10646
Продукти харчування: купити чи викинути
— Казна та Політика
Багато хто з нас навіть не замислюються про те, скільки грошей із сімейного бюджету ми викидаємо у відро для сміття разом із зіпсованими продуктами.
У багатьох працюючих жінок, яких я знаю, ранок вихідного дня починається із малоприємного ритуалу: звільнення холодильника від зіпсованих продуктів. Потім господині йдуть на ринки і до супермаркетів, щоб закупити продукти на тиждень, а в п'ятницю - знову викинути їх. Скільки ж грошей ми викидаємо у відро для сміття разом із зіпсованими продуктами? Вітчизняні соціологи цю проблему не досліджували, вважаючи її "неважливою", а ось в інших країнах такі дослідження проводилися, і їх результати назвали скандальними. "Газета ..." вирішила провести власні підрахунки.
У кафе та ресторанах ми залишаємо близько 20% їжі
Кореспондент "Газети ..." просиділа годину в одному із закладів швидкого харчування на Контрактовій площі в обідній час, щоб подивитися, яку частину замовленого відвідувачі не з'їдають.
Дві дівчини замовили по порції борщу і по склянці соку. Одна з них з'їла борщ лише наполовину (4 грн), в іншої в склянці залишився недопитий сік (3 грн). Четверо студентів за сусіднім столиком набрали кожен по дві тарілки їжі: м'ясо із гарніром і салат. Після них цілою залишилася майже повна тарілка картоплі (5-6 грн) і склянка газованого напою (5-6 грн). Молода струнка жінка взяла повний обід: перше, друге, сік і десерт. Але, всупереч очікуванням, з'їла все буквально до крихти. На її місце присіла молода пара із кавою і тістечками і досить швидко розправилася з ними, залишивши після себе чисті блюдця. Трохи далі сидить чоловік років 50, вирішив, мабуть, добре пообідати: перед ним на столі літр пива, чотири тарілки з їжею, ще в одній - пара шматків хліба і дві булочки. Одну булочку (2 грн) і півпорції рагу (4 грн) не подужав. Прийшли четверо робітників у якихось зелених жилетах, набрали повний стіл їжі - вона навіть на столик не помістилася, чекала своєї черги на сусідньому. Але після них не залишилося нічого їстівного.
Працівники громадського харчування, яких ми запитали, яку частину замовленого клієнти залишають в тарілках, назвали одну і ту ж цифру: до 20%. Причому як у центральних районах міста, так і в спальних. Ігор, адміністратор ресторану "Піросмані" на Святошині, помітив, що частіше залишає їжу на тарілках молодь: "Напевно, ще не навчилися рахувати свої витрати або їм просто незручно перед супутниками доїдати все до крихти". У Валерія, адміністратора деко-бару "Каретний" на вул. Прорізній, таке ж спостереження. "Часто в тарілках у молоді залишаються прикраси з наших фірмових салатів, хоча вони теж їстівні, - говорить він. - Люди старшого віку доїдають і їх", - розповідає він.
А ще, за спостереженням Валерія, частіше залишають їжу ... жінки. Хоча саме вони зазвичай розраховують сімейний бюджет.
До суботи мій холодильник, який обслуговує родину із чотирьох осіб, виявляється ще далеко не порожнім. Щось явно "проситься у відро". Отже, скільки грошей витрачено даремно?
Починаємо з верхньої полиці
Вчорашній салат із огірків і помідорів (3-4 грн), грамів 200 гречки, звареної ще минулого тижня (ну, це копійки). Сметана тижневої давності (викидати ще не буду) межує із залишками "двотижневої" (2-3 грн)
На другій полиці сохне на блюдці шматок смаженої риби (близько 3 грн). За пів-літровій банці стоїть недоїдена дитиною вівсянка (склянка молока - 1 грн), поруч - позавчорашній вінегрет (близько 2 грн) і звідкись узялися дві сосиски - такі останній раз я купувала, здається, тижнів зо два тому (100 г - 4 грн)
Нижче - майже півкастрюлі супу, звареного у вівторок і вже набридлого домашнім (м'яса в ньому немає, так що собівартість невисока)
Ще нижче - шматки кавуна, десь півкіло (1 грн). Кілька засохлих млинчиків (ну, нехай ще 1 грн, - все-таки були даремно витрачені і молоко, і яйця)
Якщо все скласти, виходить близько 20 грн. Із кухонного ящика з овочами викинула гнилу морквину, болгарський перець і помідори ще на десятку - разом 30 грн. А ще ж на тижні я викидала запліснявілий хліб, плов, рагу із кабачків.
"Щоб у домі все було"
У недільний вечір у супермаркеті "Сільпо" на Троєщині людей повно. Майже у кожного - важкі кошики і повні візки. Наші спостереження показали, що приблизно у кожного п'ятого покупка тягне гривень на 600-700. Приблизно стільки витратила на продукти в цей день Алла Осипова.
Втім, як виявилося, купує вона не для себе, а для сім'ї, в якій працює, допомагає по господарству.
Не приховує: багато що з цього буде викинуто.
- Наприкінці вихідних я їду закуповувати продукти за списком, який дає мені господиня, - каже Алла Михайлівна. - Чого тільки немає в цьому переліку: червона ікра, лосось, безліч сортів хліба, овочі, фрукти, шинка, сири, кондитерські вироби, вина та багато іншого. Величезний холодильник забивається вщерть. Протягом тижня я готую їжу з цих продуктів на сім'ю з п'яти осіб. А у вихідні господиня велить очистити холодильник від усього, що залишилося. Можу викинути, можу собі щось взяти. Здавалося б, розумно наступного разу закупити продуктів менше, але господиня хоче, щоб у будинку було всього з надлишком.
А як у них
Британці вважають це економічною катастрофою
Два роки тому Всеросійський центр вивчення громадської думки поцікавився, наскільки раціонально громадяни країни використовують продукти харчування. І виявилося, що зіпсовані продукти періодично викидає майже кожен другий - 44% респондентів.
36% заявили, що не викидають продукти зовсім. Частіше за інших на це йдуть ... хлібобулочні вироби (22% респондентів зізналися, що їм траплялося викидати їх).
Від 10% до 14% періодично викидають м'ясо, рибу, фрукти і салати. Найрідше - напої і приправи (2-3%).
У тому ж році британська організація WRAP опублікувала результати свого дослідження: 27% куплених продуктів потім викидаються. Результати були визнані скандальними, тому що дослідники провели паралель з економікою країни.
Мовляв, ніякого економічного прогресу не буде, поки ми не змінимо ставлення до продуктів і до своїх гаманців. В Україні нам не вдалося виявити жодного опитування на тему раціонального використання продуктів і, як наслідок, бюджету. Відмовили нам у коментарях і в провідних психологічних і соціологічних інститутах, посилаючись саме на те, що дослідження не проводилися. А може, нам вічно на щось не вистачає - то окремій родині, то цілій країні - саме тому, що такі "дрібниці" нас не цікавлять?
За тиждень мінімум 50 грн було витрачено даремно. Множимо на чотири тижні - і виходить, що понад 200 грн на місяць ми просто викидаємо. На рік? Як мінімум вистачить на другий телевізор. І адже я точно знаю: я далеко не найбільш марнотратна господиня
Поради економних
"До супермаркету йдіть зі списком і на ситий шлунок"
Купуючи продукти на тиждень, ми набираємо не тільки те, що нам потрібно, але і "на що око впаде". Більшість покупців в гіпермаркеті "Ашан", що біля Московського мосту, обходять кожен ряд, подовгу затримуючись біля кожного стелажа і розглядаючи товар. А ось киянин Олександр Кушнір впевнено йшов між продуктовими рядами, зупиняючись тільки для того, щоб взяти чергову упаковку. У руках він тримав аркуш паперу.
- Я підприємець, тому часу в мене обмаль, - говорить він. - А ввечері хочеться ще поспілкуватися із дружиною і дітьми. Тому, щоб не витрачати дорогоцінні хвилини (а це моя сімейна "повинність"), я купую продукти на десять днів. Кожен другий четвер складаю список: м'ясо, ковбаси, крупи, борошно, заморожені напівфабрикати, кукурудзяні пластівці, соуси, майонези, питна вода, яйця, риба, солодощі. Я постійно аналізував і підправляв список - щоб у кінці тижня холодильник не залишався порожнім або, навпаки, заповненим зіпсованими продуктами. Звичайно, спочатку не вдавалося розрахувати точно і доводилося або їхати серед тижня докуповувати продукти, або викидати. Адже з роботи повертаєшся з порожнім шлунком, і здається, що готовий з'їсти все з прилавка. Тому нагадую початківцям старе правило: йти до магазину потрібно тільки на ситий шлунок.
За словами Олександра, оптимальну "формулу" довелося шукати три місяці. Зате тепер він заощаджує на місяць до 300 грн.
Олександр бере тільки ті продукти, що записані в його списку. Ми подивилися - там акуратно виведено назву магазину і термін, на який закуповуються продукти: "8.10 - 18.10". У кутку - загальна сума, яку можна витратити, з розрахунку 50 грн на день: "11 днів х 50 грн = 550 грн". Далі слідує перелік продуктів, кількість, ціна та примітки, зрозумілі тільки автору цих нотаток.
Проста порада
Не готуйте про запас!
Наталя Самойленко, дієтолог Київського міського центру здоров'я, рекомендує:
- Несвіжа їжа, м'яко кажучи, не корисна. Можна ж пошукати найпростіші рецепти страв, приготування яких займає 15-20 хвилин, і готувати щодня. Більше використовуйте продуктів у сирому вигляді, до того ж вони - найкорисніші. Активно користуйтеся морозилкою. М'ясо або рибу можна розбити порційно і зберігати у замороженому вигляді, а ввечері дістати і приготувати. У пароварці це займе вісім хвилин, в духовці - 10-15. Але найголовніше - мати бажання годувати родину здоровою і корисною їжею. Коли таке бажання є, час знайдеться.
Ми запитали: Що з продуктів ви викидаєте?
Хліб і те, що у нас називають "перше"
Юрій Ковпак, страховий агент, 25 років
- Періодично викидаємо запліснявілий хліб і виливаємо борщі-супи. Їх на третій день всі починають ігнорувати. А якщо це якесь м'ясо, риба, ковбаса, сосиски, каші вже не першої свіжості, ми виносимо їх тваринам. Але частіше їм дістаються тільки кісточки.
"Інколи у сміттєвому відрі виявляється сир"
Олександр Гузь, студент, 17 років
- Пам'ятаю, купили мандарини і банани, поклали в холодильник, а зверху ще щось, і про їх існування забули. Коли дістали, довелося відправити у відро для сміття. Рідко, але туди ж потрапляє і сир, гіркий від довгого лежання. А ось солодке не викидається: всі в родині його дуже люблять.
"Супи їмо тільки свіжі"
Наталя Грицюк, викладач, 37 років
- У мене двоє маленьких дітей, тому я намагаюся, щоб на столі завжди була свіжа їжа, і готую кожен день. Звичайно, дещо доводиться відправляти у сміття - каші, борщі, супи. Але нечасто. Хліб принципово не викидаю - погана прикмета, тому якщо псується - відразу на сухарі.
"У пенсіонерів все йде в діло"
Світлана Потяк, пенсіонерка, 64 роки
- Я вже знаю, скільки ми з'їмо, хто що любить, тому нічого у нас не залежується. Якщо залишається хліб, відразу роблю сухарики, потім їх можна додати до котлет. Якщо фрукти починають псуватися - в компот або заморозити. Коли варю бульйон, ділю його на кілька частин. Приміром, сьогодні п'ємо його з зеленню, а завтра я зварю з другої частини суп.
"Їм мало, тому багато що пропадає"
Марина Дорошук, менеджер, 22 роки
- Викидаю дуже часто все несвіже. Це можуть бути салати, хліб, солодке, перші страви, ковбаса, риба, молочне. Я багато часу проводжу на роботі, іноді приходиш, а того, що є в холодильнику, вже не хочеться. А іноді так затримуюся, що для вечері запізно. До того ж я одна живу і їм не дуже багато. У морозилці м'ясо може лежати місяцями.
Надія Кушнірку, Ганна Золотарьова, Сергій Одаренко
За матеріалами: Газета по-києвські
Поділитися новиною
