1027
"Стокгольмська справа"
— Енергетика
8 червня Centrogas AG оголосив запитну позицію Дмитра Фірташа, співвласника "РосУкрЕнерго" (РУЕ), і його фактичних бізнес- і політичних соратників. Після рішення Арбітражного суду при Торговельній палаті Стокгольма він погоджується взяти товаром 12,1 млрд. кубометрів газу і грошима 197 млн. дол., якими змушений буде поділитися з тими, хто допоможе йому повернути й реалізувати газ.
У НАК "Нафтогаз України" і Мінпаливенерго до кінця минулого тижня з приводу рішення суду відмовчувалися. Лише в п’ятницю, 11 червня, у вечірньому телеефірі міністр Юрій Бойко заявив, що буквально щойно одержав рішення Стокгольмського арбітражу і відразу ж передав його на розгляд у Мін’юст.
Як держчиновник, Бойко просто змушений робити вигляд, що бореться за інтереси "Нафтогазу" та України, аби хоча б мінімізувати очікувані втрати НАКу. Тому не дивно, що в тому ж телеефірі він заявив, що "Нафтогаз" не віддаватиме компанії "РосУкрЕнерго" ані газу, ані грошей.
Хоча вже 18 червня міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що компанія "РосУкрЕнерго" може звернутися з позовом до держави Україна, якщо держава не забезпечить виконання рішення Стокгольмського арбітражу: "І тоді вже держава Україна повинна буде віддати гроші". А не віддасть - так інші країни після рішення суду конфіскують майно України.
Зазначу: "Нафтогаз" із приводу Стокгольмського арбітражу й досі мовчить. Власне, що НАК та її глава Євген Бакулін можуть сказати після того, як в арбітражному засіданні фактично визнали претензії РУЕ і "забули" про раніше подані зустрічні позови, так само як і про класифікацію правників, і про свідків? Виходить, нове керівництво НАКу, кероване Мінпаливенерго, просто повністю злило процес на користь РУЕ? Тепер можна поговорити і про апеляцію, чудово усвідомлюючи, що шведський закон про арбітраж 1999 року передбачає тільки кілька підстав для перегляду рішення арбітрів. До того ж це складна, тривала і дорога процедура. Навряд чи "Нафтогаз" на неї піде, якщо він не став витрачатися навіть на юристів у той час, коли ще був шанс захистити свою позицію в Стокгольмському арбітражі. Тим більше що, за даними "ДТ", НАКу вже поставлено завдання додатково закачати в підземні сховища 11 млрд. кубометрів газу. Близько 3 млрд. уже закачали...
Водночас дива нечуваної оперативності демонструє СБУ. 8 червня компанія Дмитра Фірташа Centrogas AG повідомляє про рішення Арбітражного суду при Торговельній палаті Стокгольма, який достроково виніс рішення в спорі "РосУкрЕнерго" проти НАК "Нафтогаз України". І того ж дня, 8 червня, СБУ порушує справу за фактом завдання збитків державі Україна в зв’язку з рішенням Стокгольмського арбітражу.
Нагадаємо, що це відбувається попри відсутність у НАКу й Мінпаливенерго рішення цього самого арбітражу - адже в цьому нас запевняв сам Юрій Бойко!
У списку свідків у цій справі - всі колишні члени правління НАК "Нафтогаз України", екс-директор юридичного департаменту цієї компанії пан Давиденко і ще багато прізвищ.
9 червня слідчі СБУ з 15.00 допитують колишнього першого заступника голови правління "Нафтогазу" Ігоря Діденка й беруть із нього підписку про невиїзд.
10 червня Ігорю Діденку вручають постанову про притягнення його як підозрюваного по "стокгольмській справі". Паралельно опитують свідків, хоча ще не дійшли і до середини списку.
А вже 16 червня Діденку пред’явлено обвинувачення в залученні по "стокгольмській справі" як підозрюваного у вчиненні злочину за ст. 191 ч. 5 КК України. Хоча "побачення" зі слідчими СБУ йому спочатку призначили тільки на 18 червня.
У частині 5 статті 191 КК "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем" говориться про ті ж самі дії, але вчинені в "особливо великих розмірах або організованою групою". І такі дії "караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна".
СБУ явно поспішає. Або ж поспішає глава цієї служби Валерій Хорошковський, у якого є спільні інтереси принаймні в медіабізнесі з Дмитром Фірташем, який володіє 40% "РосУкрЕнерго", яке виграло справу в Стокгольмському арбітражі в "Нафтогазу України" і на половинну частку виграшу якого претендує російський "Газпром" (на 50% співзасновник РУЕ), без якого РУЕ навряд чи зможе продати свій газ як за старими, так і за новими контрактами.
Дивна виходить історія: компанії "РосУкрЕнерго" суд програв нинішній менеджмент і юристи "Нафтогазу України", а СБУ як обвинувачуваного притягає колишнього першого заступника голови правління "Нафтогазу України" Ігоря Діденка. Замість того, щоб домагатися перегляду рішення Стокгольмського арбітражу (що вкрай складно) і думати, як оспорити це рішення в апеляційному порядку в Україні, глава СБУ Валерій Хорошковський, який ще у 2009 році був проти розмитнення 11 млрд. кубометрів газу, списаного НАКом з РУЕ за борги, заявляє про відкриття справи за фактом завдання збитків державі Україна в зв’язку з рішенням Стокгольмського арбітражу.
Таке враження, що шукають не розв’язання проблеми, а крайнього. І якщо так, то тоді чим не кандидатура Ігор Діденко: адже це саме він підписав договір відступлення права вимоги боргу від РУЕ між "Нафтогазом" і "Газпромом". Підписав не за власною ініціативою, а відповідно до директив, підписаних тодішнім прем’єром Юлією Тимошенко. У комплекті підписаних 19-20 січня 2009 року газових угод було три, які безпосередньо стосуються "стокгольмської справи". Тільки, крім підпису І.Діденка, під ними стоїть і підпис пана Голубєва, заступника голови правління "Газпрому" й одночасно представника "Газпрому" в координаційному комітеті "РосУкрЕнерго". Щось не чутно, щоб його притягали за уступку "Нафтогазу" боргу РУЕ перед "Газпромом" у 2009 році. І взагалі, газпромівці в Стокгольмському арбітражі не фігурували. Хоча саме "Газпром" уступив НАКу право вимагати борг. А те, що його прочитали по-різному в Москві, Києві, Страсбурзі й Стокгольмі, - тепер проблема українського бюджету.
"Газпром", як уже писало "ДТ", у січні 2009 року переказав "Нафтогазу" 1,7 млрд. дол. як передоплату за газотранспортні послуги. "Нафтогаз" цими ж грошима розрахувався з "Газпромом" за одержання права вимагати борг з РУЕ. На той час в українських підземних сховищах було накопичено не менш як 11 млрд. кубометрів газу, які тоді коштували 1,7 млрд. дол. Саме їх "Нафтогаз" і зарахував як погашення боргу РУЕ...
Програвши справу "РосУкрЕнерго" проти "Нафтогазу", нинішня влада вбила трьох зайців: 1) створила максимально "жирну" запитну позицію Дмитрові Фірташу з товаришами; 2) собі, улюбленій, забезпечила імідж борців за народне щастя. У цьому зв’язку Бойко (або за його велінням), швидше за все, звернеться як мінімум в українські суди з апеляцією на рішення Стокгольмського арбітражу і навіть, напевно, "спробує" знизити максимальну запитну позицію свого товариша Фірташа; зрештою, для того і декларують максимум бажаного, щоб у результаті одержати максимум можливого; 3) одержала можливість в усьому, що сталося, обвинуватити виключно своїх політичних опонентів. Які, нагадаємо, підписали "шершаві" газові угоди 19-20 січня 2009 року тому, що: по-перше, у процес остаточного узгодження і підписання газового договору 31 грудня 2008 року втрутився президент Віктор Ющенко, котрий відкликав голову "Нафтогазу України" з Москви; по-друге, коли Юлія Тимошенко досягла усної домовленості про закупівлю Україною газу по 235 дол. за 1000 кубометрів, від "РосУкрЕнерго" у "Газпром" надійшла вигідніша пропозиція про закупівлю для України всього обсягу газу за ціною в 285 дол. А вже хто їздив із цим листом від РУЕ до глави "Газпрому" пана Міллера, ліпше за всіх знає пан Бойко.
Тож у СБУ в зв’язку зі "стокгольмською справою" має бути багато різної та цікавої роботи. Тим більше що, наскільки відомо "ДТ"", глава СБУ В.Хорошковський як свідків у цій справі поки що не викликав ані
Бойка, ані Фірташа, ані Тимошенко.
Алла Єрьоменко
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
