Передчуття Великої Нафти — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Передчуття Великої Нафти

Енергетика
1293
Важко сказати - чи то регулюючі органи західних країн знайшли спосіб приструнити біржовиків, чи то просто пояснили їм, що спекулювати енергоносіями недобре, але ось вже багато місяців поспіль біржовий ринок нафти дивує небувалою для останніх років стабільністю. Ціни на нью-йоркській товарній біржі NYMEX протягом III кв. не виходили з інтервалу $ 75-80 за барель, і тільки в перших числах жовтня перевищили верхню планку. Значить, найважливіші події на світовому ринку нафти зараз відбуваються за межами біржі, як і повинно бути. У цьому секторі почалися процеси, які, можливо, будуть визначати ситуацію на ринку на багато років вперед.
Куди йдемо?
Відсутність значних цінових коливань ще не означає, що біржовики виявляють невластиву їм пасивність. На думку багатьох експертів, вартість нафти на світовому ринку в даний час істотно вища, ніж могла б бути з урахуванням виключно факторів попиту та пропозиції.
Як вважає аналітик компанії Cameron Hanover Пітер Бойтель, якби нафта не була міжнародним інвестиційним інструментом, вона сьогодні коштувала б не більше $ 10/бар. Цю позицію можна назвати екстремальною, але певна логіка в ній є.
Обсяг пропозиції нафти останнім часом стійко перевищує попит. Обсяг промислових запасів нафти в країнах ОЕСР, за даними цієї міжнародної організації, в кінці липня становив 2785 млн бар, що відповідає 61,4 дня споживання. Цей показник близький до рекордного значення, встановленого в 1998 р., коли вартість нафти наближалася до $ 10/бар. У США резерви нафти в кінці вересня перевищували 365 млн бар, тоді як "критичною" позначкою, що свідчить про виникнення дефіциту, є 300 млн бар.
Відносно низький попит на енергоносії пояснюється, перш за все, нестабільною ситуацією у світовій економіці. У той же час, за прогнозами багатьох аналітиків, нафтові котирування в найближчому майбутньому продовжать повільне зростання.
Інформагентство Bloomberg, опитавши в кінці 23 вересня експертів, отримало на 2010 р. середню ціну на нафту WTI на рівні $ 77,70/бар, в 2011 р. прогнозується $ 85/бар. Це, між іншим, другий результат в історії ринку, що поступається лише $ 99,75/бар в 2008 р. Фахівці американського інвестбанку Goldman Sachs очікують, що в 2011 р. вартість нафти дійде до $ 100/бар. З аналогічним прогнозом нещодавно виступив і глава "Газпрому" Олексій Міллер.
Деякі аналітики навіть вважають, що в 2012-2014 рр. нафта зможе подорожчати до $ 150-200/бар. У цю ціну, очевидно, включається і доларова інфляція. Коливання курсу американської валюти вважаються одним з найважливіших ціноутворюючих чинників на світовому ринку нафти.
Втім, в експертному співтоваристві присутня і протилежна точка зору, згідно з якою вартість нафти в найближчі роки буде низькою через невисокі темпи економічного зростання в західних країнах і Китаї, а також розширення обсягів пропозиції. Її, зокрема, висловлюють фахівці МВФ, які прогнозують, що в 2011 р. російська нафта (яка зазвичай торгується з невеликим дисконтом по відношенню до WTI) буде коштувати в середньому $ 70/бар, а в 2014 р. - $ 82/бар. Деякі російські експерти взагалі побоюються, що в 2011-2012 рр. ціна нафти може впасти до $ 60/бар.
International Energy Agency (IEA) дотримується відносно оптимістичних поглядів. В опублікованому 10.09.10 р. прогнозі IEA вказувалося, що в 2010 р. світовий попит на нафту зросте на 1.9 млн бар на добу в порівнянні з минулим роком, а в 2011 р. - ще на 1,3 млн бар (1.5%) і досягне 87,9 млн бар на добу. У країнах ОЕСР, які і в майбутньому році не повернуться на докризовий рівень, споживання нафти в 2011 р. трохи скоротиться, тоді як ті що розвиваються, і нові ринкові країни (передусім Китай) збільшать попит на 1,5 млн бар на добу (3,7%), до 42,5 млн бар на добу.
До трохи менш оптимістичних результатів дійшли фахівці ОПЕК. За їхніми даними, в 2010 р. і 2011 р. глобальний попит на нафту буде збільшуватися на 1,2% на рік, а загальний результат майбутнього року становитиме менше 86,6 млн бар на добу. Експертів ОПЕК більше, ніж їхніх колег в IEA, непокоїть можливе сповільнення темпів зростання у світовій економіці.
Генеральний секретар ОПЕК лівієць Абдалла Салем аль-Бадрі, виступаючи на прес-конференції, присвяченій 50-річчю організації, заявив, що ОПЕК необхідно адаптуватися до зміни світових енергетичних пріоритетів. Тим не менш, він розкритикував енергополітику розвинених країн, де нафта і нафтопродукти обкладаються високими податками, тоді як альтернативні джерела енергії, навпаки, субсидуються державою. За його словами, це призводить до штучного обмеження попиту на нафту.
За іронією, але через два тижні на засіданні Global Clean Energy Forum була висловлена прямо протилежна точка зору. Учасники форуму розкритикували політику деяких країн (включаючи, очевидно, і Україну), фактично субсидують традиційні енергоносії для населення, і закликали до розширення інвестицій в альтернативну енергетику.
Втім, можливо, основна загроза світового ринку нафти прийде з інших напрямків. Зокрема, генеральний директор корпорації Shell Пітер Возер, виступаючи на початку вересня на 21-му Світовому енергетичному конгресі в Монреалі, заявив, що в майбутньому роль основного енергоносія перейде від нафти до природного газу, як найбільш екологічно чистого викопного джерела палива. На думку Возера, до 2020 р. попит на газ зросте на 25% по відношенню до поточного показника, а до 2030 р. - на 50%. Не дарма останнім часом Shell проявляє підвищений інтерес до розробки газових родовищ.
Серйозною проблемою для світового ринку нафти в наступному десятилітті може стати і введення в дію декількох нових великих родовищ. Якраз в III кв. 2010 почалися процеси, які можуть призвести до реалізації саме такого сценарію.
Загроза достатку
Світова фінансова криза - не найкращий час для залучення інвестицій, однак бразильській Petrobras це вдалося. Наприкінці вересня вона здійснила найбільше в історії розміщення акцій на $ 70 млрд. Крім того, компанія передала державі свої акції на загальну суму близько $ 43 млрд за право добути 5 млрд бар нафти (трохи менше 700 млн т) з глибоководних родовищ, розташованих в бразильських територіальних водах. У результаті цього частка держави в акціонерному капіталі Petrobras досягла 48%.
Всі ці кошти потрібні компанії для реалізації найбільшого інвестиційного проекту у світовій історії. Протягом найближчих 5 років Petrobras планує витратити $ 224 млрд на організацію видобутку нафти з низки морських родовищ, загальний обсяг ресурсів яких оцінюється фантастичними 50 млрд бар. Одне лише родовище Tupi, за попередніми даними, містить 5-8 млрд бар нафти, за цим показником воно є другим у Західній півкулі, поступаючись тільки виявленому в 1976 р. Cantarell, розташованому біля узбережжя Мексики.
Правда, якщо родовище Cantarell знаходиться в мілководній частині Мексиканської затоки, то бразильські поклади залягають на глибині близько 6 км під океанським дном, до якого 1,5-2,5 км. Умови видобутку тому будуть дуже складними, а витрати на освоєння океанських родовищ перевершують усі мислимі межі. За оцінками експертів, собівартість такої нафти складе не менш $ 70/бар.
Однак і виграш обіцяє бути дуже вагомим. Вже в кінці цього року Petrobras планує почати видобуток нафти на родовищі Tupi, а до 2014 р. довести обсяг видобутку нафти і газового конденсату до 3,9 млн бар на добу. За оцінками Міністерства енергетики США, це перетворить Бразилію у шостого за величиною виробника нафти у світі (зараз вона посідає 12-е місце).
Бразильська влада вже підраховує майбутні прибутки від експорту нафти. На думку Президента країни Луїса Інасіо Лули да Сілва, ці кошти маютьі бути використані, перш за все, для підвищення життєвого рівня 57 млн бідняків (30% населення країни).
На бразильську нафту претендує не тільки уряд країни. На початку жовтня китайська компанія China Petrochemical Corp. (Підрозділ групи Sinopec) придбала за $ 7,1 млрд 40% акцій бразильського підрозділу іспанської Repsol, якому належать права на розробку родовищ сухопутних із сукупними запасами в обсязі 1,2 млрд бар. Крім того, до 2019 р. Repsol планувала інвестувати $ 14 млрд у розвідку та експлуатацію перспективних покладів, де може міститися ще до 3 млрд бар нафти. Судячи з усього, тепер чималу частину цих коштів надасть китайський партнер.
