3032
Клієнтів узяли на комісію
— Кредит&Депозит
Півтора роки збиткової роботи і майже повне замороження кредитування змусили банки шукати нові можливості для отримання доходів. З цією метою вони почали підвищувати розмір комісій за додаткові послуги. І якщо раніше можна було сплатити рахунок в банку всього за 1-2 грн., тепер комісія може досягати 15 грн. Банкіри не збираються зупинятися на досягнутому і обіцяють зростання цін і появу нових комісійних зборів.
Підняття стандарту
Національний банк зобов'язав кредитні установи відзвітувати про розмір отримуваних ними комісійних доходів від кожної операції. Комерсант-Україна вирішив з'ясувати, наскільки обґрунтований несподіваний інтерес НБУ до комісійної політики банків, спробувавши сплатити в їхніх київських відділеннях рахунок на користь юридичної особи.
Комісія за цю послугу в середньому склала 1-1,2% від суми платежу, проте мінімальна сума виявилася несподівано високою. Так Астра Банк запросив 8 грн., ВіЕйБі Банк , ПроКредитбанк і “Фінанси і Кредит” - по 10 грн., "Альфа-Банк"
- 12 грн., УніКредит Банк
і “Ерсте Банк” - по 15 грн. У відділеннях банків такі високі тарифи пояснюють великими витратами на обслуговування, що включають декілька чинників. "На розрахунково-касовому обслуговуванні ми майже нічого не заробляємо, але при цьому витрачається багато паперу на квитанції і часу на обслуговування клієнта.
Крім того, за останній рік зросли ціни на оренду приміщення в центрі Києва, і зарплати співробітникам потрібно з чогось платити, тому ми підвищували комісії", - пояснила касир одного з банків. Для порівняння: у 2008 році банки стягували комісію за свої послуги у розмірі 0,2-0,7%, а мінімальна сума в більшості установ не перевищувала 1-2 грн.
Підвищувати комісії банки почали в самий розпал кризи, коли їхні фінансові результати залишали бажати кращого. З початку 2009 року банківська система працює в збиток, який лише за вісім місяців поточного року склав 8,94 млрд грн. При цьому вже два роки банки практично не видають кредитів, особливо фізичним особам, а активність у сфері корпоративного кредитування спостерігається лише в останні місяці.
Тому загальний комісійний дохід, який формувався в основному за рахунок додаткових платежів при видачі і обслуговуванні кредитів, серйозно скоротився. Якщо в I півріччі 2009 року він склав 7,55 млрд грн., то в I півріччі 2010 року - 6,95 млрд грн. (скорочення на 7,94%).
За оперативними даних НБУ, загальний обсяг комісійних платежів на 1 вересня склав 9,5 млрд грн., що становить 10,6% доходів банків. "Банкам потрібно виживати, для цього вони докладають максимум зусиль. Багато клієнтів перестали платити по кредитах, або для них довелося переглянути умови договорів. Тому потрібно шукати нові джерела доходів", - признається голова правління одного з банків. Виходячи з таких міркувань, банки почали підвищувати комісійні платежі по додаткових банківських послугах.
"Основні канали отримання комісійних доходів типові для всіх учасників ринку. Це розрахунково-касове обслуговування, видача готівки клієнтам-підприємцям, прийом комунальних платежів, операції на валютному ринку і кредитні комісійні", - говорить заступник голови правління банку "Національний кредит" Людмила Міщук. Банки намагаються диверсифікувати комісійну політику. "На сьогоднішній день основним джерелом отримання комісійного доходу ПУМБ є комісії від обслуговування банківських платіжних карт - понад 50% від загального обсягу комісій. Крім того, досить високий рівень доходу забезпечується завдяки комісіям з валютообмінних і документарних операцій і комісій з платежів", - говорить керівник департаменту фінансового контролінгу ПУМБ Галина Таїрова.
Приховування комісій
Одночасно зі зміною розміру комісій за розрахунково-касове обслуговування банки міняють і інші тарифи. Вони часто роблять це в обхід закону, прийнятого 12 грудня 2008 року. Згідно зі змінами до ст. 1056-1 Цивільного кодексу, право банку самостійно міняти ставку і розмір інших платежів, прописане в договорі, є нікчемним.
Проте установи продовжують міняти умови договорів в односторонньому порядку. У багатьох з них отримання довідки про наявність рахунку обходиться в середньому в 10 грн. Але за її оформлення в банку "Форум" із співробітника взяли 100 грн., тоді як в договорі була вказана сума 25 грн. У прес-службі банку відмовилися повідомити причину чотирикратного зростання тарифу.
Співробітник одного з офісів "Форуму" пояснив це так: банк безкоштовно оформляє рахунок, обслуговує карту, і йому потрібно заробляти хоч на чомусь.
Член правління з роздрібного банківського бізнесу "Форум" Кшиштоф Кужбік розповів про відомі йому випадки нечесної банківської конкуренції за рахунок прихованих комісій, які клієнт може виявити, лише почавши виконувати умови договору. "Динаміка зміни комісійної винагороди банківської системи демонструвала тенденцію до зростання з 2009 року. Також ми спостерігали появу низки комісій, покликаних понизити візуальне сприйняття високих процентних ставок по кредитах. Це так звані приховані комісії, наприклад, щомісячна комісія за супровід позикового рахунку, базою для розрахунку якої є первинна сума кредиту. Дані схеми дуже непрозорі і часто вводять клієнтів в оману щодо реальної вартості кредиту", - повідомив Кужбік. Цей метод особливо актуальний зараз, коли ставки по кредитах все ще перевищують 20% річних.
Нема меж зростанню
Основна причина необмеженого зростання цін на послуги банків у тому, що розмір комісій не регулюється законами і не обмежується регулятором. До високих комісійних ставок на банківському ринку проявив інтерес Антимонопольний комітет і вже заборонив Ощадбанку вимагати з клієнтів не передбачені законодавством комісії при оплаті адміністративних послуг. Підставою для втручання комітету стало те, що Ощадбанк стягував 2% комісійної винагороди від суми платежу за послуги Головного управління МВС в Києві, які надходили на спеціальний рахунок силовиків. Проте банкам не треба боятися, що Антимонопольний комітет зможе змусити їх понизити тарифи або зовсім скасувати різні комісії - розгляд справи Ощадбанку триває декілька років через зволікання з наданням необхідної інформації, за яку установу було покарано лише адміністративними штрафами.
Банкіри продовжать підвищення комісійних платежів. "Ми плануємо активізувати отримання комісії в майбутньому і будемо в цьому не одні. Річ у тім, що бізнес-модель останніх 15 років, коли банки в основному заробляли за рахунок маржинальних доходів, міняється, і тепер вони більше починають фокусуватися на комісійних доходах, - говорить заступник голови правління Ерсте Банку Світлана Черкай.- Дана тенденція відповідає світовій практиці. Наприклад, співвідношення маржинальних і комісійних доходів у розвинених європейських країнах складає 30%/70%, тоді як в Україні все навпаки, в середньому - 85%/15%. Українські банки і надалі знижуватимуть ставки по кредитах, але при цьому підвищуватимуть комісії або упроваджуватимуть нові продукти, які дозволять їм отримувати додаткові комісійні прибутки".
Поступове поліпшення макроекономічних показників України лише підштовхує банки до збільшення тарифів. "Безумовно, ми маємо намір активізувати отримання комісій в майбутньому. По-перше, ринок поступово виходить з кризи, що дозволить нам підвищити частку комісійної винагороди за кредитування. По-друге, ми активно працюємо над розробкою нових продуктів і послуг, покликаних максимально задовольнити потреби наших клієнтів", - відзначає Кшиштоф Кужбік.
В майбутньому можуть з'явитися нові види комісійних зборів. Так, в березні-квітні чотири російські банки почали стягувати комісію у розмірі 7% з вкладників за поповнення депозиту, а федеральна антимонопольна служба почала перевіряти їх лише у вересні. "У деяких зарубіжних установах клієнт окремо оплачує консультації при виборі схеми погашення кредиту і при його обслуговуванні, якщо виникають якісь труднощі. Це нормальна практика, в деяких випадках доводиться створювати індивідуальну схему погашення позики. У нас така комісія теж може з'явитися в майбутньому", - говорить заступник голови правління одного з великих банків. Необхідність введення нових або збільшення існуючих комісій банкіри пояснюють турботою про комфорт клієнтів. "Це створює потребу інвестувати в IT-технології, збільшення операційного дня, мобільний і інтернет-банкінг. Такі інвестиції повинні приносити прибуток у формі комісійного доходу", - підкреслює Черкай.
Динаміка комісійних доходів і збитків банків, млрд грн.
Джерело: Національний банк
Олена Губар
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
