Справа не йде


Справа не йде

Конституційний суд (КС) розпочав розгляд справи про відповідність Конституції закону № 2222-IV, який поклав початок політичній реформі 2004 року.

Слухання в КС, які вперше в історії транслювалися в прямому ефірі на всю країну, продемонстрували єдність позицій сторін: представники депутатів, Верховної ради, адміністрації президента (АП) та уряду заявили, що шість років тому цей закон був прийнятий з порушенням процедури .

У Верховній Раді очікують, що суд винесе рішення протягом тижня.

Засідання, присвячене розгляду справи про конституційність закону № 2222-IV, що розпочав політреформу 2004 року, завдяки якій повноваження президента були істотно зменшені, а частина його прав перейшла парламенту, проводилося у формі усних слухань. О 10.00 до зали увійшли всі 18 суддів КС, у тому числі ті, хто тільки у вівторок прийняв присягу.

За тим, що відбувається в залі можна було спостерігати на Першому національному каналу. В якості коментаторів виступили ведучий програми "Новини" Андрій Сміян та народний депутат Володимир Пилипенко (позафракційний), який входить до "групи Портнова" (Андрій Портнов, заступник голови АП).

Нагадаємо, з проханням перевірити відповідність закону № 2222-IV Конституції ще влітку до КС звернулися 252 народних депутата. 19 липня суд відкрив провадження у справі.

"На думку авторів клопотання, підставою для визнання закону № 2222 неконституційним є порушення встановленої Конституцією процедури його розгляду і прийняття, оскільки відповідний проект закону з певними поправками був розглянутий і прийнятий Верховною Радою без обов'язкового в такому випадку висновку Конституційного суду", - виклав суть претензій до політреформи суддя-доповідач Сергій Вдовиченко. Позицію 252 народних депутатів у КС представляли народні депутати Владислав Забарський і Дмитро Шпенов (обидва - Партія регіонів).

Крім порушення процедури попереднього конституційного узгодження, вони вказали на те, що закон № 2222 був прийнятий в пакеті з іншими нормативними актами, зокрема з постановою про проведення третього туру президентських виборів. "Порушення процедури прийняття закону є підставою для визнання його неконституційним", - резюмував Забарський.

- А ви прорахували, якими будуть політичні наслідки, якщо ми дідемо до висновку про порушення процедури прийняття закону? Що ви будете робити з чинним законодавством, яке не буде відповідати конституційним положенням? - Поцікавився у нього суддя Віктор Шишкін.

Валерій Забарський забарився, а після паузи відповів, що політичні перспективи Ради не є предметом конституційного подання.

- Я уповноважений відповідати і представляти конституційне звернення, в якому ставиться питання про порушення процедури. Це основне питання, яке має бути з'ясоване на засіданні, - заявив він.

Під час розгляду справи практично всі доповідачі посилалися на резолюції ПАРЄ і Венеціанської комісії, які в 2005 році висловили стурбованість тим, що конституційна реформа "була схвалена й прийнята без попереднього висновку Конституційного суду", і закликали органи влади "якомога швидше виправити ці помилки ", - про це говорили і суддя-доповідач, і Забарський, і перший заступник глави АП Олена Лукаш, яка представляла інтереси президента.

Не стала на захист політреформи і представник парламенту Наталя Віламова. "Перед нами стоїть дуже важливе питання: чи правомірно Верховна рада вносила поправки до тексту змін до Конституції, за яким був висновок Конституційного суду", - почала вона свій виступ.

Віламова зазначила, що частина внесених у 2004 році правок мала редакційний характер, в той час як інші істотно змінили текст Конституції. "Ми повинні визнати, що ці норми впливають на реальний зміст законопроекту", - заявила вона.

- Наскільки я зрозумів, ви так і не визначилися, чи була порушена процедура прийняття законопроекту? - Уточнив у неї суддя-доповідач.

- В процесі, який не є змагальним, я тільки надаю інформацію. Як парламент, ми не можемо оцінювати свої дії, у зв'язку з цим просимо Конституційний суд дати свою оцінку, - ухилилася від прямої відповіді Наталя Віламова.

Наступною слово взяла перший заступник глави АП-представник президента в КС Олена Лукаш. "Опонентів в цій справі немає і бути не може", - заявила вона, пояснюючи узгодженість позицій всіх учасників процесу. При цьому Лукаш нагадала, що спроби перевірити відповідність закону № 2222 Конституції робилися починаючи з 2006 року. Тоді з відповідним поданням до КС звернулись 47 представників фракцій "Наша Україна-Народна самооборона" і БЮТ, а вже в 2007 році - 102 депутати БЮТ.

- Було порушено одну з найголовніших вимог - не отриманий висновок Конституційного суду, наявність якого є обов'язковою умовою розгляду законопроекту, причому він повинен стосуватися всіх можливих поправок, - підкреслила Олена Лукаш.

За її словами, між законопроектом № 4180, який у 2004 році був відправлений на узгодження в КС, і прийнятим Верховною радою законом № 2222 є суттєві відмінності.

Лукаш зазначила, що всі без винятку правки повинні були пройти контроль у Конституційному суді і в цьому випадку текст Конституції міг би бути зовсім іншим: "Можливо, склад парламенту - і цей, і попередній, - був би іншим, якби парламент на власний розсуд не змінив норму про імперативний мандат. Можливо, по-іншому склалася б життєдіяльність КС, якби парламент за власним бажанням не змінив принцип його формування ".

Заслухавши всіх учасників процесу, КС перейшов в закритий режим роботи. "Все буде залежати від суддів КС, але в них було достатньо часу для того, щоб винести рішення у стислі терміни. Думаю, рішення буде ухвалено вже через кілька днів", - сказав голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Глава комітету Верховної ради з питань правосуддя Сергій Ківалов (Партія регіонів) також вважає, що рішення у цій справі буде прийнято до кінця вересня.

Тим часом поки незрозуміло, якими будуть наслідки в разі, якщо КС визнає політреформу неконституційною: повернеться Україна до Конституції в редакції 1996 року або ж буде прийнятий новий основний закон. "Сьогодні говорити про наслідки - озачає прогнозувати рішення Конституційного суду. В Україні є парламент, чи дієздатний уряд, президент і його команда, тому я впевнена, що побоювання з цього приводу не мають підстав", - заявила Олена Лукаш.

Як приймалися зміни до Конституції

Законопроект про внесення змін до Конституції 19 вересня 2003 внесли до Верховної ради народні депутати Степан Гавриш (фракція Соціально-демократичної партії України (об'єднаної), Раїса Богатирьова, Микола Гапочка (обидва - фракція "Регіони України") і Катерина Ващук (Народна партія).

При реєстрації в Раді документ отримав номер 4180. 23 червня 2004 законопроект був прийнятий в першому читанні і відправлений на експертизу до Конституційного суду (КС). Проект закону № 4180 передбачав перехід країни від президентсько-парламентської політичної системи до парламентсько-президентської і вносив зміни практично в усі розділи Конституції.

Зокрема, закон передавав Верховній Раді і Кабінету міністрів більшу частину повноважень президента, а коаліції депутатських фракцій у парламенті надавалося право вносити кандидатуру прем'єр-міністра і формувати персональний склад уряду. Глава держави визначає кандидатуру на посаду міністра оборони і міністра закордонних справ, що затверджувалися Радою. Кабмін також отримав право призначати керівників органів виконавчої влади всіх рівнів.

14 жовтня 2004 КС визнав законопроект # 4180 відповідає Конституції. Під час підготовки документа до другого читання до нього було внесено низку змін. Президент отримав право призначати і звільняти половину складу ради Нацбанку і вносити до Ради подання на звільнення голови СБУ. Також з'явився новий пункт, що забороняє главі держави протягом року розпускати парламент, обраний на позачергових виборах. Крім того, із законопроекту були вилучені положення про дострокове припинення повноважень народного депутата у разі його виключення з фракції і право членів уряду суміщати свою діяльність в Кабміні за роботою у Верховній Раді.

8 грудня 2004 законопроект № 4180 був прийнятий в пакеті із законом про проведення третього туру президентських виборів і отримав в Мін'юсті новий реєстраційний номер - 2222.

28 грудня 2005 міністр юстиції Сергій Головатий рекомендував президентові Віктору Ющенку розглядати закон № 2222 як "акт, недійсний з моменту виникнення", оскільки він був прийнятий "з грубими порушеннями чинного законодавства".

4 серпня 2006 коаліція Партії регіонів, Соцпартії і Компартії ухвалила закон, яким заборонила КС розглядати конституційність реформи, але 26 червня 2008 за рішенням КС ця заборона втратила чинність.

Олена Геда

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua