857
"Ъ": Прискіпливі рантьє
— Кредит&Депозит
Нинішній рік не став для банків періодом активного нарощування обсягів кредитів для бізнесу. Але ставки почали знижуватися, а конкуренція за якісного позичальника посилилася. Учасники ринку прогнозують, що повноцінне відновлення кредитування станеться не раніше 2012 року.
Стабільний приплив депозитів у поточному році зробив позитивний вплив на кредитну політику банків: більшість гравців збільшили ліміти і кількість кредитних програм для бізнесу, а також понизили ставки. Таким чином, почалося зростання обсягів кредитних портфелів, падіння яких не припинялося в 2008-2009 роках. Не завадив позитивній динаміці і літній період - час традиційно низької ділової активності.
За даними Нацбанку, загальний обсяг кредитів у серпні зріс на 0,7%, до 710 млрд грн., а темпи зростання обсягів кредитування юросіб в серпні прискорилися до 2,3%. Загальна сума залишків по кредитах, наданих юридичних особах протягом місяця, збільшилася на 1,3%, до 496,2 млрд грн.
Проте, як говорять експерти, до повного відновлення кредитної активності Україні ще далеко. "Для того, щоб банки почали виконувати свою основну функцію - стимулювати розвиток економіки шляхом вливання грошових коштів, необхідні стабільні економічні умови і державна підтримка перспективних і стратегічно важливих для України виробників", - упевнена виконавчий директор компанії "Простобанк Консалтинг" Ольга Онуфрійчук.
Заходи безпеки
Банки не квапляться видавати кредити - дуже свіжа пам'ять про масові невиплати, досі кредитні установи борються в судах за мільйони гривень заборгованості.
"Зараз в банків накопичилося закладеного майна у вигляді обладнання на суму понад 40 млрд грн. за оціночною вартістю. Ніхто не уявляє, що з ним робити. Реалізувати його неможливо, позичальники погашати кредит не хочуть, розуміючи, що банк реально нічого не може зробити", - говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Як і торік, найбільш затребуваною банківською спеціальністю залишається ризик-менеджмент. Банки прагнуть уберегти себе від зростання проблемної заборгованості, тому найбільш бажаними позичальниками є ті компанії, які в кризу довели свою спроможність і розрахувалися по всіх зобов'язаннях.
"Сьогодні встановилась певна рівновага, якийсь баланс між попитом і пропозицією: у більшості банків клієнт може отримати кредит, але хороших, якісних позичальників не так багато. Це компанії, що зберегли зростання і розвиток навіть в сьогоднішніх умовах. Вони не сильно закредитовані й можуть дозволити собі платити процентну ставку близько 20% річних", - відзначає заступник директора корпоративного бізнесу VAB Банку Олексій Саливон.
Незважаючи на зростання кількості кредитних програм цього року, банки прагнуть максимально диверсифікувати ризики, відбираючи не просто платоспроможних клієнтів, а й галузі, які вони готові або не готові кредитувати. У аутсайдерах - будівельна індустрія, яку кредитують одиниці, і то за умови, що позичальником виступає велика надійна корпорація, яка довела свою платоспроможність.
"Банки як і раніше обмежують кредитування будівельної галузі, а також обережно ставляться до автодилерів, девелоперів і ритейлерів", - відзначає директор департаменту корпоративного бізнесу БМ Банку Віталій Димченко.
Кредитні установи віддають перевагу клієнтам з промислового сектора, торгівлі, сфери послуг. Перспективними позичальниками вважаються також державні компанії, представники нафтогазового, телекомунікаційного сектора, електроенергетики.
"Банки почали більше уваги приділяти діловій репутації і наявності прострочень або пролонгацій в кредитній історії групи підприємств або окремого позичальника. Плюс кожен з банків отримав свій власний негативний досвід, який певним чином вплинув на його кредитну політику, на розгляд заявок підприємств певних галузей або сфер діяльності", - розповідає директор департаменту корпоративного бізнесу банку "Київська Русь" Олег Кругляк.
Цікаво, що багато банків навіть в нинішній період відмовляються кредитувати сільське господарство. Програми для виробників пропонують всього три-п'ять гравців. Більшість же фінустанов вважають цю галузь такою же ризиковою, як і будівництво.
