Київ дав, Київ взяв...


Київ дав, Київ взяв...

Після того, як в столичну мерію був делегований "регіонал" Олександр Попов, і прибічники центральної влади, і опозиціонери заговорили про те, що Київ заживе по-новому. Так і вийшло: звільнення, арешти, кримінальні справи. На черзі повернення комунальної власності?

Відібрати…

Зі зміцненням у КМДА позицій нової команди, що поки що частково прийшла на зміну "молодим і перспективним" соратникам мера, політекономічний клімат в головному місті країни помалу міняється. На організаційно-політичному рівні експерти і преса активно обговорюють грядущу ліквідацію міськрад і ступінь ймовірності призначення Олександра Попова главою міськдержадміністрації на противагу Леоніду Черновецькому, який залишається мером волею киян.

А на "кримінально-економічній" ниві тим часом вирує життя: чималою кількістю чиновників зацікавилася не лише готова до кадрових перестановок нова влада, але і МВС, СБУ і Генпрокуратура. Після черги виїмок документів, арештів і заяв правоохоронців про приблизні масштаби фінансових втрат громади за останні роки в результаті корупційних діянь варто було з цікавістю чекати наступного кроку оновленого керівництва міста. Одне з очевидних рішень, схоже, все-таки прийнято до розробки. Не виключено, в Києві настає епоха обіцяної ще влітку реприватизації.

Після відкриття декількох кримінальних справ "приватизаційного" характеру комісія Київради з питань власності наважилася зробити свій внесок у вихор подій. З 21 вересня 2010 року з переліку компаній, комунальна частка акцій яких підлягала продажу, було вилучено двадцять пунктів: від спортивних клубів до стратегічно значимих "Київгазу" і "Київводоканалу".

Як і можна було чекати, в більшості випадків сміливий крок відверто запізнився. Контроль над частиною екс-комунальної власності місто втратило вже давно (наприклад, останні важелі управління над "Київпроектом" були втрачені ще в 2008 році). А інші компанії хоч і пішли в приватні руки порівняно недавно (причому в окремих випадках їх керівництво, за його словами, до останнього часу не було в курсі зміни власників), але повернути їх під крило громади буде непросто. І не останню роль в забезпеченні складнощів може зіграти "оптове" викрадання приватизаційних документів у березні 2010 року.

Як би там не було, основна увага борців за справедливість (хоча в переліку на "реприватизацію" числяться і такі скандально відомі пункти, як "Хліб Києва") зараз прикута до чотирьох об'єктів, долею яких серйозно зацікавилися правоохоронні органи - "Київводоканалу" (нагадаємо, місто втратило 25,464 відсотка акцій), "Київгазу" (пакет в 28,46 відсотка). "Київхімволокна" (51 відсоток акцій) і "Київміськбуду" (80 відсотків акцій).

Всі ці чотири підприємства в період з травня 2009 року по березень 2010-го були продані одному і тому ж покупцю - "Фінансовій компанії "Новий регіон", з представниками якої вже деякий час не можуть поспілкуватися не лише журналісти, але і представники прокуратури. Тим часом розслідування обставин продажів триває, на пакети акцій накладаються судові арешти, а міське керівництво упевнено вважає спірні активи комунальною власністю.

Обґрунтовану оцінку цієї упевненості, можливо, належить дати суду. При цьому стан справ може ускладнити можливий перепродаж колишнього муніципального майна. В цьому відношенні показовою є ситуація, що склалася довкола втрати містом "Київміськбудом". Як вже згадувалося вище, Олександр Попов переконаний в тому, що холдинг залишається у власності киян. Але на ідею провести позачергові збори акціонерів у день, призначений першим заступником глави КМДА, нові власники відреагували мляво.

Більше того, друга сторона була б не проти поспілкуватися з іншими акціонерами в Лондоні. Як і варто було чекати, "Новий регіон", продаж пакету якому за 114 з невеликим мільйонів гривень (тим часом, лише в кризовому 2009 році холдинг отримав понад 11 мільйонів чистого прибутку) підтвердила Держкомісія з цінних паперів, видно, власником 80-процентного пакету вже не є. На ласий шматочок формально претендують компанії Atima Ltd., Investion Ltd. і Akvista Ltd.

Чи визнає суд чергових покупців "добросовісними покупцями" - залежить, у тому числі, і від Генеральної прокуратури. Поки ж остання стоїть на своєму - міська власність могла бути продана незаконно. Але з'ясувати, наскільки ж незаконно (були порушені правила проведення аукціону, була занижена ціна й інше), буде непросто - адже документи офіційно числяться "в угоні".

… і поділити?

Наскільки успішними виявляться озвучені реприватизаційні наміри нової київської влади - покажуть час і судові розгляди, які в світлі дивної своєчасної пропажі навряд чи пройдуть легко і безболісно. Зрештою, багато залежить і від наполегливості вірогідних власників, і від упевненості представників міськадміністрації в своїй правоті, і від уваги суддів і правоохоронців до потреб столичної громади. За великим рахунком, не можна відкидати вірогідність того, що доля можливих кримінальних справ і з'ясування обставин в господарських судах залежатиме не лише від прихильності вітчизняної феміди, але і політичної кон'юнктури.

Істотним чинником, який може вплинути на майбутнє комунальної власності, може служити серйозність намірів оновленої влади. На сьогодні важко сказати, навіщо команді Олександра Попова затівати непросту реприватизаційну боротьбу, кращим підсумком якої стане повернення підприємств під контроль муніципалітету, з (що цілком імовірно) витікаючим звідти зобов'язанням повернути гроші невдалим покупцям. Варіантів може бути безліч.

Серед них - турбота міського керівництва про інтереси киян; приховане бажання не лише повернути екс-майно, але і перерозподілити його по-новому; бажання покарати або хоч би злякати команду Леоніда Черновецького з розрахунку на її лояльність чи інші можливі преференції. Прозорішою ситуація може стати після проведення серії судових розглядів хоч би по одному з підприємств, в процесі яких може стати ясно, чи збирається місто йти до кінця, чи так, "погуляти вийшло".

Акції залякування (спрямовані як проти несумлінних продавців, так і проти покупців, серед яких чимала вага, з чуток, припадає на оточення нинішнього мера) теоретично можуть вимагати менше зусиль, остаточно ж повернути пакети акцій в комунальну власність набагато складніше і затратніше. До того ж, існує вірогідність того, що сказавши "а" (зробивши спробу відшкодувати місту частину збитку, понесену від операцій, про які найбільше відомо), влада не захоче говорити "б" і зупиниться на досягнутому. Тобто, не стане заглиблюватися в подробиці, наприклад, земельних продажів, тим самим розділивши можливі сфери впливу.

Якщо ж на кону справді стоїть повернення "блудного" майна, то об'єктом вірогідного переділу може бути не лише власність, що "експропріює у експропріаторів", але і бали популярності. Відняти і повернути місту стратегічно значимі підприємства - мало що може порівнятися з привабливістю подібних рядків передвиборної програми.

Врешті-решт, Партія регіонів, незважаючи на всі маніпуляції із законом про столицю, навряд чи готова повністю махнути рукою на політичні переваги киян. А підтримка глави держави, який готовий за сумісництвом зіграти роль верхівки владної вертикалі, завжди буде до речі. Правда, для реалізації подібного варіанту потрібно, по можливості, захистити себе від несподіванок.

Головні неприємності гіпотетичним планам "регіоналів" в Києві зараз може забезпечити не стільки опозиція (мало хто ризикне серйозно критикувати такі благородні наміри), скільки інша "гілка" влади. Експерти допускають, що реакція Леоніда Черновецького на утиск тих чи інших інтересів його оточення може бути простою, але переконливою. За бажання мер у будь-який момент може піти у відставку. Про можливість подібного "шантажу" заговорили і в опозиції.

Після своєчасних змін, які, в принципі, допускають вірогідність розділення повноважень обранця киян в Київраді і ставленика глави держави в КМДА, значущість ролі міського голови може зменшитися. Але уникнути виборів зовсім в такому разі все одно б не вдалося. А, як відомо, нинішній рівень популярності ПР і її можливих ставлеників в місті навряд чи дозволяють Партії влади сподіватися на перемогу. Більше того, в пресі активно циркулюють можливі сценарії розвитку ситуації, які, наприклад, передбачають, що Леонід Черновецький в піку генеральній лінії партії спробує "поступитися" кріслом опозиції, - аж до самої Юлії Тимошенко, яка можливість будь-яких переговорів заперечує.

Тим часом, згідно з соцопитуваннями, найпопулярнішим серед киян кандидатом в мери залишається Віталій Кличко. Та і сама ідея провести-таки чергові дострокові вибори з активним громадським опором навряд чи зіткнеться.

З врахуванням особливостей чинного виборчого законодавства, найближчими роками вибори столиці не загрожують. Але якщо мер захоче назад, навряд чи незацікавлені особи зможуть їх уникнути. А бажання Леоніда Черновецького, мабуть, залежать від багатьох факторів. Серед яких "Операція "Реприватизація" може зіграти важливу роль.

Ксенія Сокульська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua