4151
Податковий подарунок: Кредити "оживуть" під Новий рік
— Кредит&Депозит
Економіка України - в очікуванні "податкової біблії". Українці сподіваються на відновлення кредитування. Прийняття Податкового кодексу створить ґрунт під ногами українського бізнесу, прояснивши економічну ситуацію. Чи зможуть українці розраховувати на відновлення кредитування з боку банків, які визначилися зі своєю політикою? Якщо так - то чекати цього варто напередодні Нового року: саме тоді країна зможе побачити і Податковий кодекс, і бюджет-2011.
"Чекати активізації банківського кредитування можна буде після Нового року, коли будуть прийняті новий Податковий кодекс і бюджет і тільки тоді бізнесу буде зрозуміло, з чим він буде мати справу", - повідомив генеральний директор аналітичного центру Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий.
Винна криза, а не кодекс
Фахівці вважають, що ніяких об'єктивних причин для взаємозв'язку вищезазначених подій немає. Прийняття Податкового кодексу певно не стане каталізатором для кредитування, оскільки причини його відсутності набагато прозаїчніші - це криза і безвідповідальність попередньої кризи кредитної політики, вважає Володимир Дубровський, експерт центру соціально-економічних досліджень - CASE Україна: "У Податковому кодексі я не бачу нічого такого, що могло б вирішити проблеми з кредитуванням. Проблема кредитування полягає в тому, що на сьогоднішній день, по-перше, бізнес сильно впав у результаті кризи, тому ризики кредитування дуже зросли. Той обсяг кредитування і ті методи кредитування, що були до кризи, вони не повернуться ні в якому випадку. Бо тоді, це була ситуація кредитного буму. І кредити люди брали досить безвідповідально і видавали здебільшого теж безвідповідально. Проблема не тільки України, а й усього світу, яка власне і призвела до цієї кризи. Такого кредитування не буде в будь-якому випадку. По-друге, що стосується звичайного кредитування, ті проблеми, що зараз існують. Перша з них - бізнес суттєво впав і неплатоспроможний. Проблема з боку банків у тому, що вони не можуть з одного боку повернути старі кредити, а з іншого вони теж уже сильно обпеклися на такому ось шаленому кредитуванні і зараз, як то кажуть у таких випадках - "обпікшись на молоці - дмухають на воду".
"Тому, ні ту, ні іншу проблему Податковий кодекс не вирішує", - відзначає експерт. - "Ніхто наперед не знає, які податки йому доведеться заплатити. Як сказала депутат Ляпіна: "Податки у нас встановлює начальник податкової, який малює підприємству цифру, що він повинен буде заплатити". Ось ця система працює за фактом нині, незважаючи на всі ці нібито європейські закони. І, на жаль, у новому Податковому кодексі немає нічого, що скасовувало б цю систему. Тобто, плата податків залишиться таким же непевним заняттям. Відповідно, це буде як і раніше одним із ризиків для здійснення кредитування. Якби цю систему вдалося якимось чином змінити на нормальну європейську... Ось тоді, мабуть, кредитування відновилося б якось швидше", - вважає Дубровський.
Щасливий збіг
Подібної думки дотримується й експерт - економіст Олександр Жолудь. Суттєвих важелів тиску на кредитування Податковий кодекс не надає, тож говорити про взаємозв'язок подій недоречно. Сходяться з озвученим прогнозом лише в одному - часовому показнику. Кредитування справді відновиться з нового року, вважає Жолудь, але через те, що Україна перебуває в стадії виходу з кризи.
"Я вважаю, що основна проблема з кредитуванням полягає в тому, що потенційні інвестори не бачать досить цікавих вкладень, які вони могли зробити за поточні ставки і поточних умовах щодо застави. Відповідно, через те що ні на ставки, ні на умови застави Податковий кодекс не впливає, тому очікувати, що після прийняття Податкового кодексу має бути стрибок в кредитуванні, я б не чекав. У той же час, саме по собі збільшення кредитування в наступному році очікується нашим центром. Враховуючи, що досить велика ймовірність прийняття податкового кодексу в цьому році, то начебто формально вони співпадуть. За дату початку роботи податкового кодексу і початку відновлення кредитування в економіці, але це не буде пов'язано, це буде просто збіг. Після того як Україна почала виходити з кризи, є надії на те, що пропозиції коштів можна буде повернути адекватним відсотками і в досить короткий час", - заявив Жолудь.
Бути чи не бути...
Бути чи не бути валютному кредитуванню? Після гарного уроку, презентованого у вигляді злету курсу долара, ставлення до валютних кредитів у багатьох кардинально змінилося. Перейшовши з площини стабільності (по відношенню до національної валюти, яка підлягає інфляційним впливам), у площину небезпеки курсових коливань. Експерти сходяться на думці, що валютне кредитування актуальне за наявності надходжень у валютній виручці, інакше операція досить ризикована, як для банку, так і для позичальника.
"Питання валютного кредитування насправді мають вирішувати банки, тому що, якщо банк вважає, що він в змозі видати такий кредит позичальнику, а позичальник в змозі його виплатити, значить - чому б і ні. Інша річ, що це має бути на страх і ризик свого банку. Тобто банк, який видав валютний кредит, і таким чином пішов на дещо більш ризиковану операцію, він не повинен претендувати на те, що у випадку неповернення цього кредиту йому будуть давати фінансування. Не треба це забороняти, але й не варто заохочувати. Тому що, це дійсно більш ризикований вид кредиту. З іншого боку, якщо позичальник має доходи у валюті, або доходи його виплачуються в гривні, але номіновані у валюті, то чому б і ні", - вважає Володимир Дубровський, експерт центру соціально-економічних досліджень - CASE Україна.
Економіст Олександр Жолудь також вважає валютне кредитування доцільним - для юридичних осіб та фізосіб, задіяних у експортно-імпортному бізнесі.
"Валютне кредитування для юридичних осіб є цілком доцільним, враховуючи те, що досить часто інвестиції полягають у придбанні обладнання, яке не виробляється на території Україні, і відповідно має бути імпортовано. Поки у нас не приймають контракти в гривні за кордоном, ми потребуємо купівлі для такого обладнання. Відповідно, я вважаю, що доцільно мати одну валюту і в кредитному договорі, і в тому, за яким ми отримуємо обладнання. Для малого бізнесу, пов'язаного з експортно-імпортною діяльністю, я вважаю, що також може бути доцільно. Для фізосіб, не пов'язаних з експортно-імпортними операціями це недоцільно", - говорить Жолудь.
Безумовно, пожвавлення кредитування стало б вагомим стимулятором для ефективного функціонування економіки. Всі значні капіталовкладення часто вимагають додаткових зовнішніх фінансових ресурсів. Кредит - один з варіантів їх отримання. Відсутність кредитування породжує в економіці стагнаційні явища. Брак особистих вільних коштів обмежує можливості розвитку і зростання бізнесу. Питання в іншому, наскільки ми "відійшли" від наслідків кризи і готові до нових кредитах, і, що найголовніше, на яких умовах і під які відсотки.
Діана Роженцова
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