"Влітку завжди збільшується потреба в обігових коштах в підприємств АПК, в першу чергу зернотрейдерів і підприємств переробної промисловості. Та серйозного ажіотажу на ринку не сталося. Основна причина полягає в складній і невизначеній ситуації на ринку зерна", - вважає директор департаменту кредитного аналізу Астра Банку Марина Плужник.
Найменше прагнуть проводити активну політику кредитування бізнесу великі банки, що лише на руку дрібним установам, особливо з іноземним капіталом, що володіє надлишковою ліквідністю і наміром збільшити свою частку ринку. У більшості найбільших фінустанов цього року сталося падіння обсягів кредитів, виданих юридичним особам.
Ставки дещо приземлилися
Протягом року відбувалося плавне зниження процентних ставок по кредитах для бізнесу, що в першу чергу було пов'язане зі скороченням депозитних ставок і зростаючою конкуренцією. Проте терміни кредитів для бізнесу, як і раніше, становлять один-два роки, максимум - п'ять років (в разі кредитування комерційної нерухомості).
"На початку року корпоративний сектор кредитувала незначна кількість банків, тому підприємства згодні були отримувати кредити під 25-28% річних в гривні. А тепер банкам доводиться шукати кредитоспроможного потенційного позичальника, який погодиться кредитуватися під 18-19% річних", - говорить Марина Плужник.
Більшість банків просувають такі програми кредитування, як позики на поповнення обігових коштів і автокредити для бізнесу. Менше пропозицій з іпотеки і кредитів на придбання обладнання. Мікрокредити - найбільш рідкісний вид позик.
"Клієнти цього сегменту найбільше постраждали під час кризи. А зараз дуже обмежене число банків почало пропонувати продукти для сегменту малого і середнього бізнесу", - відзначає Олексій Саливон. В основному банки віддають перевагу великим корпоративним клієнтам, але з другого кварталу йде упевнене зростання кількості пропозицій для малого і середнього бізнесу.
Активізувати кредитування малого бізнесу банкіри планують в 2011-2012 роках. "Як тільки почне покращуватися ситуація із зайнятістю населення і рівнем доходів, це відразу ж позначиться на кількості дрібних підприємців і їхній успішності, що у свою чергу підвищить інтерес банків до відновлення мікрокредитування", - вважає Олег Кругляк. Падіння ставок по кредитах для юридичних осіб відбувалося набагато повільніше, ніж зниження ставок по депозитах. Наприклад, з початку року середня ставка по кредитах на поповнення обігових коштів в гривні зменшилася на 4,7%, тоді як по депозитах на три місяці - на 6,8%.
Найскладніше сьогодні підприємствам отримати кредит на придбання обладнання. "Даний вид кредитування і в докризові часи був досить специфічним, адже банк бере в заставу обладнання, придбане за рахунок кредитних коштів, тому фінустанова повинна оцінити його ліквідність на ринку. Крім того, є таке обладнання, яке приходить в неробочий стан через втрату якоїсь дрібної деталі, і банківська застава перетворюється на купу металобрухту", - пояснює заступник начальника управління супроводу кредитних операцій Южкомбанку Оксана Адаменко.
Перспективи - в часі
Незважаючи на досить обережне повернення видачі позик бізнесу, банки мають намір розвивати корпоративне кредитування, а також нарощувати кредитні портфелі.
"Цього року банки вестимуть акуратну і максимально безризикову політику в області кредитування, оскільки практично в кожного з них є портфель проблемних кредитів, і нарощувати його в разі погіршення економічної ситуації вони не будуть", - упевнена директор департаменту корпоративного кредитування Альфа-банку Світлана Монастирська.
Для того щоб кредитування призвело до зростання ВВП, необхідні істотні грошові вливання в такі сектори економіки, як металургія, машинобудування, хімічна і харчова промисловість, будівництво, АПК. Проте банки чекають поліпшення економічної ситуації і стабілізації фінансового стану позичальників.
"Банки підвищили вимоги до заставного майна - в заставу приймається виключно високоліквідне майно, реальна вартість якого в півтора рази перевищує суму кредиту", - говорить директор департаменту кредитування корпоративного бізнесу банку "Хрещатик" Роман Мельник.
Поки ж невпевненість банків в платоспроможності клієнтів і надлишкова ліквідність змушують їх робити вибір на користь покупки облігацій внутрішньої держпозики.
Наталія Богута
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
