Податкова "чернетка". Спроба друга


Податкова "чернетка". Спроба друга

У Міністерстві фінансів України відбулася презентація Податкового кодексу, оприлюдненого напередодні для всеукраїнського обговорення. До публічної дискусії "податкову біблію" готували ретельно. Принаймні про це заявляють у Міністерстві фінансів та Державній податковій адміністрації України (ДПАУ). Очевидно, цьому посприяла надто бурхлива реакція бізнес-спільноти на окремі податкові заповіді та критика глави держави варіанту кодексу, підтриманого депутатами в першому читанні.

На всенародне обговорення розробники документа відвели небагато часу. Так, до 5 серпня уряд має узагальнити всі пропозиції та не пізніше 5 вересня 2010 року подати їх до парламенту. Пропозиції та зауваження до проекту приймаються за адресою gromada@sta.gov.ua, повідомили в ДПАУ.

В оновленому проекті Податкового кодексу можна виділити декілька суттєвих відмінностей від попереднього варіанта. Зокрема, зник пункт про податок на нерухомість та оподаткування доходів громадян, отриманих від розміщення вільних коштів на банківських депозитах. Немає й раніше заявленого урядом пункту про запровадження прогресивної шкали податку на прибуток для фізичних осіб: зберігається єдина ставка податку на рівні 15%. Не передбачає кодекс і звільнення будівельних робіт та операції з продажу житла на первинному ринку від сплати ПДВ, за що раніше ратувало Міністерство регіонального розвитку та будівництва України.

При цьому в кодексі пропонується запровадити туристичний збір, який стягуватиметься з туристів готелями, кемпінгами, санаторіями (що направляють туристів на поселення в будинки або квартири, які перебувають у власності чи оренді) і суб’єктами, уповноваженими місцевими радами стягувати цей збір. Ставку збору пропонується встановити в розмірі 0,5-1% від вартості тимчасового помешкання або нічлігу, не враховуючи витрат на харчування, побутові послуги, телефонні рахунки. Отримані кошти надходитимуть до місцевих бюджетів і будуть використовуватися для розвитку туристичної інфраструктури відповідної територіальної общини.

Серед іншого, проект передбачає зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 17% починаючи з 1 січня 2014 року (з 1 січня 2012 року - 19%, з 1 січня 2013 року - 18%). Крім того, передбачається зниження ставки податку на прибуток підприємств з 25% до 20% з 1 січня 2014 року (з 1 січня 2012 року - 24%, з 1 січня 2013 року - 22%).

На думку Президента України Віктора Януковича, ухвалення Податкового кодексу зробить Україну "державою зі зрозумілою податковою політикою".

"Те, що Україна 19 років прожила без Податкового кодексу, я вважаю величезним недоліком, і те, що ми пішли зараз на те, щоб у найкоротший період часу було прийнято Податковий кодекс, дасть, природно, великі плюси економіці, бізнесу, промисловості та інвесторам", - заявив він під час прес-конференції в Сімферополі. На швидке ухвалення Кодексу розраховують і в уряді, щоб підготувати проект бюджету на 2010 рік за новими податковими правилами. "Нові податкові норми повинні виконувати стимулюючу функцію по відношенню до реального сектора економіки і полегшувати умови ведення бізнесу", - розповідає про роль Податкового кодексу в бюджетному процесі на наступний рік перший віце-прем’єр Андрій Клюєв.

Тим часом довкола оприлюдненого проекту Податкового кодексу виник певний конфуз. Винесений на громадський розгляд документ підготовлений Мінфіном та ДПАУ, але без узгодження з віце-прем’єр-міністром з економічних питань Сергієм Тігіпком. Таку інформацію сам Сергій Тігіпко прокоментував просто: мовляв, нині Кабмін розглядає два варіанти Податкового кодексу. Перший - розроблений Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією України. Другий, за словами Тігіпка, саме розробляється робочою групою під його керівництвом, до якої увійшли представники бізнес-середовища країни. У прес-службі партії "Сильна Україна" повідомили, що другий варіант кодексу буде презентовано сьогодні-завтра.

"Через уряд жоден із кодексів не проходив, жодних рішень Кабмін не приймав. Те, що надруковано (у газеті "Урядовий кур’єр". - Авт.), я вважаю, що там є ще багато позицій, які треба відкоригувати, зокрема посилення адміністрування, - сказав Тігіпко. - Ми далі продовжуватимемо роботу, і я упевнений, що депутати приймуть хороший Податковий кодекс", - підсумував він. Як оцінює бізнес оновлений проект Податкового кодексу? Та які зміни потрібно ще до нього внести? Про це "День" запитав у експертів.

