"Ъ": Нацбанк вимагає добавки — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

"Ъ": Нацбанк вимагає добавки

Казна та Політика
865
Національний банк зобов'язав всі малі кредитні установи підвищити регулятивний капітал до 120 млн грн. При цьому банкам, чий капітал менше цього рівня, вже заборонено залучати додаткові вклади населення. Банкіри, які не хочуть виконувати вимогу регулятора, намагаються оскаржити її в судах.
Правління Національного банку, наслідуючи всесвітню тенденцію глобалізації, продовжує працювати над концентрацією української банківської системи. Ще до кризи голова центробанку Володимир Стельмах проговорився, що хотів би контролювати в два, а ще краще в три рази менше банків, ніж існує зараз. Можливо, через півтора роки йому вдасться ліквідувати третину кредитних установ. До 1 січня 2012 року 69 банків зобов'язані збільшити регулятивний капітал до 120 млн грн, говориться у постанові НБУ № 273.
Щоб прискорити процес докапіталізації тих установ, які теоретично здатні це зробити, дрібним банкам вже зараз заборонено збільшувати портфель депозитів фізосіб. З липня банки, чий регулятивний капітал становить менше 120 млн грн, можуть залучати вклади населення тільки в межах поточних сум погашення.
Банкіри обурені вимогами регулятора. "Ми вважаємо дії Нацбанку передчасними, тому що в умовах фінансової кризи збільшити капітал так швидко просто неможливо. Крім того, заборона на збільшення депозитних портфелів позбавляє банки можливості розвиватися, тому акціонерам не цікаво вкладати в них гроші", - зазначив голова правління одного із дрібних банків.
"Відразу після того, як ми провели додемісію, Нацбанк заявив про необхідність довести капітал до 120 млн грн. Ми просто не встигаємо виконувати всі рішення НБУ", - додав голова правління банку "Національний кредит" Павло Пащенко.
Як аргумент установи, які не бажають докапіталізуватися, наводять приклади того, що під час кризи менш живучими виявилися саме системні банки. Так, із 2008 року було ліквідовано 14 дрібних банків, що спричинило за собою виплату Фондом гарантування вкладів понад 3 млрд грн їх вкладникам. У той же час ліквідація Укрпромбанку, який до початку кризи займав 16-е місце за капіталом (1,91 млрд грн), спровокувала проблеми у вкладників, чиї депозити в банку досягали 7,95 млрд грн. Крім того, уряду довелося націоналізувати Родовід Банк (його капітал до введення тимчасової адміністрації становив 1410 млн грн), Укргазбанк (1,42 млрд грн) і банк "Київ" (590 млн грн), витративши на це 16970 млн грн . Досі не вирішена доля банку "Надра", чий капітал до введення тимчасової адміністрації становив 1,8 млрд грн.
"У період кризи 2008 року деякі малі банки дійсно виявилися досить живучими. Однак це пояснюється тим, що великі банки, маючи велику привабливість для споживача - як фізичних, так і юридичних осіб, накопичили більші портфелі, ніж ті самі дрібні банки , - говорить юрист Astapov Lawyers International Law Group Юлія Яшенкова .- Разом з тим необхідно зазначити, що вимога НБУ щодо докапіталізації банків є цілком обґрунтованою. Цей крок спрямований на зміцнення та стабілізацію банківського сектору, а також на забезпечення зобов'язань кредитних установ за депозитними операціями " .
Це не перша спроба НБУ змусити банки збільшити капітал. Ще в 2007 році регулятор зобов'язав їх протягом трьох років збільшити регулятивний капітал до 10 млн євро. Дрібні установи, чиї акціонери не могли виконати нормативи, проявили всі свої лобістські здібності і домоглися відстрочки докапіталізації. При цьому акціонери дрібних банків навіть змогли вплинути на позицію Володимира Стельмаха.
"Під час кризи був найзручніший час зменшити кількість всяких 'схемних банків", і ми були впевнені, що голова НБУ скористається втратою їх ліквідності, - розповіло високопоставлене джерело у банківському нагляді НБУ .- Але коли ми приходили до Стельмаха з пропозиціями ввести адміністрацію й ліквідувати той чи інший банк, він кидав документи назад і говорив, що аргументів недостатньо. При цьому рефінансування виділялося і тим, кого давно пора поховати ".
Банкіри нарікають, що розгубили лобі в парламенті, але все ж докладають зусиль для скасування вимог НБУ. В кінці серпня Асоціація українських банків оскаржила постанову НБУ в Окружному адміністративному суді Києва. А Український кредитно-банківський союз направив до Антимонопольного комітету (АМКУ) клопотання про скасування введених регулятором обмежень на збільшення банками депозитних портфелів: в асоціації вважають, що для початку розслідування АМКУ є всі підстави, оскільки зміст ухвалених НБУ обмежень на збільшення депозитних портфелів суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Дата розгляду позову Асоціації українських банків ще не призначена, і в АМКУ поки не вирішили, чи варто порушувати справу.
Експерти вважають, що дія постанови може негативно вплинути на весь ринок. "Незважаючи на те, що однією з цілей прийняття постанови № 273 є зниження ризику для вкладників малих банків, даний регуляторний акт може і зовсім перешкоджати фізичним особам в оформленні депозитів у невеликих банках, - говорить юрист юридичної фірми "Астерс" Габріел Асланян .- Подібна практика здатна негативно позначитися як на репутації конкретної банківської установи, так і банківській системі в цілому, що в умовах фінансової кризи може посилити проблему і без того невисокого рівня довіри до банків ". Разом з тим докапіталізація банків може знизити ризики їх клієнтів.
"НБУ фактично заборонив ризикувати коштами вкладників-фізичних осіб тим банкам, чиї акціонери не хочуть приймати на себе ризик вкладення коштів для докапіталізації власного банку. Тому кредитні установи, які не виконають вимоги регулятора, фактично припинять подальший розвиток, оскільки, з одного боку, не будуть мати власних ресурсів для кредитування, а з іншого - втратять можливість залучення вкладів як основного джерела кредитних ресурсів ", - зазначає партнер юридичної фірми "Гвоздій та Оберкович" Сергій Оберкович.
Банкіри підтверджують, що побоюються саме такого розвитку подій. "Ми б хотіли видавати позики, однак якщо не зможемо нарощувати депозитну базу, будемо не в змозі кредитувати", - говорить голова правління одного з невеликих банків. Тому докапіталізація невеликих установ корисна з метою їх оздоровлення.
"Виходячи із загальних тенденцій розвитку ринку банківських послуг, процес докапіталізації банків є необхідною умовою зміцнення всієї банківської системи. Оскільки в Україні функціонує величезна кількість банків, які в основному обслуговують бізнес своїх акціонерів, примусова докапіталізація може бути одним із способів оздоровлення банківської системи, але тільки за умови, що політика НБУ в цьому напрямі буде послідовною і комплексною ", - вважає керуючий партнер юридичної компанії LCF Law Group Ганна Огренчук.
Експерти відзначають, що український банківський ринок зараз повторює досвід інших держав. "У західноєвропейських країнах з розвиненою економікою кількість операторів на ринку банків набагато менша, ніж в Україні, - констатує старший юрист юрфірми 'Василь Кісіль і партнери' Юлія Кирпа .- Такі банки, як правило, є великими гравцями з істотним розміром регулятивного капіталу. Тому нові вимоги НБУ призведуть до певної консолідації в банківському секторі України. У країнах з розвиненими ринками подібна консолідація вже давно сталася ".
На словах керівництво частини малих банків заявляє про намір докапіталізуватися. Однак те, як це буде відбуватися на практиці, залежить лише від їхніх акціонерів, які іноді просто не встигають йти за постійними нововведеннями регулятора.
"Ми плануємо збільшити капітал, наші акціонери ведуть переговори з потенційними портфельними інвесторами, тому що не можуть зробити це самі. Проблема в тому, що після збільшення до 120 млн грн Нацбанку може прийти в голову зобов'язати кредитні установи наростити капітал ще більше" , - нарікає заступник голови правління одного з невеликих банків.
Олена Губар, Руслан Чорний
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас