1620
Мотиватор
— Казна та Політика
Комітет економічних реформ на чолі з Президентом України Віктором Януковичем 12 червня затвердив Програму соціально-економічних реформ на 2010-2014 рр.. За місяць до цієї події, 30 квітня поточного року, парламент затвердив Програму соціально-економічного розвитку на 2010 р., розроблену урядом.
Справа, звичайно, хазяйська, але досить дивно, що спочатку приймається програма уряду, потім Держбюджет, а вже потім стратегічна президентська програма. Поінформовані люди в Адміністрації Президента запевняють, що це особливий стратегічний задум, який повинен ввести в оману опозицію і замаскувати справжні наміри влади. Втім, не варто забувати, що на вибори Віктор Федорович йшов з окремою програмою "Україна для людей", з великими планами економічних перетворень, і вона могла пролити світло на глобальні економічні плани майбутнього Президента.
Сам глава держави незадовго до подання остаточного тексту плану розвитку економіки до 2014 р. заявив, що реформи розпочнуться тільки наступного року. Тобто фактично визнав, що 2010 втрачений для перетворень. Зате Президент не втратив можливості поглянути у далеке майбутнє. Обидві президентські програми ставлять метою входження України до G20. Цікаво, що, за розрахунками Гаранта Конституції, відбутися це має в 2020 р., тоді як сама Програма розрахована до 2014 р. Таким чином, пан Янукович прозоро натякає, що одна з умов запланованого ним реформування економіки полягає в його переобранні в 2015 р. Чи варто говорити, що сценарій розвитку подій до 2015 р. залишається таємницею, покритою мороком невідомості ...
Вперед і вгору
На відміну від декларативної передвиборчої програми, нинішній план дій містить перелік конкретних кроків, які, на думку президентської команди, дозволять досягти запланованого результату.
Програма розділена на чотири частини, присвячені стабілізації економічного розвитку, підвищенню стандартів життя, поліпшенню бізнес-клімату, а також модернізації інфраструктури та основних галузей економіки. У кожній розписані проблеми конкретної сфери, причини виникнення цих проблем, цілі, завдання і практичні кроки реформування. Реалізувати ці кроки передбачається в три етапи: перший - до кінця 2010 р., другий - у 2011-2012 рр.., третій - у 2013-2014 рр..
Перший етап зводиться, по суті, до розробки та прийняття законопроектів, перелік яких міститься в додатку до основної частини Програми. За словами Ірини Акімової, першого заступника голови Адміністрації Президента, ці законопроекти повинні стати законодавчою базою для проведення реформ протягом усього п'ятирічного періоду.
В якості одного з головних завдань Програми в частині стабілізації економічного розвитку задекларовано щорічне зниження темпів інфляції на 1 в.п., щоб за підсумками 2014 цей показник не перевищив 5-6%. Крім того, Програма передбачає, що до 2014 р. щорічні темпи зростання ВВП досягнуть 5% і до цього ж часу дефіцит держбюджету знизиться до 2% ВВП. При цьому заходи, які дозволять країні поліпшити макроекономічні показники, сформульовані обтічно і розпливчасто. Так, у Програмі нічого не сказано про зниження ставки ПДВ. Хоча це не узгоджується з проектом Податкового кодексу (який минулого тижня був стрімко прийнятий в першому читанні - ред.), що передбачає зниження ставки цього податку з 20% до 17% вже в 2011 р.
Аналогічна ситуація з податком на прибуток - Програма говорить про "поступове зниження після 2012 р.", але ніяких цифр до цієї заяви не додається. Можливо це пов'язано з лукавством в описі зниження ставки податку у проекті Податкового кодексу.
Прикметно, що задекларовані в Програмі макроекономічні показники вже розкритикували представники Світового банку (СБ) і Міжнародного валютного фонду (МВФ). Ці організації підтримали прагнення України до реформ, але жорстко розкритикували їх парадигму. Так, Макс Альєр, голова представництва МВФ в Україні, заявив, що задекларовані наміри зниження показників інфляції та дефіциту бюджету не можна назвати "амбітними цілями". У світлі майбутніх переговорів про надання Україні четвертого траншу кредиту МВФ, Віктор Янукович відразу відреагував на незадоволення представників цієї організації: "Я розмовляв з директором-розпорядником МВФ Домініком Стросс-Каном. Ми домовилися, що вже найближчим часом один з провідних експертів МВФ приїде в Україну, і ми разом розглянемо сильні і слабкі сторони тих реформ, які ми починаємо ". Таким чином, цілком імовірно, що протягом червня-липня Програма реформ буде серйозно змінена, як це свого часу було з проектом закону про держзакупівлі.
Назустріч бізнесу
У частині поліпшення бізнес-клімату Програма містить кілька розумних заходів. У першу чергу варто звернути увагу на обіцянки влади вже до кінця поточного року на 30% зменшити перелік видів господарської діяльності, для здійснення яких необхідно отримувати ліцензію. За даними Міжнародної фінансової корпорації (МФК; в Україні - з 1993 р.; 80 ос.), Зараз в Україні діють 78 ліцензій для різних видів госпдіяльності.
Таким чином, у разі виконання обіцянки кількість ліцензій зменшиться до 40. Але навіть тоді кількість ліцензованих видів підприємницької діяльності буде перевищувати середньоєвропейські норми (у країнах ЄС, за даними МФК, кількість ліцензій на різні види господарської діяльності коливається в діапазоні 5-30). Правда, ліцензування яких саме видів діяльності скасують, поки невідомо.
"Зважаючи на те, що, приміром, минулого року в Україні відмінили лише вісім ліцензій, можна з упевненістю сказати, що такий крок позитивно вплине на бізнес-клімат, проте багато що залежатиме від того, які саме ліцензії вирішить скасувати уряд ", - сказав аналітик МФК Сергій Осаволюк.
Крім того, держава обіцяє повністю скасувати ліцензування діяльності з надання послуг. Правда, в те, що це дійсно відбудеться, віриться насилу. Хоча б тому, що, за даними Держкомпідприємництва, на 1 січня 2010 ліцензування вимагали 2250 видів діяльності з надання послуг.
"Не секрет, що зменшення кількості ліцензій та дозволів завжди викликає опір з боку органів, відповідальних за їх надання. Адже, по суті, вони -" кормушка "для співробітників цих відомств", - пояснив пан Осаволюк.
Зауважимо, що крім скорочення кількості ліцензій влада задекларувала намір істотно зменшити і кількість видів діяльності і робіт, які вимагають отримання різних дозволів. У той же час у МФК зазначають, що в Україні не існує переліку видів діяльності і робіт, на здійснення яких необхідно отримувати дозвіл (при нинішньому складі Держкомпідприємництва це нереально. - ред.).
"Для початку уряду необхідно створити такий перелік. За нашими підрахунками, зараз різних дозволів вимагають приблизно 200 видів діяльності", - сказав експерт.
Ще одним "плюсом" може стати задекларований у Програмі намір до кінця 2012 р. зменшити перелік держорганів, до обов'язку яких входить здійснення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності.
За даними Держкомпідприємництва, в Україні відповідними функціями наділені близько 80 відомств. Тоді як у країнах ЄС таких організацій, за даними МФК, 20-30. Безумовно, це могло б не тільки істотно полегшити життя підприємцям, але й зменшити витрати на утримання численної армії чиновників. Але, знову ж таки, в Програмі не сказано, які саме органи можуть бути ліквідовані. При цьому задекларовані в документі індикатори успіху викликають підозру, що на практиці реформа виллється в "косметичний ремонт" діючої системи. Так, згідно з Програмою, мета реформи - поліпшити позиції країни в рейтингу СБ "Ведення бізнесу 2012" на 40 пунктів - тобто зі 142-го місця переміститися на 102-е. До речі, Грузія, наприклад, завдяки проведенню схожих реформ за останні п'ять років зуміла піднятися в цьому рейтингу на 11-е місце.
Варто зазначити, що грузинський досвід привернув увагу віце-прем'єра з економічних реформ Сергія Тігіпка, який зібрався відвідати Грузію, щоб подивитися на досягнення колег. Правда, треба відзначити, що Сергій Леонідович відразу застерігає від очікування швидкого успіху: "Країна була у складному становищі, але за півтора-два роки влада змогла провести необхідні реформи. Саме тому я хочу поїхати туди, перейняти досвід. У будь-якому випадку, ситуація в Грузії змінювалася кілька років. Україні потрібно стільки ж часу ".
Вкрай оптимістичними виглядають і плани уряду щодо залучення іноземних інвестицій. Так, згідно з Програмою, щороку цей показник має збільшуватися на $ 0,5 млрд. Це, імовірно, дозволить Україні довести загальний обсяг іноземних інвестицій в економіку за роки незалежності до $ 77 млрд. У той же час, за даними Держкомстату, на 1 січня 2010 р . загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку країни склав $ 40 млрд. Таким чином, за п'ять років влада планує залучити лише трохи менше інвестицій, ніж за попередні 19 років існування країни. Варто зазначити, що владі не вперше будувати оптимістичні плани надходження інвестицій. Так, після отримання права на проведення Євро-2012 керівництво країни пообіцяло, що до початку Чемпіонату в економіку буде залучено $ 120 млрд. Але на практиці основні роботи з підготовки до Євро-2012 проводяться за рахунок держави Україна.
Структурні зміни
У розділі, присвяченому модернізації окремих секторів економіки, основна увага приділена поліпшенню ситуації у вугільній галузі та паливно-енергетичному комплексі (ПЕК). Такий підхід виглядає цілком обгрунтованим, хоча б тому, що економіка України залишається однією з найбільш енерговитратних економік серед країн Європи. Варто також відзначити намір уряду вже до кінця 2010 р. скасувати пільги з ціни на газ, які зараз діють для окремих галузей промисловості. У першу чергу це стосується хімічних і металургійних підприємств. Нагадаємо: ці підприємства отримують газ за фіксованою ціною.
На думку Олександра Тодійчука, президента Київського міжнародного енергетичного клубу "Q-club", з урахуванням наданої Росією знижки на газ для України скасування пільг не спричинить істотного подорожчання газу для промислових споживачів. Відповідно, не варто очікувати і збільшення надходжень до бюджету НАК "Нафтогаз України" від продажу газу цієї категорії споживачам. У той же час давно напрошувався крок у вигляді підвищення тарифів на газ для населення та підприємств ПЕК, згідно з Програмою, планується реалізувати лише до кінця 2012 р. Хоча ще на початку 2010 р. Сергій Тігіпко обіцяв, що уряд підвищить тарифи до початку 2011 р. Таким чином, мінімум до кінця 2012 р. на істотне поліпшення фінансового становища НАК розраховувати не варто. Найбільш масштабні реформи і зовсім "відкладено" на 2013-2014 рр..
Так, згідно з документом, модернізація газотранспортної системи країни повинна початися лише в 2013 р. Міністр палива та енергетики Юрій Бойко вже встиг заявити, що до того часу заплановано створити окрему держкомпанію, на баланс якої будуть передані ГТС і підземні газосховища, після чого "буде забезпечений рівний доступ до магістральної системи для сторонніх організацій". До речі, в Програмі про це не сказано ні слова, замість цього в документі присутня обіцянка не приватизовувати НАК "Нафтогаз України". З цього приводу Олександр Тодійчук заявив: "Модернізацію ГТС можна було розпочати вже в середині 2011 р. На той час можна провести переговори з потенційними учасниками, дізнатися плани ЄС та Росії за обсягами прокачування газу, що вкрай важливо при визначенні робіт з реконструкції, організувати деякі тендери на поставку необхідного обладнання ". Унаслідок зміни вартості російського газу, а також прагнення країн ЄС зменшити залежність від монополії "Газпрому", до моменту, коли уряд України все ж таки вирішить почати підготовку до модернізації ГТС, цей проект цілком може втратити привабливість для потенційних інвесторів.
Підводячи підсумки, можна сказати, що Програма реформ не містить принципово нових заходів з модернізації економіки. Проте вкрай стислі терміни реалізації кроків щодо спрощення ведення бізнесу і, навпаки, затягування з проведенням істотних перетворень у сфері ПЕК, викликають побоювання, що документ, як і багато його попередників, на практиці реалізований буде, в кращому випадку, частково. Досить імовірно й те, що найближчим часом Програму суттєво видозмінить з урахуванням побажань СБ і МВФ. Однак той факт, що досягнення основної мети Програми - входження України до складу G20 - заплановано на 2020 р., дає Віктору Януковичу можливість навіть при провалі реформ пояснити відсутність результату тим, що це лише перший етап перетворень, закінчити які він зможе лише в разі свого переобрання на другий президентський термін.
Експерти -...
... про ліберальний порядок
Олексій Блінов , аналітик інвестиційної компанії Astrum Investment Management:
- Пропоновані реформи не є революційними. Вони вписуються в рамки того, що можна назвати "ліберальним порядком денним для України" - набір напрямків державної політики, заявленої в численних рекомендаціях міжнародних фінансових організацій та аналітичних центрів. Цей "порядок денний" припускає приватизацію, лібералізацію, бюджетну децентралізацію, реформу державних послуг, таргетування соціальної допомоги тощо. Таким чином, у даному документі не оголошується якийсь "новий курс" України. Швидше, це повторення тих реформ, які декларувалися попередніми урядами, але не втілювалися в життя. Програма має дуже обережний характер. Вона уникає відповідей на багато незручних питань. Приміром, там не сказано, чому Україна не має наміру мати збалансований бюджет у період очікуваного економічного зростання і за рахунок чого будуть фінансуватися бюджетні дефіцити, що перевищують 2% ВВП, протягом 2011-2014 рр.. Програма дуже рішуча у питанні давно обговорюваного введення єдиного соціального внеску та другого рівня пенсійної системи, однак не містить чіткого бачення деталей цих процесів і їхнього взаємозв'язку. Таким чином, Програма в її нинішньому вигляді є переважно кодифікацією загальновідомої інформації про те, що необхідно зробити Україні.
... про цілісне бачення
Олександр Нарбут , незалежний експерт у сфері ПЕК:
- У Програмі економічних реформ на 2010-2014 рр.. немає комплексного погляду на енергетику як на важливий базовий сектор вітчизняної економіки. Вона розбита на елементи: на електроенергетику, вугільну і нафтогазову промисловість. Отже, відсутній цілісний погляд на потенціал української енергетики.
У документі неправильно визначений цілий комплекс проблем газо-та нафтотранспортної системи України. Так, серед проблем зазначений ризик скорочення транзиту нафти і газу внаслідок зношеності системи. У Програмі не враховано ризики, що виникають для вітчизняної газотранспортної системи внаслідок спроб побудувати альтернативні маршрути транспортування вуглеводнів. Ще не пізно побудувати таку модель ГТС, коли труба буде підтримуватися в робочому стані і обсяги прокачування нафти і газу буде визначати не зношеність. Неправильне визначення проблем - це неправильний спосіб їх розв'язання.
Максим Каменєв
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
