1176
Корупція показує стабільність
— Кримінал
Позиції України в міжнародних рейтингах продовжують не радувати око. Згідно з дослідженням Transparency International, за рівнем корупції наша держава зайняла 134 місце з 178, набравши 2,4 бали з 10. Незважаючи на всі обіцянки нової влади, ситуація кардинально не поліпшилася.
Знову "двійка"
Не встигли "Репортери без кордонів" зафіксувати падіння в Україні рівня свободи преси (131 місце в 2010 році в порівнянні з 89 у 2009-му), як наша країна отримала наступну невтішну оцінку. Цього разу зарубіжні експерти поділилися черговими результатами замірів рівня корупції. Показник Україні в індексі сприйняття корупції Transparency International оптимізму не вселяє: 134 місце зі 178. Хоча, варто відзначити, що раніше було ще гірше - в 2009 році наша держава зі своїми 2,2 балами займала 146 місце.
Індекс сприйняття корупції - це своєрідний зведений рейтинг, що оцінює розмах корупції в різних країнах, при обробці даних для якого Transparency International підсумовує результати різних досліджень і опитувань експертів (як зарубіжних, так і "місцевих").
Всі держави в кінцевому результаті отримують від нуля до десяти балів (де "десятка" - це найкращий результат), а потім ранжируються. 2010 року найкращий результат з 9,3 балами показали Данія, Нова Зеландія та Сінгапур, найгірший - 1,1 - Сомалі. А не надто почесну сходинку, аналогічну до української (тобто проміжок з 134 по 142 місце, всередині якого країни, що одержали 2,4 бали, шикуються в алфавітному порядку), розділили Азербайджан, Бангладеш, Гондурас, Зімбабве, Нігерія, Сьєрра-Леоне, Того і Філіппіни. Показники сусідів-стратегічних партнерів різняться.
Так, Білорусь Україна обігнала (з 2,5 балами вона посідає 127 місце), як і Молдова або Казахстан (обидві держави розділили 105 місце), не кажучи вже про пострадянські країни Балтії, де Латвія на 59 місці, Литва на 46-му, а Естонія - на 26-му. Грузія, на яку українське керівництво мріє орієнтуватися у своїх антикорупційних устремліннях, займає 68 місце (3,8 бала), а нинішній кращий друг Росія - 154-е ...
В принципі, при бажанні тому невеликому зростанню, яке продемонстрував рейтинг України порівняно з попереднім "звітним" періодом, можна порадіти. Щоправда, зазначають представники міжнародної організації, результат, менший 3 балів - "ганьба для нації". Тим більше що принциповим ривком вгору зміну показників на 2 десятих бала назвати складно.
"Якщо ми подивимося на індекс сприйняття корупції, який ми щорічно готуємо, то ми побачимо: Україна страждає від непрозорих угод з державними фінансами вже 20 років", - зазначав нещодавно регіональний координатор Transparency International по Східній Європі та Центральній Азії Міклош Маршалл, коментуючи плоди "антитимошенківського" аудиту.
Але навіть незначне поліпшення може свідчити про те, що експертне середовище з повагою ставиться до бажання української влади подолати одвічну проблему. Останнім часом як попереднє, так і нині чинне керівництво держави демонструвало готовність змінювати ситуацію на краще. От тільки нерідко демонстраціями ця готовність і обмежувалася.
Взяти на переляк
До числа вагомих досягнень української влади на ниві антикорупційної боротьби належить низка звершень. Серед них - прийняття пакету тематичних законів ще в 2009 році, створення Національного антикорупційного комітету і "виділення" спеціального урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики. При цьому, як відомо, благородство початкових намірів було серйозно вікоректоване темпами втілення їх у реальність. Після того як у березні набрання чинності трьох антикорупційних законів було відкладено вже вдруге (тепер - до 1 січня 2011 року), до послідовності можновладців виникли деякі питання.
Варто зауважити, що глава держави запевняв: буде зроблено все можливе, щоб після деякого виправлення закони запрацювали раніше. Але до кінця жовтня віз продовжував залишатися на своєму місці, а засідання GRECO - Групи країн проти корупції при Раді Європи, заплановане на 30 листопада, наближається...
Боротися з напастю керівництво країни планує не тільки в рамках "вузькоспеціалізованого" законодавства. До досягнень антикорупційного характеру можновладці відносять як успіхи правоохоронних органів, дійсно регулярно рапортують про порушення кримінальних справ проти чиновників, так і свої зусилля в частині створення здорового "клімату" в країні, при якому корупція себе сама викорінить. По цій лінії в уряду проходить прийнятий влітку закон про держзакупівлі (що цікаво, через декілька місяців його вже зібралися знову лібералізувати) і клятвені обіцянки дерегулювати все, що тільки можна. Але з ілюструванням похвальності намірів реальними справами у влади поки складається не дуже благополучно.
Як і можна було очікувати, новий президент країни обіцяє воювати з корупцією більше від усіх попередніх правителів. "Я сподіваюся, що нам вдасться нарешті проводити ефективну державну політику боротьби з корупцією, яка сьогодні є загрозою національній безпеці нашої держави", - визначив ворога Віктор Янукович під час засідання антикорупційного комітету.
Боротися з хабарництвом і перевищенням повноважень, на думку керівництва країни, потрібно в рамках національної стратегії на 2010-2014 роки, яку ще належить прийняти. Ймовірно, серед її пріоритетів буде не лише адаптація вітчизняного законодавства під європейські вимоги (особливий інтерес Заходу викликають моменти, що стосуються вирішення проблеми конфлікту інтересів), а й розширення контролю (у тому числі громадськості), максимально відкрита звітність (наприклад, у питаннях фінансування політичних партій), заміна "кількісних показників ефективності якісними" (а це вже стосовно роботи правоохоронних органів) та інші благі цілі.
Але гарантувати успіх стратегії не так уже й просто: основною завадою на антикорупційному шляху, цитує "Комерсант-Україна" проект документа, може послужити "відсутність на вищому рівні політичної волі для реалізації Національної антикорупційної стратегії" - очевидно, основна причина попередніх провалів чергових комплексів благих намірів.
На словах вище керівництво країни готове боротися з корупцією "розпеченим залізом", як про це любить говорити президент. "Бізнес на бюджеті робити ніхто в державі не буде. І кишені, які вони (корупціонери, - ред.) пошили до п'ят, ми чикнемо", - пообіцяв Віктор Янукович. Не менш суворо налаштований і глава уряду.
"Щотижня затримують або мера, або заступника міністра, або керівника департаменту. Один з вічних трьох інстинктів - це страх. І він повинен працювати. Кожен повинен розуміти, що відповідальність прийде", - живописав виховний ефект від боротьби з корупцією Микола Азаров.
Однак, для того щоб задекларовані зусилля приносили плоди, антикорупційні дії мають бути послідовними і, що важливо, невибірковими. Незважаючи на те, що злодій, безумовно, повинен сидіти у в'язниці, точковими арештами проблема хабарництва не вирішується. Для протидії корупції необхідно не лише прийняти закони, які високо оцінить Європа, але й застосовувати їх на практиці.
Мало президенту заявити про те, що бізнес має бути відділений від влади (з наближенням місцевих виборів це гасло стає дедалі моднішим), варто пошукати "сумісників" - причому при бажанні можна почати чистку лав не з глибинки, а з верхніх ешелонів виконавчої влади - потенційних джерел конфлікту інтересів там достатньо.
Недостатньо суворо карати за зловживання - треба максимально скоротити поле, в якому ці зловживання можливі. І дерегуляція, і адміністративна реформа (укупі з можливим скороченням числа чиновників з тим, щоб підвищити зарплати щасливо залишилися) тут тільки допоможуть...
Але для того, щоб переламати ситуацію (а не лише брати на переляк нечистих на руку чиновників, обіцяючи виховати в них почуття страху), владі, хто б її не представляв, необхідно докласти чималих зусиль. Пропустити через "фільтр" звичну для всіх "каламутну воду" потрібно не тільки зуміти, але і захотіти. А поки, яким би зразковим не було відкладене до кращих часів законодавство, розраховувати на підвищення рейтингів з "двійок" до "десяток" всерйоз не доводиться.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
