Те, що участь в ОСББ є добровільною, не дає впевненості, що кількість власників, які взяли колективний кредит, не зміниться у будь-який час. До того ж такі організації де-юре не мають прибутку, не володіють активами і не отримують доходів, за винятком щомісячних платежів мешканців, які практично в повному обсязі витрачаються на утримання житлового фонду, - отже, відносяться до найбільш низької категорії банківських позичальників".
По-друге, досить складно оцінити раціональність повсюдного впровадження такого кредитування. Мало того що українці сьогодні відчувають велику недовіру до банків і банківських кредитних продуктів, залишається під питанням платоспроможність саме тих мешканців, кому вищеописана схема найбільше необхідна. "Тему створення ОСББ в Україні почали активно мусувати знову, проте досі ніхто не підрахував коефіцієнт фінансового навантаження на кожного жителя, який буде до нього вступати, - обурюється Олександр Чернявський. - Кондомініум вигідний в багатоповерховій новобудові з маленьким дахом і великою кількістю мешканців, коли за внески по 100 грн. на місяць можна поміняти вікна в усьому домі. А ось що робити з "хрущовками" з величезними підвалами і дірявими шиферними дахами, коли в усьому під'їзді живе 50 осіб, з яких половина - пенсіонери? Які внески потрібно платити їм, щоб вирішити проблеми, що накопичилися в будинку за 70 років?"
Підсумовуючи, з гіркотою доводиться констатувати: "сезонність" теми у нас давно стала співзвучна "сезонності" самої проблеми. Кожен опалювальний період в Україні проходить під девізом синтезованим: "Головне - вчасно почати, а після нас - хоч потоп". Відсутність же конструктивного підходу до розвитку галузі (а це і тарифна політика, та енергоефективність, і реконструкція тепломереж, і реформування господарських відносин) з року в рік лише погіршує ситуацію. Зараз в Україні діє державна програма з модернізації системи ЖКГ, в рамках якої до 2014 року передбачено виділити вже майже 23 (!) Млрд. грн. Однак немає гарантії, що "чорна діра" ЖКГ не проковтне ці кошти безслідно і безрезультатно.
Аліна Поліщук
За матеріалами: Кіевскій ТелеграфЪ
Поділитися новиною
