616
Кабмінореформа
Незабаром після того, як КСУ озвучив свою думку з приводу політреформи, влада нагадала: тепер не тільки зміниться законодавство, але і трансформується Кабмін. ВРУ свою частину зобов'язань виконала. А от президент - чомусь відкладає.
Поспішай не поспішаючи
Вердикт Конституційного суду українські правлячі кола зустріли готовністю, засукавши рукава, працювати над його втіленням в життя. Перед можновладцями відразу відкрилося широке поле для обов'язкових законодавчих звершень. З подачі Міністерства юстиції парламентарії не стали відкладати у довгий ящик приведення пакету законів (на чолі з правилами кабмінівського існування) у відповідність до "нової-старої" Конституцією. Подібного слідування духу і букві повернутого Основного закону політикум чекав і від президента. Тим більше привід напрошувався сам: відповідно до КУ-96 верхівку уряду становлять один перший віце-прем'єр і три "простих". Тоді як до цього дня в Кабміні працюють шість заступників Миколи Азарова.
У день оголошення рішення КСУ міністр юстиції прогнозував: довго чекати зі звільненням двох віце-прем'єрів глава держави не буде. Через кілька днів Олександр Лавринович повторював: "Я прогнозую, що до кінця цього тижня (робочий тиждень 4-8 жовтня, - ред.) Президент виконає рішення суду, і склад Кабінету міністрів буде приведений у відповідність із Конституцією". Готовність виконати волю Основного закону демонстрував і президент, який доручив Миколі Азарову підготувати свої пропозиції і поділитися ними в п'ятницю, 8 жовтня. Але у відведений для рандеву день президенту з прем'єром зустрітись не вдалось: гарант перебував ыз візитом у Франції.
Наступний шанс "прополоти" віце-ряди керівництва держави міг випасти на початку наступного робочого тижня - вже 11 жовтня, тим більше що напередодні "судним днем" призначалася саме ця дата. Але не склалось: не зважаючи на те, що Віктор Янукович і Микола Азаров змогли перетнутися, про вирішення цих питань за підсумками зустрічі згадано не було. "Відбулася традиційна зустріч Президента України з прем'єр-міністром. На ній президент поставив два основних питання: строки передачі до парламенту законопроектів, які будуть спрямовані на зменшення кількості ліцензій, дозволів, друге питання - це тема додаткових платних послуг для студентів. Але питання про якісь кадрові перестановки не стояло ", - так Ганна Герман ділилася результатами дня з пресою. Таким чином, кадрова проблема, яку влада обіцяла вирішити за принципом "Як тільки, так відразу", була відсунута на не надто певний термін.
Формальною причиною несподіваного зволікання (прямо межує із порушенням вимог Конституції) може служити ситуація, що склалася навколо закону про Кабінет міністрів. Парламент схвалив його нову редакцію ще 9 жовтня, незважаючи на протести опозиції, що вимагає більш ретельного розгляду законопроекту. Традиційно подібний поспіх одних народних обранців пояснюється бажанням інших одержати у розпорядження інструменти, що дозволяють якомога швидше взятися за втілення нових норм у життя. Але, всупереч очікуванням, Віктор Янукович такою можливістю не скористався. Як і не став підписувати закон "з пилу, з жару", відклавши цю процедуру на кілька днів. А поки нормативний акт не набув чинності, приводів для кадрової поспіху можна й не помічати ...
Хто на вихід?
Іншим вірогідним поясненням затримки із чищенням урядових лав може служити просте пояснення, популярне серед політологів: Конституція - Конституцією, але з урахуванням помітної неоднорідності правлячого табору приведення кадрового питання до спільного знаменника вимагає часу. І, можливо, чималого.
На думку експертів, найспокійніше в ситуації, що склалася, себе може почувати перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. А от серед рядових прем'єрських заступників відставне майбутнє сватають всім - комусь частіше, комусь рідше.
Відповідно до припущень, кожному віце-прем'єру є за що "відповісти". "Економіст" Сергій Тігіпко може, з одного боку, поплатитися за зволікання із прийняттям низки реформ, з іншого - виявитися жертвою, принесеною на вівтар непопулярних змін (чого вже вимагали комуністи і деякі "регіонали"). Крім того, залученим в русло Партії регіонів Сергія Леонідовича поки назвати важко - напередодні виборів він займається розбудовою власної "Сильної України". Регіонал Валерій Тихонов вже ставав об'єктом критики президента. З приводу "аграрія" Віктора Слаути існує думка, що посада дублює повноваження профільного міністерства, а отже - може бути безболісно анульована. Подібні сумніви викликають і повноваження "силовика" Володимира Сивковича. "Зараз найбільше ризикує Володимир Сивкович: з усіх віце-прем'єрів у нього найбільш штучна посада, а при прямому впливі президента на силові структури потреби в такій посаді в уряді немає", - поділився точкою зору з "Комерсантом-Україна" директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Фесенко. А ось до відповідального за "Євро-2012" Бориса Колесникова, на перший погляд, претензій немає, та і президент Федерації футболу Григорій Суркіс наполягає на тому, що подібне звільнення стало б катастрофою. Але всяке може статися ...
Єдності в ставках в експертному середовищі немає. Багато фахівців вважають, що найбільш імовірним кандидатом на виліт залишається Володимир Сивкович. Не виключається і ліквідація "аграрного" віце-прем'єрства, результатом чого може стати переведення Віктора Слаути на посаду міністра АПК замість Миколи Присяжнюка. Припускають також, що зниження до глави міністерства може чекати Віктора Тихонова (нагадаємо, зараз відповідальним за регіональний розвиток та будівництво є Володимир Яцуба). У той же час, подібна перестановка може викликати гнів "луганського" центрв впливу всередині Партії регіонів, представником якої Тихонов і є. Одночасно, відставка Бориса Колесникова може стати неприємним сюрпризом для групи, схильної до впливу Ріната Ахметова. Що цікаво, чутки, які підтверджують саме такий сценарій, вже набули поширення. Нарешті, положення Сергія Тігіпка неоднозначне. З одного боку, реформатор-чужинець виглядає гідним нульовим варіантом у грі "Як когось звільнити, щоб нікого не образити". З іншого боку, таке рішення може послужити аж надто хорошою передвиборчою підмогою для третього номера президентських перегонів ...
Поки одні ламають списи з приводу того, хто ж саме виявиться вигнанцями, інші припускають, що двома віце-прем'єрами "каральна" операція в ім'я Конституції може і не обмежитися. Так, віце-спікер Миколи Томенко припустив, що своїх посад можуть позбутися одразу три віце-прем'єра - з тим, щоб можна було ввести в Кабмін нову трудову одиницю. Точніше, погано забуту стару - не виключено, що в уряді знову з'явиться віце-прем'єр із гуманітарних питань, тільки цього разу - ще й з соціальним "відтінком" повноважень. І непоганим претендентом на цю роль, на думку експертів, виглядає заступник глави АП Ганна Герман. Щоправда, подібне призначення знову-таки суттєво коригує баланс сил навколо глави держави.
Перестановкою віце-прем'єрів кадрові зміни в Кабміні можуть і не закінчитися. За дорученням президентом Миколиі Азарову почесного обов'язку зміцнити вертикаль влади можуть стояти й інші зміни, наприклад, давно обіцяна оптимізація кількості міністерських заступників. Нестійкий стан і деяких голів Міністерств: найчастіше на верхівку "розстрільного списку" ставлять голову МОЗ Зиновія Митника, але на ділі перелік гіпотетичних неугодних довший, а опозиція ще й не втрачає можливості нагадати про свої антипатії стабільно адресовані Анатолію Могильову або Дмитру Табачнику, яких підтримують і далеко не всі "регіонали" ...
Ймовірне глибоке очищення, як і перетрушування віце-прем'єрів, може призвести до розхитування не дуже стійкої рівноваги. Тільки якщо в одному випадку йдеться більше про внутрішні справи в Партії регіонів, то в іншому - один незручний рух ризикує зачепити інтереси всієї парламентської більшості. Навіть із врахуванням проголосованого закону про Кабмін, який відновлює статус-кво часів Леоніда Кучми, у Верховній Раді продовжують сподіватися на оновлені згідно з новими регламентним вимоги домовленості.
Наприклад, варто зазначити, що спікер продовжує набивати ціну законодавцям навіть у новій реальності. У всякому разі, Володимир Литвин озвучує впевненість у тому, що перед тим, як влаштувати кадровий переполох в уряді, Віктор Янукович неодмінно порадиться із парламентом. При цьому, сподіваючись на непорушність дружби політичних сил, головний парламентар забуває про те, що коаліція і квотний принцип делегування представників влади залишилися в минулому. Зараз право вибору передано президенту і формально прем'єру, коли мова йде про призначення рядових членів Кабміну. Глава ж держави поки скористатися своїм правом не поспішає навіть у рамках нагальної потреби, не говорячи вже про голосні обіцянки. А ставки тим часом зростають ...
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
