6274
Янукович дійшов до точки неповернення
Президент стоїть на роздоріжжі: він має або активно переформатувати своє оточення, або продовжувати утримувати ситуацію на сьогоднішньому рівні. Але "заморозити" її не дасть саме президентське оточення - всі без винятку групи впливу налаштовані на продовження внутрішньовидової війни із новим завзяттям.
У Партії регіонів все-таки зрозуміли, що внутрішньопартійна боротьба, особливо напередодні місцевих виборів, дуже шкідлива, і намагалися всі питання відкласти на потім. Таким чином, для "біло-блакитних" всіх відтінків 31 жовтня стало своєрідною датою Х, яка сама по собі "розрулить" будь-яку конфліктну ситуацію всередині влади і дасть відповідь на питання "хто правий, а хто винен?". Але, судячи з усього, поствиборче буття визначить усвідомлення того, що все ще більш запущено.
Партія регіонів який рік поспіль не може провести серйозний розбір польотів, постійно заморожуючи більшість давно назрілих внутрішніх конфліктів. Перекладання проблем у довгий ящик пояснювалося перманентними виборчими кампаніями, а в цьому році до цієї об'єктивної обставини додалась також мотивація необхідності демонстрації єдності нової влади. Звичайно, від цього конкуренція внутрішньопартійних груп не припинялася і велася з перемінним успіхом, переважно кулуарно. Але досі сам Віктор Янукович не міг визначитися, на кого зробити генеральну ставку.
Втім, він так би і продовжував гратися у внутрішньополітичну багатовекторність, диверсифікуючи вплив на себе всіх важливих "біло-блакитних" угруповань, якби ситуація не перезріла - ті або інші конкуруючі сторони у владі постійно залазять на чужу територію, апетити і взаємні претензії зростають, нічим не компенсуючись, а місцеві вибори, особливо у стовідсоткових вотчинах ПР, лише загострили внутрішньовидову боротьбу. Одним словом, прийшов час Президенту обирати, на кого конкретно потрібно реально спертись.
Головний претендент - група Льовочкіна - Фірташа - Бойка, яка давно прагне єдиною президентською опорою. У залік газовикам, безсумнівно, йде те, що поки всі запропоновані Януковичу від групи RosUkrEnergo сценарії виявлялися виграшними. Наприклад, скільки б Андрій Клюєв не бився над формуванням конституційної більшості у Верховній Раді, всі його зусилля виявилися, за великим рахунком, марними після одного-єдиного рішення Конституційного суду щодо скасування політреформи ("провайдером" даної справи в КС була, як відомо, заступник голови АП Олена Лукаш, що закриває в групі RUE юридичний напрям).
Або як тут не згадати про ефективність боротьби з опозицією на місцевих виборах шляхом клонування "Батьківщини", яке патронував, за словами Юлії Тимошенко, безпосередньо Льовочкін? Або силовий тиск на ту ж опозицію з боку СБУ "фірташівців" Валерія Хорошковського, який до того ж створює дуже приємне Президенту інформаційне поле? Янукович і так перебуває під сильним впливом групи RUE, яка обклала його з усіх сторін - всю внутрішню політику фактично контролює глава АП Льовочкін, зовнішню, а також формування позитивного іміджу Президента за кордоном (всередині країни, як уже говорилося, з цим завданням цілком справляється Хорошковський ) - "газовий" голова МЗС Костянтин Грищенко.
До речі, призначення Льовочкіна головою Ради експертів з питань українсько-російських відносин при главі держави означає, що "війну" за Росію керівники українського уряду Азаров і Клюєв з тріском програли "газовій" групі. І все це накладається на дуже помітні успіхи економічної експансії в Україну самого Дмитра Фірташа.
Хоча апетити групи RUE всім перерахованим вище аж ніяк не обмежуються.
Вона хоче отримати у своє розпорядження друге крісло в державі - прем'єрське, куди активно сватають Януковичу міністра палива та енергетики Юрія Бойка. Тим більше що, незважаючи на непорушні, на перший погляд, позиції Миколи Азарова, він втрачає свої позиції не перший день. Почалося все з раптової відставки гуманітарного віце-прем'єра "азаровця" Володимира Семиноженка. Продовжилось - відвертими наїздами однопартійців на міністра охорони здоров'я і за сумісництвом особистого лікаря Азарова Зиновія Митника. Особливо старалися в цій справі "ахметовці" (як тут не згадати народну мудрість про чужі руки і загрібати жар) і свого, судячи з усього, досягли - за даними "k:", Митник вже пакує валізи. Ну а завершиться все може звільненням самого Азарова разом із близькими йому міністром фінансів Федором Ярошенком і главою ДПАУ Олександром Папаікою (у спільну провину їм, до речі, може бути поставлений вкрай непопулярний у народі проект Податкового кодексу).
Між іншим, всі чутки, які поширюються останнім часом, про поствиборчі кадрові ротації у Кабміні пов'язані із посиленням позицій групи RUE. Чи то мова йде про звільнення з посади глави Мінвуглепрому "клюївцая" Юрія Ященка (Клюєву до цих пір, мабуть, гикається після звільнення близького до нього силового віце-прем'єра Володимира Сивковича, інспірованого в тому числі "газовиками"), чи то про нібито призначення міністром економіки екс-"бютівця" Сергія Буряка (з яким Льовочкін завжди був дружний) і керівником Мінтрансу Василя Джарти ("фірташівці" давно хотіли б евакуювати його з дуже важливого для групи Криму).
Місцеві вибори займають у концепції розширення політичного впливу групи RUE ключове місце. Фактично безпосередніми діями "газовиків" чиновницька братія по всій країні опинилася між молотом і ковадлом. З одного боку, Банкова спускає в усі села циркуляри-вимоги в обов'язкових (іноді явно завищених) цифрах результатів виборів для ПР і, звичайно ж, наступного тижня суворо спитає з усієї вертикалі про їх виконання.
З іншого боку, Янукович (під впливом того ж Льовочкіна) на недавніх зборах губернаторів оголосив здивованим чиновникам, що випадки застосування адмінресурсу на виборах будуть жорстко покарані. А СБУ нібито в усіх регіонах створила спецгрупи, які будуть фіксувати (ймовірно, вже фіксують не перший день) будь-які прояви адміністративного тиску. Тим самим стараннями Банкової всі без винятку чиновники (а хто на цих виборах не "балується" адмінресурсом?) підвішені на гачок. Втім, це може відгукнутися самим "фірташівцям", особливо якщо після 31 жовтня підніме галас світова громадськість. Звичайно, всі основні групи в ПР активно зав'язані в самих "гарячих точках" на місцевих виборах.
Так група Ахметова - Колесникова (зі своїм губернатором Олександром Вілкулом, перш за все) безпосередньо залучена у вибори на Дніпропетровщині, а група Клюєва (знову ж таки з активною участю у виборчому процесі губернатора-"клюєвця" Едуарда Матвійчука) - в одеські події, загрожують закінчитися вселенським скандалом. Але найгучнішою справою можуть стати харківські вибори, а там процес патронують не тільки дует Добкін - Кернес, який зблизився останнім часом з Льовочкіним, а й, за деякими даними, особисто сам глава АП.
Тим більше, що роботу групи RUE в Київській області Захід вже однозначно "оцінив", що може бути для неї вельми неприємно. Та й недооцінюють все ж таки "газовики" "донецьких" - Ахметов, Клюєв зі "старогвардійцями" включно можуть, забувши про старі чвари, об'єднатися в будь-яку хвилину і виступити єдиним фронтом проти спільної небезпеки
Олег Поліщук
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
