6054
Даішники задоволені новими штрафами і новими хабарами
В Україні вже більше двох років діють нові штрафи ДАІ, які з осені 2008 року зросли в десятки разів. Однак досі так і не зрозуміло, наскільки ефективною є система стягнення штрафів, і чи працює вона в принципі, або недбайливих водіїв лише намагаються лякати?
Тому портал "Політика і Гроші" вирішив розібратися, в яких випадках штрафи за порушення правил дорожнього руху можна не платити зовсім, а також як оскаржити виписаний співробітниками ДАІ протокол.
Чудові миті
Без сумніву, кожен водій хоч раз у житті, але все-таки мав нещастя пережити "дивовижні" миті спілкування зі співробітниками ДАІ. А оскільки в більшості випадків достукатися до людяності інспекторів не вдається, все закінчується або штрафом, або хабарем.
І добре, якщо б штрафи за порушення правил були такими ж сміховинними, як два роки тому. Тепер даішники до протоколу вписують мінімум 255 грн, і 3-5 штрафів за рік вже відчутно б'ють по гаманцю. Крім того, збільшились і відступні за порушення правил: зараз і 100 грн за перевищення швидкості або паркування в недозволеному місці далеко не завжди спрацюють як метод "а давайте домовимось ...".
Проте найнеприємніше в тому, що автовласників постійно лякають жорсткими термінами сплати штрафів, погрожуючи в іншому випадку подвоїти суму санкцій, передати у виконавчу службу порушену на неслухняного водія справу і навіть примусово стягнути штраф шляхом опису та продажу майна.
Тим не менш, на практиці законодавство, що зовсім не дивує, працює від випадку до випадку. І автор матеріалу переконався в цьому сам: 3 штрафи, прострочення з яких давно перевалило піврічну позначку, до цих пір припадають пилом на книжковій полиці, і в двері квартири з погрозами та вимогами сплатити їх чомусь досі ніхто не постукав.
Так що ж робити, платити штрафи або викидати кожен ретельно намальований даішником протокол у відро для сміття і спати спокійно? Або взагалі вирішувати всі без протоколу, поклавши до кишені жадібному інспектору купюру потрібного номіналу? На це питання однозначно відповісти практично неможливо, оскільки шанси на те, що штраф десь загубиться, так само як і на те, що його сплати все одно вимагатимуть, практично рівні.
Тим не менше, все одно варто розібратися, в яких випадках доблесні правоохоронні органи просто лякають, і патрають кишені українських автовласників, які дуже часто просто не вміють "качати права".
Як це працює?
Теоретично, все виглядає таким чином: даішник, який зупинив водія за порушення, виписує йому протокол про адміністративне правопорушення, а також постанову про накладення штрафу. Після цього, згідно зі статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше ніж через 15 днів із дня вручення йому постанови.
А якщо оштрафований вирішив оскаржити своє покарання, але його залишили без уваги, відлік 15-денного строку починається з дня повідомлення про те, що скарга чи протест не будуть задоволені.
"У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна", - розповідає адвокат Денис Тельчаров.
При цьому держвиконавець має стягнути подвійну суму штрафу (наприклад, вже не 255 грн., а 510 грн.), а також 10% виконавчого збору від суми штрафу. Якщо ж автовласник наполегливо протистоїть вимогам держвиконавців, вони мають право відібрати гроші силоміць, допустимо, шляхом арешту поточного рахунку, в крайньому випадку - продати майно і за рахунок отриманих коштів виплатити борг. Причому, замкнені двері не зупинить виконавця, оскільки він запросто отримає рішення суду, і, заручившись підтримкою міліції, пройде до житла боржника силою.
На папері - досить страшно, а як у житті? "На практиці через брак кадрів і завантаженість у ВДВС виконавці рідко займаються питаннями стягнення штрафів", - запевняє керівник юридичної практики юридичної компанії "Ейдіком" Віктор Огієнка.
Погоджуються з ним й інші колеги з адвокатської братії, наводячи цілком логічний приклад: у держвиконавця є дві справи, одна з яких - стягнення штрафів із автовласника в розмірі 800 грн., а друга- вибивання грошей з боржника за іпотечним кредитом, який заборгував банку 20 тис.грн. Зрозуміло, що, швидше за все, візьмуться за того, хто не бажає платити кредит, ніж за водія із його сміховинною в масштабах держбюджету сумою.
Тому, найчастіше сценарій розвивається таким чином: водій взагалі забуває про свої штрафи на довгий час, або йому приходить лист від виконавчої служби сплатити суму, зазначену в протоколі, і не додавати роботи і без того завантаженим держвиконавцям.
Крім того, роботу з ефективного стягнення штрафів ускладнює той факт, що сплата здійснюється на рахунок Державного казначейства, в той час як даішники можуть проконтролювати це лише після того, як порушник сам пред'явить квитанцію про сплату, після чого дані про виплачений штраф потраплять до бази даних інспекції.
"Координації між органами ДАІ і Госказнайчецства в реальному часі немає, є тільки статистичні звірки кількості штрафів та обсягу коштів, що надійшли до бюджету",- говорить Ростислав Кравець, керуючий партнер ЮК "Ольга Демченко і партнери". Цю проблему можна вирішити лише єдиною електронною базою даних за штрафами, але її створення пов'язане з кількома труднощами, а отже в найближчому майбутньому - нереалістичне.
"Хворі" точки
Все було би добре, але у даішників є досить потужний інструмент, за допомогою якого вони тиснуть на автовласників. Це - техогляд, який, на радість усім голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський пообіцяв ліквідувати, але поки до цього дійде, МРЕВ встигне добряче попсувати життя автовласникам.
"Усі санкції зводяться до того, що при проходженні ТО піднімається реально існуюча база і всі штрафи видно як на долоні. Тому, виконавча служба шукати порушника-неплатника не буде, але, техогляд через кожні 2 роки відгукнеться", - підкреслює Ірина Дідківська, начальник відділу аналітики та корпоративного права корпорації UBG.
При цьому, чутки про те, що ДАІ таким чином діє проти законодавства, на жаль, неправильні. По-перше, несплата водієм штрафу може бути підставою для відмови в проходженні ТО (ст. 35 Закону України "Про дорожній рух").
По-друге, "даішники" часто пов'язують несплату штрафів і ТО на підставі "Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів" КМУ № 606 від 09.07.2008. "У ньому вказується, що інспектор ДАІ видає талон про проходження техогляду в разі відсутності даних про несплату штрафу за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху", - пояснює Віктор Огієнка.
Друга "палиця в колесі" - це неможливість продати авто або переписати його, наприклад, на дружину, тому що в цьому випадку працює ст.34 закону "Про дорожній рух" в якій зазначається, що у разі несплати штрафів автовласникові запросто відмовляють у реєстрації чи перереєстрації транспортного засобу.
Проте в обох випадках потрібно враховувати, що за гріхи можуть відмовити лише власникові авто. Якщо ж штраф висить на колишньому власнику і в МРЕВ намагаються перевалити його на плечі нинішнього власника - це свавілля і порушення законодавства, і в подібній ситуації на даішників можна запросто подавати до суду за перевищення повноважень (докладніше про це - далі).
Знімаємо порчу
Безперечно, найпростіший спосіб - це платити штрафи "на місці". Тоді ніяких протоколів, проблем з техоглядом і продажем авто. Однак, у даішників існує план: за чергування потрібно намалювати не менше 10 протоколів, інакше їх позбавляють премій. Тому, домовитися за хабар виходить далеко не завжди.
Але, навіть якщо штраф вже виписаний, це не означає, що його потрібно платити. Водій має повне право не визнавати свою провину, вказавши це в протоколі, а потім - судитися. «У протоколі позначаємо, що він складений з порушеннями і ви не згодні з ним. А також уважно стежимо за заповненням протоколу, оскільки у ДАІ є спеціальна Інструкція, згідно з якою прізвище інспектора повинна бути заповнене друкованими літерами і розбірливо, а зазвичай у протоколах неможливо нічого прочитати", - підкреслює Ірина Дідківська.
Юристи запевняють, що не пам'ятають засідань, на яких були присутні співробітники ДАІ. Тому при належному красномовстві потерпілого та його правозахисника шанси на виграш - дуже великі.
Тепер повернемося до ситуації, коли при проходженні ТО або реєстрації у МРЕВ вимагають розплатитися за "гріхи" за колишнього власника авто, аргументуючи це роздруківкою з бази даних.
Але справа в тому, що ДАІ, повідомляючи про те, що якийсь громадянин Х в свій час не сплатив штраф - розголошення конфіденційної інформації стороннім людям. Ці дії підпадають під статтю 182 Кримінального кодексу, згідно з якою порушення недоторканності особистого життя, а саме: незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди - є кримінальним злочином. Тому можна сміливо відправлятися до суду, а також подавати заяву про злочин працівників МРЕВ до прокуратури.
Також мало хто з автовласників знає, що штрафи ДАІ мають свій термін давності. Для цього звертаємося до ст.303 КУпАП, яка говорить, що постанова про стягнення штрафу не може бути прийнята до виконання після 3 місяців з моменту пред'явлення протоколу автовласникові. Говорячи більш зрозуміло - якщо штрафи протягом 3-х місяців не були передані до виконавчої служби, яка, у свою чергу, не відкрила справу відносно боржника, то протоколи можна сміливо викинути у смітник. "Але перед цим бажано отримати письмову відповідь від ГІС чи є відносно автовласника відкрите виконавче провадження, і за яким виконавчим документом", - рекомендує Ростислав Кравець.
Якщо автовласник "чистий", а МРЕВ все одно впирається і не хоче приймати ТО, посилаючись на нібито несплачені штрафи, що висять в бази даних, - це черговий привід для звернення до прокуратури і для походу до суду.
Тим не менш, якщо намагатися заперечувати штраф через суд, потрібно ретельно обміркувати, чи покриє розмір несплаченого штрафу витрати на позов. Наприклад, за перевищення швидкості в населеному пункті виписаний протокол на 300 грн. «Якщо не платити, а оскаржити за допомогою адвоката, тільки підготовка позову обійдеться десь у 300 грн., представницькі витрати юриста в суді - це ще 200-400 грн., а ще доведеться відбути 2 засідання в середньому. Разом - 500-700 грн. », - Підраховує Денис Тельчаров.
Тому, коли сума штрафів не перевищує 1000 грн., автовласникові є сенс або сплатити їх, або вирішити цю проблему безпосередньо при проходженні ТО або перереєстрації автомобіля: в будь-якому МРЕВ тиняються "рішали", які за пів суми допоможуть вилучити дані про штраф із бази. У тих випадках, коли даішники намагаються в обхід законодавчих норм потрясти автовласника, суд - обов'язковий, тому що всі права на боці потерпілого, а отже, виграти справу на свою користь буде досить просто.
Які штрафи загрожують за порушення правил дорожнього руху?
Александр Добровольский
За матеріалами: Фiнансовий Захист
Поділитися новиною
