527
Спокій їм лише сниться
— Казна та Політика
З настанням осені Верховна рада України повернулася до виконання законодавчих обов'язків. Обзавестися за літо новими звичками парламентарі не встигли: працювати вони почали з блокади і колотнечі. І все - з думкою про народ. Або про вибори.
Доленосні закони
Повернення з канікул народних обранців традиційно дає сигнал початку нового, осінньо-зимового політсезону. І, хоча влітку-2010 політичне життя так і не встигло серйозно затихнути: то візити високих гостей, то загроза пожеж, а ще - реформи не чекають і місцеві вибори не за горами - з початком парламентської сесії активність влади мала набрати робочих обертів. Причин стежити за діяльністю ВРУ найближчим часом буде немало. Предметами інтересу залишаються склад коаліції, взаємини влади і опозиціонерів, доля Конституції, можливі кадрові перестановки в уряді, не кажучи вже про прямі обов'язки нардепів - прийняття законів, яке може проходити далеко не безболісно.
З відкриттям сьомого сезону роботи Верховної ради VI скликання парламентарів чекає напружена робота. Причому напруга пояснюється не лише масштабами потенційних трудових звершень (лише із старту за час сесії передбачається розглянути понад 800 законопроектів і проектів постанов), але й їх значущістю. За декілька місяців депутати планують не лише розібратися з вічними питаннями, на зразок законів про культуру, про мови або про референдум (нагадаємо, черговий проект останнього був відкладений до осені після літнього фіаско), але і підкріпити нормативними актами президентсько-урядову волю до реформ. Керівництво країни дружно адресувало парламентарям свої надії. "Я готовий зробити все для того, щоб Верховна рада прийняла доленосні для країни рішення", - гарантував депутатському корпусу свою підтримку Віктор Янукович. "Я сподіваюся на плідну співпрацю з парламентом", - з оптимізмом дивиться в майбутнє Микола Азаров. Але з першого дня 7-ї сесії на шляху обіцяних реформ виникла деяка проблема.
На тлі ключових подій минулого літнього міжсезоння можна було передбачити, що першими "навколореформаційними" питаннями, які повинні стурбувати Верховну раду, стануть податковий кодекс і МВФ-нововведення. І незважаючи на те, що правляча коаліція не втомлюється рекламувати власну стійкість, на цих двох напрямах парламентські проблеми можуть виникнути вже на старті. Оновлений податковий кодекс, здавалося б, чекають в Раді з розкритими обіймами: червневу постанову про прийняття за основу попереднього законопроекту, що викликала стільки нарікань, скасовано, і тепер парламентарі готові вже 23 вересня розглянути нову версію документа, якщо Кабмін встигне подати його вчасно. Щоправда, при цьому в БЮТ вже пообіцяли "ненормальний" кодекс ігнорувати, та і в комуністичному крилі більшості упевненості немає. Передбачити причину подібного стану речей нескладно: до виборів місцевої влади залишилося менше двох місяців, а податковий кодекс певною мірою зачіпає інтереси всіх виборців. Хоча, не виключено, що велика частина копій, призначених для демонстрації турботи про народне благо, буде зламана на іншому фронті - тому самому, де тарифи і пенсійний вік.
Орієнтири співпраці влади з МВФ можуть довго підживлювати політичне протистояння. Зобов'язання збільшити ціни на газ (і як наслідок - й інші комунальні тарифи) і підняти планку віку виходу на пенсію для українських жінок, судячи зі своєрідності і, головне, різноманітності заяв провідних "регіоналів", самою владою розцінюється як потенційний удар у її рейтинг. Тим паче що в передвиборних умовах бажаючі штовхнути падаючого готові вишиковуватися в чергу. З різкою критикою ініціативи виступають не лише опозиціонери (у "бютівців" увійшло до звички заговорювати про те, як Юлія Тимошенко обіцяла те ж саме, але героїчно не виконувала, а ось про безславний кінець попередньої програми співпраці вони вважають за краще не згадувати), але і комуністичні соратники правлячої партії з більшості. У таких умовах чекати мирного початку політичного сезону не доводилося. І реальність до припущень поставилася максимально доброзичливо. Сьомого вересня після короткочасної блокади трибуни і сутички депутатів від БЮТ і ПР парламентарі вирішили надати опозиції, прибічники якої, як і було обіцяно, мітингували під будівлею ВРУ, деяка подібність карт-бланшу: до порядку денного першого ж пленарного дня було внесено голосування щодо мораторію на підняття тарифів, а розгляд трьох інших питань спотикання (про пенсійний вік, рішення стокгольмського арбітражу і податкові канікули для малого і середнього бізнесу) перенесли на наступний день. Результат коаліційної щедрості можна було спрогнозувати: жоден (включаючи й ініціативу КПУ) документ, який забороняє підвищувати тарифи, не зібрав потрібної кількості голосів, БЮТ заблокував трибуну, нехай навіть роботі це поки не дуже завадило, і пообіцяв боротися далі. "Я думаю, що депутати нашої фракції блокуватимуть трибуну доти, доки голосування не буде результативним", - підбадьорила Юлія Тимошенко своїх прибічників. Новий парламентський сезон почався і звично, і передбачено.
Неспокійна осінь
Вочевидь, "перетягування каната" виборчих переваг в стінах ВРУ декількома днями не обмежиться. Більше того, перші півтора-два місяці сезонної законодавчої діяльності через наближення виборів обіцяють бути особливо цікавими. Незважаючи на те, що коаліція має в своєму розпорядженні достатню кількість голосів, щоб приймати будь-які рішення, окрім, хіба що, конституційних, бажання зберегти хороше обличчя при поганій грі істотно обмежує можливості її представників. Тому, варто передбачити, що велику частину потенційно проблемних рішень "більшовики" вважатимуть за краще відкласти в післявиборний "ящик". Пройдуть вибори, а потім вже з новими силами (або зализуючи рани - все в руках народу) влада зможе працювати над менш популярними змінами. Допускають існування подібного "вододілу" і фахівці. "Результати виборів стануть лакмусовим папірцем, який визначає, що буде далі, в другий період діяльності цієї сесії. Вибори покажуть, чи сталися зміни в громадській думці, чи позначилися вони на рівнях підтримки політичних сил. Зокрема, тих, які зараз вирішальні в парламенті", - цитує "Главред" директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.
Проблемні домовленості з МВФ і недостатня турбота про інтереси платників податків погіршують стартові позиції влади, і є при цьому справжнім подарунком долі для опозиції. Через це, можна допустити, що без різкого підкреслення розділення за лінією "Ми - не вони, вони - не ми" новий політичний сезон точно не обійдеться. З одного боку, керівництво країни, швидше за все, дотримуватиметься курсу "Не ми такі, життя таке" - тобто, прагнути перекладати відповідальність за всі неприємні новини на злочинні дії або бездіяльність попередньої влади (і практика кримінального переслідування минулих функціонерів у таку схему впишеться як не можна краще). З іншого боку, різномаста українська опозиція (а до її лав бажають вписатися не лише умовно провладні "молоді" політсили, але і комуністи, завжди готові стати на боротьбу з будь-яким олігархічним режимом) готова використовувати змушені промахи господарів країни з користю і не без задоволення. І всі сторони, судячи з усього, не схильні недооцінювати значущість грядущих виборів, які можуть стати черговим етапом в побудові непорушної вертикалі влади, замкнутої на главу держави.
Грядущі вибори можуть зробити вплив не лише на вибір більш нейтральних законопроектів або на риторику учасників гонки. Їх дія може стосуватися багатьох аспектів політичного життя. Так, наприклад, специфіка навіть відредагованого тематичного законодавства сприятиме активізації партобудівничих робіт, особливо в тих випадках, коли мова йтиме про "програму лояльності" місцевих еліт до правлячої партії або спроби екстрено переформатувати минулі блоки під потреби заголовних партій.
Теоретично, постраждати за вибори може і склад уряду - комуністи продовжують лобіювати відставку Сергія Тігіпка, а Леонід Грач "замахнувся" на Кабмін в цілому. Підстави для подібних рішень цілком відповідають часу - українську економіку терміново потрібно рятувати від задушення. Але, навіть якщо відвернутися від вірогідної піар-складової часу, не варто забувати про те, що "навколовиборна" лояльність партій-сателітів теж повинна адекватно оплачуватися. Навряд чи неодмінно міністерськими посадами, але все-таки.
Втім, можливість перестановок влада і не заперечує, щоправда, посилається на необхідність дивитися на працю. Тим часом в пресі поширюються списки потенційних "смертників", а експерти говорять, як мінімум, про "косметичний ремонт" в Кабінеті, як максимум - про можливу відставку уряду після виборів і ухвалення всіх необхідних законів - в повній відповідності з принципом "Мавр зробив свою справу".
Якщо антиурядова "діяльність" нових виборів - питання все ще гіпотетичне, то їх прокоаліційну дію можна констатувати вже зараз. В усякому разі, саме формуванням паралельної структури представництв партії "Батьківщина" на місцях в БЮТ пояснили виключення з фракції трьох нардепів, включаючи Богдана Губського. Вигнанець, за його словами, поки вступати в більшість не збирається (інші, хто проштрафився - Іван Денькович і Арнольд Радовець - вже члени коаліції), та і координатори від ПР в своїй зацікавленості в розширенні лав поки признаватися не поспішають.
Та все ж подальший відтік "меншовиків" (навіть якщо він проходить в рамках кампанії чищення лав) укупі з бажанням "тушок" об'єднуватися на міжфракційних підставах може мати довгограючі наслідки. До переліку "цвяхів" нового політсезону заслужено належить перспектива конституційних змін. Нагадаємо, після провалу закону про референдум (до якого, до речі, ще належить повернутися) предметом надій правлячого табору стало питання скасування політреформи-2004.
Конституційний суд ним вже займається, але для того, щоб ввести в дію нові або реанімовані старі норми, нагадують фахівці, швидше за все, все одно знадобиться допомога 300 парламентарів. А значить, офіційно чи ні, але розширення більшості зайвим не буде.
Після тих успіхів, які президент і його партія демонструють на ниві побудови єдиної владної системи, можна було б передбачити, що на горизонті рано чи пізно замаячить політичне затишшя. Але поки що говорити про це рано. Підготовка до виборів на місцях. Внутрішньофракційні проблеми. Показово відцентрові тенденції, як в коаліційному, так і в опозиційному таборах, кожен з яких далекий від справжньої єдності. Перестановки в Кабміні. Прийняття потенційно суперечливих або неприємних для більшості виборців законів. Можливе перелицьовування Основного закону. Осінь-2010 буде насиченою подіями. Спокій політикуму все ще не сниться.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
