Прости борги наші


Прости борги наші

В Києві приступили до підготовки бюджету міста наступного року. Про це минулого тижня повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Олександр Попов.

Крім того, КМДА найближчим часом представить на затвердження Київради пропозиції щодо зміни чинного бюджету міста. Коректування бюджету необхідне в першу чергу для погашення боргу столиці перед АЕК “Київенерго”.

Адже для цього на початку вересня столична адміністрація залучила кредит у розмірі 1,5 млрд грн. Але і після цього місто залишилося винним компанії ще 0,5 млрд грн.

Оберемок боргів

В чинному бюджеті столиці не передбачені кошти для погашення заборгованості перед “Київенерго”.

Втім, плановане коректування міської казни не обмежиться лише записом про залучення коштів для розрахунків з “Київенерго”.

Після отримання вищезазначеного кредиту місто перевищило граничний рівень свого боргу, який, згідно з чинним бюджетом, за підсумками року не має бути більше 6,7 млрд грн.

Після отримання позики в 1,5 млрд грн. сукупний борг зріс до 8,2 млрд грн. Якщо КМДА вирішить остаточно розрахуватися перед “Київенерго”, цей показник досягне 8,7 млрд грн.

В поточному році влада столиці не погашає взяті кредити - гроші з бюджету йдуть виключно на процентні виплати по раніше залучених позиках.

До отримання останнього кредиту у вересні на обслуговування боргу в бюджеті було передбачено 0,74 млрд грн.

За підрахунками Ольги Сливинської, аналітика інвестиційної компанії “Драгон Капітал”, після залучення вересневого кредиту бюджетні витрати збільшаться ще на 0,19 млрд грн.

Таким чином, цього року лише обслуговування боргу обійдеться Києву в 0,93 млрд грн.

Наступного року місто повинне буде не лише здійснювати процентні виплати, але і погашати частину тіла своїх кредитів, у тому числі взятих за кордоном.

Так, в квітні 2011 р. столиця має заплатити понад $150 млн по позиці Європейського банку реконструкції і розвитку, яку в 2007 р. отримали комунальні підприємства столиці “Київський метрополітен” і “Київпастранс” для оновлення транспортного парку.

А вже в липні 2011 р. з міської казни необхідно буде виділити $200 млн для погашення єврооблігацій, які КМДА випустила в 2004 р.

Крім того, наступного року Київ повинен буде виплатити 0,6 млрд грн. по боргах, залучених усередині країни. Так, в 2009 р. місто позичило в Альфа-банку 1,2 млрд грн. для розрахунків з тим самим “Київенерго”, борги якому зобов'язався повернути до 2012 р.

В 2011 р., за словами Попова, місто почне погашати і згаданий вересневий кредит в 1,5 млрд грн. Хоча скільки саме КМДА повинна буде виплатити по ньому наступного року, він не уточнив.

Отже, для того, щоб розрахуватися з боргами, наступного року КМДА буде потрібно не менше 4 млрд грн. І це без врахування витрат на обслуговування решти боргів!

Якщо передбачити, що доходи столичного бюджету наступного року не перевищать 20 млрд грн. (у нинішньому міськбюджеті - 19,4 млрд грн.), то на виплату боргів доведеться направити понад 20% доходів. Для порівняння: цього року на обслуговування боргів місто направляє 4% доходів.

Втім, це ще не межа. У 2012 р. столиця повинна буде погасити єврооблігації на $500 млн (близько 4 млрд грн. за нинішнім курсом НБУ), а також частину боргів, що залишилася, перед приватними Альфа-банком і банком “Хрещатик” і державними банками по кредитах, отриманих в 2009-2010 рр.

У результаті: у 2012 р. для розрахунків по позиках КМДА доведеться знайти близько 5,2 млрд грн. Після чого витрати на виплату боргів мають зменшитися. Так, в 2013 р. місто повинне буде погасити зобов'язання по облігаціях внутрішньої позики “всього лише” на 1 млрд грн.

Структура боргу

Існуючі борги Києва умовно можна розділити на дві категорії - “докризові” і “післякризові”. До початку економічної кризи 2008 р. столиця використовувала запозичення в основному для фінансування капітального будівництва.

Так, єврооблігації на $200 млн, які КМДА має погасити наступного року, випущені шість років тому.

Згідно з оприлюдненою при їх випуску інформацією, залучені гроші повинні були піти на фінансування будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу, сміттєпереробного заводу і двох кардіологічних центрів.

Для фінансування цих же завдань в 2007 р. влада випустила єврооблігації на $250 млн, які необхідно погасити в 2015 р. Правда, на цьому КМДА не зупинилася. У 2007 р. було прийнято рішення організувати черговий випуск єврооблігацій - на $500 млн, з терміном погашення в 2012 р.

За задумом столичних чиновників, на залучені кошти можна було б нарешті добудувати Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, а також профінансувати будівництво лінії швидкісного трамвая і завершення робіт на трьох станціях метрополітену.

У результаті, жодна із задекларованих цілей досягнута не була. Згідно з інформацією ПАТ “Мостобуд”, генерального підрядчика будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу, станом на 1 січня 2010 р. на спорудження цього об'єкту міська влада витратила 2,5 млрд грн.

Нинішній же варіант кошторису об'єкту передбачає фінансування у розмірі 6,6 млрд грн. Варто відзначити, що кошторис переглядали не раз. Так, в 2004 р., на початку будівництва мостового переходу, його вартість оцінювали в 3,8 млрд грн.

Через два роки кошторис збільшився до 5,1 млрд грн., і, нарешті, в 2007 р. об'єкт оцінили вже в 6,6 млрд грн. Цікаво, що зараз фахівці “Київпроекту” говорять про необхідність чергового збільшення остаточного кошторису будівництва мосту - цього разу до 8,8 млрд грн.

Схожа ситуація і з будівництвом нових станцій метрополітену - декларовані витрати на введення в експлуатацію трьох станцій Куренівсько-Червоноармійської лінії теж неодноразово збільшувалися.

А ось від будівництва сміттєпереробного заводу міська влада і зовсім на якийсь час відмовилася. Перестав фігурувати серед об'єктів капітального будівництва і один з двох кардіологічних центрів.

Коли почалася економічна криза, міська влада зосередилася на внутрішніх позиках. Так, у вересні 2008 р. КМДА випустила облігації внутрішньої позики на 1 млрд грн.

Передбачалося, що ці кошти також підуть на фінансування капітального будівництва, проте, зрештою, вони пішли на латання “дір” в міськбюджеті. Зокрема, на погашення єврооблігацій на $150 млн, які були випущені ще в 2003 р.

З 2009 р. Київ позичав гроші вже виключно для розрахунку по боргах. Таким чином, практика залучення позик КМДА за останні шість років свідчить про те, що міська влада украй неефективно використовувала кредитні кошти, що не забарилося позначитися на фінансовому стані міста.

Багато людей з “молодої команди” Леоніда Черновецького, в період мерства якого “розтанули” позики, звільнені з КМДА, але не понесли відповідальності за свою діяльність.

Насторожує, що при Олександрі Попові, який фактично керує містом, борги Києва продовжують збільшуватися.

Хоча заяви про необхідність припинення практики використання позик для покриття витрат столиці Попов робив неодноразово.

Як з цим жити

Аналітики вважають, що в нинішній ситуації в Києва є декілька варіантів розрахунку по боргах. І що сумно, один з них полягає в тому, що для погашення нинішніх позик КМДА піде на залучення нових кредитів, причому дорожчих.

“Швидше за все, в ситуації, що склалася, КМДА спробує рефінансувати свої зобов'язання. Цього можна добитися як повторним залученням коштів на зовнішніх ринках, правда, тепер це обійдеться місту дорожче, ніж раніше, так і випуском облігацій внутрішньої позики. Крім того, міська влада може спробувати реструктурувати зовнішні борги”, - говорить Сергій Фурса, аналітик інвестиційної компанії Astrum Investment Management.

У свою чергу, Карен Вартапетов, аналітик російського представництва рейтингового агентства Standard&Poor’s, передбачає, що КМДА, найімовірніше, спробує розрахуватися з боргами, попросивши допомогу з держбюджету. Він відзначає, що на користь такого припущення говорять декілька фактів.

По-перше, цього року вже залучалися короткострокові позики Державного казначейства для здійснення процентних виплат.

По-друге, останнім часом чітко простежується тенденція до консолідації державної бюджетної політики.

Карен Вартапетов пояснив Бізнесу: “Наш рейтинговий сценарій передбачає, що виплати по єврооблігаціях в 2011-2012 рр. здійснюватимуться за рахунок збільшення міжбюджетних трансфертів з державного бюджету і (або) за рахунок скорочення перерахувань міста до державного бюджету”.

На користь тієї версії, що по боргах столиці розрахується держбюджет, говорить і те, що в найближчі півтора роки КМДА повинна закінчити підготовку міста до проведення Євро-2012, що при нинішньому стані справ вимагатиме чималих коштів.

Хоча є думка, що місто може розрахуватися з боргами власними коштами. Так, Валерій Асадчев, колишній заступник голови Комітету ВР з питань бюджету, вважає, що потенціал столиці дозволяє це зробити.

Але достатньо пригадати київські бюджетні традиції, щоб зрозуміти, що думка Асадчева пахне романтизмом.

Валерій Асадчев, колишній заступник голови Комітету ВР з питань бюджету

- Аби мати можливість самостійно розрахуватися з боргами, влада Києва в першу чергу має стабілізувати міськбюджет.

Для цього необхідно розібратися у видатковій частині і скоротити непотрібні витрати, а також змінити взаємини з державним бюджетом.

Мушу відзначити, що останніми роками відрахування Києва до центрального бюджету збільшилися в рази, і це треба припинити. Фінансовий стан столиці можна поліпшити завдяки прозорому продажу міської землі.

Крім того, мабуть, наступного року до міськбюджету почнуть надходити кошти від податку на нерухомість, який задуманий як місцевий податок.

Максим Камєнєв

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування