1605
Генпрокуратура проти АрселорМіттал - антагонізм нез’ясованої етимології
— Казна та Політика
Сьогодні Господарський суд Києва закрив провадження у справі за позовом Генеральної прокуратури України про визнання недійсною Додаткової угоди до Договору купівлі-продажу металургійного комбінату "Криворіжсталь", нині відомого як "АрселорМіттал Кривий Ріг". Справа була закрита у зв`язку з відкликанням Генпрокуратурою свого позову. Відповідачі за позовом - Фонд державного майна України і компанія "АрселорМіттал Дуйсбург ГмбХ" повністю задоволені таким рішенням суду. Закриття справи підтримав і Кабмін, інтереси якого, вірогідно, намагалася захистити ГПУ. Як кажуть, усім спасибі, всі вільно. Залишається питання, невже така гучна справа не матиме жодних наслідків?..
Як скасувати кризу на окремо взятому підприємстві
Спершу нагадаємо коротко суть питання. У листопаді 2008 року, в самий розпал світової фінансово-економічної кризи, на той час прем`єр-міністр Юлія Тимошенко провела зустріч з власниками і топ-менеджерами підприємств гірничо-металургійного комплексу України. За результатами переговорів Кабмін і металурги підписали Меморандум про взаєморозуміння, який був покликаний забезпечити виживання галузі в умовах різкого падіння попиту на продукцію підприємств ГМК. У документі були виписані ряд взаємних зобов`язань. Зокрема, Кабмін просив власників утриматися від звільнень, обіцяючи метпідприємствам пільгові тарифи на газ і електроенергію. Уряд так само зобов`язався видати розпорядження ФДМ про підписання з компанією АрселорМіттал додаткової угоди до договору купівлі-продажу "Криворіжсталі".
Річ у тому, що реально зі всіх власників українських меткомбінатів інвестиційні зобов`язання були тільки у АрселорМіттал і торкалися вони, зокрема, модернізації виробничих потужностей і нарощування обсягів виплавки стали. Погодьтеся, що в умовах кризи говорити про збільшення обсягів виробництва просто смішно. Що ж до модернізації, то всі без винятку метпідприємства України з початком кризи згорнули або ж навіть зупинили свої проекти з оновлення устаткування без яких-небудь погоджень.
У травні 2009 року компанія АрселорМіттал і Фонд держмайна погоджували зміни до договору купівлі-продажу держпакету акцій ВАТ "Криворіжсталь" в частині виконання інвестзобов`язань. Звичайно, окрім суто виробничих, у АрселорМіттал були інвестзобов`язання і в соціальній сфері. Як запевняв у той час виконуючий обов`язки голови ФДМ Дмитро Парфененко, власник підприємства погодився в повному обсязі забезпечити виконання всього блоку соціальних зобов`язань, включаючи збереження штатної чисельності і своєчасну виплату заробітної плати. Крім того, відповідно до спільного рішення трудового колективу і власника, термін дії соцзобов’язань було продовжено до 2011 року включно. У березні цього року разом зі зміною уряду змінився і глава ФДМ, ним став Олександр Рябченко. Протягом цього року фонд провів на "АрселорМіттал Кривий Ріг" дві перевірки виконання інвестзобов`язань і ніяких порушень не виявив.
Згідно з заявами Фонду, підприємство виконало свої зобов`язання за всіма пунктами договору, окрім тих, виконання яких було відтерміноване у зв`язку з форс-мажорними обставинами (фінансово-економічною кризою) згідно з Додатковою угодою до Договору купівлі-продажу від 14 березня 2009 року.
Варто відзначити, що, за даними експертів, з початку кризи подібні зміни ФДМ вносив до договорів купівлі-продажу кількох десятків вітчизняних підприємств, і за жодним з них у ГПУ претензій поки не виникало. Таким чином, можна сміливо говорити про те, що, вимагаючи визнати недійсним договір про пролонгацію термінів виконання інвестзобов`язань на "АрселорМіттал Кривий Ріг", Генпрокуратура намагалася оскаржити вплив світової фінансово-економічної кризи на окремо взяте підприємство.
Виїдене яйце
Якщо говорити по суті позову, то основною претензією ГПУ до Фонду було перевищенні останнім своїх повноважень при підписанні додаткової угоди. У ГПУ наполягали на тому, що ФДМ не погодив підписання угоди з Кабміном, хоча зобов`язаний був це зробити. Саме про це йшла мова в ході першого засідання госпсуду за позовом Генпрокуратури, що відбулося 1 жовтня цього року. Присутні в суді представники Фонду відзначили, що згідно з законодавством України, ФДМ не зобов`язаний погоджувати внесення змін до договорів купівлі-продажу з ким би то не було. Проте, представники Фонду пообіцяли надати суду докази того, що ФДМ все ж таки одержував розпорядження Кабміну щодо підписання відповідної угоди з АрселорМіттал.
Відразу обмовимося, що не зупинятимемося на масі процесуальних порушень, про які в ході слухання справи заявляла партнер юридичної фірми "Бейкер і Маккензі" Світлана Романова, яка представляла в суді інтереси "АрселрМіттал Дуйсбург ГмбХ". Зосередимося на тому суперечці, яка розгорнулася в госпсуді між держструктурами, оскільки всі спори між АрселорМіттал і державою Україна, згідно з угодою купівлі-продажу "Криворіжсталі", взагалі мали вирішуватися в Міжнародному комерційному арбітражному суді (МКАС) при Торговельно-промисловій палаті України. Тобто, дана справа була в принципі не підсудною госпсуду.
Враховуючи, що своїм позовом ГПУ захищала інтереси Кабміну (це, власне, і визнав представник прокуратури в суді), то на слуханнях просто зобов`язаний був бути присутнім представник Кабміну, який би озвучив свою точку зору з цього приводу. З`явившись тільки на друге засідання суду, яке проходило 5 жовтня, представник уряду приголомшив позивача, відповідачів, та й сам суд, заявивши, що він не підтримує позов Генпрокуратури. "У цілому у справі я не бачу порушення інтересів Кабміну оскаржуваним договором", - відзначив чиновник.
Залишившись наодинці, Генпрокуратура не поспішала здаватися і продовжила відстоювати правомочність свого позову, який без підтримки Кабміну виглядав досить дивно. Адже абсолютно незрозуміло, чиї інтереси захищає відомство, якщо уряд не убачає порушення власних інтересів.
Суддя у свою чергу не припинив розгляд позову ГПУ, а переніс слухання на 12 жовтня.
Президент сказав "не треба". ГПУ відповіла "так!"
Заявляючи про відкликання позову Генпрокуратури, її представник в суді лише додав, що просить відповідно до господарсько-процесуального кодексу припинити провадження у даній справі. Більше жодних пояснень не було. І це після того, як впродовж попередніх засідань суду Генпрокуратура заявляла категоричний протест проти всіх спроб відповідачів довести безпідставність позову як такого. Що ж могло змінитися за тиждень, який пройшов з передостаннього слухання за позовом? Візьмемо на себе сміливість припустити, що з юридичної точки зору абсолютно нічого. Як було ясно із самого початку, Генпрокуратура поставила перед собою мету, не зважаючи ні на які правові і юридичні перешкоди, домогтися "правильного" рішення. Виходячи з того, як проходило слухання справи, коли практично всі протести відповідачів судом відхилялися, а протести ГПУ, навпаки, задовольнялися, результат справи був наперед визначений на користь прокуратури. При цьому всі учасники процесу розуміли, що даний позов є тільки першим кроком на шляху до розірвання договору купівлі-продажу "Криворіжсталі". Але тут в судочинство втрутилися так би мовити "вищі" сили.
8 жовтня, знаходячись з офіційним візитом в Парижі, Президент України Віктор Янукович заявив, що реприватизації "АрселорМіттал Кривий Ріг" не буде. "Я сказав це президентові Саркозі, що, швидше за все, це питання не дійде до суду, і ніяке питання про реприватизацію стояти не буде. А уряд розгляне питання разом з власниками заводу Криворіжсталь - компанією Арселол Міттал", - сказав В.Янукович.
Останні події в госпсуді показали, що для Генпрокуратури слово Президента закон, а все інше – дрібниці. Хоча цих дрібниць набралося не так вже і мало. Почнемо з повної відсутності логіків в діях ГПУ, співробітники якої доклали чимало зусиль для підготовки такого серйозного позову, згодом з легкістю відкликаного. Висококласні фахівці Фонду держмайна, облишивши всі свої справи, зайнялися захистом інтересів рідної установи. Міністерство юстиції, представляючи інтереси Кабміну, витратило, напевно, не один десяток людиногодин.
Суддя Господарського суду Києва Олег Хрипун змарнував силу-силенну часу, розбираючись в нюансах заплутаної справи замість того, щоби вирішити десятки простіших господарських спорів. Зауважте, робота всіх перерахованих представників держапарату є вельми високооплачуваною. При цьому АрселорМіттал теж витратився на юристів. Ми вже мовчимо про те, у що оцінюється час президентів України і Франції, яким довелося підключитися до цієї справи. У цілому, ресурси були задіяні неабиякі, а результат один - і без того не дуже високій інвестпривабливості України було завдано важкого удару.
Олександр Невєров
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