За словами аналітика з американської інвестиційної компанії Sanford C. Bernstein Нейла Беверіджа, якщо раніше китайські нафтові компанії вважали своїм пріоритетним регіоном Африку, то зараз їхні інтереси все більше пов'язані з Південною Америкою, де запаси нафти значно більші. В даний час Китай щодоби споживає близько 8,6 млн бар нафти в порівнянні з 4.47 млн бар в 1999 р., а в 2015 р., за прогнозом IEA, цей показник перевищить 11,6 млн бар. При цьому власний видобуток нафти в країні знижується. Тому китайці приділяють так багато уваги придбанню родовищ енергоносіїв за кордоном. Тільки в минулому році вони витратили на ці цілі $ 32 млрд.
Бразильські плани викликають природну заздрість у американських компаній, поки позбавлених можливості експлуатувати природні багатства глибоких вод Мексиканської затоки. Після великої аварії 20.04.10 р. на нафтовидобувній платформі Deepwater Horizon, в американському секторі діє мораторій на глибоководне буріння, який триватиме до 30 листопада.
Крім того, в останні півроку дуже сповільнився і ускладнився процес отримання дозволів на морське буріння і на малих глибинах. Уряд США вимагає від нафтових компаній, що діють в Мексиканській затоці, впровадження підвищених заходів безпеки, щоб виключити повторення катастроф, подібних до тієї, що сталася в квітні.
На думку глави Shell Возера, американській владі потрібно якомога швидше зняти заборону і не ускладнювати, а навпаки, всіляко стимулювати глибоководне видобування. Інакше, за його словами, у другій половині наступного десятиліття на світовому ринку може виникнути дефіцит нафти, що загрожує різким підйомом цін.
Можливо, генеральний директор однієї з найбільших нафтогазових компаній трохи лукавить. Швидше, світовому ринку нафти в найближчі роки загрожує значний надлишок пропозиції. Хоча попит на цю сировину продовжує збільшуватися в Китаї, Індії та інших країнах з економікою, що розвивається, західні держави, які активно розвивають альтернативну енергетику, демонтують традиційно енергоємні індустріальні галузі та стимулюють енергозбереження, вже пройшли через пік споживання нафти. Внаслідок цього, в глобальному масштабі темпи зростання попиту на "чорне золото" будуть досить помірними. Тим часом через кілька років на ринок хлине глибоководна бразильська нафта, а ще більшою загрозою для його стабільності може стати Ірак.
Нещодавно влада країни переглянула в бік збільшення оціночні обсяги запасів нафти. І раніше цей показник вважався рівним 115 млрд бар, що давало Іраку третє місце в світовому рейтингу. Нова оцінка становить 143 млрд бар. За словами іракського міністра нафтової промисловості Хусейна аль-Шахрістані, тільки родовище West Qurna містить понад 43,3 млрд бар, а багато покладів ще навіть не відкриті. Причому умови видобутку нафти в Іраку набагато сприятливіші, ніж у глибоких водах Атлантики або Мексиканської затоки.
Як заявляє Шахрістані, в перспективі Ірак, який запросив для розробки своїх найбільших родовищ іноземні компанії, може довести обсяг видобутку нафти з нинішніх 2,5 млн бар на добу до 12 млн бар і зрівнятися за цим показником з Саудівською Аравією. Якщо це насправді станеться, світовий ринок нафти буде гарантовано виведений з рівноваги, можливо, є незворотнім.
Деякі аналітики вважають, що заяви Шахрістані спрямовані, перш за все, на підвищення впливу Іраку в ОПЕК. Як очікується, в найближчому майбутньому Ірак буде змушений повернутися в ОПЕКівську систему квот на видобуток і тому намагається зарезервувати за собою якомога вищий ліміт.
У найближчі ж місяці світовому ринку нафти, швидше за все, не будуть загрожувати ніякі потрясіння. Ціни на біржах навряд чи перевищать межу $ 80/бар, але оскільки вони будуть деноміновані в доларах (а долар дешевшає), багато споживачів від цього не програють.
Віктор Тарнавський
За матеріалами:
FundMarket
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас