2011
Територія азарту
— Казна та Політика
Формальна заборона не ліквідувала, а тільки загнала у тінь ігровий бізнес. Прийняття профільного законопроекту цю проблему не вирішить.
"Я граю кожну п'ятницю, оскільки люблю звук рулетки - він заспокоює нерви. Раніше у свята я ходив до закладів при готелях і робив ставки там. У деяких з них охорона на вході знімала наручний годинник і забирала мобільні телефони. Так гравець втрачав відчуття часу і програвав всі наявні гроші. Сьогодні таких казино по Києву стало менше, зате пограти на автоматах можна без проблем. Я задовольняюся тим, що є, граю недалеко від будинку ", - розповідає Григорій, молодий хлопець, який з легкістю витратив 350 гривень в одному із закладів у Солом'янському районі Києва.
Крім нього, тут грають ще 11 нічних відвідувачів. Через дорогу, в новому павільйоні "без вікон і дверей", який формально пропонує доступ до Інтернету, аналогічну гру веде більш вузька компанія - двоє чоловіків середніх років. Через квартал знаходиться ще два зали ігрових автоматів. І так по всій столиці. А ще по багатьом містом країни. Рекорд відвертості побив Крим - у розпал літнього сезону в деяких курортних зонах азартну гру супроводжувала відкрита реклама, вивішена на білбордах. "Одноруких бандитів", які перепрограмували і пустили в роботу. Так в Україні діє мораторій на ігровий бізнес, встановлений парламентом у червні минулого року.
Гра тільки починається
Заборона ігрового бізнесу в 2009 році стала одним з елементів PR-кампанії уряду Юлії Тимошенко. Підґрунтя для такого рішення створила пожежа в ігровій залі у Дніпропетровську, в яккій загинуло дев'ять осіб.
Перший час після законодавчої заборони ринок онімів. Бізнесмени, які втратили ліцензій, згорнули діяльність і відвантажили техніку в підвальні приміщення. Проте вже через кілька місяців після оголошення мораторію гра повернулася. Для початку - в онлайн-версії. Колишні ігрові зали переоформили в інтерактивні клуби: замість автоматів клієнтам запропонували комп'ютери з яскравою заставкою ігрового автомата на моніторі. Однак така імітація не прижилася серед гравців: зали спорожніли, а клієнти пішли відводити душу в пивних барах ...
Але попит на гру перетворив пропозицію. Через деякий час поряд з комп'ютерними столами сміливі власники закладів стали виставляти в зали ігрові автомати. Спочатку за глухо закритими дверима, куди клієнтів пускали пізно увечері і за рекомендацією. А трохи пізніше - вже у відкриту. Наприклад, ігрову залу, де мені довелося програти 50 гривень, я виявила абсолютно випадково, скориставшись послугами обміну валют, розташованого на території закладу. Виглядає традиційно: зовні клуб барвисто освітлений софітами, затемнені вікна обклеєні профільною символікою - картковими знаками та ігровими символами. У тьмяному задимленому приміщенні рядами стоять автомати і комп'ютери.
"Всі інтерактивні клуби - це формально комп'ютерні клуби, але там знаходяться ігрові автомати, і всі це знають. Комп'ютерні клуби вимерли, а на їх місце прийшли автомати. Як це сталося? Тіньовий ігровий бізнес часто прикривають працівники силових структур", - говорить голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський, явно знайомий із ситуацією. Розвитку ігрового бізнесу потурає місцева влада, підкреслює його попередниця Олександра Кужель.
Примітно, що в ігровому закладі на Солом'янці гостей на вході тепер навіть не зустрічає охоронець. "А навіщо? - Дивується ігроман Григорій. - Зверніть увагу, автомати обклеєні написами "не для комерційної гри". Техніку переробили, жетонами ніхто не користується, а виграш видає менеджер, який адмініструє гру по мережі". А ще перероблені автомати втратили голос. Коли я вигравала, автомат не висипав, як зазвичай, дзвінку жменю монет, яка привертає увагу інших відвідувачів. Просто в момент закінчення гри до мене підійшла помічниця менеджера, тихенько відкрила пристрій ключем, збила програму і видала з кишені потрібну суму.
