2523
Черево й підчерев’я
— Казна та Політика
Поневіряння нового Податкового кодексу, схоже, добігають кінця. Сьогодні черговий його варіант, схвалений урядом, може бути представлений Верховній Раді. Але Кабмін ще до того, не чекаючи ухвалення кодексу, заявив, що планує за два роки збільшити зарплатню бюджетникам у півтора рази. Що там й казати, ділення шкури неубитого ведмедя - одне з улюблених наших занять, так само, як і захоплення всілякими анонсами. Було оголошено, що кодекс розглянуть на плановому засіданні в середу, проте не вийшло - знадобилися ще два дні. Умовний "одобрямс" було нарешті спішно отримано, тому що без нового Податкового кодексу інвестора до України не заманити. У годиннику, як зауважував нещодавно один російський експерт, уже останні піщинки.
Заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова, інформуючи журналістів про урядове "добро" для цього документа та про те, що він може бути внесений до Верховної Ради наступного тижня, зазначила: "Проте його ще необхідно доопрацювати". І пояснила: "Це пов’язано, перш за все, з процедурами адміністрування, захистом прав платників податків - а також додала: - Не можна залишати частину (положень, що мають бути в цьому документі. - Авт.) для вирішення Кабінетом Міністрів, тому що, за Конституцією, податок, його розрахунок і адміністрування, визначаються лише законом". Чи випечуть "остаточно остаточний" варіант цього проекту до сьогоднішнього дня чи ще раз здадуть до Верховної Ради сирим? Відповідь на це запитання дасть голосування, й прем’єр-міністр більш ніж упевнений, що народних депутатів удасться переконати.
Один з головних аргументів на користь кодексу пролунав на Кабміні в п’ятницю. За словами міністра фінансів України Федора Ярошенка, проект Податкового кодексу передбачає впровадження презумпції правомірності рішень платника податків і зовнішній судовий контроль за діями контролюючих органів. Міністр запевняє, що це зніме адміністративні перешкоди для бізнесу. Він, зокрема, пояснив, що вилучення майна платників податків у рахунок погашення податкового боргу, а також вживання визначення "звичайної ціни" здійснюватиметься виключно за рішенням суду. "Ми розуміємо недовіру платників до контролюючих органів, тому пропонуємо реальні правові механізми заборони й противаги, які забезпечать дійсну рівність прав адміністраторів і платників податків". Ярошенко відшукав у кодексі й ще один популярний аргумент, здатний вплинути на перебіг голосування. Як зазначив міністр, у проекті передбачаються пільги щодо податку на доходи фізичних осіб при покупці ними доступного житла, що, за його словами, забезпечить реалізацію відповідної програми.
Як бачимо, уряд зробив усе, що в його силах, аби переконати й країну, й міжнародну громадськість, що Податковий кодекс відкриє нову сторінку в історії України й що його обговорення проходило за всіма стандартами демократії. Чи випадково минулої середи в польському тижневику "Думка" з’явилася стаття члена ради Нацбанку Польщі професора Анджея Казімірчака? Він вважає, що Податковий кодекс Миколи Азарова прискорить темпи зростання української економіки, дасть поштовх реформам і стимулюватиме внутрішній попит. "Український уряд, на відміну від інших, усвідомлює, що рушійною силою економіки є вітчизняний бізнес і що нежорстке зменшення бюджетних витрат, але створення умов для поліпшення економічної кон’юнктури може значно прискорити процес виходу з кризи", - вважає польський експерт.
Проте у підприємців Полтави інша думка. Минулого тижня вони демонстративно знімали з вух "локшину азаровську", передбачаючи, що кодекс збільшить тиск на бізнес і підсилить позиції фіскальних органів.
Такої ж думки екс-голова Держкомітету з регуляторної політики й підприємництва, а зараз позаштатний радник віце-прем’єра Сергія Тігіпка Олександра Кужель. У вихідні вона сказала на одному з телеканалів у Севастополі, що нинішній проект Податкового кодексу, й особливо та частина, що стосується малого й середнього бізнесу, "вб’є демократію в Україні". "Тому що люди боятимуться, тому що там залишилося дуже багато речей, багато можливостей у податкової щодо кожного підприємця, який створив собі робоче місце, і який на свій страх і ризик виживає... вони будуть їх ось так тримати. А якщо ти весь час ось так будеш пов’язаний з податковою, ти ніколи не будеш вільним. У країнах Євросоюзу до цього ставляться набагато обережніше", - упевнена Кужель. У той же час, вона сподівається, "що вони (коаліція) розглянуть нашу главу до місцевих виборів. Це в нас є єдиний момент, коли з цією коаліцією можна торгуватися", але попереджає: "Якщо вони беруть політичну відповідальність на себе за створення такої ситуації, тоді ми відповімо їм на місцевих виборах".
Чи реальна ця загроза з боку "попутниці"? І чи погоджена вона з Тігіпком? У будь-якому разі сумнівно, щоб партії коаліції звернули на неї серйозну увагу. Інша річ підтримувана в Європі офіційна опозиція, з якої Партія регіонів зараз готова навіть порошинки здувати, не те що захищати її лідера від анонімних погроз... Проте парламентських опонентів на засіданні Кабміну представляла, мабуть, лише одна Наталя Королевська - глава парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики й підприємництва. Від виступу вона утрималася, тоді як її прес-служба того ж таки дня оприлюднила заяву, в якій з посиланням на главу комітету наголошується, що остаточного тексту проекту Податкового кодексу ніхто не бачив, тому не зрозуміло, що обговорюватиметься на засіданні уряду. "Режим надтаємності, суперечлива інформація, що просочується в суспільство від розробників, безконечні коментарі політиків цього "фантомного" документа лише лякають підприємців своїми "новелами". Складається враження, що Податковий кодекс хочуть затвердити не читаючи, а потім приховуватимуть від підприємців", - заявила Королевська. Вона підкреслила, що в такому режимі не можна розробляти "конституцію для бізнесу".
Але якщо для парламентаріїв новий кодекс - таємниця за сімома печатками, то можна припустити, що від експертів уряд не має таємниць. Приблизно в ті ж години, коли цей документ обговорювали на Кабміні, цим же на очах журналістів займалися й знавці - заслужений економіст Олександр Кірш, член Ради підприємців при уряді Віктор Лисицький, президент "Центру ринкових реформ" Володимир Лановий і заступник директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ Валерій Новицький. Вони говорили про "остаточний варіант" кодексу й розповідали журналістам, до чого ж урешті-решт прийшли його автори. Щоправда, погляди й оцінки, як завжди в нас, багато в чому визначалися "місцем сидіння".
Новицький, наприклад, вважає, що "цей документ від самого початку був, усе-таки, одним з найкращих нормативно-правових актів в Україні". А ставлення до нього в суспільстві, його критика, на думку експерта, значною мірою викликані тим, що "ми хочемо від нього, щоб він вирішив всі наші проблеми". Новицький виступає за те, щоб Податковий кодекс "допомагав пріоритетно розвивати високі технології й виробництва, що є локомотивними для решти галузей", і нагадує, що в попередніх редакціях нового кодексу були спроби диференціювати ставку податку на прибуток відповідно до технологічного рівня певних виробництв. На його думку, в кодексі не має сенсу вишукувати якісь окремі недоліки - слід поглянути на всю систему управління національною економікою. При цьому він упевнений, що вже найближчими днями кодекс буде ухвалено і його парадигма не може за цей час змінитися. Але надалі, впевнений Новицький, треба диференціювати податки й інструменти підтримки або утримання тих чи інших галузей і підприємств за принципом інформаційної ємкості їхнього виробництв. А якщо не підтримувати технологічно авангардні галузі, то українська економіка не матиме майбутнього.
Ланового проект Податкового кодексу просто жахає. У ньому йому 150 разів трапилося слово "арешт". Методологія, технологія, мораль документа залишаються на рівні радянських часів, а ідеологія, стилістика, фразеологія й термінологія, на думку вченого, головним чином узяті з підзаконного й навіть незаконного інструментарію податківців і мають слугувати інтересам цього відомства. Він говорить про несучасний, недемократичний і неєвропейський підхід до створення системи оподаткування в Україні. Експерта дивує й обурює, що податківці зараховують себе до контролюючих органів, хоча ніде в Конституції про це не сказано... Він вважає, що в сучасному суспільстві функції контролю мають належати виключно громадянському суспільству та громадським організаціям. Лановий також не згоден з твердженням прем’єр-міністра, що в Україні запроваджуються найнижчі в Європі податки на прибуток. І наводить приклади: в Ірландії - 12%, в Естонії - 0%, у Словаччині й Австрії - 14%. Але головне навантаження на бізнес у нашій країні, на думку експерта, - це пенсійно-соціальні збори з підприємств, що становлять 39% фонду заробітної плати. І те, що уряд підвищує податок на прибуток з громадян, які заробляють понад вісім тисяч гривень, з 15% до 17%, на думку Ланового, "не залишає можливості для пенсійної реформи" та для зменшення відповідного навантаження на бізнес. Дивує експерта й відсутність у податковій системі України такого інструменту, як ставка податку на додану вартість для вітчизняних товарів, призначених для внутрішнього ринку. Хоча в Європі це загальноприйнята практика. Там нульова або пільгова шестивідсоткова ставка поширюється на товари для дітей, шкільні підручники, фармакологічні препарати, квитки на спортивні заходи, в театри й навіть на послуги ЖКГ. А в Голландії нульова ставка ПДВ застосовується в судно- й авіабудуванні, що стимулює випуск продукції не лише на експорт. Не згоден експерт і з ідеологією майбутнього податку на нерухомість. На його думку, ним слід оподатковувати промислову нерухомість, а також житлові будинки, розташовані на кілометрових ділянках.
Кірш доповів журналістам про проблеми єдиного податку та людей, які його платять. "Усе різко змінилося", - зазначає він і дає зрозуміти, що не в кращий бік. Від єдиного податку, на його думку, залишилася лише назва. "Бомж тепер платить більше, ніж олігарх", - стверджує заслужений економіст. Нові правила податкового обліку створюють бізнесу додаткові труднощі, а податківцям - нові можливості для корупції. Якщо планується зменшити податкові ставки й одночасно підвищити плани податкових надходжень, то, як вважає Кірш, "викручувати бізнесу будуть не лише руки, а й усе інше", а йому не залишається нічого іншого крім відходу в тінь. У результаті, центри конвертацій ростимуть, мов гриби, вже під новими "дахами", вважає експерт.
Литвицький, як єдиний у цій компанії експертів член Ради підприємців при Кабміні, ще вірить, що, лобійованій ним галузі - суднобудуванню - в результаті податкових реформ щось усе-таки перепаде. Але в нього болить душа й за малий бізнес. Вислухавши Кірша, він зазначає, що Україна "бореться" з Молдовою за останнє місце в Європі за рівнем ВВП на душу населення, а така раніше відстала країна як Албанія нас за цим показником уже давно випередила. "Малий бізнес - це підчерев’я великого", - говорить експерт і наводить як приклад Китай, де й той, й той розвиваються швидко й гармонійно, чому сприяє податкова політика уряду.
Чим же закінчиться вся ця тривала податкова історія? Відповідь на це запитання спробував дати економічний віце-прем’єр Тігіпко. Після засідання Кабміну, де обговорювався Податковий кодекс, він заявив: "Ми вводимо практично нову категорію підприємств - це малі підприємства, що мають обсяг реалізації до трьох мільйонів гривень, що мають стати альтернативою для юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування". За його словами, для таких підприємств буде максимально спрощено бухгалтерський облік. "Створена робоча група під головуванням двох віце-прем’єрів - Тігіпка й Колеснікова, - сказав Тігіпко. - І у нас завдання до ранку понеділка внести всі пропозиції, які ми сьогодні почули від підприємців, представників регіонів, асоціацій. Ми це зробимо й у понеділок на так званому "малому Кабміні" запропонуємо остаточний варіант, який подаватимемо до Верховної Ради".
Коментарi
На підприємства повернуться інженери та науковці
Дмитро Олійник, голова ради Федерації роботодавців України:
- Як учасник робочої групи по доопрацюванню проекту Податкового кодексу можу засвідчити - прогрес очевидний. Ті завдання, які стояли перед нами як бізнесом, майже повністю співпали з позицією держави. Ми цілком погодились із принципом віце-прем’єр-міністра України Сергія Тігіпка, що кодекс повинен виконувати не стільки фіскальну, скільки стимулюючу функцію. А це, безумовно, надасть поштовху для розвитку української економіки, створить нові робочі місця, змінить структуру зайнятості в Україні.
Роботодавці вітають кроки щодо спрощення системи адміністрування податків, зменшення ставок податку на прибуток та податку на додану вартість, запровадження автоматичного відшкодування ПДВ добросовісним платникам податків, кардинального зменшення штрафів, пені та інших стягнень. Унеможливлюється існування так званих податкових ям. Ще одне наше спільне досягнення - зменшення впливу людського фактору при прийнятті рішень контролюючими органами та підвищення відповідальності податкових органів перед платниками податків.
Зміна підходів до спрощеної системи оподаткування малого бізнесу та самозайнятого населення дійсно містить у собі деякі ризики. Але дуже важливо, що пільгові умови для пріоритетних галузей економіки (судно- та літакобудування, альтернативної енергетики, легкої промисловості, фармацевтики) компенсуватимуть ті можливі ризики, які можуть статися внаслідок трансформації спрощеної системи оподаткування. Ці положення кодексу будуть сприяти не лише створенню нових робочих місць у цих галузях та зростанню виробництва з високою доданою вартістю, а й поверненню від базарних лавок на підприємства інженерів, кваліфікованих робочих та науковців. За умови реалізації запропонованих в податковому законодавстві підходів, економіка країни має стати більш інвестиційно привабливою.
Однак залишається декілька принципових питань, які потребують доопрацювання. Одне з них - функція мотивації українського виробника до стимулювання технічного переоснащення вітчизняної промисловості.
Програмісти-фрілансери можуть піти "в тінь"
Олексій Скрипник, генеральний директор ІТ-компанії "Eleks Software" (Львів):
- Податковий кодекс нам дуже потрібен. Ми були зобов’язані мати його ще п’ять років тому. Безперечно, платити соціальний податок мають всі, необхідно підтримувати пріоритетні для країни галузі, а також позбуватися тіньової економіки. Але перші півроку буде дуже тяжко всій країні. Треба буде насамперед пристосуватися бухгалтерам.
Проте якщо в сфері ІТ буде встановлено стандартне оподаткування й закрита зовнішньоекономічна діяльність, то всі фрілансери стовідсотково підуть "у тінь". Держава навіть не матиме тих 200 гривень (які ІТ-спеціалісти платили за спрощеною системою оподаткування. - Ред.) - програмістам буде вигідніше працювати "по-чорному". А великим ІТ-компаніям, у яких на заробітну плату йде до 80% доходу, за рахунок збільшення податків доведеться платити більше, ніж вони заробляють. У той же час, ІТ-ринок дуже жорсткий. Тому або компанії будуть виїжджати за кордон, або шукатимуть різні схеми ухиляння від сплати податків.
Зараз нам треба дуже ретельно розібратися в тому, що галузі запропонувала влада, і продовжити діалог. Вважаю, що він потрібен у будь-якому випадку: погані пропозиції чи хороші. Нас чують, особливо щодо тенденцій ІТ-галузей інших країн світу. Адже без врахування цих факторів Україна може стати неконкурентоздатною на світовому ІТ-ринку.
Інформація про зміст документу вкрай суперечлива
Віктор Огієнко, керівник юридичної практики юридичної компанії "Ейдиком":
- На цьому етапі коментувати ситуацію, що склалася довкола розробки проекту Податкового Кодексу, досить складно. По-перше, це пов’язано з тим, що інформація про зміст самого документу вкрай суперечлива й украй складно передбачити, що ж, урешті-решт, буде запропоновано законодавцеві. По-друге, на жаль, сам процес обговорення проекту пішов од юридичної й економічної складової в політичну.
Тим не менше, саме поява проекту Податкового Кодексу - це позитивний і вкрай необхідний для України крок, що систематизує й формалізує питання оподаткування та взаємодії податкових органів і платників податків.
Олексій Савицький, Алла Дубровик, Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
