533
Деякі рівніші
— Фондовий ринок
Згідно із оприлюдненим минулого тижня проектом Стратегії розвитку фондового ринку України до 2015 р., ДКЦПФР може отримати правовий статус, аналогічний статусу Національного банку.
На думку учасників ринку, це одна зі своєчасних, але важко здійсненних ініціатив.
В квітні поточного року на громадське обговорення знову було винесено питання розробки стратегії розвитку фондового ринку України. "На жаль, в нашій країні сьогодні відсутня чітка стратегія і цілісне розуміння того, який ринок ми будуємо. Без правильно поставленої мети будь-яка діяльність виявиться малопродуктивною. Якщо ви не знаєте, куди йдете, то будь-яка дорога виявиться довгою. Це про нас", - нарікав глава підкомітету з питань цінних паперів і фондового ринку профільного комітету ВР Ігор Прасолов.
В результаті була створена робоча група, до якої увійшли представники регулятора і профучастники всіх сегментів фондового ринку, а член ДКЦПФР Олексій Петрашко пообіцяв, що робочий варіант стратегії буде підготовлений вже до червня. Одночасно з цим було розроблено декілька законопроектів, покликаних полегшити запровадження Стратегії. За словами учасників ринку, результат спільних зусиль виявився сповна життєздатним, хоча деякі "вузькі місця" вимагають доопрацювання.
"Плани ДКЦПФР із поліпшення існуючої нормативної бази дуже позитивні, особливо в частині підвищення прозорості торговців і посилення прав інвесторів. Враховуючи реальну наявність в Держкомісії волі провести низку змін, думаю, частина задуманого втілиться", - вважає директор із розвитку бізнесу інвестиційної компанії Phoenix Capital Олександр Скубенко.
Одним з найпозитивніших моментів Стратегії фондовики називають особливу увагу до розвитку біржового сегменту ринку. Втім, "з метою максимального розвитку фондового ринку на користь інвесторів і емітентів окремих регіонів.", у документі також говориться про позабіржовий ринок (правда, лише в 4 абзацах). "Я розцінюю згадку про позабіржовий ринок в рамках Стратегії, як про неминуче зло, яке потрібно прагнути узяти в жорсткі рамки", - зазначив президент ІГА "Універ" Тарас Козак.
Участников ринку обнадіює те, що в Стратегії виззнається важливе значення надання доступу до біржових торгів через системи online-trading. "Правда, незрозуміло звідки в Стратегію перекочувала умова ціни акції мінімум $5 для попадання в список маржинальных паперів. При тому що у нас, між іншим, всі ціни в гривнях", - говорить Козак. Крім того, за його словами, компанії сьогодні дають можливість своїм клієнтам торгувати на ф'ючерсному ринку з рахунком від 5 тис. грн., а не $3 тис., як вказано в документі.
Неоднозначно сприймається також ініціатива про створення інституту зборів власників облігацій з наданням певних прав із захисту своїх інтересів. "Облігації за своєю суттю - незабезпечений інструмент. Тому доцільніше закріпити швидкий і чіткий процес виконавчого стягнення, наприклад, за аналогією з вексельним законодавством", - вважає голова правління "УкрСиб Ессет Менеджмент" Максим Купрін. В цьому випадку, продовжує він, ніхто з емітентів не став би шукати шляхи обдурення інвесторів, на роки розтягуючи судову тяганину, а реально замислювався б, як швидше домовитися з кредиторами про погашення своїх боргів.
Але, судячи з усього, найбільші дискусії викличе перспектива введення пруденціального нагляду за профучастниками ринку цінних паперів. Для цього регулятор планує перейти до трирівневої системи "Базель-ІІ". Перший рівень системи передбачає визначення вимог до оцінки достатності капіталу компаній з врахуванням ризиків, другий - вимог до нагляду за ними з врахуванням ризиків, третій - вимог до розкриття фінустановами інформації перед учасниками ринку, а також посилення контролю за їх власниками і керівниками (в цьому випадку останні повинні розкривати інформацію про свою частку володіння).
Регулятор також має намір розширити повноваження ДКЦПФР, зокрема надати комісії повноваження визначати осіб, які контролюють учасників ринку цінних паперів, і здійснювати систематичні перевірки цих осіб. Фактично, проект стратегії передбачає посилення незалежності ДКЦПФР від політичного і комерційного впливу шляхом надання їй правового статусу, аналогічного статусу Національного банку України. "Це однозначно своєчасна ініціатива, але складно уявити її реалізацію, - вважає Купрін.- Із вказаної стратегії не можна чітко зрозуміти, на яких принципах, на підставі яких критеріїв, і головне - ким повинні будуть висуватися і затверджуватися кандидати. Без відповідей на ці питання складно уявити відсутність політичної і комерційної підоснови в даному процесі".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
