1662
Стельмах підіграє позичальникам
— Валюта
Облікову ставку НБУ 8 червня було знижено з 10,25 до 9,5%, а 9 червня регулятор переглянув розцінки на своє рефінансування: кредити over-night без забезпечення подешевшали з 13,25 до 12,5% річних, із забезпеченням - з 11,5 до 10,5% річних.
Перегляд нацбанківської облікової ставки прогнозувався ще на початку травні, але тоді фінансисти чекали її зменшення лише на 0,5%. "Одним з факторів, який підштовхнув регулятора до цього кроку, було істотне сповільнення темпів інфляції. У травні індекс споживчих цін впав на 0,6% (у квітні - на 0,3%), і центробанк дав фінансовому ринку сигнал про значне зниження ризику зростання інфляції", - прокоментував "ДС" цю подію віце-президент Альфа-банку Роман Шпек.
Ще одна причина офіційного перегляду цін на ресурси - це здешевлення позик в Україні: за п'ять місяців 2010 р. середньозважені ставки з кредитів в гривні опустилися з 24-25 до 17-18% річних.
Зниження регулятором облікової ставки і цін на рефінансування не виллється в реальне зменшення вартості позик для юросіб. "На кредитні ставки банків більше впливає ситуація на вітчизняному ресурсному ринку, ніж ставка НБУ. Вона є переважно індикатором, на який орієнтуються фінансисти, а не реальним інструментом", - запевнив "ДС" начальник управління казначейства і фінансових установ OTP Bank Владислав Анісимов.
Але, можливо, фінустанови, які активно запозичують кошти в регулятора, все ж опустять кредитні ставки для підприємств. "Вартість позик юросіб розраховується (банками, які рефінансують в НБУ) як ставка рефінансування Нацбанку плюс певний відсоток.
Сьогодні він досягає 8% річних", - сказав заступник голови правління АБ "Діамантбанк" Валерій Олійник. Втім, цього року фінансисти дуже неохоче позичали кошти в регулятора. За даними центробанку, в травні він надав позику лише одній українській фінустанові (на 24,17 млн грн.), в квітні - двом (на 390,02 млн грн.), в березні - одній (на 460,18 млн грн.). Загальні обсяги рефінансування НБУ банківської системи в січні-травні склали 3,84 млрд грн. "Це дуже мало, і такі обсяги не можуть вплинути на загальну динаміку вартості грошей в країні", - підкреслив в розмові з "ДС" президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Мляве кредитування Нацбанком підопічних сьогодні пояснюють декількома причинами. Головна - це високі вимоги до застав: хоча, згідно з його ж правилами, регулятор і повинен приймати як забезпечення під своє рефінансування майнові права виданим банком кредитам, проте, за словами фінансистів, такі застави приймаються чиновниками дуже неохоче. В більшості випадків забезпеченням кредиту НБУ хоче бачити держоблігації, які в своїх портфелях мають далеко не всі українські фінустанови.
Друга причина - це високі ціни на позики центробанку навіть після зниження ставок на початку червня. Третя - надлишкова ліквідність банківської системи, через яку вартість гривневих ресурсів за останні місяці серйозно впала.
Тож фінустановам вигідно кредитуватися у колег, а не в регулятора. "Вважаю, банки працюватимуть в умовах надлишкової ліквідності як мінімум до кінця літа. Отже, ставки з міжбанківських позик залишаться на низькому рівні: наприклад, overnight нині коштує менше 1%", - пояснив "ДС" ситуацію начальник казначейського департаменту Укрсиббанк BNP Paribas Group Олександр Молдавський.
До кінця червня фінансисти чекають зменшення Нацбанком ставок не лише за своїми позикаи overnight, але і за довготерміновими кредитами. Згідно з песимістичними прогнозами, ціна річного рефінансування опуститься на 0,5% річних, оптимістичними - відразу на 1% річних. Крім того, вони не відкидають повторного перегляду облікової ставки регулятором у вересні-жовтні. "Вартість нацбанківського фінансування визначається сьогодні постановою НБУ №47 і дорівнює сумі його облікової ставки і 0,5-2% річних (залежно від оцінки банку-позичальника)", - сказав Валерій Олійник. Зниження відсотків з довгих позик, на думку експертів, може вилитися в істотне зростання попиту на фінансування Нацбанку.
"Ще в лютому НБУ затвердив постанову №47, за якою довгочасні позики повинні надаватися стратегічно важливим для економіки підприємствам. Тепер справа за Кабміном: як тільки він затвердить їх список і дасть дозвіл центробанку, почнеться повномасштабне рефінансування компаній.
І мова йтиме вже не про 3,84 млрд грн. за п'ять місяців, а щонайменше, про 18-20 млрд грн.", - відзначив у бесіді з "ДС" начальник казначейства одного з київських фінустанов. Очікується, що перелік стратегічно важливих для економіки підприємств буде затверджений урядом до кінця літа.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
