1526
Повернення у вихідне положення
— Кредит&Депозит
Порівняно з минулим роком на ринку роздрібного кредитування спостерігається помітне пожвавлення. В першу чергу це стосується сегменту кредитних карт і автокредитів, значно меншою мірою - іпотеки. За оцінками експертів, подальше відновлення ринку відбуватиметься поступово, у міру того як банки замінять в структурі пасивів дорогу ресурсну базу, залучену торік в середньому під 22-24% річних.
Незважаючи на обнадійливі сигнали, які подає ринок, про перспективи відновлення кредитування на докризовому рівні поки не йдеться. У нових умовах поки що лише намічаються точки зростання.
"В 2010 році на ринку роздрібного кредитування добре видно позитивний тренд в сегменті кредитних карт і позик на покупку нових автомобілів, - характеризує ситуацію директор центру роздрібного бізнесу, член правління Укрсоцбанку Мауро Маскіо.- За умови продовження падіння процентних ставок по депозитах до кінця року ми чекаємо зниження ставок по кредитах на 1-2%". Подібному розвитку ситуації сприяє кон'юнктура ринку, зокрема поступове відновлення рівня споживання товарів і послуг.
"Якщо в розпал кризи люди обмежили витрати на дорогі покупки, починаючи з нерухомості, автомобілів і закінчуючи побутовою технікою, то тепер відродження ринку відбувається в зворотному порядку, - відзначає член правління з роздрібного бізнесу банку 'Форум' Кшиштоф Кужбік.- Відновлення покупок холодильників і комп'ютерів підтягує споживче кредитування. Другим етапом стає відлига на ринку нових автомобілів і автокредитів". Позики на придбання побутової техніки або кредити готівкою при всій своїй вигоді залишаються для банків найбільш ризиковими продуктами. Це зумовлює їх високу вартість і обмежену пропозицію.
Також, на думку члена правління, директора з роздрібного бізнесу і мережі Індекс-банку Галини Жукової, для впровадження масових кеш-кредитів необхідно інвестувати значні кошти в систему оцінки позичальників і прийняття рішення про видачу кредитів, що може дозволити собі далеко не кожен банк: "Кеш-кредити при продуманій ризиковій політиці є дуже прибутковими для банку. Ми здійснили значні інвестиції в створення централізованої системи обробки заявок і прийняття рішень, і зараз розглядаємо заявки від клієнтів і приймаємо рішення день в день". Іпотека ж поки не може вийти на колишні обсяги внаслідок відсутності довгих і недорогих ресурсів. Причому, за оцінкою Жукової, розвиток масових програм стримує не лише висока вартість депозитів, що залучаються на внутрішньому ринку, в гривні, але і обмежений попит і невизначеність на ринку нерухомості, а також проблеми банків, далеко не всі з яких зуміли задовольнити потребу в ліквідності і вирішити питання з проблемною заборгованістю.
Розширення і здешевлення
В ситуації, що склалася, для більшості кредитних установ оптимальним рішенням стає пропозиція позик на купівлю авто. Саме цей сегмент демонструє найбільш динамічне зростання, про що свідчить розширення пропозиції діючих програм. Так, за інформацією заступника голови правління, директора з роздрібного бізнесу і дистрибуції ВіЕйБі Банку Цветана Петриніна, протягом 2010 року кількість банків, що пропонують позики на авто, збільшилася з 5-7 до більш ніж 25. Частку продажів, здійснених із залученням кредитних ресурсів, експерт оцінює в 10% (для деяких автовиробників - 25%) і до кінця року прогнозує її збільшення до 15% в загальному обсязі продажів.
"На відміну від кредитів готівкою, такі продукти передбачають ліквідну заставу. Причому її вартість можна прогнозувати на весь термін кредиту, тоді як нерухомість може нестримно зростати в ціні, а потім також раптово дешевшати, - коментує провідний експерт відділу кредитних продуктів ОТП Банку Артем Безрідний.- До того ж розрив між середніми термінами розміщення депозитів і періодом погашення автокредитів не такий критичний, як у випадку з іпотекою". У свою чергу Мауро Маскіо бачить передумови активізації автокредитування в зменшенні обсягів продажів на вторинному ринку авто внаслідок збільшення мит, а також в поширенні ексклюзивних умов кредитування в рамках партнерських програм з імпортерами нових автомобілів.
Не останню роль в розширенні автокредитування відіграє поступове здешевлення таких позик, яке, за оцінками експертів, продовжиться в середньостроковій перспективі. Так, начальник управління розробки і впровадження продуктів роздрібного бізнесу банку "Київська Русь" Вікторія Попович нинішньої осені прогнозує зниження середніх по ринку ефективних ставок по автокредитах до 19-22% річних: "Розмір ставок залежатиме від ризикової кредитної операції, а саме від розміру первинного внеску за автомобіль і терміну кредитування. Мінімальний аванс, який вимагають банки при покупці автомобіля в кредит, може зменшитися з 25% до 20%, але кредитувати позичальника з внеском 0-10% банків в короткостроковій перспективі не будуть готові".
Директор департаменту маркетингу роздрібного бізнесу ВіЕйБі Банку Антон Шаперенков підтверджує, що при внесенні авансу в 30% від вартості автомобіля клієнт більше схильний до погашення кредиту, ніж при нульових внесках, які пропонувалися в докризовий період. Втім, зараз більшість пропозицій передбачають первинний внесок позичальника в розмірі не менше 50%.
Союз з розрахунком
Партнерство в ім'я взаємної вигоди, на яке охоче йдуть банки, автодилери і страховики, стає точкою зростання для ринку роздрібних позик. "Сьогодні близько 90% продажів в автокредитуванні здійснюються за партнерськими програмами з автосалонами", - відзначає Шаперенков. На думку Кшиштофа Кужбіка подібні програми, що мають низку обмежень по марках, вартості і країні-виробнику авто, більшою мірою характерні для періоду переходу ринку від кризового стану до стабільного.
"Конкуренція серед банків у залученні автосалонів-партнерів збільшується, оскільки співпраця з ними забезпечує постійний потік клієнтів, - підкреслює начальник управління іпотечного кредитування ВТБ Банку Олександр Борщевич.- В першу чергу банки беруть до уваги розгалуженість мережі і обсяги продажів автодилера". За інформацією директора департаменту роздрібного бізнесу Кредобанку Орисі Юзвишин, автодилери зацікавлені в укладенні таких договорів на рівні головних офісів кредитних установ, оскільки це дозволяє реалізувати програми у всіх регіонах, де присутня мережа продажів даного банку.
Ефективна кооперація на ниві автопродажів спрощує шлях до поставлених цілей для кожної із сторін. "Так, банки можуть зменшити витрати на залучення клієнтів. Адже автосалони не лише поставляють їм позичальників, але і проводять первинний відбір претендентів на отримання кредиту, а також надають консультаційні послуги, - говорить начальник відділу роздрібних іпотечних продуктів Укргазбанку Віталій Годун.- Для автодилера кредитування дає можливість збільшити обсяги продажів і, відповідно, доходи. Це дозволяє як банкам, так і салонам йти на певні поступки, що, врешті-решт, стає вигідним для клієнта".
Привабливі умови кредитування для продавців авто стають потужним інструментом маркетингової політики, регулюючим збут тих чи інших моделей. "Такі програми часто використовуються дилерами для розпродажу запасів або, навпаки, активного просування новинок, - говорить Артем Безрідний.- У цих випадках можна побачити ставки в 0% річних, терміни кредитування до семи років, мінімальні авансові внески від 20%. Але такі пропозиції можуть діяти лише протягом обмеженого періоду і лише для деяких моделей". Для автопродавців такий "кредитний стимул" має свою ціну.
За інформацією Юзвишин, автодилери часом готові здійснювати субсидування партнерських програм - компенсувати банку зниження процентної ставки для позичальника або організовувати кредитування завдяки родинним фінансовим структурам, таким, наприклад, як "Рено-Фінанс" та ін. В кінці поточного року цілком можна прогнозувати сезонний, передсвятковий сплеск ініційованих автодилерами спеціальних пропозицій, що врешті послужить каталізатором для інтенсивнішого розвитку партнерських кредитних програм.
Вигідні акційні продукти передусім спрямовані на залучення певної цільової групи клієнтів. На думку члена правління, директора департаменту з розвитку роздрібного бізнесу Universal Bank Віталія Шастуна, найуспішніше зарекомендували себе партнерські програми, адресовані представникам середнього класу, що пояснюється досить високим рівнем платоспроможності даної групи клієнтів.
"Такі пропозиції орієнтовані на сегмент 'середній клас +' - керівний персонал компаній, менеджерів середньої ланки, керівників власним бізнесом та ін., повідомляє Галина Жукова.- Проте існують і бюджетні рішення, доступні рядовим офісним співробітникам із стабільним офіційним доходом. В більшості своїй клієнти таких програм вже мають велику частину суми на купівлю авто. Прагнучи скоротити термін користування кредитом до мінімуму, позики беруть лише на невелику частину суми".
На думку Олександра Борщевича цільова група споживачів залежить від марок автомобілів, пропонованих автодилером-партнером, і стратегічної орієнтації банку на той чи інший сегмент клієнтів - кредити на дешеві автомобілі розраховані на масового позичальника з доходами нижче середнього, а ексклюзивні марки пов'язані з кредитними продуктами для VIP-клієнтів в рамках комплексу послуг private banking.
Іпотечний мінімум
Пропозиція позик на придбання житла виглядає явно скромніше, ніж спектр програм автокредитування. З вторинним ринком нерухомості готові працювати не більше двох десятків банків, з "первинкою" - близько десяти установ. Але і в цьому сегменті спостерігається "відлига".
"Якщо в розпал кризи більшість банків лише декларували можливість іпотеки, то на сьогоднішній день вже можна говорити про відновлення реального кредитування нерухомості, - підкреслює Віталій Годун.- Вже видаються кредити на придбання житла на вторинному ринку, а також пропонуються позики під заставу нерухомості на споживчі цілі". Іпотека на первинному ринку представлена "адресними" партнерськими програмами із забудовниками, які, як правило, є клієнтами банку, який кредитує. Деякі банки готові видати позику на будь-яку вибрану клієнтом квартиру в новобудові, але лише під альтернативну заставу - інший об'єкт нерухомості.
Хоча порівняно з минулим роком кількість банків, що надають іпотечні кредити, відчутно зросла, на думку Вікторії Попович, ця тенденція не є наслідком активізації ринку, а в першу чергу відображає поліпшення ліквідності банків і свідчить про наявність вільних ресурсів для довгострокового вкладення коштів. Зміни торкнулися не лише складу основних гравців, але і умов запропонованих програм. Так, наприклад, деякі установи збільшили терміни кредитування до 15-20 років.
"Багато банків з початку року понизили ставки по іпотечних кредитах на 3-5% - до 22-24% річних в гривні, - говорить Попович.- Але на даний момент у більшості установ потенціал для подальшого здешевлення позик обмежений поточною вартістю ресурсної бази, яка залучалася в 2009 році під 22-24% річних. Наступний етап зниження кредитних ставок буде можливим не раніше кінця 2010 - початку 2011 року після заміни дорогих ресурсів на дешевші зважаючи на виділення термінів дії депозитних договорів".
Відмічені позитивні зміни в сегменті кредитування житла поки що не викликали істотного пожвавлення споживчого інтересу. Так, на думку Цветана Петриніна, на тлі відсутності зростання цін на нерухомість нові пропозиції банків не виглядають привабливими для повернення спекулянтів, а для більшості пересічних покупців, які за рахунок іпотечного кредиту хочуть поліпшити житлові умови, встановлений поріг залишається дуже високим.
"Попит на іпотечні кредити, як і раніше, обмежений, - підтверджує Галина Жукова.- Це зумовлено невизначеними тенденціями ринку нерухомості і все ще завищеними цінами на житло. Поки ситуація не стабілізується, масової пропозиції іпотечних продуктів чекати не варто". Але оптимістичні прогнози щодо подальших перспектив ринку іпотеки можна почути вже сьогодні. Зокрема, на думку Олександра Борщевича, до кінця осені поточного року має сформуватися досить стабільний за цінами ринок вторинної нерухомості, що спричинить повернення конкуренції в сегмент іпотечного кредитування.
Дрейфуючі ставки
Серед існуючих іпотечних програм варто виділити продукти з плаваючою ставкою, які на даний момент вигідно відрізняються від стандартних пропозицій. На тлі середньої по ринку ефективної фіксованої ставки в 22-24% річних пропозиції під 17% річних в національній валюті на перший погляд виглядають доволі привабливо.
"В нинішніх умовах плаваюча ставка становить для позичальників більший інтерес, бо вона опустилася значно нижче, ніж фіксована, - коментує Віталій Шастун.- Вона автоматично знижується разом з вартістю ресурсів для банків, що дозволяє позичальнику істотно економити на щомісячних платежах". За оцінкою Жукової, вживання плаваючої ставки в даний час виправдане умовами важко прогнозованого ринку, довгостроковістю іпотечних кредитів і короткостроковістю депозитів у гривні.
"Плаваюча ставка - це обов'язкова нормативна умова кредитування нашим банком, - відзначає Мауро Маскіо.- Всі кредитні програми банку базуються на цьому принципі. Інше питання, що споживачі не до кінця розуміють його суть. Тому перед банками швидше стоїть завдання роз'яснення, ніж аналізу актуальності цього системного рішення".
Незважаючи на те що в світовій практиці повсюдно використовуються довгострокові позики з гнучкими ставками (прив'язаними, наприклад, до LIBOR), на українському фінансовому ринку існує неоднозначне ставлення до впровадження роздрібних кредитних продуктів з плаваючою ставкою в гривні.
"Наші колеги - представники акціонера РКО ВР - вважають, що українські банки дуже ризикують, здійснюючи кредитування на десятки років вперед під постійну процентну ставку, - коментує Орися Юзвишин.- У Польщі, наприклад, вартість практично всіх іпотечних кредитів прив'язана до WIBOR, LIBOR, EURIBOR. В Україні для кредитів в національній валюті подібний орієнтир відсутній. Тому деякі банки пропонують позичальникам прив'язати вартість позик до прибутковості депозитів. Такий метод формування ставок вигідний банкам, але не цікавий для клієнта".
Кшиштоф Кужбік також вважає, що до появи в Україні загальновизнаного механізму розрахунку плаваючої ставки рано говорити про впровадження гнучкого підходу в ціноутворенні на роздрібні кредити. На думку Віталія Годуна, плаваюча процентна ставка перекладає процентний ризик на позичальника, тому її використання буде прийнятне для клієнтів лише в умовах стабільного економічного розвитку в довгостроковій перспективі.
"Відмічена на ринку пропозиція плаваючої процентної ставки не послужила стимулом для збільшення попиту, - коментує ситуацію Шаперенков.- Незважаючи на різницю з фіксованою ставкою, рівень в 17% річних все ще утримує високу вартість кредитного продукту. Тому масовий позичальник вважає за краще почекати до кращих часів".
Марія Бабенко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
