1435
Уряд вбиває агробізнес
— Аграрний ринок
Попри сприятливу цінову кон'юнктуру, Кабмін не дозволяє аграріям і зернотрейдерам заробити на експортних постачаннях.
На ринку зерна практично зупинені закупівлі продукції у сільгоспвиробника й істотно зменшено темпи експорту. За липень-серпень - перші два місяці маркетингового року - Україна продала лише 2,2 млн. т продукції, що відповідає мінімальному обсягу постачань. Можливості трейдерів дозволяють експортувати до 2,5 млн. т зерна за один місяць. Це означає, що Україна заробила на зовнішніх ринках в липні-серпні не більше $300 млн., тоді як ця сума могла бути в 1,5 рази більшою, враховуючи серпневе підвищення цін на сільгосппродукцію, викликане забороною на експорт в Росії.
Причина зниження темпів експорту і зменшення виручки компаній все та ж - митні органи затримують відправлення судів із зерном за кордон. За словами генерального директора Української аграрної конфедерації (УАК) Сергія Стоянова, зараз в портах простоюють судна, готові відвантажити 1,4 млн. т зерна. Зернотрейдери зазнають багатомільйонних збитків у зв'язку з простоєм транспорту в портах. Так, лише крупний зернотрейдер "Нібулон" з початку маркетингового сезону втратив на простоюванні суден $1,150 млн.
Зернотрейдери вважають, що подібна державна політика, яка вводить гравців ринку в стан невизначеності, шкодить не лише їм. "Незаконні і неформальні обмеження на експорт призвели до того, що селяни втрачають на кожній тонні зернових по 350 грн., що в сумі складає не менше мільярда, - зазначає генеральний директор ТОВ "Укрзернопром Агро" Євгеній Ленг.- Ціни впали, ринок практично завмер у невизначеності, ліквідність продукції рослинництва істотно знизилася. Складається враження, що хтось зацікавлений у продажі українськими селянами зерна на внутрішньому ринку за низькими цінами", - говорить директор.
Поведінка трейдерів, а саме - зниження закупівель, пояснюється тим, що уряд відкладає розгляд питання квотування експорту зерна. Нагадаємо, останній раз Кабмін переніс вирішення цієї проблеми на 15 вересня, що і занурило ринок у сплячку. "Я вважаю, що держава повинна дати точний сигнал - буде квотування чи ні. На мій погляд, краще б ввели механізм квотування, адекватний такому в 2006 р. Тоді зернотрейдерам було би зрозуміло, хто і скільки продасть продукції. Це б активізувало закупівлю зерна у сільгоспвиробника, який потребує обігових коштів для здійснення восени посівної", - вважає Стоянов.
Але, очевидно, уряд керується іншими принципами. Аналітики вважають, що штучна заборона постачань продовжиться до тих пір, поки держава не накопичить необхідний запас зерна, аби закрити продовольчі потреби країни. Судячи з темпів закупівель в держрезерв, уряду знадобиться ще не менше двох-трьох місяців, оскільки з необхідних 4-5 млн. т зерна в засіки придбано лише 1,4 млн. т.
Водночас аграрії втрачають прекрасну можливість заробити на вирощеному урожаї, який і без того зібрали з істотними втратами. Так, в період з 20 по 27 серпня 2010 р. закупівельна ціна на кукурудзу зросла на 100 грн../т - до 1300 грн. Фуражний ячмінь подорожчав на 60 грн. Його купували у селян по 1245 грн../т. Ці культури дозволяють отримувати маржу на рівні мінімум 200 грн. на тонні. Гірше ситуація з іншою культурою - пшеницею. Судячи з усього, унаслідок озвученої державної політики трейдери втратили інтерес до цього продукту, що блискавично позначилось на прайсах. За минулий тиждень попит на пшеницю п'ятого класу впав, а її ціна знизилася до 1300 грн../т. Нагадаємо, в Асоціації фермерів і приватних землевласників вважають хорошою вартість фуражу на рівні 1100 грн../т.
Таким чином, втрат від політики зменшення постачань знову зазнає сільгоспвиробник, який ще зовсім недавно радів перспективі перекрити збитки в господарствах, пов'язані із засухою, продажем продукції за високими цінами. Тепер уряд позбавляє його такої можливості. В той же час постачальники зерна за кордон все ж продадуть на експорт зерно. Експерти вважають, що цей об'єм, згідно з останніми даними про зібраний урожай, може скласти не менше 12 млн. т. "Швидше за все, це буде 6 млн. т пшениці, 3 млн. т ячменю і 4 млн. т кукурудзи", - прогнозує Стоянов. Враховуючи практику кризових років і неврожаїв, цей сценарій сповна реальний - постачання можуть бути перенесені на другу половину маркетингового року, враховуючи можливості трейдерів.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