За словами Кужель (активно підтримувала в 2009-у політику Тимошенко), мораторій на азартні ігри, встановлений парламентом минулого року, фактично перевів ринок ігор на нелегальну основу, позбавивши бюджет додаткової статті доходів. "Деякі відомі заклади, зокрема казино, керуються рішенням судів, через які вдалося відстояти "право на гру". Серед них - ігрова зала київського п'ятизіркового готелю "Прем'єр-Палас", казино "Тайм аут". Хоча багато судових рішень, наприклад, по тому ж "Прем'єр-Паласу", м'яко кажучи, сируваті ", - поділився з "Експертом" голова Української асоціації діячів ігрового бізнесу Григорій Трипульський. Він підкреслює, що на тлі відвойованого через суд права на гру законодавство, як і раніше, передбачає адміністративну відповідальність за порушення. "Якби правоохоронні органи хотіли, вони могли б кожен вечір навідуватися в працюючі казино та ігрові заклади, штрафувати і виводити гравців", - говорить Трипульський.
Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталя Королевська вважає неефективним діючий механізм санкцій. "Перевірки проводить міліція, яка складає акт і передає його в податкову адміністрацію. Далі податківці передають акт до суду - і справа затягується. Утворюється замкнуте коло безвідповідальності правоохоронних органів", - пояснила вона. Щоб цьому запобігти, а головне, дорікнути владі в розвитку дикого ігрового ринку, опозиція лобіювала ухвалення в першому читанні законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дотримання законодавства про заборону ігрового бізнесу в Україні". Там прописано право органів міліції самостійно подавати позови до суду, який приймає рішення про фінансові санкції, передбачені законодавством за організацію і проведення азартних ігор. Крім того, в законопроекті є положення про доповнення Кримінального кодексу статтею 203-2 "Заняття діяльністю, заборона на яку встановлена Законом України "Про заборону ігрового бізнесу в Україні".
Санкція за ігровий бізнес - штраф у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат (сьогодні це 7100 тисяч гривень) з конфіскацією та знищенням ігрового обладнання. Втім, навряд чи закон буде прийнятий. По-перше, звернення до суду - нова для органів міліції функція, для цього потрібні фахівці. По-друге, штрафи передбачені драконівські, навіть за більш серйозні злочини на кшталт несплати податків або контрабанди стягують менше. Така ініціатива створить складнощі для судових інстанцій. Якщо проект буде прийнятий, суд втратить можливість при вивченні справи враховувати всі обставини, ступінь провини злочинця: при будь-якому порушенні сума штрафу складе вісім тисяч мінімальних зарплат. За словами юристів, ця норма суперечить загальним правилам призначення покарання.
Зоряна втрата
"Експертові" стало відомо, що уряд розробляє правила для любителів азартних ігор. Як водиться, за російським зразком, виділивши кілька окремих зон для локації ігрових закладів. До моменту, поки уряд розробить, а парламент прийме цей текст, Михайло Бродський пропонує ввести найрадикальніше покарання для підпільних ігрових закладів - конфіскацію нерухомості. Минулого тижня Держкомпідприємництва запропонував нестандартне рішення проблеми: надати державі право конфіскувати приміщення для азартних ігор у судовому порядку. Як сказано в повідомленні комітету, примусове вилучення квадратних метрів у власність держави буде проводитися незалежно від того, хто організовує у них азартні ігри - власник або орендар. Комітет наполягає на введенні солідарної відповідальності організаторів азартних ігор, власників приміщення і гравців, задіяних у нелегальному бізнесі. Іншими словами, якщо людина здала в оренду двокімнатну квартиру, де за дві доби розгорнули таємний ігровий клуб, то вона і заплатить штраф у вигляді квартири, незалежно від цілей її здачі. "Конфіскація приміщень буде відбуватися виключно за рішенням суду. Але власники нерухомості, незалежно від того, чи проводять вони особисто азартні ігри або здають для цього приміщення в оренду, повинні нести відповідальність за такі дії", - підкреслив Бродський. Але подібну ініціативу парламент теж навряд чи підтримає.
Після введення мораторію на гру Міністерство фінансів змушене було анулювати ліцензії, видані більше 200 підприємствам. У результаті скарбниця втратила щорічний дохід (за патенти і ліцензії) у розмірі понад 900 млн гривень. Приблизно стільки ж втрачено від недобору у вигляді інших податків. Ще півмільярда гривень втратила місцева влада.
Епопея із забороною ігрового бізнесу в Україні має всі шанси потрапити до світових підручників політичних наук як приклад невдалого і некомпетентного державного адміністрування цієї сфери. Перед встановленням мораторію на гру уряд ставив перед собою мету подолати негативні соціальні наслідки ігроманії, коли чоловіки і деякі дружини спускали в автомати щомісячний сімейний дохід, а діти замість навчання проводили там час. По-розумному для цього потрібно відсікти від ігрового бізнесу соціально вразливі категорії населення: дітей, незаможних, пенсіонерів, що можна було б зробити за допомогою простих управлінських рішень. Наприклад, ввести мінімальну ставку в розмірі 100 гривень (зараз найпоширеніша ставка в автоматах - десять копійок). Таке обмеження автоматично виключає найбільш частих і неблагополучних клієнтів. Не менш ефективним кроком стане заборона розміщення гральних закладів біля шкіл, зупинок метро, кінотеатрів з тим, щоб відсікти роззяв і випадкових відвідувачів. Плюс до цього - жорсткість фейс-контролю при вході до закладу. Такий перелік заходів рекомендує власникам казино Всесвітня асоціація діячів ігрового бізнесу, і саме за такими принципами будується робота в казино, наприклад, у Монако чи Лас-Вегасі.
Тотальна заборона азартних ігор призвела до протилежних результатів: респектабельні клієнти продовжили грати, правда, на курортах Іспанії або Франції. Нелегальні або напівлегальні "інтерактивні клуби" перетворилися на притулок для школярів і представників пролетаріату. Адже у багатьох спальних районах великих міст інтерактивні клуби - чи не єдиний центр культурного життя населення.
Уряд Миколи Азарова, принаймні, на словах врахував помилки своїх попередників і має намір легалізувати азартну гру, обмеживши коло її учасників. Зокрема, розроблений Держкомпідприємництва законопроект передбачає, що організувати азартні ігри можна буде лише в п'ятизіркових готелях, що мають не менше 60 номерів, а також у чотирьох-та тризіркових готелях в Криму (крім Сімферополя) і деяких містах-курортах.
Учасники ринку назвали таку ініціативу відверто лобістською, спрямованою виключно на користь п'ятизіркових готелів. "Прийняття цього документа в чинній редакції призведе до створення по всій країні таких казино. При цьому документ не вирішить проблему з розвитком нелегального ігрового бізнесу", - вважає Трипульський. Тим не менше це рішення відсіче від ігрових автоматів соціально неблагополучні верстви населення. Їх просто не допустять на територію готелю.
Проте успіх цього задуму далекий від ефективності боротьби з тіньовим азартним бізнесом. У казино при готелях клієнти підуть тільки в тому випадку, якщо у них не буде можливості відвідати інтерактивний клуб. Саме тому Михайло Бродський за дорученням віце-прем'єра Бориса Колеснікова почав переслідування нелегальних ігрових клубів (правда, це переслідування точкове). Справа в тому, що Борис Колесніков як куратор до підготовки до Євро-2012 відповідає за залучення інвесторів у готельний і ресторанний бізнес. Готельєри, у свою чергу, виставили йому дві умови. Перше - надати готелям податкові пільги, що вже закріплено в проекті Податкового кодексу. Друге - дозволити розміщення казино на території п'ятизіркових готелів. Відповідно до міжнародних правил, наявність казино є умовою надання готелю п'яти зірок. Без казино він може претендувати тільки на чотири зірки. Після введення мораторію деякі готелі, наприклад, "Президент-Готель", змушені були знизити категорію, втративши частину клієнтів.
Автомати поза грою
Олександр Бойко, голова Союзу підприємців ігрового бізнесу, колишній керуючий справами Ritzio Entertainment Group в Україні (мережа закладів "Метро-Джекпот"):
- Наша компанія припинила свою діяльність після запровадження мораторію на гру. Персонал звільнений, обладнання виставлено на продаж. Ми не стали переводити бізнес в інші країни, наприклад, в Росії - там працюють свої структури. Раніше три ігрові компанії щорічно сплачували до державного бюджету лише за патент і ліцензії близько 50-60 мільйонів гривень. Сьогодні держбюджет не отримує ні копійки.
Запропонований Держкомпідприємництва законопроект цікавий лише власникам елітних готелів з платоспроможною клієнтурою. Він вигідний кільком людям, але не всьому ігровому ринку. Проект не регулює ринок ігрових автоматів. До них, наскільки я розумію, навряд чи хтось повернеться. Швидше за все, держава запропонує грати у форматі казино. Можливо, там розмістять ігрові автомати. Однак це не вирішить проблему тіньового ринку цих послуг.
Ринок нелегального ігрового бізнесу процвітає. Що станеться саме так було зрозуміло ще на етапі встановлення парламентського заборони. Не вирішить проблему і ідея голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського про надання державі права конфіскувати приміщення для азартних ігор у судовому порядку. Так, в Україні законом встановлено заборону на проведення азартних ігор, але грає вся країна.
Записала Світлана Крюкова
Записала Світлана Крюкова
Казино до футбольного м'яча
Сергій Третьяков, заступник голови Державного комітету з питань підприємництва та регуляторної політики:
- Я проти діяльності інтерактивних клубів, які масово функціонують по всій країні. До бюджету від роботи таких закладів не надходить ані копійки. Сервери цих клубів перебувають за кордоном, відповідно, всі гроші йдуть за межі України.
Концепція регулювання ігрового бізнесу принципово не змінилася. Трохи помінялися механізми її реалізації. У цілому ідея зберігається та ж: регулювання азартних ігор і локація гральних закладів з ігровими зонам. Законопроект визначає такі зони. Планується, що ці заклади будуть розміщені на чотирьох-шести курортах Україна, у п'ятизіркових готелях.
Я не назвав би такий підхід відвертим лобізмом конкретних осіб. Всі інші обмеження дійсно схожі на лобізм. Це, наприклад, локація закладів у містах, задіяних у футбольному чемпіонаті Євро-2012. У даному випадку мова йде переважно про Крим, де бізнес розвивається за сезонним принципом. З іншого боку, це сприяє розвитку готельної інфраструктури під Євро-2012.
Записала Світлана Крюкова
Записала Світлана Крюкова
Азартний світ
Ігровою столицею світу вважаються Монте-Карло (князівство Монако), Баден-Баден (Німеччина) і, звичайно ж, Лас-Вегас (США). Але хоча Лас-Вегас давно став символом ігрового бізнесу і по праву вважається центром світового азарту, ігрова індустрія зародилася в Європі.
Європа
Перші казино з'явилися в Італії, Німеччині та Франції. Сьогодні у Франції ігрові заклади дозволені у курортних місцях - переважно на Лазурному березі і в найбільших містах країни. У Парижі та інших великих містах, які не є туристичними центрами, ігрова діяльність заборонена. Так держава оберігає власних громадян від негативних наслідків пристрасті до азартних ігор і заробляє на туристах.
Зовсім по-іншому йдуть справи в Італії. П'ять казино, які зараз належать муніципалітетам, були спеціально побудовані в прикордонних містах, щоб "перехопити" азартно налаштованих італійців, що прямують пограти в Монте-Карло, до закладів Словенії та Швейцарії.
Найбільш ефективною вважається англійська модель регулювання ігрового бізнесу. Казино у Великобританії можна відкривати в більш ніж півсотні спеціальних зон. При цьому такі заклади діляться з державою частиною прибутку і фінансують організації, які надають допомогу ігроманам.
Прагнення Євросоюзу жити за загальними правилами поширюється і на ігрову сферу. Наприклад, законодавством ЄС передбачаються відкриті кордони для вільного входу онлайн-операторів. Так, консервативна Німеччина раніше дозволяла мінімум азартних ігор в Мережі, сьогодні переглядає свої закони і відкривається для онлайн-азарту.
США
Правове регулювання ігрового бізнесу в Америці - компетенція влади кожного штату. Крім традиційних ігрових закладів на суші, тут широко поширені плавучі казино, які добре прижилися на річці Міссісіпі та її притоках. Там курсують цілі круїзні лайнери з казино на борту. Понад 300 казино діє в індіанських резерваціях, які направляють прибуток на свої соціальні програми.
Повна заборона на азартні ігри існує лише в штатах Юта і Гаваї. У всіх інших легальний ігровий бізнес - одна з найважливіших статей доходів штату. Втім, це не заважає процвітанню і чорного ринку. Доходи нелегального азартного бізнесу в цій країні оцінюються на рівні третини від легальних надходжень.
Росія
З 1 липня 2009 року всі російські азартні заклади повністю припинили свою легальну діяльність. Розвиватися індустрія азартних ігор тепер може лише в чотирьох ігрових зонах (в Калінінградській області, Краснодарському, Алтайському і Приморському краях).
Перша зона "Азов-Сіті" почала працювати в Краснодарському краї. На початку нинішнього року там відкрилося казино "Оракул", яке щомісячно відвідують більше двох тисяч осіб. Безкоштовні екскурсійні автобуси доставляють туди відвідувачів з Краснодару, Ростова, Анапи, Геленджика і Туапсе. Ігровий заклад платить державі п'ять мільйонів рублів (трохи більше 160 тис. доларів) на місяць. У жовтні цього року очікується відкриття ще одного казино - "Шамбала". Для початку його діяльність буде приносити державній скарбниці три мільйони рублів.
А держава тим часом продовжує боротьбу з нелегальним ігровим бізнесом, що щорічно обходиться йому в мільярд рублів.
Ірина Государська
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
