"Регіонам" воздасться столицею


"Регіонам" воздасться столицею

З наближенням "регіональних" виборів питання місцевого самоврядування стають предметом особливого інтересу. Так, нещодавно міськрада Києва попросила в ВРУ більшої самостійності. Парламент пішов назустріч і віддав долю райрад в народні руки. Прямо і опосередковано.

Всю владу народу. Чи його представникам

З волі народних депутатів призначене на 31 жовтня свято демократії місцевого масштабу для органів місцевого самоврядування пройде непоміченим. Згідно з прийнятим влітку законом, чергові вибори поки не передбачені в Тернопільській обласній раді, а також верхівці столичної влади - і для мера, і міської ради - в повній відповідності з рішенням КСУ, що наполягає на тому, щоб колись "дочасним" обранцям надали можливість відбути повний термін повноважень. Незважаючи на те, що така норма викликала активне несхвалення опозиціонерів, в двох містах почали готуватися до виборів за скороченою схемою. При цьому не виключено, що столичним жителям 31 жовтня і зовсім не доведеться йти на дільниці.

Після рішення парламентарів єдиним приводом для волевиявлення киян залишилися вибори до районних рад. Щоправда, невідомо, чи відбудуться вони. Двадцять п'ятого серпня столичні депутати звернулися до "старших" колег з проханням розширити їх права на самовизначення і дати можливість самостійно вирішувати, чи потрібна Києву ця ланка владного ланцюжка. Підстави для зміни правил гри були озвучені заздалегідь (у тому числі - і в заявах громадських організацій). Офіційна більшість з них зводиться до традиційних для таких випадків пунктів: райради - це витратно і несучасно. Неофіційно ж експерти говорять про те, що шанси правлячої партії на беззастережний успіх в "райрадській" гонці невеликі.

Якими б не були причини або приводи можливої відмови від послуг районних депутатів, 7 вересня парламентарі вирішили, що право визначати міру необхідності локальних рад в столиці має бути повернене народу. Але реалізовувати його можна по-різному.

Прохання Київради стало основною причиною для екстреного внесення поправок до закону про столицю. На думку народних обранців, ступінь актуальності питання (а також відсутність необхідності додатково редагувати інші нормативні акти) дозволила прийняти рішення за скороченою процедурою: перше читання мало стати й останнім. З трьох запропонованих варіантів потрібну кількість голосів (245 проти 63 в одному випадку і 1 - в іншому) зібрав проект депутатів-"бютівців" Валерія Писаренка і Володимира Пилипенка. Згідно з текстом пояснювальної записки, запропоновані нардепами нововведення "удосконалять правовий статус місцевого самоврядування" і допоможуть орієнтуватися на "реальні потреби територіальної громади".

Згідно з новими нормами, рішення про те, потрібно чи ні створювати районні ради в столиці, делегується народу. Причому народ може сказати вагоме слово як "прямим текстом" - тобто, на референдумі, так і делегувати це право своєму представницькому органу - Київраді. І, якщо врахувати настрої, що панують в столичній міській раді, не виключено, що до опитування населення справа може і не дійти.

Окрім делегування права визначатися з необхідністю в райрадах міським депутатам або референдуму, оновлений закон також розділяє обов'язки, розписує схему підпорядкування і редагує повноваження. Наприклад, в процесі редагування з тексту закону зникла норма про те, що "Київська міська рада може передавати районним в місті радам у власність або в управління об'єкти комунальної власності." Напевно, передбачається, що під рукою міськради комунальна власність буде цілішою. В основному, внесені корективи виглядають логічно і передбачено: створені райради можуть контролювати районні адміністрації, а вибраний депутатами глава райради призначається президентом главою адміністрації.

Якщо ж ні - вся повнота "кадрової влади" повертається в руки президента і міської адміністрації. До речі, статус останньої закон теж уточнює. За його текстом, "виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно використовує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення влади в місті Києві". При цьому, уточнюється в статті 10-1, глава КМДА "призначається президентом України в порядку, передбаченому Конституцією і законами України". Здавалося б, нічого нового, але в опозиції занепокоїлися серйозно.

Свобода інтерпретації

Подальше майбутнє порівняно безпристрасних норм оновленого закону багато в чому залежить від того, як вони будуть проінтерпретовані. Намір в тій чи іншій формі передати народу право розбиратися з потрібністю столичних райрад саме по собі похвальне. Але подальше втілення цього наміру в життя багато в чому залежить від ситуації.

Незважаючи на те, що до однозначного висновку "Ради зовсім не потрібні" кияни, можливо, ще не дійшли, верхівка місцевої влади, схоже, зі своїми симпатіями визначилася. Делегований з Кабміну заступник глави КМДА Олександр Попов про скорочення витрат на чиновників (київською владою ліквідація райрад підноситься переважно у фінансовому ключі) говорить майже як про здійснену дію. Судячи з усього, київські депутати спробують вирішити проблемне питання в найкоротші терміни. Бажання поспішити може пояснюватися тим, що 11 вересня має стартувати передвиборна кампанія (хоча закон подібної оперативності і не вимагає). Отже, найближчу можливість відмовитися від районних рад дає засідання, заплановане на 9 вересня. Щоправда, до цього часу новий закон повинен встигнути набрати чинності, для чого йому потрібні президентський автограф і офіційна публікація.

Що буде, якщо в Києві все-таки приберуть райради, поки передбачити складно. Самі автори законопроекту не стали заглиблюватися в процедури перехідного періоду, делегувавши Кабміну обов'язок в місячний термін з дня початку дії закону "внести на розгляд Верховної ради України законопроект щодо механізму реалізації цього закону". Тим часом, в опозиції готові опротестовувати цілеспрямованість київської влади, а заразом і турбуються про долю головного крісла столиці.

Окрім того, що відредагований закон про столицю дав Київраді в руки інструменти для ліквідації районних рад, він ще і вніс додаткову неоднозначність у ситуацію з посадою голови КМДА. Нагадаємо, нинішній стан справ передбачає, що цю посада автоматично повинен займати переможець виборів мерів. Але невелика ремарка, що підтверджує роль президента (а заразом і підкреслює значимість саме адміністративної "сторони питання"), опозиціонерами була сприйнята однозначно. "Кияни втратили право вибирати мера, наділеного реальними повноваженнями. Природно, що прийняті парламентом зміни нівелюють мотивацію домагатися посади київського мера, роль якого в житті міста зводиться до ролі англійської королеви", - цитує "Дзеркало тижня" Віталія Кличка. У БЮТ же висловлюються ще чіткіше. "Ви побачите, що завтра (9 вересня) буде Київрада, завтра будуть ліквідовані райони, і наступного дня головою Київміськадміністрації буде призначений Попов - це логічно і прогнозовано", - упевнений нардеп Сергій Міщенко.

Фахівці до сумної долі, яка може спіткати Леоніда Черновецького, ставляться неоднозначно. Одні політологи допускають, що призначення Олександра Попова главою КМДА (а значить - і розділення обов'язків між президентським протеже і градоначальником, вибраним народом) практично неминуче. І при цьому, швидше за все, найпривабливіші повноваження дістануться якраз виконавчій, а не представницькій частині столичної влади.

Інші ж експерти уточнюють, що реалізувати таку схему главі держави буде непросто - окрім іншого, перешкодою тут виступає рішення Конституційного суду від 25 грудня 2003 року. Формулювання виглядає однозначним: "Київську міську державну адміністрацію може очолювати лише особа, вибрана київським міським главою", - але хтозна, можливо, вона буде піддана корекції. Поки ж на Банковій взяли тайм-аут: за словами Сергія Льовочкіна, президент ще не визначився з остаточною думкою.

Прийнятий 7 вересня закон про столицю, з одного боку, виглядає як черговий крок у бік демократії і, у разі потреби, - як підмога в здійсненні більш безболісної "оптимізації" столичного чиновницького апарату. Якщо, звичайно, влада справді ставить перед собою мету щось "оптимізувати", а не лише здійснює черговий етап ідеологічної атаки: або проти опозиціонерів, або проти нинішнього мера столиці, позиції якого хисткі, і череда кримінальних справ проти його підлеглих їх не укріплює... З іншого боку, сьогодні відредаговане законодавство додатково допомагає зміцненню в Києві тієї вертикалі влади, яка з успіхом вишиковується в усій країні: і від необхідності проводити вибори в умовах невизначеності звільняє, і значимість вірогідного президентського (хоча формально глава КМДА підзвітний Кабміну) ставленика підкреслює. З новими нормами "Регіонам" в столиці може воздасться удвічі. Втім, подібні інтерпретації важко назвати взаємовиключними. А про те, яка з них відіграла вирішальну роль, мабуть, підкажуть події найближчого часу.

Ксенія Сокульська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua