602
Андрій Магера: Закон про місцеві вибори своє функцію не виконав
— Казна та Політика
Вибори до місцевих органів влади, що пройшли в Україні, показали, що закон про місцеві вибори потребує доопрацювання, вважає заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера.
В інтерв'ю кореспонденту Людмилі Долгополовій він розповів про те, які зміни необхідно внести до законодавства, що спільного між місцевими виборами 2006 і 2010 років і хто має право стати мером.
- Які Ваші загальні враження від кампанії із виборів до місцевих органів влади?
- Виборчий процес не став для мене несподіванкою. Всі події, які відбуваються зараз, - "прекрасна" демонстрація норм чинного закону про місцеві вибори. Всі чудово розуміють, що він поставив у нерівні умови суб'єктів виборчого процесу. Все залежить від того, є партія парламентською чи ні, входить до складу більшості чи ні. Що стосується процедури проведення виборів, то наше виборче законодавство повернулося в далеке минуле. На жаль, я змушений констатувати, що закон про місцеві вибори свою функцію, а саме захист та реалізацію виборчих прав громадян, не виконав.
- Які, на вашу думку, головні відмінності підготовки комісій на виборах зараз і в 2006 році?
- Давайте не будемо забувати, що на цих місцевих виборах виборчий процес тривав всього 50 днів - цього дуже мало. Крім того, вибори-2006 проходили одночасно із парламентськими, і комісії були спільні. Зараз члени дільничних виборчих комісій зіткнулися з новим законом про місцеві вибори, який вивчити, повірте мені, було дуже складно, при цьому більшість членів комісій за освітою не є юристами. У зв'язку з цим висунути претензії можна і партіям. Отримавши монопольне право на висування кандидатів, вони мають виконувати відповідні зобов'язання, зокрема з підготовки людей для роботи у виборчих комісіях.
А ми зіткнулись із ситуацією, коли партії пропонують тих, хто не має досвіду або лише досяг 18-річного віку. Ці люди виявилися заполітизованими у своїй діяльності і не зрозуміли, що є членами комісії, яка повинна бути незалежним та об'єктивним органом, а не захисником політичної сили, яка делегувала їх до виборчкому..
- Чи допускаєте ви визнання результатів виборів у регіонах недійсними, і якщо так, то в яких і чому?
- Я не можу заперечувати такої можливості. Дії тервиборчкомів (ТВК) зі встановлення результатів виборів можуть бути оскаржені в суді. Зараз багато говорять про те, що неможливо визнати вибори недійсними взагалі. У законі про вибори такої можливості дійсно немає, але зверніть увагу на ст. 8 і ст. 124 Конституції. У ст. 8 йдеться про верховенство права, ст а в. 124 - про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як відомо, у разі виникнення протиріч у законі і Конституції найвищу юридичну силу має основний закон. Але поки я не готовий говорити про можливі судові рішення з цього питання. Думаю, потрібно дочекатися протоколів ТВК, а в разі судових звернень - судових рішень і тільки після цього робити висновки.
- А на сьогоднішній день Центрвиборчком вже зробив якісь висновки?
- У першу чергу необхідно змінити закон про місцеві вибори. І в цьому, я думаю, вже переконались всі суб'єкти виборчого процесу. Я ні від кого не чув доброго слова на адресу цього закону, навіть від тих, хто його приймав.
Потрібно створити рівні умови для всіх суб'єктів виборчого процесу, при яких держава не втручалася б у діяльність політичних партій. Потрібно, щоб новий закон передбачав чітке відображення подій, що відбуваються на виборчих дільницях.
Наприклад, повинно бути зрозуміло, скільки людей проголосувало на дільницях, а скільки - вдома. За чинним законом у протоколі вказується лише загальна кількість осіб, які голосували в межах виборчої дільниці.
- Чи змінився характер порушень за останні роки?
Голова політради "Нашої України" Валентин Наливайченко стверджує, що зникли стандарти проведення виборів, які сформувалися за останні п'ять років. Ви згодні з цим?
- Якщо говорити про специфіку місцевих виборів, то, повірте, на всіх без винятку, крім виборів 2006 року, спостерігалася скасування членами ТВК реєстрації кандидатів за, скажімо так, надуманих причин. Це улюблений механізм боротьби з кандидатами. На жаль, на цих виборах аналогічної ситуації уникнути не вдалося. У 2006 році цього не було, тому що тоді закон передбачав підстави для скасування реєстрації кандидатів.
- Цього року виборці отримали велику кількість бюлетенів, що наштовхнуло прем'єр-міністра Миколи Азарова на думку про перехід до електронної форми голосування. Наскільки це реально?
- Я не хочу критикувати позицію прем'єр-міністра, думаю, він має право робити різні пропозиції, які йому здаються доречними. Але введення електронного голосування можливе, тільки якщо суспільство довіряє такій формі і вірить в те, що таке голосування відбудеться і ніхто не буде втручатися у виборчий процес. Другий момент - політичні партії повинні довіряти один одному. Поки ж, мені здається, ці умови не дотримані повною мірою.
- Нещодавно глава уряду заявив про необхідність обмеження кількості органів, куди одночасно може балотуватися одна людина ...
Якщо мова йде про те, що одна особа не може балотуватися одночасно в депутати місцевої ради в одномандатному мажоритарному окрузі та в багатомандатному, то я теж вважаю, що тут слід ввести обмеження.
Людина повинна визначитися, куди вона хоче йти. Більш того, така позиція зрозуміла, оскільки в 1998 році Конституційний суд виніс рішення про конституційність подібного положення закону про вибори народних депутатів.
Там мова йшла про те, що одночасне висунення депутатів на парламентських виборах і за партійним списком, і за мажоритарним округом є порушенням рівного виборчого права. Знаєте, я б пішов ще далі ...
Логічно було б зробити так, щоб виборці могли обирати на місцевих виборах тільки з числа членів своєї територіальної громади. Тобто щоб мер або голова сільради був обраний тільки з числа жителів міста чи села. Зараз право бути обраним може бути реалізовано будь-яким громадянином України незалежно від місця проживання.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
