3389
Євросоюз чекає прискорення інфляції?
— Казна та Політика
Євро падає. Державні борги зростають. Євроцентробанк включає друкарський верстат, щоб допомогти "хворим" бюджетам країн єврозони. Всі це посилює страх перед інфляцією. І для нього є всі підстави.
До Октоберфеста в Мюнхені ще чотири місяці. Але ціни за літрову кварту пива (мас) встановлені вже зараз: вона буде коштувати 8,9 євро. Рік тому мас коштував 8,6 євро. Ціна зросла на 3,5%. Це немало для часу, коли реальні зарплати залишаються на колишньому рівні. Але навіть якщо не всі бюргери восени відправляться до Мюнхена, занепокоєння з приводу того, що гроші коштують все менше і менше, позбавляє спокою все більше людей. У недавньому опитуванні інституту Forsa 54% респондентів зазначили, що у них "великий" або "дуже великий" страх викликає зростання прожиткового мінімуму - з лютого він збільшився на 10%.
Причина для інфляційних побоювань - це суміш із млявої грошової політики, державних боргів і слабкого євро. Після того, як уряди країн єврозони на початку травня ухвалили рішення щодо пакету порятунку в розмірі 750 млрд. євро для країн-боржників, які спіткнулись, а Євроцентробанк оголосив про покупку держоблігацій, громадяни забили на сполох. Нічого дивного. Адже стрімке зростання держборгу і масивне друкування грошей - це саме та комбінація, яка в 20-х роках минулого століття подарувала гіперінфляцію Німеччині - сьогодні найпотужнішій економіці Європи. А наслідки падіння Німеччини важко навіть уявити. Історія повторюється?
Флірт з дефляцією
Нинішні темпи зростання інфляції поки дають мало причин для занепокоєння. Інфляція в єврозоні знаходиться на рівні 1,5%. Якщо відняти ціни на електроенергію і на продукти харчування, її темпи перебувають на рівні менше 1%. "Ми знаходимося у сфері низької інфляції з дефляційними тенденціями", - говорить Карстен Юніус, валютний експерт DekaBank. За його прогнозами, в наступні місяці базова ставка інфляції буде і надалі зменшуватись. Йорг Кремер, головний економіст Commerzbank, вважає навіть, що в цьому випадку "знову спалахне дефляційна дискусія".
Для цього є кілька причин.
Перша - те, що уряди по всьому світу в наступні місяці будуть посилювати заходи економії, щоб залатати глибокі діри в бюджетах. Більш низькі витрати держав і більш високі податки будуть гальмувати загальноекономічний попит. Це впливатиме на ціни. У єврозоні консолідація держбюджетів знизить зростання на 0,5%, підрахували економісти Commerzbank.
Друга причина - те, що, щоб знову стати конкурентоспроможними, країни PIGS (Португалія, Італія, Греція, Іспанія) повинні виправити наслідки істотного зростання зарплат у минулі роки. Без їх болючого скорочення це навряд чи можливо. Але якщо будуть знижуватися витрати із зарплат, підприємства можуть зменшувати і ціни на свою продукцію, щоб виграти частки ринку.
Третя причина - те, що темпи зростання цін на сировинних ринках, схоже, сповільнилися. У багатьох промислових країнах в другому півріччі 2010 року прогнозується уповільнення темпів зростання економіки. У Китаї та Бразилії важливі індикатори стану економіки вже повернули вниз. Експерти із сировини італійського банку UniCredit очікують, що ціни на промислові види сировини протягом наступних трьох-шести місяців знизяться.
Що стосується нафти, то тут на ціни тиснуть вільні виробничі потужності OPEC (приблизно 6 млн. барелів на день), а також значні складські запаси країн ОЕСР (близько 2,7 млрд. барелів). З початку травня "чорне золото" подешевшало майже на $ 20 - до $ 70 за барель. За прогнозами економістів UniCredit, ціна на нафту знову може продемонструвати тенденцію до зростання тільки в наступному році.
Нарешті, ще однією причиною є те, що проблемна ситуація в іспанських ощадкасах загострила банківську кризу в Європі. Це може поставити під сумнів прогрес в питанні надання кредитів, який спостерігається в останні декількох місяців. Кредити підприємствам в єврозоні у порівнянні з минулим роком зменшились на 2,4%. "Якщо банки не будуть надавати нові кредити, це буде сприяти дефляції", - говорить Торстен Поллайт, головний економіст Barclays Capital у Німеччині.
З урахуванням усіх цих причин, не дивно, що для учасників фінансового ринку інфляція в даний час не є темою для обговорення. На період з 2015 по 2020 рік вони розраховують в середньому на темпи дороговизни в 2,4% - всього на 0,4% вище, ніж прогнозує Євроцентробанк.
Весілля з інфляцією
Однак для головного економіста Commerzbank Кремера це не є підставою давати відбій бойової готовності на ціновому фронті. "Ринки думають на короткостроковий період і не бачать довгострокових тенденцій, - говорить Кремер. - У наступний рік-два ми ще будемо фліртувати з дефляцією, але після цього прийде інфляція".
Вирішальним чинником для цього стане величезна грошова маса, яку центробанки всього світу протягом останніх років закачали в економіку. У єврозоні грошова маса M3 (яка разом з готівкою, безстроковими, строковими і ощадними вкладами включає і частки у фондах, які здійснюють операції з короткостроковими цінними паперами) з моменту введення євро зростала швидше, ніж це передбачає рекомендований показник Євроцентробанку в 4,5%. На максимумі рівень грошової маси на 33% перевищував розрахований рівень стабільності. Хоча через ослаблення видачі кредитів внаслідок фінансової кризи з кінця року 2008 розрив трохи зменшився, M3 зараз все ще перевищує цільовий показник на 24%.
Досвід минулих десятиліть показує: якщо грошова маса сильно зростає, то раніше чи пізніше ціни на товари, послуги та майнові активи також зростуть.
"Збільшення грошової маси в даний момент практично дорівнює нулю", - говорить член правління ЄЦБ Юрген Штарк. Фактично M3 переживає застій з моменту банкрутства Lehman. Але якщо підйом зміцниться, надання банківських кредитів знову почне зростати. Перші ознаки цього вже є. У березні банки в єврозоні надали на 2,6% більше кредитів приватним домогосподарствам на будівництво житла, ніж у минулому році.
У комерційних банків є необхідна кількість грошей на збільшення кредитування, оскільки після банкрутства Lehman центробанки забезпечили фінансовий сектор мільярдними вливаннями. У єврозоні монетарний базис - сума з готівкових грошей і кредитів центрального банку комерційним банкам - відтоді збільшився приблизно на 50%.
Кінця не видно
З початку травня Євроцентробанк скуповує у банків держоблігації країн PIGS. У відповідь він списує гроші центрального банку на їх рахунках в ЄЦБ. Хоча співробітники ЄЦБ підкреслюють, що вони знову відкачують гроші шляхом зворотних РЕПО-угод, економіст DekaBak Юніус вважає це незграбним "маркетинговим трюком". Насправді ЄЦБ не відкачує гроші, а пропонує комерційним банкам вкладати їх під відсотки на один тиждень. Після закінчення семи днів банки знову можуть вирішувати, чи вкладати гроші знову у ЄЦБ або краще надати їх у вигляді кредиту.
До цього слід додати, що через боргову кризу ЄЦБ пропонує комерційним банкам у рамках рефінансування позичати в нього стільки грошей, скільки їм необхідно. В результаті тепер не ЄЦБ, а комерційні банки визначають, скільки грошей центробанку вливається у фінансову систему.
Те, що ЄЦБ й інші великі центральні банки встигнуть закрити грошовий кран, перш ніж почнеться інфляція, викликає сумніви. Тому що для того, щоб ліквідувати боргові гори в держбюджеті, в принципі, є тільки чотири можливості: економія, зростання, держбанкрутство і інфляція. Але оскільки політики бояться держбанкрутства як чорт ладану, високих темпів зростання не передбачається, а жорстка економія варта політичної більшості, вже скоро "має зрости тиск на ЄЦБ з метою допустити більш високі темпи інфляції", - пророкує Поллайт.
Зрозуміло, що більш високі темпи інфляції викликають зростання відсоткових ставок, а разом з ними витрат з рефінансування держави. Але чим довше терміни виплат за боргами держави, тим менша небезпека того, що уряд "кинеться на багнети" зростаючих відсотків. У Німеччині термін виплат із держборгів у 5,8 років порівняно короткий. А Греція (7,7), Італія (7,2), Франція (6,9) та Іспанія (6,7), навпаки, мають більш тривалі терміни виплат. Тому викликані інфляцією більш високі відсотки не стануть для них болючими так швидко, як для Німеччини. Це говорить на користь того, що тиск на ЄЦБ у бік більшої інфляції прийде, перш за все, з цих країн.
А в те, що Євроцентробанк буде чинити опір політичному тиску, вже ніхто не вірить. Відтоді як ЄЦБ погодився на купівлю держоблігацій. "ЄЦБ став ближчим до політики і буде менше піддаватись тиску на користь інфляції", - вважає Кремер. Тим більше, якщо інші великі центробанки, такі як американська ФРС або Банк Англії, протягом наступних років не будуть жорстко дотримуватися своїх обіцянок щодо забезпечення стабільності. Вже зараз економісти вимагають від США зважитися на велику інфляцію, щоб реально "розплавити" борги держави.
Чим менше ЄЦБ тисне, тим більш м'яким буде євро. Якщо євро впаде відносно інших ключових валют, імпорт в Європу подорожчає. Це підніме споживчі ціни. За розрахунками економістів Société Générale, недавнє падіння курсу євро дозволило інфляції піднятися на 0,3-0,6%. Тому німецькі водії, наприклад, практично не відчули спаду цін на нафту в доларах.
У найближчі роки до єврозони з-за кордону прийде ще кілька чинників для інфляції в ЄС. Багато азійських країн прив'язали свої валюти до долара. Щоб не допустити ревальвації своїх грошей, вони тримають фіксованою різницю між своїми відсотковими ставками та процентними ставками в США, хоча їх економікам на тлі високого зростання краще підійшли б і більш високі відсоткові ставки. У результаті, дуже м'яка грошова політика загрожує перегріти економіки в Азії і сильно підняти ціни. У Китаї ставка інфляції в квітні досягла 2,8% - найвищого рівня за останні 18 місяців.
Зростання ціни на світовому ринку і слабкий євро - це класична комбінація для імпортованої інфляції. Вже зараз європейські підприємства відчувають тиск. За даними фірми Markita, що надає фінансові послуги, у недавньому опитуванні менеджери із закупівель скаржилися на "загальне подорожчання вихідної сировини". Зростання виявився найвищим за останні два роки. Підвищення цін на сировину вони, у свою чергу, закладають у ціну збуту своєї продукції. І в міру того, як економіка буде оживати, підприємства зможуть нав'язувати своїм споживачам більш високі ціни. Головний економіст Commerzbank Кремер очікує, що, починаючи з 2013 року, темпи інфляції становитимуть у 3-4% на рік. Якщо він матиме рацію, знадобиться, мабуть, не так багато часу, щоб літровий кухоль пива на Октоберфесті коштував більше 10 євро.
Мальті Фішер, Дмитро Ярош
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
