1938
Третина економіки України - в тіні
— Казна та Політика
Як дізнатися те, що від тебе приховують, причому не тільки "що", але і "скільки"? Оцінити справжні розміри тіньової економіки сьогодні неможливо. Але для приблизної оцінки є кілька шляхів. Можна, наприклад, оцінити обсяг споживаної підприємствами електрики і порівняти його з обсягом, який був би необхідний, якщо б вони насправді виробляли стільки, скільки декларують. Основний мінус такого підходу в тому, що в країні, де основну частину тіньового бізнесу ведуть "бабусі-огородниці", оцінка діяльності підприємств мало що скаже про реальні розміри тіні. До того ж альтернативні технології потроху витісняють електроенергію, що аж ніяк не говорить про скорочення тіньового сектора економіки.
Можна підійти по-іншому - з точки зору доходів від тіньової активності. Наприклад, дивитися на різницю між доходами та витратами населення. Саме "життя не за коштами" часто видає підпільного багатія. Однак і тут є свої недоліки - якщо у списку "їх розшукує податкова" верхні рядки займає бізнес, а не звичайні громадяни, такий підхід непридатний.
Нарешті, можна спробувати оцінити обсяг того, без чого не може обійтися і тіньова економіка - обсяг готівки. Саме такий погляд на вирішення проблеми використовували Фрідріх Шнайдер (Університет Лінца), Андреас Бун (Університет Дрездена) і Клаудіо Монтенегро (Світовий банк, Університет Чилі), коли готували на замовлення Світового банку дослідження "Shadow Economies All over the World: New Estimates for 162 Countries from 1999 to 2007 ". В основі такого монетарного підходу - припущення, що всі операції в тіні здійснюються тільки готівкою, і чим більше обіг готівки в доступній неозброєному погляду економіці, тим більше і сама тіньова економіка. Звичайно, і цей метод не без гріха - його можна використовувати лише в країнах з однаковим рівнем розвитку. Адже абсолютно очевидно, що у жителів Швейцарії і Казахстану нерівні можливості для безготівкових платежів.
Тому порівнювати весь світ за таким критерієм - все одно, що вимірювати середню температуру по лікарні: цифри є, але сенсу в них небагато. Звичайно, автори дослідження враховували цей недолік, але усунути його нелегко. У результаті цифри, які вони отримали, виявилися завищеними. Причому не тільки в порівнянні з оцінками, які дають тіньовій економіці національні уряди (у них ці цифри занижені), але й при зіставленні з оцінками інших незалежних експертів. Зате отримана картина дає хороші можливості для порівняльного аналізу.
Тінь наступає
Як виявилося, останні 10 років тіньова економіка зростала і зміцнювалась. У середньому в 162 вивчених країнах світу її розмір у 1999-2007 роках склав 34,5%, збільшившись з 33,7% у 1999 році до 35,5% у 2007-му. Це явище не оминуло ні розвинені економіки, ні ті, які розвиваються. Але розподілено нерівномірно. Так, найвищий рівень неформальної економіки опинився в центральній і південній частині Африки, найнижчий - у країнах ОЕСР. Найменша "тінь" у Швейцарії - лише на 8,6% ВВП.
Найменш схильна до відходу в тінь Західна Європа, США і країни Сходу з їхнім культом субординації (Японія і Китай). У міру просування на південний схід від Старої Європи схильність до тінізації посилюється, поки не досягає 48,6% ВВП в Росії. Країни колишнього СРСР явно тяжіють до приховування своєї діяльності від держорганів. Саме вони - Росія, Україна, Білорусь, Грузія - становлять особливий кластер у "хвості" списку країн за рівнем тінізації.
Якщо судити за висновками авторів дослідження, економіка України в півтора рази більша, ніж говорять офіційні цифри. Просто її третина (або більше половини офіційної економіки - 54,9%) заховано в тіні.
Причини різні: від надто важкого податкового тягаря і жорсткості трудових норм до економічної нестабільності і занадто частих змін у регулюванні. Адже, на відміну від кримінальної економіки, тіньова не займається нелегальною діяльністю і не спрямована на перерозподіл доходів. Навпаки, тіньові підприємці прагнуть до тиші, щоб мати можливість спокійно працювати і отримувати свої доходи. Якщо розглядати неформальну економіку Україну з цього ракурсу, то в її великих розмірах сумніватися не доводиться. Але наскільки великих?
Виходячи з даних Мінекономіки України, в 2009 році прихована частина айсберга української економіки була меншою, ніж вважають у Світовому банку, - близько 35% ВВП. Однак і ця немаленька цифра (приблизно на такому рівні науковці оцінюють тіньову економіку Бангладешу, Македонії, Албанії та Румунії) стосується вже того періоду, який звіт Світового банку не охоплює. Період, коли вітчизняна економіка переживала спад і коли багато рятувалися від кризи в тіні. А значить, офіційна оцінка тіньової економіки в Україні за станом на 2007 рік була ще менша від тієї, яку дали автори. У цілому, за даними Мінекономіки, рівень тіньової економіки знижувався починаючи з 2004 року, коли він становив 30,7%. Ще не настала фінансова криза, помітно "витягнулась тінь".
Такий високий рівень тінізації економіки загрожує багатьма проблемами. Перш за все - для фіскальних органів. По суті, він говорить про величезне недоотримання податків до бюджету. У випадку України - про те, що хронічний дефіцит бюджету уряд міг би фінансувати і самостійно, без допомоги МВФ. Якщо ж поглянути на цю проблему з точки зору платників податків, то виявляється, що вони навіть переплачують, так як в тіньовій економіці нерівномірно розподіляється податкове навантаження і, таким чином, спотворюється сам механізм перерозподілу доходів через бюджет.
Крім того, відсутність уявлення про справжні масштаби економіки веде до неправильної державної макроекономічної політики. Наприклад, якщо уряд бачить слабке економічне зростання, він може почати стимулювання попиту. При цьому якщо економіка з урахуванням її тіньової частини насправді демонструвала високі темпи зростання, така політика може призвести до її перегріву та інфляції. Наявність об'ємної тіньової економіки суттєво спотворює і уявлення про ринок праці. А неправильно оцінивши попит і пропозицію на цьому ринку, уряд може збільшувати держзамовлення на навчання працівників, які насправді не потрібні. Нарешті, страждають і люди, що працюють в тіні. Роботодавець тіньової компанії позбавляє своїх співробітників соціального страхування.
Бій з тінню
Втім, тільки виявлення тіньової частини економіки ще не допомагає її викорінити. Боротися з нею слід не стільки санкціями, скільки змінами в держрегулюванні - зміною структури податків відповідно до стану економіки, поліпшенням умов роботи бізнесу (не дивно, що Україна зі своїм 142-м місцем в рейтингу Doing Business 2010 страждає від гіпертрофованої тіньової економіки), в тому числі спрощенням в адмініструванні. Але багато країн вважають дієвими більш екзотичні шляхи вирішення проблеми. Так, у Кореї і Великобританії діє так звана система "назвати й присоромити" - публікація імен злісних неплатників податків.
А в Австралії податкові органи беруть дані третіх сторін (недержавних) і примушують їх, відстежуючи таким чином надмірне і підозріле споживання окремими громадянами. Вживаються заходи і щодо бізнесу. Скажімо, у Швеції компанії, що працюють у сфері, де спостерігаються окремі випадки неформального працевлаштування, зобов'язані реєструвати весь персонал.
Отже, креативний підхід до боротьби з тіньовою економікою сьогодні не рідкість. Так що повчитися Україна є в кого. Але для цього, як мінімум, потрібна політична воля.
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