Коментарiі

Податок на нерухомість потрібен

Леонід Рубаненко, президент Спілки податкових консультантів України:

- Нарешті суспільство побачило єдиний документ, а не збірник приписів. За участі наших експертів фактично заново переписали другий розділ про адміністрування податків та зборів. Багато наших пропозицій врахували і стосовно податку на прибуток. Після тривалих дискусій з Мінфіном у проекті кодексу вдалося відстояти оподаткування підприємств, які мають у своїй структурі філії. Крім того, в оприлюдненому варіанті узаконено право підприємств продавати своїх квоти на викиди парникових газів, що передбачено процедурою Кіотського протоколу. Однак іще є над чим працювати. Зокрема, на мій погляд, в остаточному варіанті кодексу варто відновити податок на нерухомість. Неоднозначне ставлення експертів і до введення туристичного збору. На мій погляд, його недоречно стягувати з людей, які проживатимуть у готелях під час відрядження. Туристичний збір має застосовуватися до справжніх туристів.

Оподаткування депозитів - не на часі

Станіслав Аржевітін, перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності:

- Підтримую вилучення з проекту кодексу норми про оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих за рахунок зберігання коштів на банківських депозитах. На мій погляд, в Україні ще не час вводити такі новації, хоч в інших країнах такий вид оподаткування дійсно працює. Нам не варто виривати частини світового банківського досвіду з контексту. Давайте спочатку проаналізуємо, чи готове наше суспільно до цього: яка статистика з накопичення депозитних вкладів населення, скільки коштів держава гарантує вкладникам за банківськими вкладами тощо. Крім того, введення такого податку містило ще один ризик. Інформація про всіх власників депозитів мала надходити до податкової інспекції. Враховуючи ж, що в Україні без особливих проблем за пару сотень гривень можна придбати будь-яку базу даних, то тільки уявіть, до яких суспільних наслідків могло б призвести потрапляння такої інформації в погані руки!

Реформування податкової системи не відбулося

Тетяна Зацерковна, член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України:

- Рада підприємців вносила багато пропозицій, але затвердили тільки ті, які наближають норми кодексу до вже існуючого податкового порядку. Відбулося "косметичне корегування" деяких пунктів першого варіанту документу. Але насправді реформування податкової системи не відбулося. Бізнес прагнув побачити в Податковому кодексі спрощення адміністрування податків, яке привело б до зменшення штрафів, кількості перевірок і їхніх термінів. Але... Як був проект Податкового кодексу складний у плані розрахунку бази оподаткування за всіма податками, таким він і залишився. Чому так сталося? На мій погляд, коли почали розробляти проект кодексу, то держава чітко не визначила завдання, які в підсумку потрібно видати "на-гора". Звичайно, що певні моменти роботи бізнесу покращено. Наприклад, відбулося зближення податкового та бухгалтерського обліку в питанні сплати податку на прибуток, вилучено пункт про самовільне списання податківцями коштів із рахунків підприємств, які мають податкову заборгованість перед бюджетом. Однак бізнес очікував більшого.

Бізнесу та податківцям - взаємну відповідальність

В’ячеслав Власов, експерт податкового комітету Американської торговельної палати в Україні, партнер відділу податкових та юридичних послуг PricewaterhouseCoopers в Україні:

- Оприлюднений варіант - це компіляція раніше прийнятого парламентом документу, але з урахуванням значної кількості поправок від представників бізнесу. Позитивно, що оновлений варіант кодексу не погіршує процес адміністрування податків. Серед серйозних кроків назустріч підприємцям виділив би декілька. Перший - Міністерство фінансів України погодилося, що невиїзна документальна перевірка (коли підприємець приносить тонни паперів у податкову інспекцію, їх перевіряють і в результаті все одно виїжджають інспектувати) має проводитися лише за згодою платника податків. Такий крок значно спростить роботу бізнесу, адже окрім цього виду перевірок існують ще камеральні, виїзні документальні перевірки. Другий - збережено пункт про правила прийняття та введення в дію податкових законів. Тобто мова іде про те, що податкові новації не можуть упроваджуватися раніше, ніж за шість місяців до початку нового календарного року. Ще один позитивний аспект - у разі суперечності однієї норми закону іншій податківці використовуватимуть ту, яка більше захищає платника податків, а не контролюючі органи. В процесі ж подальшого обговорення кодексу бізнес сподівається ще й на запровадження норми про відповідальність податківців. Наприклад, за невчасне відшкодування ПДВ.

Необхідно змінити спрощену систему оподаткування

В’ячеслав Биковець, перший віце-президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:

- У проекті Податкового кодексу залишився ряд неврахованих зауважень від підприємницької спільноти. Ми вважаємо, що потрібно змінити модель спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. В процесі підготовки кодексу ми виступали проти звуження переліку видів діяльності для "спрощенки". На жаль, до нас не дослухалися. Крім того, більшість підприємців пропонувала збільшити граничні розміри виручки для фізичних осіб - платників єдиного податку до 1 мільйона гривень на рік. Натомість у доопрацьованому проекті маємо 500 тисяч гривень. Не вирішено й питання відповідальності податкових органів, наприклад, при порушенні строків проведення перевірок з питань відшкодування ПДВ. Однак є багато питань, які нам все-таки вдалося вирішити. Так, у затвердженому парламентом у першому читанні документі містилося безліч питань стосовно адміністрування податків, які викликали спротив бізнесу. Зараз же вдалося виключити з проекту норми або обмежити права податкової щодо обстеження житла фізичних осіб, використання технічних засобів (фото-, відео-, аудіофіксації), опитування фізичних осіб, застосування податкової застави на майно платника, який проходить процедуру апеляційного та судового оскарження рішення податкової адміністрації, накладення адміністративного арешту на майно особи тощо. Зменшено й розміри штрафних санкцій до бізнесу за повторне (протягом року) невчасне подання або ж неподання податкової звітності.

Потрібно врегулювати оподаткування доходів нерезидентів

Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації:

- Опублікований документ містить певне покращання в порівнянні з попередньою версією. Так, зокрема, були вилучені положення щодо податкової поруки, проти якої активно виступала бізнес-спільнота. Це є однозначно позитивною зміною. Запровадження податкової поруки у вигляді банківської гарантії ставило б платників, які не мають фінансової можливості отримати таку гарантію, в нерівні умови із платоспроможними платниками податків, що порушує принцип рівності усіх платників перед законом. Також із переліку видів господарської діяльності, на яку, згідно з початковою версією проекту Податкового кодексу, не поширювалася спрощена система оподаткування, було вилучено: діяльність з надання послуг інтернет-провайдерів, діяльність у сфері інформатизації та зовнішньоекономічна діяльність, що можна оцінювати як позитивну зміну з погляду розвитку української IT-індустрії. Разом із тим варто відзначити й деякі негативні зміни. Так, зокрема, з’явилася норма, якою передбачено, що інвестиційний збиток, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб на 1 сiчня року набрання чинностi цим кодексом, не враховується при обчисленні iнвестицiйного прибутку, починаючи з результатів за такий рік. З огляду на запропоновану для громадського обговорення редакцію проекту Податкового кодексу актуальними залишаються пропозиції нашої асоціації щодо збалансування відповідальності платників податків і держави, врегулювання проблем оподаткування податком на додану вартість, експорту послуг, чіткого врегулювання оподаткування доходів нерезидентів тощо.

Кодекс у більшості випадків враховує інтереси бізнесу

Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України:

- Федерація роботодавців України разом зі спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні ще у середині травня розпочала роботу над розглядом змісту проекту Податкового кодексу. Якщо порівнювати перший варіант проекту із тим, який був опублікований 3 серпня у газеті "Урядовий кур’єр", то, звичайно, останній варіант - це серйозно модернізований та оновлений документ, що у більшості своїй ураховує інтереси бізнесу. Загалом роботодавцями було направлено до Міністерства фінансів України 175 пропозицій до проекту Податкового кодексу. Серед них, зокрема, Мінфіном концептуально було підтримано зауваження щодо встановлення обмежень права податкових органів на проведення обстеження територій, приміщень та житла і вилучено норми, які регулюють питання хронометражу та опитування працівників; були відкориговані розміри санкцій за несплату податків та зборів. Також враховані пропозиції роботодавців щодо застосування прискорених методів амортизації, сплати консолідованого податку відокремленими підрозділами, застосування порядку оподаткування операцій в іноземній валюті, які стали максимально наближеними до правил бухгалтерського обліку, врахування у складі витрат коштів, перерахованих на користь неприбуткових організацій у розмірі 2-5%.

Проте, на жаль, Мінфін не підтримав пропозиції щодо застосування непрямих методів оподаткування; визначення термінів "пов’язана особа", "місцезнаходження підприємств", "постачання послуг"; порядку внесення змін до податкової звітності; порядку застосування податкових роз’яснень та процедури оскарження; дотримання балансу відповідальності між державою та платниками податків, зокрема, щодо проблеми своєчасного відшкодування ПДВ. Міністерство фінансів не відмовилося від застосування обліку платниками податків податкових різниць, не переглянуло підходи до оподаткування комісійних операцій та роялті, застосування механізму автоматичного відшкодування ПДВ, зменшення фіскальних повноважень податківців під час проведення контрольних перевірок, надання пільг при оподаткуванні окремим галузям народного господарства тощо.

У найближчий час ФРУ організовує обговорення регіональними організаціями роботодавців останньої редакції проекту Податкового кодексу. Результатом стане підготовка пропозицій, з урахуванням тих, які були не враховані попередньо Мінфіном. Серед таких пропозицій - вдосконалення адміністрування податків, скорочення бюджетної заборгованості з ПДВ, суттєве скорочення підстав проведення документальних перевірок. Найближчим часом ми знову направимо всі свої пропозиції до Міністерства фінансів України та профільного комітету Верховної Ради. Ми будемо наполягати на тому, щоб вони були підтримані у заключній редакції проекту Податкового кодексу.

Наталія Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua