Владу поставили на місця — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Владу поставили на місця

Казна та Політика
2687
Місцеві вибори-2010 потроху перетворюються в історію. Підрахунок голосів ще йде, ЦВК не обіцяє швидких офіційних результатів, але перші враження вже склалися. Середня явка, суперечки про порушення, несподіванки екзит-поллів - день пройшов з вогником.
Несистемний день
Україна пройшла випробування ще одними виборами. Призначений на 31 жовтня плебісцит виділяється на тлі попередніх актів народного волевиявлення не тільки своїм суто місцевим характером, але й додатковими труднощами, які йому забезпечило законодавство. Як виявилося, країна так і не змогла адаптуватися до відредагованого закону повною мірою. І все-таки, запевняють спостерігачі, "зареєстровані порушення на виборах носили несистемний епізодичний характер", й істотно вплинути на результат не змогли.
У деякому відношенні місцеві вибори-2010 можна було б назвати сеансом "Назад у минуле". Якщо "зверху" влада обіцяла, що волевиявлення пройде найвищою мірою демократично, то на "низовому" рівні, схоже, не обійшлося без спроб використати специфічні інструменти, які застосовувалися в попередніх кампаніях. Спроби влаштувати "каруселі", про які повідомляли спостерігачі, сполучення надлишку бюлетенів на спецділянках з недоліком їх на деяких звичайних, достаток голосуючих вдома, зволікання з коректуванням списків кандидатів, коли не поставлена вчасно позначка "вибув" відразу міняла картину виборів - 31 жовтня можна було згадати багато знакових технологій. Проте, запевняють експерти, перевірені часом прийоми примірялися "вибірково" і принципового впливу на хід і підсумок голосування зробити не могли. А от з порушеннями й ускладненнями, які забезпечив новий закон дійсно варто попрацювати.
Незважаючи на те, що МВС головною проблемою дня виборів вважає незаконну агітацію, спостерігачі відзначають, що додаткові труднощі людям забезпечили організаційні проблеми. "Всі проблеми цих виборів були пов'язані з недосконалим законом, хоча дійсно було багато маніпуляцій з бюлетенями і напередодні, і в день голосування", - вважає голова Комітету виборців України Олександр Черненко. Крім скандалів з печаткою й редагуванням бюлетенів, на ході виборів помітно позначалися й складності із судами (у частині внесення виправлень до списків виборців), і огріхи в роботі комісій. "Окремим рядком" проходить також очевидна неготовність і членів виборчкомів, і виборців до роботи з достатком бюлетенів. Повернення на вибори "мажоритарки" призвело до того, що голосуючий у середньому на руки отримував 5-7 списків, а відмова від "блокового" принципу на користь партійного "індивідуалізму" перетворив частину цих списків в "простирадла", довжина яких часом наближалася до метра. Про складності обробки бюлетенів, імовірно, відомо стане пізніше, а от бажання вдумливо розставити "галочки" 31 жовтня вже забезпечило довгі черги до кабінок і численні скандали. В підсумку склалася ситуація, коли пряме порушення заявлених Конституцією принципів уже не вважалося чимсь незвичайним. Так, представник президента в парламенті нардеп-"регіонал" Юрій Мірошниченко прийшов до висновку, що повсюдне голосування "на колінах" - за межами кабінок - "не фіксується спостерігачами як істотне порушення". "Сьогодні ми вже живемо проблемами завтрашнього дня, тому що той іспит на демократію, що здавала Україна на місцевих виборах, я вважаю, уже пройдений, якщо не на "відмінно", то на "добре", - переконаний народний обранець.
Якщо спостерігачі в основній своїй масі до ходу виборчого процесу віднеслися поблажливо, то за оцінками чималого числа політиків ні про "відмінно, ні навіть про "добре" особливої мови бути не може. Про свою готовність при необхідності заперечити результати виборів заявили не тільки опозиціонери, але й деякі представники владного табору. Так, наприклад, у Криму вибори, як водиться, не влаштували місцевих комуністів, а в "литвинівців" залишилися питання щодо голосування в Запорізькій і Чернігівській областях, як мінімум. У сформованій ситуації влада запевняє, що готово підійти максимально лояльно - наприклад, прем'єр пообіцяв "не заважати" опозиції звертатися в європейські суди. Але почнуть, імовірно, все-таки з українських. Яким би не було судове майбутнє виборів, для початку потрібно дочекатися їх офіційних результатів. А додатковий привід для нетерпіння додає те, що результати неофіційні місцями виявилися куди цікавішими, ніж відпочатку передбачалося.
На виборах не без сюрпризу
Попередні рейтинги, озвучені соціологами незадовго до дня виборів, особливих сюрпризів не обіцяли. Партії регіонів дослідники готові були віддати близько 30 відсотків (іноді - з невеликим "довагом"), "Батьківщині" - до 10, новачкам "Сильній Україні" та "Фронту змін" - 4-6 відсотків, а іншим політсилам загрожувала перспектива, у найкращому разі, так що не перевищувала межі статистичної похибки. При цьому опитування не обіцяли значної явки і залишали "фору" до 20 відсотків за рахунок тих, хто не визначив, не беручи до уваги тих, хто не збирався йти на вибори і до 10 відсотків "нонконформістів", які більш схильні до варіанту "проти всіх".
Відповідно до попередніх оцінок, відвідуваність ділянок 31 жовтня і справді важко було назвати зразково-показовою. У середньому, за підрахунками, у тому числі Кабміну, до кабінкок та урн в решті-решт дійшло близько половини виборців. І, як запевняють дані декількох екзит-поллів, "протестантів" серед них було не так і мало - від 4 до 7-8 відсотків виборців у партійних виборах вирішили нікого не підтримувати. У частині головних антагоністів результати опитувань на виході в цілому відповідає припущеннями: Партія регіонів набирає близько 30-35 відсотків, а "Батьківщина" показує результат трохи краще - 13 або навіть більше відсотків. Із традиційними вотчинами на перший погляд ситуація виглядає так само передбачувано - за ПР Схід і Південно-Схід (плюс деяке закріплення у Центрі), а Захід і Північ - з більшим розумінням ставиться до ставлеників Юлії Тимошенко. Щоправда, не завжди і не у всьому. Схоже, що радикалізація західного електорату, що допускається політологами, дійсно має місце бути. І якщо "загальний" огляд дослідження Gfk-Україна, проведеного за замовленням "Єдиного центру", дає "Свободі" 5,1 відсотка в країні, то вже компанія Research & Branding Group, яка щільніше цікавилася західним регіоном, поділилася більш вражаючими результатами: відповідно до них, "Свобода" може переступити за 30-відсоткову позначку в міських радах Львова, Івано-Франківська та Тернополя (в останньому на виборах може перемогти і "свободівський" мер).
Відомі "середнячки" за попередніми даними проявляють себе середньо. Так "тигипківцям" та "яценюківцям", залежно від регіону/міста виявили симпатії від 4 до 12 відсотків. Комуністам як і раніше найбільш привільно на Сході й у Криму, а в загалом в країні їм обіцяють результат у межах перевіреної попередніми парламентськими виборами норми - 5-6 відсотків. В інших лівих сил справи гірші. Як і в молодих проектів, які не можуть похизуватися лідерами, що продемонстрували гарні показники на виборах президента. Серед інших виділився хіба що "Єдиний центр", якому вдалося показати примітний результат - понад 27 відсотків - щоправда, в окремо взятій Закарпатській області. В "дідків" теж не все блискуче. "Наша Україна", показуючи в середньому не занадто переконливі 2,5 відсотки в окремих областях або містах може претендувати відсотків на 7-9, а от показники "післятрухівських" політсил, непереконливі в межах всієї країни, дозволять потрапити їм у деякі місцеві ради.
Незважаючи на загальну прогнозованість (крім, мабуть, успіх "Свободи") результатів, варто відзначити, що в окремих регіонах боротьба розгорнулася не на життя, а на смерть навіть там, де, здавалося б, ніщо не передрікало. Найбільше яскраво виділяється низка виборів градоначальників. Так, як і можна було очікувати, у Харкові "ніздря в ніздрю" ідуть Геннадій Кернес від ПР та Арсен Аваков від "Батьківщини" - екзит-полли на боці "бютівця", плавний підрахунок голосів - за секретаря міськради. В Одесі основна боротьба розгорнулася між "антимонополістом" з ПР Олексієм Костусєвим та діючим мером Едуардом Гурвіцем, що про всякий випадок готується оскаржувати результати волевиявлення. Ще цікавіше ситуація у Запоріжжі. Там, незважаючи на те, що кандидатові "регіоналу" Володимиру Кальцеву було забезпеченр режим максимального сприяння (попередній мер Євген Карташов раптом пішов у відставку, а Кальцева швидко обрали в секретарі міськради, а значить - і виконуючим обов'язки міського голови), за екзит-поллом з помітним відривом лідирує нещодавнє придбання "тимошенківців" Олександр Син (та й в цілому у місті "Батьківщина" показує гарний попередній результат - до 25 відсотків). На тлі такого сюрпризу поводження міської виборчої комісії, що "раптом" вирішила було вийти на відпочинок виглядає досить цікаво, щоб цей факт привернув увагу КІУ... А чи не найбільш передбачуваною здається міська кампанія у Вінниці - діючий мер Володимир Гройсман набирає до 78 відсотків голосів опитаних, а його політсили - близько 30 відсотків...
Якими будуть результати виборів сьогодні сказати напевно неможливо. Проблема не тільки в повільному офіційному підрахунку за протоколами з "мокрими" печатками. Свої корективи можуть внести не одні форс-мажори з перерахуванням або переголосуванням, які де-небудь та знайдуться, судячи з настроїв опозиціонерів. Спочатку більша частина уваги звично приділяється голосуванню за партійними списками. Адже, як показала практика парламентських виборів в 2006 році, розподіл "мажоритарщиків" може помітно змінити післявиборний ландшафт. А якщо врахувати, що в останні місяці відношення правлячого табору до пережитків імперативного мандата стає усе більш відстороненим, то сходу припустити, як саме будуть виглядати представницькі органи в країні не просто. Але розподіл депутатських симпатій - справа майбутнього. Спочатку потрібно дорахувати голоси.
Ксенія Сокульска
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас