481
В Україні нікому слідкувати за якістю палива?
— Енергетика
В Україні фактично відсутня система контролю якості нафтопродуктів, - до такого висновку приходить галузеве видання "Термінал". Причин ситуації, що склалася, на думку експерта видання Геннадія Рябцева, безліч. Серед іншого експерт відзначає протиріччя в законодавстві, малу кількість сучасних лабораторій, відсутність єдиного реєстру гравців ринку, а також наявність економічних стимулів для виробництва низькоякісної продукції і недостатнє фінансування органів контролю і стандартизації. Ці та інші системні проблеми призвели до того, що з другої половини 2008 року, перевірками якості палива в Україні займалися фактично лише трейдери і громадські організації.
При цьому якщо перші намагаються утримати якість пропонованої продукції на досить високому рівні (звинувачення в реалізації неякісних продуктів призводить до падіння продажів), то другим часто не вистачає професіоналізму для проведення перевірок на гідному рівні. "Директори і президенти всіляких інститутів захисту прав споживачів не лише не є фахівцями в області метрології, але мають саме дилетантське уявлення про предмет перевірок. Не дивно, що якість керованих ними досліджень далека від досконалості, а з-за декларованої незалежності раз у раз виглядають вуха спонсорів", - затверджується в публікації.
Найвідомішою громадською організацією, яка проводить перевірки якості палива в країні, є Інститут споживчих експертиз (ІСЕ). У липні Інститут заявив про запуск масштабного проекту по "незалежній перевірці палива на АЗС України і створенні єдиного реєстру кількості порушень щодо якості палива". Аналізуючи інформацію про заявлені плани, а також про вже виконану роботу, експерт "Терміналу" робить висновок про те, що об'єктивність даної кампанії викликає немало сумнівів.
Зокрема, оголошена організацією ініціатива (перевірка всього палива, що реалізується в країні) вимагає величезних грошових витрат і людських ресурсів. При цьому 27 регіональних підрозділів Держспоживстандарту, витрачаючи на лабораторні дослідження 3,5 мільйона гривень на рік, були здатні перевірити лише 0,5% нафтопродуктів, що реалізовувалися.
Експерт видання, розглядаючи результати вже проведених перевірок ІСЕ, наводить низку помилок і невідповідностей, допущених в звітах. Наприклад, заявляючи про проведення рейду на 200 АЗС в семи містах України, експерти ІСЕ не вказують ні дати перевірок, ні адреси і приналежності заправок, що реалізують неякісне паливо. Крім того, експерти ІСЕ плутають марки бензину, перевірки якості і встановлення марки палива, роблять висновок про відповідність нафтопродуктів стандарту на підставі неповного переліку показників якості тощо. Також в ІСЕ, наприклад, подають дані про кількість палива, що реалізується, яке відповідає нормативам Євро-4, Євро-5. Тим часом, дані нормативи встановлюють граничні викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами автомобілів. Тобто на відповідність їм перевіряють не паливо, а транспортні засоби.
Враховуючи ці та інші невідповідності в звітності ІСЕ, експерт робить висновок про те, що довіряти дослідженням подібних організацій досить складно через їхню непрофесійність, ангажованість і внаслідок того, що джерела фінансування таких компаній часто невідомі. "Країна потребує публічної, професійної, колегіально керованої і публічно фінансованої асоціації, побудованої на принципах відкритої і рівноправної участі держави, бізнесу і споживача", - йдеться в публікації.
З іншого боку, на думку експерта, поки такої організації нема, можна довіряти державним перевіряючим органам, а також власному досвіду. Відзначимо також, що до кінця 2010 року на лабораторні дослідження зразків продукції, відібраних в роздрібній мережі, Держспоживстандарт отримає 1,8 мільярда гривень.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
